05 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 216/7318/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу поліцейського 3 взводу 2 роти 1 батальйону полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Мураховського Євгена Андрійовича на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 жовтня 2023 року (суддя Онопченко Ю.В.) в справі № 216/7318/20 за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 3 взводу 2 роти 1 батальйону полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Мураховського Євгена Андрійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом до поліцейського 3 взводу 2 роти 1 батальйону полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Мураховського Євгена Андрійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАГ № 123382 від 23 грудня 2020 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн за частиною другою статті 44-3 КУпАП.
Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 жовтня 2023 року позов задоволено.
Скасовано постанову поліцейського взводу № 3 роти № 2 батальйону № 1 полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області сержанта поліції Мураховського Є.А. серії ЕГА № 123382 від 23 грудня 2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень.
Закрите провадження у справі про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 2 ст. 44-3 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вказує на дотримання процедури накладення адміністративного стягнення, а також доведеність факту перебування позивача у громадському місці без вдягнутих засобів індивідуального захисту змістом позовної заяви.
Крім того, зазначає, що не є належним відповідачем, а належним відповідачем є Департамент патрульної поліції.
Справа призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Позивач, його представники, відповідач до судового засідання не з'явились.
Позивач та відповідач належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про отримання ними повісток про виклик.
Позивачем не заявлено клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференцзв'язку.
Оскільки учасники справи (сторони) до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що поліцейським взводу № 3 роти № 2 батальйону № 1 ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області Мураховським Є.А. відносно ОСОБА_1 винесено постанову серії ЕГА № 123382 від 23 грудня 2020 року про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн за перебування у громадському місці за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Лермонтова, буд. 10, близько 15:15 год, без одягнених засобів індивідуального захисту, зокрема захисної маски, респіратора, що закривають ніс та рот.
Врахувавши, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність винесеної ним постанови відносно позивача за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП та наявність події адміністративного правопорушення, відсутність доказів, які б свідчили про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, при винесенні оскаржуваної постанови, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги.
Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для скасування постанови за позовною заявою, відповідачем в якій зазначено поліцейський патрульної поліції.
Судом встановлено, що постановою серії ЕГА № 123382 від 23 грудня 2020 року, що винесена поліцейським взводу № 3 роти № 2 батальйону № 1 ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області Мураховським Є.А., на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, об'єктивна сторона якого полягає у перебуванні Скриги М.В. у громадському місці за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Лермонтова, буд. 10, близько 15:15 год без одягнених засобів індивідуального захисту, зокрема захисної маски, респіратора, що закривають ніс та рот.
Статтею 44-3 КУпАП встановлена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, відповідно до частини другої якої перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі статтею 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції (частина перша статті 13 Закону № 580-VIII).
Основні повноваження поліції визначені статтею 23 Закону № 580-VIII, відповідно до частини першої якої поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання (пункт 8).
За положеннями статті 222 КУпАП (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення громадського порядку (частина друга статті 44-3).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Отже, розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 44-3 КУпАП, відносилось на час виникнення спірних правовідносин, до компетенції органів Національної поліції, а від імені органів Національної поліції мають право накладати адміністративні стягнення працівники органів поліції.
При цьому посадові особи відповідного органу діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу Національної поліції, тому належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статтею 44-3 КУпАП.
Верховним Судом у постанові від 17 вересня 2020 року у справі № 742/2298/17 викладено висновок, що використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що працівник поліції, який виніс оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення не може виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені, зокрема частиною другою статті 44-3 КУпАП.
В цьому випадку судом першої інстанції залучено до участі в справі як відповідача тільки поліцейського.
Суд звертає увагу, що позивачем після відкриття провадження справі подано до суду позов 06 березня 2023 року, в якому одним з відповідачів вказано Департамент патрульної поліції (а.с. 125-137).
Судом першої інстанції не вирішено питання про прийняття такої уточненої позовної заяви, не залучено до участі у справі другого відповідача ДПП.
Одним з основних принципів адміністративного судочинства відповідно до статті 9 КАС України є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, який полягає у тому, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частина четверта).
Частинами третьою - п'ятою статті 48 КАС України встановлено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Як вказано вище, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позов пред'явлено не до належного відповідача, не здійснив заміну відповідача належним або не залучив до участі у справі Департамент патрульної поліції як співвідповідача.
Суд зауважує, що суд апеляційної інстанції позбавлений компетенції на здійснення заміни неналежного відповідача в силу того, що суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції (частина п'ята статті 308 КАС України).
При цьому, як вказано вище, суд першої інстанції не вирішив питання про прийняття уточненої позовної заяви, не залучив другого відповідача, тому суд апеляційної інстанції позбавлений компетенції на здійснення таких дій.
Судом не надається оцінка доводам апелянта стосовно доведеності вчинення позивачем адміністративного правопорушення, адже враховуючи приведені обставини, відсутність у суду апеляційної інстанції компетенції на притягнення належного відповідача до участі в справі на стадії апеляційного перегляду справи, рішення суду першої інстанції має бути скасовано та в задоволенні позовних вимог, звернутих до особи, яка не може відповідати за позовом, належить відмовити.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з частиною третьою статті 272 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу поліцейського 3 взводу 2 роти 1 батальйону полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Мураховського Євгена Андрійовича на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 жовтня 2023 року в справі № 216/7318/20 задовольнити.
Рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 жовтня 2023 року в справі № 216/7318/20 за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 3 взводу 2 роти 1 батальйону полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Мураховського Євгена Андрійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення скасувати.
Ухвалити в справі № 216/7318/20 нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до поліцейського 3 взводу 2 роти 1 батальйону полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Мураховського Євгена Андрійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 05 лютого 2025 року та відповідно до частини третьої статті 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 05 лютого 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко