05 лютого 2025 р. Справа № 440/11507/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.11.2024,( головуючий суддя І інстанції: Т.С. Канигіна) по справі № 440/11507/24
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 ( далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати незаконним та скасувати рішення Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, від 12.09.2024 №190вн/15-06 про відмову у зарахуванні позивачу до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стажу служби позивача в податковій міліції з 03.08.2005 по 23.03.2021;
- зобов'язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, зарахувати позивачу до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стажу служби позивача в податковій міліції з 03.08.2005 по 23.03.2021.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 позов задоволено.
Визнано протиправними дії Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань стажу служби ОСОБА_1 в податковій міліції з 03.08.2005 по 23.03.2021.
Зобов'язано Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, зарахувати до стажу служби (роботи) ОСОБА_1 в Державному бюро розслідувань, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стаж його служби в податковій міліції з 03.08.2005 по 23.03.2021.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та нормам чинного законодавства, просить скасувати рішення та прийняти постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що наказом ДБР від 08.10.2021 №524 затверджено Інструкцію про механізм реалізації норм законодавства щодо становлення доплати за вислугу років та обчислення стажу служби (роботи), який дає право на доплату за вислугу років працівникам ДБР (надалі - Інструкція № 524).
Інструкцією №524 передбачено, що обчислений кадровим підрозділом стаж служби виноситься на розгляд Комісії з обчислення стажу служби (роботи), який дає право особам рядового та начальницького складу ДБР на отримання доплати за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки (далі - Комісія) для прийняття рішення, яка у свою чергу, утворюється в центральному апараті Державного бюро розслідувань та територіальних управліннях (пп. 2.2.1 п. 2.2 Розділу 2 Інструкції №524).
Згідно пп. 2.2.2 п. 2.2 Розділу 2 Інструкції №524 до стажу служби зараховуються періоди, визначені ч. 2 ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію", та час проходження служби в ДБР на посадах рядового та начальницького складу.
Приписами ч. 2 ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію" закріплено вичерпний перелік видів служб та часу роботи, які зараховуються до стажу служби, і служба в підрозділах податкової міліції в цьому переліку відсутня. За таких умов відсутні правові підстави для зарахування позивачу до стажу служби в ДБР період проходження ним служби в органах податкової міліції.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 03.08.2005 по 23.03.2021 проходив службу в органах податкової міліції на посадах рядового та начальницького складу , що вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_1 , послужного списку та довідки від 12.09.2024 №167вн/15-06.
Починаючи з 24.03.2021 по теперішній час ОСОБА_1 проходить службу (роботу) на посадах начальницького складу в Територіальному управлінні Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві, має спеціальне звання старшого начальницького складу "полковник Державного бюро розслідувань".
28.08.2024 позивач звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, що розташовано в м. Полтаві, з рапортом, в якому просив зарахувати його стаж служби в податковій міліції з 03.08.2005 по 23.03.2021 до стажу служби (роботи) в ДБР, який дає право на доплату за вислугу років, посилаючись при цьому на позицію викладену у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.10.2020 у справі №826/16143/18. В цій справі було прирівняно статус позивача, що проходив службу в органах податкової міліції, до статусу осіб, що перебували на службі в органах внутрішніх справ України.
12.09.2024 Територіальне управління Державного бюро розслідувань, що розташовано в м. Полтаві, листом №190вн/15-06 повідомило позивача, що ст. 78 закону України "Про Національну поліцію" не передбачено зарахування до стажу служби в поліції періоди служби в податковій міліції.
З огляду на приписи вказаних нормативно-правових актів вбачається відсутність у Комісії ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві з обчислення стажу служби (роботи), який дає право особам рядового і начальницького складу ДБР на отримання доплати за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки (надалі - Комісія) правових підстав та обов'язку щодо зарахування до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань, який дає право на доплату за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, наявного стажу служби в податковій міліції, зокрема, за період з 03.08.2005 по 23.03.2021.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у зарахуванні до його стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань, який дає право на встановлення доплати за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки, періоду проходженням ним служби в податковій міліції з 03.08.2005 по 23.03.2021.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважав за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача, щодо відмови в зарахуванні позивачу до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань стажу служби позивача в податковій міліції з 03.08.2005 по 23.03.2021 та зобов'язати зарахувати до стажу служби (роботи) ОСОБА_1 в Державному бюро розслідувань, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стаж його служби в податковій міліції з 03.08.2005 по 23.03.2021.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові основи організації та діяльності Державного бюро розслідувань визначені положеннями Закону України «Про Державне бюро розслідувань» від 12.11.2015 № 794-VIII ( далі - Закон № 794-VIII).
Згідно зі ст. 1 Закону № 794-VIII Державне бюро розслідувань є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його компетенції.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 14 Закону № 794-VIII до працівників Державного бюро розслідувань належать особи рядового і начальницького складу, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір (контракт) із Державним бюро розслідувань.
Служба в Державному бюро розслідувань є державною службою особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України. Час проходження служби в Державному бюро розслідувань зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
На службу до Державного бюро розслідувань приймаються на конкурсній основі в добровільному порядку (за контрактом) громадяни України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров'я ефективно виконувати відповідні службові обов'язки.
Прийняття громадян України на службу до Державного бюро розслідувань без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом.
Кваліфікаційні вимоги та критерії професійної придатності для зайняття посад у підрозділах Державного бюро розслідувань затверджуються Директором Державного бюро розслідувань.
