Справа № 372/5701/24 Суддя (судді) першої інстанції: Потабенко Л.В.
04 лютого 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Собківа Я.М.,
суддів: Єгорової Н.М., Сорочка Є.О.,
за участю секретаря: Ольшевської Ж.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері законодавства про оборону мобілізаційну підготовку та мобілізацію № 1387 від 16 серпня 2024, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КупАП громадянина ОСОБА_1 та накладення штрафу в розмірі 17 000 грн. 00 коп., та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 12 листопада 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення Обухівським районним судом Київської області норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні, суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, 15 серпня 2024 року заступником командира роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим лейтенантом ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП відповідно до якого вбачається, що 15 серпня 2024 року о 11 год. 30 хв. в ІНФОРМАЦІЯ_1 було виявлено адміністративне правопорушення, а саме військовозобов'язаний ОСОБА_1 змінивши місце проживання не прибув особисто в семиденний строк до ІНФОРМАЦІЯ_1 за новим місцем проживання для постанови на військовий облік, чим порушив п.7 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів. У встановленому правопорушенні вбачаються ознаки правопорушення правил військового обліку, а саме ч.3 ст. 210 КУпАП.
16.08.2024 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 винесено постанову № 1387 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. Зі змісту якої слідує, що ОСОБА_1 змінивши місце проживання не прибув особисто в семиденний строк до ІНФОРМАЦІЯ_1 за новим місцем проживання для постановки на військовий облік, чим порушив п.7 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487.
Відповідно до довідки №56 від 14.08.2024 року виданої Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «СТУГНА ХАУС» вбачається, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації місця проживання.
Як вбачається з акту обстеження квартири житлового будинку про проживання від 15 серпня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 проживає з 15 травня 2024 року.
Згідно копії інформації з реєстру Оберіг мобільному застосунку Резерв+, ОСОБА_1 оновлено особисті дані 18.05.2024 року.
Вважаючи оскаржувану постанову відповідача протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до положень ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Статтею 210 КУпАП передбачено, що порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, 17.03.2014 оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних регламентовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" установлено обов'язок призовникам, військовозобов'язаним та резервістам самостійно з'явитись у семединний строк до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий обліку лише у разі прибуття до нового місця проживання та взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Водночас, відповідно до вимог абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМ України № 1487 від 30.12.2022, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період. З метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - система військового обліку). Аналогічні положення містив Порядок затверджений постановою КМ України № 921 від 07.12.2016, що втратив чинність з набранням чинності Порядком від 30.12.2022.
Військовий облік здійснюється з урахуванням встановленого в Україні порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, а також підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники і військовозобов'язані працюють (навчаються).
Відповідно до п. 15-1 Порядку затвердженого постановою КМ України № 921 від 07.12.2016, зі змінами, взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відомості про яких наявні в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, здійснювалося на підставі відомостей про декларування, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання осіб в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (п. 15-1).
У разі коли відомості про призовника, військовозобов'язаного або резервіста не включені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, призовник, військовозобов'язаний або резервіст може за власним бажанням подати відомості для включення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів під час формування декларації про місце проживання з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) за умови запровадження інформаційної взаємодії.
Порталом Дія до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів надсилаються такі відомості: прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), стать, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), тип військово-облікового документа, найменування районного (об'єднаного районного), міського (районного в містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - територіальний центр комплектування та соціальної підтримки), в якому особа перебуває та/або перебувала на зазначеному обліку, серія та/або номер військово-облікового документа (за наявності), адреса поточного задекларованого/зареєстрованого місця проживання або адреса попереднього задекларованого/зареєстрованого місця проживання (для осіб, які на дату формування заяви не мають задекларованого/зареєстрованого місця проживання).
Відомості, надіслані Порталом Дія, включаються до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Відомостям присвоюється окремий номер запису в такому реєстрі.
Згідно п. 16 вказаного Порядку передбачалося, що військовий облік ведеться на підставі паспорта громадянина України та таких військово-облікових документів, зокрема для військовозобов'язаних-військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов'язаного.
18.05.2024 набрав чинності Закон України № 3633-IX від 11.04.2024, яким серед іншого внесено зміни до ст. 22 Закону України «про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», та визначено, що інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Тобто, військовозобов'язані, в силу вказаної норми закону, зобов'язані були в період з 19.05.2024 по 17.07.2024 уточнити свої облікові дані у спосіб визначений законом: через ІНФОРМАЦІЯ_1, через ЦНАП або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Відповідно до п. 15-1 Порядку затвердженого Постановою КМ України № 1487 від 30.12.2022, в редакції станом на дату складення адміністративного протоколу відносно позивача та оскаржуваної постанови, до запровадження електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відповідно до Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" призовники, військовозобов'язані та резервісти (за наявності у них дійсних військово-облікових документів) можуть надавати інформацію про зміну своїх облікових даних шляхом подання заяв та відповідних підтвердних документів через центри надання адміністративних послуг, на підставі яких районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, орган СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів вносять зміни до відповідних облікових документів та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів (п. 20).
Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (п. 22).
Згідно п. 23 Порядку, призовники, військовозобов'язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад", через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Згідно п. 81 чинного Порядку, взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
При цьому, відповідно до п. 19 Порядку, призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 як призовник не з'являвся до районного центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації з метою взяття на облік як військовозобов'язаного, зарахування його в запас, не отримував військово-обліковий документ.
Крім того, позивач у визначений законом № 3633-IX від 11.04.2024 строк не став на військовий облік, лише 18.05.2024 року уточнив дані щодо місця своєї реєстрації, через застосунок «РЕЗЕРВ+».
Також позивач до моменту отримання ним військово-облікового документа, згідно вищевказаних положень спеціального законодавства, у визначеному законодавством порядку не міг оновити свої дані в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, оскільки не був взятий на військовий облік та не отримував військово-облікового документа, а тому для взяття на військовий облік, отримання військово-облікового документа та оновлення даних він мав з'явитися саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказані дії вчинені ним лише у вересні 2024, коли він отримав направлення на стаціонарне обстеження та 14.09.2024 на підставі довідки ВЛК, 14.09.2024 року був взятий на військовий облік як військовозобов'язаний.
Вищевказане свідчить про наявність в діях ОСОБА_1 ознак правопорушень законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в тому числі визначених відповідними частинами ст. 210 КУпАП за ознаками порушення правил військового обліку, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 12 листопада 2024 року та не є підставою для його скасування.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 272 КАС України судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Суддя Єгорова Н.М.
Суддя Сорочко Є.О.