Справа № 295/12703/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Перекупка І.Г.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
04 лютого 2025 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 13 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови № 632 від 08.08.2024 р. по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що його було притягнуто до відповідальності за те, що маючи обов'язок уточнити протягом 60 днів (з 18.05.2024 р. по 16.07.2024 р.) свої персональні (облікові) дані, проігнорувавши інформацію з ЦНАП про необхідність спочатку стати на військовий облік, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стало причиною неуточнення даних у визначений строк. Окрім того, він порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, а саме вимоги ч.10 ст.1 Закону № 2232-XII, абз.7 ч.3 ст.22 Закону №3543-XII, п.22 Порядку чим, відповідно, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Позивач зазначає, що даного правопорушення він не скоював, а тому просить постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності визнати незаконною та скасувати.
Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 13 листопада 2024 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02 липня 2024 р. ОСОБА_1 звернувся до Центру надання адміністративних послуг Житомирської міської ради та підтвердив (оновив) свої військово-облікові дані та засоби зв'язку про що отримав Витяг № 814300-02072024 з Єдиного реєстру призовників, військово-зобов'язаних та резервістів. (а.с. 8)
06.08.2024 р. позивач, за направленням ІНФОРМАЦІЯ_3 отримав довідку військово-лікарської комісії за № 3012. (а.с. 11).
В цей же день, тобто 06.08.2024 р., ОСОБА_1 з 'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою подачі заяви про надання відстрочки від мобілізації на підставі пункту 2 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Під час знаходження в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 на позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП та повідомлено про розгляд справи о 10.00 год. 09.08.2024 р. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , кабінет № 10. (а.с. 29)
18.08.2024 р. ОСОБА_1 отримав в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 постанову № 632 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 09.08.2024 р., відповідно до якої на нього, ОСОБА_1 було накладено штраф у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. (а. с. 32-33).
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що склад адміністративного правопорушення, за яке ОСОБА_2 було притягнуто до відповідальності виражається в тому, що маючи обов'язок уточнити протягом 60 днів (з 18.05.2024 р. по 16.07.2024 р.) свої персональні (облікові) дані, проігнорувавши інформацію з ЦНАП про необхідність спочатку стати на військовий облік, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стало причиною неуточнення даних у визначений строк.
Тож, ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, а саме вимоги ч.10 ст.1 Закону № 2232-XII, абз.7 ч.3 ст.22 Закону № 3543-XII, п. 22 Порядку чим, відповідно, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Не погодившись із даною постановою позивач оскаржив її до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що дана оскаржувана постанова, щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є законною, винесена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені керівними документами та передбачені Конституцією та законами України та скасуванню не підлягає.
Колегія судів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, Закони України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Абзацом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон 3543-ХІІ) визначено що мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.
Абзацом 5 частини 1 статті 1 Закону 3543-ХІІ передбачено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Також, відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону», - особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 р. Даним Указом постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
У свою чергу, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідними Законами вносились зміни до даних Указів, на підставі яких продовжено дію воєнного стану та загальну мобілізацію.
Таким чином, із 24 лютого 2022 р. в Україні триває особливий період.
Відповідно до частини восьмої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» Кабінетом Міністрів України затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки від 23.02.2022 р. №154 (далі - Положення). Відповідно до пункту 1 Положення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначається Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі-Порядок).
Пунктом 2 та 3 Порядку визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Законодавством про мобілізаційну підготовку та мобілізацію з метою військового обліку, цілей оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації, встановлено обов'язок військовозобов?язаних, призовників та резервістів щодо уточнення у визначений строк (з 18.05.2024 р. по 16.07.2024 р.) свої персональних (облікових) даних через мобільний додаток «Резерв+», центри надання адміністративних послуг або через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Так, відповідно до положень абзацу сьомого частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закону № 3543-XII) військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Відповідно до пункту 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі-Порядку), резервісти та військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі - Закон № 3633-IX) встановлено громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
У свою чергу, відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовозобов'язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів станом на 06.08.2024 р. (дата складання протоколу) ОСОБА_2 не перебуває на військовому обліку в жодному ТЦК та СП.
Відповідно до відмітки у військовому квитку (ст. 26), копію якого ОСОБА_2 надав до позовної заяви, його поновлено на військовому обліку (а таким чином зараховано в запас) лише 13.08.2024 р. (а.с. 10).
Підпунктом 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку), встановлено обов'язок перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 23 Порядку, призовники, військовозобов'язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Зазначені обставини повністю спростовують твердження апелянта про те, що жодним нормативним актом, не передбачено обов'язок громадянина України після оголошення мобілізації без виклику посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 з'являтися для уточнення та актуалізації персональних даних.
Оскільки законодавством передбачено, що громадяни зобов'язані перебувати на військовому обліку, то очевидним є те, що положення Законів щодо уточнення персональних (облікових) даних передбачає, що громадянин, дотримуючись обов'язку щодо перебування на військовому обліку, перебуває на військовому обліку та має виконати інший обов'язок - щодо уточнення даних.
Зі змісту Витягу № 814300-02072024 вбачається, що за результатами надання послуги з уточнення облікових даних в ЦНАП, даних про перебування ОСОБА_1 на військовому обліку не знайдено в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі-ЄДРПВР). Тому в документі зазначено про необхідність звернутися до ТЦК та СП для взяття на військовий облік. (Відміток про успішне уточнення даних у зазначеному витязі не міститься). Та в супереч зазначеному у даному документі, ОСОБА_2 не прибув до ТЦК та СП для постановки на військовий облік, а таким чином, у зв'язку з відсутністю облікового запису в ЄДРПВР, зазначене свідчить про невиконання обов'язку ОСОБА_1 щодо уточнення своїх персональних (облікових) даних у визначений законом строк.
Частиною другою статті 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що склад адміністративного правопорушення, за яке ОСОБА_2 було притягнуто до відповідальності виражається в тому, що маючи обов'язок уточнити протягом 60 днів (з 18.05.2024 р. по 16.07.2024 р.) свої персональні (облікові) дані, проігнорувавши інформацію з ЦНАП про необхідність спочатку стати на військовий облік, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стало причиною неуточнення даних у визначений строк.
Тож, ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, а саме вимоги ч.10 ст.1 Закону № 2232-XII, абз.7 ч.3 ст.22 Закону № 3543-XII, п.22 Порядку чим, відповідно, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Щодо посилання апелянта на примітку з КУпАП, (Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами. (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи) слід зазначити, що отримання певних видів персональних даних, а саме адреси проживання та номеру мобільного телефону, держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів від інших органів центральної влади не передбачається Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів». На це також звертає увагу заступник Міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації у своєму листі. (а.с. 37-38)
Отже, під час розгляду справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 у відповідності до ст.245 КУпАП своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, вирішено її в точній відповідності з законом, а також виявлено причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення. Також виконано вимоги, встановлені ст.278 КУпАП.
З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржувана постанова, щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є законною, винесена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені керівними документами та передбачені Конституцією та законами України та скасуванню не підлягає.
Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 13 листопада 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Боровицький О. А. Курко О. П.