Призначення на посади у Державному бюро розслідувань, крім посад Директора Державного бюро розслідувань, керівника підрозділу внутрішнього контролю центрального апарату Державного бюро розслідувань та керівників підрозділів внутрішнього контролю територіальних управлінь Державного бюро розслідувань, здійснюється за результатами відкритих конкурсів, що проводяться конкурсними комісіями з проведення конкурсів на зайняття посад працівників Державного бюро розслідувань. Типове положення про конкурсну комісію та порядок проведення відкритого конкурсу затверджує Директор Державного бюро розслідувань.
Згідно зі ст. 19 Закону № 794-VIII визначено основні засади регулювання соціального захисту та пенсійного забезпечення працівників Державного бюро розслідувань.
Так, держава забезпечує соціальний захист працівників Державного бюро розслідувань відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону № 794-VIII особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань користуються соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" та інших законів України з урахуванням положень, встановлених цим Законом.
Згідно з ч. 3 ст. 19 Закону № 794-VIII пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону № 794-VIII пенсійне забезпечення працівників Державного бюро розслідувань, які є державними службовцями, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". Пенсійне забезпечення інших працівників Державного бюро розслідувань здійснюється на підставах та в порядку, встановлених законодавством .
З аналізу наведених норм слідує, що Законом № 794-VIII виділено дві категорії працівників Державного бюро розслідувань: особи рядового і начальницького складу, на яких поширюється дія ч. 3 ст. 19 Закону № 794-VIII; державні службовці, на яких поширюється дія ч. 4 ст. 19 Закону № 794-VIII.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходить службу в Державному бюро розслідувань, як особа начальницького складу, а відтак на нього поширюються положення ч. 3 ст. 19 Закону № 794-VIII.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, Національна поліція України (поліція) це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Згідно зі ст. 2 Закону №580-VIII завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст. 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з ч. 1 ст. 78 Закону №580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 Закону №580-VIII до стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 12 липня 2018 року №2509-VIII); 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 за №509-XII (далі - Закон №509-XII, який був чинний у період служби позивача у податковій міліції у 2002-2012 роках) податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Завданнями податкової міліції є: запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів; запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів; забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.
Згідно зі ст.21 Закону №509-XII, яка визначала повноваження податкової міліції, зазначено, що податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань: приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення; здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживає заходів до відшкодування заподіяних державі збитків; виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення; забезпечує безпеку діяльності органів державної податкової служби та їх працівників, а також захист працівників від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними службових обов'язків; запобігає корупції та іншим службовим порушенням серед працівників державної податкової служби; збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень податкового законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов'язаних з оподаткуванням.
Відповідно до ч.1 ст.24 Закону №509-XII визначала, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.
Держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію" (ст.26 Закону №509-XII).
Згідно з п. 348.1 ст. 348 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 12 серпня 2012 року; далі - ПК України) податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Відповідно до п. 348.2 ст. 348 ПК України завданнями податкової міліції є: запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері; запобігання і протидія корупції у контролюючих органах та виявлення її фактів; забезпечення безпеки діяльності працівників контролюючих органів, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.
Згідно із п. 353.1 ст. 353 ПК України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Відповідно до п. 356.1 ст. 356 ПК України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Згідно із ч. 4 ст. 78 Закону №580-VIII зазначено, що порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
Відповідно до пп.3-6 п. 7 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VIII зобов'язано Кабінет Міністрів України в місячний строк: прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом; забезпечити прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23 грудня 2015 року №900-VIII, який набрав чинності 29 грудня 2015 року, пункт 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VIII доповнено абзацами другим і третім такого змісту: "За колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію"".
Проходження служби в органах податкової поліції ОСОБА_1 в період з 03.08.2005 по 23.03.2021 підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 , послужним списком та довідкою від 12.09.2024 №167вн/15-06.
Аналізуючи повноваження, завдання та функції відповідних органів, Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 року в справі №826/16143/18, у якій склалися подібні правовідносини, дійшов висновків про те, що і податкова міліція, і відповідні підрозділи поліції здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.
З наведеного слідує, що служба в органах податкової міліції прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ України, оскільки здійснювалась вона в порядку, установленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а відтак, на переконання колегії суддів, має такий же правовий статус і повинна в силу п. 3 ч. 2 ст. 78 Закону № 580-VIII зараховуватись до стажу служби в поліції.
Дані висновки узгоджується з практикою Верховного Суду, викладеною в постановах від 13.08.2021 у справі № 440/1564/20, від 20.10.2022 у справі № 160/11127/20, від 22.12.2022 у справі № 380/8659/20 та від 01.08.2023 у справі № 240/30024/21.
Таким чином, колегія суддів враховуючи суть діяльності позивача, функції, які ним виконувались, статус такої служби, приходить до висновку, що період служби позивача у податковій міліції з 03.08.2005 по 23.03.2021 на посадах старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділів по боротьбі з корупцією в органах Державної податкової, підлягає зарахуванню до стажу проходження служби у поліції, відповідно, як наслідок, і до стажу служби в ДБР.
Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 31.03.2020 у справі № 520/2067/19 є помилковим, оскільки у вказаній справі спірними були правовідносини щодо зарахування до стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугою років та надання додаткової оплачуваної відпустки та до календарної вислуги років час навчання у вищому навчальному закладі. Отже вказана постанова не є ревалентною до спірних правовідносин.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 по справі № 440/11507/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова