05 лютого 2025 року справа №200/2111/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Геращенка І.В., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі № 200/2111/24 (головуючий І інстанції Циганенко А.І.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач, ГУПФУ), в якому з урахування уточнення просив:
- визнати дії відповідача неправомірними в частині не зарахування до страхового та пільгового стажу періоду роботи з 01.10.2020 по 30.06.2023 на підприємстві ВП “Шахта “Котляревська» ДП “Селидіввугілля»;
- зобов'язати відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу період роботи з 01.10.2020 по 30.06.2023 на підприємстві ВП "Шахта "Котляревська" ДП "Селидіввугілля" та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням вказаного стажу позивача, згідно з вимогами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 27 жовтня 2023 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року позовні вимоги задоволено, а саме суд:
Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не врахування до страхового (пільгового) стажу періоду роботи з 01 жовтня 2020 року по 30 червня 2023 року на підземних роботах за списком №1 на підприємстві Відокремлений підрозділ "Шахта "Котляревська" Державного підприємства "Селидіввугілля" та заробітної плати за цей період при призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з дати її призначення, зарахувавши до страхового (пільгового) стажу період роботи з 01 жовтня 2020 року по 30 червня 2023 року на підприємстві Відокремлений підрозділ "Шахта "Котляревська" Державного підприємства "Селидіввугілля" та заробітну плату за цей період, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Відповідач, не погодившись рішення суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права і просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування скарги зазначено, що позивач звернувся через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058.
Пенсійна справа опрацьовувалась за принципом екстериторіальності спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області СП - ОСОБА_2 , та перевірялася спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області ГСП - Панькуш Галина Тарасівна.
Рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 24.07.2023 № 057250005274 позивачу з 30.07.2023 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Отже, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки органу ПФУ, що здійснював розгляд заяви позивача про призначення пенсії та приймав рішення про призначення пенсії.
Так, упровадження принципу екстериторіальності передбачає опрацювання заяв про призначення пенсій будь-яким з територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає заявник.
За наведених обставин, позовна вимога про зобов'язання ГУ ПФУ в Донецькій області, яке є територіальним органом Пенсійного фонду України за місцем проживання, не підлягає задоволенню, оскільки заява позивача про призначення пенсії за принципом екстериторіальності опрацьовувалась ГУ ПФУ в Хмельницькій області та саме цим органом ПФУ було прийнято рішення про призначення пенсії.
Отже, саме ГУ ПФУ в Хмельницькій області при розгляді заяви про призначення пенсії не був врахований стаж роботи з 01.10.2020 по 30.06.2023 на ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля».
Таким чином, оскільки позовними вимогами ОСОБА_1 є здійснення перерахунку та виплату пенсії з дати її призначення, зарахувавши до страхового (пільгового) стажу період роботи з 01 жовтня 2020 року по 30 червня 2023 року на підприємстві Відокремлений підрозділ "Шахта "Котляревська" Державного підприємства "Селидіввугілля" та заробітну плату за цей період, з урахуванням раніше виплачених сум тому, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вважає, що саме на ГУ ПФУ в Хмельницькій області мали бути покладені зобов'язання вчинити певні дії.
Скаржник посилається на порушення строку звернення до суду з позовом.
Так, за частиною 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини 3 якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Оскільки позивачу призначено пенсію з 30.07.2023, він звернувся до суду з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України
Скаржник зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 27.01.2020 року у справі № 420/3001/19, від 25.02.2020 року у справі № 360/1870/19, від 12 квітня 2023 року у справі № 380/14933/22, від 27 серпня 2021 року у справі № 1.380.2019.000974, від 21 грудня 2022 року у справі № 0440/6992/18, від 30 березня 2023 року у справі № 420/1640/19, від 05 липня 2023 року у справі № 826/13146/18, від 13 липня 2023 року у справі №200/10431/21.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
15 липня 2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
24 липня 2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області було прийнято рішення №057250005274 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (робота за списком №1). Страховий стаж (повний) 40 років 7 місяців 6 днів; додаткові роки за списком №1 12 років, в тому числі робота за списком №1 13 років 1 місяць 4 дні. Вік заявника на дату звернення 15.07.2023 49 років 11 місяців 16 днів. Працюючий.
27 жовтня 2023 року позивач звернувся із заявою через веб-портал Пенсійного фонду України про надання розрахунку пенсії та надання роз'яснення щодо періодів роботи взятих для розрахунку страхового стажу та заробітної плати для призначення пенсії.
