30 січня 2025 року м. Дніпросправа № 340/3143/24
Головуючий суддя І інстанції - Брегей Р.І.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 року в адміністративній справі №340/3143/24 за позовом ОСОБА_1 до Кропивницького апеляційного суду про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кропивницького апеляційного суду, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо невидачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до Порядку надання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року по формі зазначені у додатку 2 з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01.01.2024 року у розмірі 3028.00 грн.
- зобов'язати відповідача надати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до вимог Додатку 2 Порядку подання документів, для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (пункт 2 розділу ІІ) з базового розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01.01.2024 року у розмірі 3028.00 грн.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що зміни до Закону № 140-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період, а також до Закону № 966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносились, а тому законні підстави для зменшення розміру прожиткового мінімуму для цілей визначення суддівської винагороди відсутні.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є суддею апеляційного суду Кіровоградської області у відставці.
11.01.2024 року позивач звернувся до відповідача з заявою про видачу довідки про суддівську винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з прожиткового мінімуму у розмірі 3028.00 грн.
15 січня 2024 року Кропивницький апеляційний суд видав позивачу довідку-розрахунок про суддівську винагороду судді апеляційного суду з такою ж вислугою років станом на 01 січня того ж року, відповідно до якої, суддівська винагорода склала 219659 грн.
Так, обчислюючи суддівську винагороду, відповідач врахував прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у 2102 грн.
Вважаючи протиправним розрахунок суддівської винагороди виходячи з прожиткового мінімуму 2102.00 грн., позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було допущено порушень прав позивача при видачі довідки для перерахунку грошового забезпечення, в якій останній було розраховано з прожиткового мінімуму у розмірі 2102.00 грн., враховуючи наявність в країні воєнного стану.
Суд апеляційної інстанції при перегляді справи в апеляційному порядку виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч.2, 4, 5 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Відповідно до частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII (яка згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р/2020 від 11.03.2020 діє в редакції Закону № 1774-VIII) базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За визначенням, що міститься у ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 №966-XIV (далі - Закон № 966-XIV) прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
Отже, у змісті ст. 1 Закону № 966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.
Статтею 4 Закону №966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Виходячи з аналізу вищезазначених положень, Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді».
Також, судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
При цьому, приписами Законів України «Про Державний бюджет» був введений новий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102 грн.
В той же час, зміни до Закону №1402-VIII та Закону № 966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму чи розширення переліку видів такого не вносилися, відтак, колегія суддів вважає, що законних підстав для застосування прожиткового мінімуму 2021 грн., з метою визначення суддівської винагороди, немає.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 22.06.2023 по справі № 400/4904/21, від 12.07.2023 у справі № 140/5481/22, від 21.09.2023 у справі №380/25627/21, що враховуються судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Частиною 4 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Зважаючи на те, що розрахунок суддівської винагороди має бути здійсненим виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, що свідчить про зміну розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, суд апеляційної інстанції вважає, що ці обставини є підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання та, як наслідок, для видачі позивачу оновленої довідки.
При цьому, на переконання колегії суддів посилання суду першої інстанції на введення в Україні воєнного стану, як на правову підставу для відмови в задоволенні позову є безпідставним, тому як відповідні зміни в Закон №1402-VIII законодавчим органом не вносились.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 року в адміністративній справі №340/3143/24 - скасувати та прийняти нову постанову.
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправними дії Кропивницького апеляційного суду щодо невидачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до Порядку надання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року по формі зазначені у додатку 2 з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01.01.2024 року у розмірі 3028.00 грн.
Зобов'язати Кропивницький апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до вимог Додатку 2 Порядку подання документів, для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (пункт 2 розділу ІІ) з базового розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01.01.2024 року у розмірі 3028.00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницького апеляційного суду на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 1211.20 грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 1816.80 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко