Справа № 940/829/24 Суддя (судді) першої інстанції: Косович Т.П.
05 лютого 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М., Сорочка Є.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції в особі УПП у Вінницькій області ДПП на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 04 жовтня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського Управління патрульної поліції в Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Гончара І.П. серії ЕНА № 2565934 від 08.07.2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення штрафу в сумі 340 гривень, а також стягнути з відповідача судові по справі, посилаючись на те, що дана постанова є незаконною, оскільки він п. 31.3а ПДР України не порушував, мати спеціальний дозвіл поліції на переобладнання транспортного засобу законодавством України не передбачено.
Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 04 жовтня 2024 р. позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову поліцейського Управління патрульної поліції в Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Гончара І.П. серії ЕНА № 2565934 від 08.07.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення штрафу в сумі 340 гривень, а справу про адміністративне правопорушення закрито.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Департамент патрульної поліції в особі УПП у Вінницькій області ДПП подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2025 поновлено Департаменту патрульної поліції в особі УПП у Вінницькій області строк на звернення до суду з апеляційною скаргою у даній справі, відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 29.01.2025.
29.01.2025 судове засідання відкладено на 05.02.2025 задля належного повідомлення сторін про дату та час розгляду апеляційної скарги.
Оскільки, сторони у судове засідання не з'явились, з урахуванням особливостей даної категорії справ та скорочені строки розгляду, апеляційна скарга підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 08.07.2024 поліцейським Управління патрульної поліції в Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Гончаром І.П. винесена постанова серії ЕНА № 2565934 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення штрафу в сумі 340 гривень за те, що він 08.07.2024 року о 21 годині 14 хвилин на 347 км. автодороги у Вінницькому районі Вінницької області керував транспортним засобом Ваз 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був переобладнаний без відповідного дозволу поліції, а саме встановлено газобалонне обладнання, чим порушив вимоги п. 31.3а ПДР України (а.с. 9).
Позивач заперечує свою вину в порушенні правил дорожнього руху та оскаржив винесену постанову до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що:
- відповідачем не надано будь-яких доказів правомірності рішення про притягненню позивача до адміністративної відповідальності;
- у вину ОСОБА_1 ставиться керування транспортним засобом, який був переобладнаний (встановлено газобалонне обладнання) без відповідного дозволу поліції, що не є порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху, оскільки органи Національної поліції України не уповноважені видавати дозволи на переобладнання колісних транспортних засобів;
- об'єктивна сторона правопорушення, зазначена поліцейським Управління патрульної поліції в Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Гончаром І.П. в оскаржуваній постанові серії ЕНА № 2565934 08.07.2024, не може відображати порушення ОСОБА_1 вимог п. 31.3а ПДР України.
Доводи апеляційної скарги:
- судом першої інстанції не було враховано приписів ч. 1 ст. 121 КУпАП, ст. 32 Закону України «Про дорожній рух», ДСТУ 3649:2010, п. 31.3а ПДР України;
- апелянт вважає, що оскаржувана постанова винесена у межах повноважень відповідача в порядку та у спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Закон України «Про Національну поліцію», визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Так, згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до положень ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
У разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 283 КУпАП, а тому, співробітник патрульної поліції має право виносити постанову про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення на місці вчинення правопорушення.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Приписи ст. 280 КУпАП, закріплюють обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 31.3а ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, зокрема, у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.
За порушення цих вимог настає відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 32 Закону України «Про дорожній рух», визначено, що переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати встановленим правилам і нормативам.
Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії.
Переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах.
Переобладнання транспортних засобів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Вимогами ДСТУ 3649:2010 Національного стандарту України «Колісні транспортні засоби, вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання», встановлено, що не дозволено вносити зміни у конструкцію КТЗ, а також застосовувати додаткове обладнання та експлуатаційні матеріали та рідини без узгодження таких дій за встановленим законодавством порядком.
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що 08.07.2024 поліцейським Управління патрульної поліції в Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Гончаром І.П. винесена постанова серії ЕНА № 2565934 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення штрафу в сумі 340 гривень за те, що він 08.07.2024 року о 21 годині 14 хвилин на 347 км. автодороги у Вінницькому районі Вінницької області керував транспортним засобом Ваз 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був переобладнаний без відповідного дозволу поліції, а саме встановлено газобалонне обладнання, чим порушив вимоги п. 31.3а ПДР України (а.с. 9).
У свою чергу, п. п. «б» п. 32.2 ПДР установлено, що переобладнання транспортних засобів узгоджується з територіальними органами з надання сервісних послуг МВС.
Відповідно до ч. 4 ст.32 Закону № 3353-XII, переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 № 844 «Про затвердження зразків бланків і технічних описів бланків національного та міжнародного посвідчень водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тимчасового реєстраційного талона транспортного засобу та зразка розпізнавального автомобільного знака України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», зокрема, затверджено графу - Тип палива або джерела енергії Р.3.
Так, переобладнанням транспортних засобів, серед іншого, є установка спеціального обладнання не передбаченого нормативно-технічною документацією, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, зокрема для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.
Таким чином, встановлення газобалонного обладнання на машину вважається переобладнанням і повинно бути узгоджено з сервісним центром МВС відповідно до встановленої процедури і така інформація має бути вписана у свідоцтво про реєстрацію автомобіля.
Колегією суддів оглянуто запис на диску з нагрудної бодікамери поліцейського, наданий до матеріалів справи (а.с. 43), з якого вбачається, що під час зупинки транспортного засобу під керуванням позивача, останній підтвердив, що на авто встановлено газобалонне обладнання та цього не заперечував на репліку поліцейського про необхідність реєстрації вказаних змін у транспортному засобі, що дає підстави для висновку про неузгодженість доводів позовної заяви про те, що позивач заперечує порушення ПДР та невстановлення факту переобладнання транспортного засобу дійсним обставинам, позаяк, у разі відсутності переобладнання, останній би наголошував про це поліцейському.
Крім того, позивачем і до позовної заяви не додано документів, які містять реєстрацію встановленого ГБО на транспортному засобі.
Отже, в даному випадку, основною та обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення, є протиправне діяння, факт вчинення якого підтверджено.
Сам позивач під час спілкування з поліцейським не спростовував встановлення на його автомобілі ГБО, а лише посилався на те, що вже придбав авто з ним.
Інші доводи позивача не спростовують викладеного та спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Таким чином, проаналізувавши зібрані докази та норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КУпАП, доведена.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова винесена відповідачем щодо позивача на законних підставах й у межах службових повноважень, адміністративне стягнення накладено у відповідності до санкції. Під час розгляду даного спору, відповідач навів достатньо доказів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, при цьому, процедурних порушень, що мали б вплив на вирішення даного спору, колегією суддів не встановлено, тому, притягнення позивача до відповідальності за оскаржуваною постановою є законним.
Висновок суду першої інстанції про те, що об'єктивна сторона правопорушення, зазначена поліцейським в оскаржуваній постанові, не може відображати порушення ОСОБА_1 вимог п. 31.3а ПДР України, є помилковим, позаяк, саме на органи МВС покладено повноваження вносити інформацію про встановлення газобалонного обладнання до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, що фактично і є згодою органу на переобладання транспортного засобу з дотриманням норм та стандартів, зокрема, і ДСТУ 3649:2010 Національного стандарту України.
Колегія суддів наголошує на тому, що переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах.
Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 272, 311, 315, 317 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції в особі УПП у Вінницькій області ДПП - задовольнити.
Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 04 жовтня 2024 р. - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М.Ганечко
Судді Я.М.Василенко
Є.О. Сорочко