08 листопада 2023 року відповідач листом №22116-21305/С-40/8-050023 повідомив, що в серпні та вересні 2023 року була проведена низка перерахунків пенсії у зв'язку з сплатою страхових внесків, останній перерахунок був здійснено 01.10.2023. Страховий стаж враховано по 14.07.2023 та склав 39 років 10 місяців 06 днів, в тому числі за Списком №1 - 12 років 02 місяці 05 днів. Розмір пенсії з 01.10.2023 склав 10560,58 гривень.
10 листопада 2023 року позивач звернувся із заявою через веб-портал Пенсійного фонду України про надання розрахунку пенсії та надання роз'яснення щодо періодів роботи, взятих для розрахунку страхового стажу та заробітної плати для призначення пенсії, та проведення перерахунку відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та включити до розрахунку страхового стажу та заробітної плати для призначення пенсії періоди роботи на Відокремленому підрозділі “Шахта “Котляревська» Державного підприємства “Селидіввугілля» з 01.10.2020 по 30.06.2023.
13 листопада 2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області (м. Селидове) було прийнято рішення про перерахунок пенсії позивача (допризначення сплата внесків). Страховий стаж (повний) 39 років 11 місяців 6 днів; додаткові роки за списком №1 - 11 років, в тому числі робота за списком №1 12 років 2 місяці 5 днів.
21 листопада 2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області (м. Селидове) було прийнято рішення про перерахунок пенсії позивача, у зв'язку з уточненням даних в ЕПС, 01.12.2023. Страховий стаж (повний) 38 років 11 місяців 6 днів; додаткові роки за списком №1 10 років, в тому числі робота за списком №1 11 років 8 місяців 28 днів.
23 листопада 2023 року відповідач листом №23251-22450/С-02/8-0500/23 повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії, оскільки у Відокремленого підрозділу “Шахта “Котляревська» Державного підприємства “Селидіввугілля» відсутні данні про сплату страхових внесків у період з 01.08.2020 по 30.06.2023 згідно з формою ОК-5 “Індивідуальних відомостей про застрахованих осіб».
За інформацією, яка міститься в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування “Індивідуальні відомості про застраховану особу форма ОК-5», датою формування виписки 17.07.2023, спеціальний стаж ОСОБА_1 у роботодавця Відокремлений підрозділ “Шахта “Котляревська» Державного підприємства “Селидіввугілля» за період з жовтня 2020 року по червень 2023 року облікований за кодом ЗПЗ013А1. За період з квітня 2020 року по червень 2023 року відсутні відомості про сплату страхових внесків.
За інформацією, яка міститься в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування “Індивідуальні відомості про застраховану особу форма ОК-5», датою формування виписки 05.05.2024, спеціальний стаж ОСОБА_1 у роботодавця Відокремлений підрозділ “Шахта “Котляревська» Державного підприємства “Селидіввугілля» за період з жовтня 2020 року по червень 2023 року облікований за кодом ЗПЗ013А1. За період з грудня 2020 року по червень 2023 року відсутні відомості про сплату страхових внесків.
У трудовій книжці серія НОМЕР_1 , яка видана на ім'я ОСОБА_1 24 травня 1990 року, міститься такі записи: ДВАТ Шахта “Росія» Дочірнього підприємства “ДХК “Селидіввугілля»: №19 - 15.06.2001 - прийнятий на роботу гірничого 3 розряду з повним робочим днем під землею, наказ №420к від 18.06.01; №27 - Відокремлений підрозділ “Шахта “Росія» Державного підприємства “Селидввугілля» перейменовано на відокремлений підрозділ “Шахта “Котляревська» Державного підприємства “Селидіввугілля» з 18.07.2017 згідно з наказом ДП “Селидіввугілля» №105 від 23.05.2017.
Розрахунком заробітку для обчислення пенсії, загальний страховий стаж в одинарному розмірі встановлено: 28 років 11 місяців 6 днів, 347 місяців; загальний страховий стаж після 01.07.2000: 19 років 2 місяці 3 дні, 230 місяців; дата вводу заробітку 15.07.2023; середні заробіток за 3 попередні роки: 12236,71 гривень за 2020-2022 роки; останній місяць врахованої зарплати 31.07.2020.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В статті 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Отже, право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV(далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Статтею 8 Закону № 1058-ІV закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
За частиною 2 статті 27 Закону № 1058-IV, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Відповідно абзацу 1 частини 1 статті 40 Закону №1058, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
За положенням статті 41 Закону, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:
1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;
2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися і до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України;
3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону;
4) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із сплачених страхових внесків за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частиною 1 статті 44 Закону № 1058 передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.
Суд зазначає, що за вимогами законодавства, страховий стаж особи за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004) обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV, - за даними трудової книжки, після впровадження системи персоніфікованого обліку (після 01.01.2004) - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Виходячи з аналізу вказаних норм, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються виплати (дохід), отримані застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Тобто, у разі відсутності факту нарахування та сплати страхових внесків, сума такої заробітної плати (доходу) не враховується при обчисленні розміру пенсії.
Матеріали справи свідчать, що 24 липня 2023 року позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах (робота за списком №1) за заявою позивача від 15 липня 2023 року. Страховий стаж (повний) 40 років 7 місяців 6 днів; додаткові роки за списком №1 12 років, в тому числі робота за списком №1 13 років 1 місяць 4 дні.
З листа відповідача №22116-21305/С-40/8-050023 від 08 листопада 2023 року вбачається, що позивачу у період з серпня по жовтень 2023 року здійснено перерахунки пенсії, у зв'язку з сплатою страхових внесків підприємствами, після чого страховий стаж враховано по 14.07.2023 (до дати звернення за призначенням) склав 39 років 10 місяців 06 днів.
Також, 13 листопада 2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області (м. Селидове) було прийнято рішення про перерахунок пенсії позивача (допризначення сплата внесків). Страховий стаж (повний) 39 років 11 місяців 6 днів; додаткові роки за списком №1 - 11 років, в тому числі робота за списком №1 12 років 2 місяці 5 днів.
21 листопада 2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області (м. Селидове) було прийнято рішення про перерахунок пенсії позивача, у зв'язку з уточненням даних в ЕПС, 01.12.2023. Страховий стаж (повний) 38 років 11 місяців 6 днів; додаткові роки за списком №1 10 років, в тому числі робота за списком №1 11 років 8 місяців 28 днів.
23 листопада 2023 року відповідач листом №23251-22450/С-02/8-0500/23 повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії, оскільки у Відокремленого підрозділу “Шахта “Котляревська» Державного підприємства “Селидіввугілля» відсутні данні про сплату страхових внесків у період з 01.08.2020 по 30.06.2023 згідно з формою ОК-5 “Індивідуальних відомостей про застрахованих осіб».
Отже, при призначенні позивачу пенсії та після відповідачем не враховано страховий стаж та заробітну плату за спірний період з підстав несплати єдиного внеску роботодавцем за цей період.
Так, за інформацією, яка міститься в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування “Індивідуальні відомості про застраховану особу форма ОК-5», датою формування виписки 17.07.2023, спеціальний стаж ОСОБА_1 у роботодавця Відокремлений підрозділ “Шахта “Котляревська» Державного підприємства “Селидіввугілля» за період з жовтня 2020 року по червень 2023 року облікований за кодом ЗПЗ013А1. За період з квітня 2020 року по червень 2023 року відсутні відомості про сплату страхових внесків.
За інформацією, яка міститься в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування “Індивідуальні відомості про застраховану особу форма ОК-5», датою формування виписки 05.05.2024, спеціальний стаж ОСОБА_1 у роботодавця Відокремлений підрозділ “Шахта “Котляревська» Державного підприємства “Селидіввугілля» за період з жовтня 2020 року по червень 2023 року облікований за кодом ЗПЗ013А1. За період з грудня 2020 року по червень 2023 року відсутні відомості про сплату страхових внесків.
Матеріли справи свідчать, що записи трудової книжки позивача містять необхідні відомості про спірні періоди.
Суд зазначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Так, у разі якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №439/1148/17.
З аналізу вищевикладеного та з урахуванням норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини, відповідно до положень частини 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» спірні періоди роботи підлягають зарахуванню до трудового стажу, з урахуванням наявних записів у трудовій книжці.
Також, колегія суддів зазначає, що несвоєчасна сплата підприємством загальнообов'язкових страхових внесків не повинна порушувати права особи на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у виді заробітної плати покладені на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти прав працівників підприємства, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Позивач не відповідальний за формування та ведення Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Колегією суддів враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 17 липня 2019 року (справа № 144/669/17) та від 20 березня 2019 року (справа № 688/947/17), згідно якої несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на такому підприємстві, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку сплати страхових внесків.
У справах № 490/12392/16-а, № 638/5795/17, № 683/1814/16-а Верховним Судом зроблено висновки, що внаслідок невиконання страхувальником обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві. При цьому, Верховний Суд не досліджував питання чи нараховувались позивачам у цих справах, але не сплачувались страхувальниками страхові внески. Сплата страхувальником страхових внесків до Пенсійного фонду України є кінцевим етапом, якому передує нарахування страхового внеску. Зважаючи на те, що обов'язок щодо сплати страхового внеску так і обов'язок по його нарахуванню покладено саме страхувальника (роботодавця), а отже і відповідальність за ненарахування страхового внеску покладено також на страхувальника. Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов'язку щодо належного нарахування та сплати страхових внесків, а отже, ненарахування та несплата страхувальником страхових внесків за позивача у спірні періоди, не може бути підставою для неврахування при призначенні застрахованій особі пенсії, заробітної плати з якої не нараховані страхові внески.
Справа «Гайгузус проти Австрії» - якщо особа робила внески у певні фонди, у тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, в свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності (Gaygusuz v. Austria, заява №17371/90, пункт 39).
Отже, колегія суддів зазначає, що внаслідок невиконання роботодавцем обов'язку по нарахуванню та сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві у спірні періоди, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постановах від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 01 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а, від 27 лютого 2019 року у справі № 638/5795/17, від 31 жовтня 2019 року у справі № 683/1814/16-а, від 23 березня 2020 року у справі № 535/1031/16-а та від 26 березня 2020 року у справі № 299/3616/16-а, від 02 серпня 2022 року справа № 560/4616/20.
Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Таким чином, з урахуванням практики Європейського суду, Пенсійний фонд повинен був взяти для обчислення пенсії стаж та заробітну плату за спірний період роботи позивача, аби у повному обсязі захистити права позивача, який звернувся до Управління за призначенням пенсії.
Щодо посилання скаржника на розгляд заяви позивача за принципом екстериторіальності, суд зазначає наступне.
За п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1 (далі - Порядок № 22-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно з пояснювальною запискою Фонду до проекту Постанови № 25-1 Указом Президента України від 04.09.2019 року №647/2019 «Про деякі заходи із забезпечення надання якісних публічних послуг» для забезпечення належної реалізації прав осіб y сфері надання адміністративних послуг передбачено забезпечення Кабінетом Міністрів України, зокрема, спрощення процедури надання та отримання послуг. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 року № 681 «Про оптимізацію надання адміністративних послуг у сфері пенсійного забезпечення» визначено перелік державних реєстрів, відомості з яких враховуються органами Пенсійного фонду при зверненні осіб за призначенням, перерахунком, поновленням, припиненням, продовженням виплати пенсій, надбавок, допомог, доплат та компенсацій або переведенням з одного виду пенсії на інший. У зв'язку з цим постала необхідність у приведенні актів Пенсійного фонду України у відповідність до вимог чинного законодавства Єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства, централізована прозора система контролю за процесами призначення та перерахунків пенсій, мінімізація корупційних ризиків, зумовлених особистими контактами з громадянами, попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, оптимізація навантаження на працівників, розширення способів звернень до територіальних органів Пенсійного фонду України стало результатом запровадження принципу екстериторіальності щодо призначення пенсії.
Колегія суддів зауважує, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання (статті 113, 116 та 117 Конституції України).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2023 року яку залишено без змін Верховним Судом у постанові від 25 липня 2023 року у справі № 640/1873/22, відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 до Пенсійного фонду України про визнання протиправними (такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили) та нечинними положення абзацу 13 пункту 4.2 та абзацу 2 пункту 4.3 Розділу IV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 7 липня 2014 року) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.
Також, Верховний Суд за результатами аналізу положень статей 5, 44 Закону № 1058-IV, підпункту 2 пункту 10 Положення №280, абзацу 13 пункту 4.2 та абзацу 2, 3 пункту 4.3 Розділу IV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку №22-1 вважав за необхідне сформулювати такі правові висновки:
- відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом № 1058-IV. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону;
- правлінню Пенсійного фонду України надано право приймати у межах повноважень, передбачених законом, постанови, затверджувати положення, інструкції та інші нормативно-правові акти Пенсійного фонду України, зокрема, і щодо порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії;
- з моменту набрання чинності змін до абзацу 13 пункту 4.2 Розділу IV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку №22-1, а саме з 1 квітня 2021 року, після реєстрації заяви, зокрема і щодо перерахунку пенсії, та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу;
- рішення за результатами розгляду заяви, розподіленої за принципом екстериторіальності, у тому числі про перерахунок пенсії, приймається не пізніше 10 днів після її надходження та підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків) та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Таким чином, впровадження принципу екстериторіальності передбачає опрацювання заяв про призначення пенсій будь-яким з територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає заявник.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 08 лютого 2024 року справа №500/1216/23, від 07 травня 2024 року справа №460/38580/22, від 24 травня 2024 року справа №460/17257/23.
Колегія суддів зазначає, що у даному випадку відповідно до матеріалів справи, спірне рішення щодо призначення пенсії позивачу та не зарахування стажу прийнято саме Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Щодо доводів скаржника на порушення судом норм процесуального права, а саме розгляд судом справи до не належного відповідача, колегія суддів зазначає, матеріали судової та пенсійної справи містять протокол про призначення позивачеві пенсії від 24.07.2023 та протоколи про перерахунок від 13.11.2023, 21.11.2023, у яких зазначено орган ПФУ як 5725 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області(м.Селидове), що спростовує ці доводи. Інших доказів які б свідчили про це матеріали справи не містять
Також, суд звертає увагу, що позивач звертався з заявами щодо врахування спірних періодів роботи при первинному зверненні за призначенням пенсії, які розглядались саме відповідачем.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про зобов'язання саме Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити зарахування стажу та заробітну плату, оскільки подана позивачем заява з документами по суті розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області і рішення приймалось саме ним.
Щодо посилання скаржника на пропуск строку звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне.
За частиною 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За положенням ч. 3 ст. 122 КАС України, при цьому, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно зі статтею 46 Закону № 1058 нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Отже, буквальне тлумачення наведених норм права дає підстави вважати, що ця норма стосуються вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини ПФУ.
Верховний Суд України, зокрема у постанові від 10 грудня 2013 року (справа № 21-329а13), дійшов висновку, що положення статті 87 Закону № 1788-XII не підлягають застосуванню до заявлених позовних вимог, адже приписи цієї норми регулюють виплату за минулий час уже нарахованих пенсій, проте не виплачених з вини ПФУ.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема, стаття 46 Закону № 1058-ІV (щодо не обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 зазначала, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Питання застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у соціальних спорах було предметом розгляду Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі №240/12017/19 (постанова від 31.03.2021).
У вказаному рішенні Суд дійшов такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого процесуальним законом у спорах цієї категорії, а саме:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку тощо.
Отже, вказаними нормами встановлений шестимісячний строк звернення до суду з позовом у вказаних правовідносинах.
Вирішуючи ж питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами ПФУ, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу ПФУ відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок. Отже, в цьому випадку початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов'язувати з датою отримання листа-відповіді, листа-роз'яснення від органу ПФУ на запит особи про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку.
При цьому, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
У постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 наголошено й на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Верховний Суд у справі № 240/12017/19 вказав, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. За висновком Суду, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Колегія суддів зазначає, що пропущений строк звернення до суду з позовом може бути поновлений за наявністю поважних причин, проте позивач не зазначив об'єктивно непереборних обставин, які б не залежали від його волевиявлення або пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, що позбавили позивача можливості звернутися до адміністративного суду з даним позовом у встановлений процесуальним законодавством строк.
Матеріали справи свідчать, що при призначенні йому пенсії, відповідачем не було зараховано стаж та заробітну плату за спірний період робити.
24 липня 2023 року було прийнято рішення №057250005274 про призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах (робота за списком №1).
При цьому, матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача про інформацією щодо періоду страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії.
Так, позивач отримав пенсію з наступного місяця.
Також, колегія суддів зазначає, що за положенням п. 4.9 Порядку № 22-1, у разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії.
27 жовтня 2023 року позивач звернувся із заявою через веб-портал Пенсійного фонду України про надання розрахунку пенсії та надання роз'яснення щодо періодів роботи взятих для розрахунку страхового стажу та заробітної плати для призначення пенсії.
Повторно, 10 листопада 2023 року позивач звернувся із заявою через веб-портал Пенсійного фонду України про надання розрахунку пенсії та надання роз'яснення щодо періодів роботи, взятих для розрахунку страхового стажу та заробітної плати для призначення пенсії, та проведення перерахунку відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та включити до розрахунку страхового стажу та заробітної плати для призначення пенсії періоди роботи на Відокремленому підрозділі “Шахта “Котляревська» Державного підприємства “Селидіввугілля» з 01.10.2020 по 30.06.2023.
Так, фактично 23 листопада 2023 року відповідач листом №23251-22450/С-02/8-0500/23 повідомив позивача про не зарахування періоду з 01.08.2020 по 30.06.2023 через відсутність даних про сплату страхових внесків, згідно з формою ОК-5 “Індивідуальних відомостей про застрахованих осіб».
Зазначене у сукупності свідчить про поважність пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом.
За положенням ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі № 200/2111/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 05 лютого 2025 року.
Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв
Судді Т.Г. Гаврищук
І.В. Геращенко