КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
13 січня 2025 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Ігнатов Р.М., за участю секретаря судового засідання Бойко Д.О., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Володарського В.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень,
Відповідно до постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2024 року, 09.09.2024 року близько 20 год. 10 хв. водій ОСОБА_1 по просп. С. Бандери, 20 в м. Києві, керуючи транспортним засобом «Mazda» д.н.з. НОМЕР_1 перед перестроюванням, не надав перевагу у русі транспортному засобу « BMW» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по тій смузі, в яку він мав намір перестроїтись, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.10.1 Правил дорожнього руху України.
Цією ж постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, піддавши його адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, а також стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2024 року у справі № 756/11476/24 - скасувати, ухвалити нову постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог апелянт вказує, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, яка не ґрунтується на фактичних обставинах справи. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 при перестроюванні не надано переваги транспортному засобу, що рухався у смузі куди він мав намір перестроїтись чим порушено п. 10.1 ПДР України. При цьому,апелянт вважає, що п. 10.1 ПДР України не містить чітких вказівок на перевагу у русі, а тому з урахуванням положень ст. 280 КУпАП, судне міг визнати його винним, адже на його думку це неможливо.Окрім того, апелянт вважає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №122494 не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки опис вчиненого правопорушення не відповідає пункту Правил дорожнього руху України, який йому інкримінується, а також у протоколі не зазначено свідків та потерпілих, хоча пояснення цих осіб було долучено до матеріалів справи та використано судом, як доказ під час винесення постанови. Також, ОСОБА_1 звертає увагу, що у постанові судом висвітлено зовсім інший механізм ДТП, а висновки суду не відповідають обставинам справи у порушення вимог ст. 280 КУпАП, фактично вийшовши за межі протоколу про адміністративне правопорушення при розгляді справи. Крім того, апелянт акцентує, що судом безпідставно незадоволено клопотання сторони захисту про проведення судово-автотехнічної експертизи, адже лиш висновок експерта міг встановити характер ушкодження автомобілів та бути доказом під час розгляду даної справи.
З урахуванням викладеного, вважає, що ДТП сталось саме з вини іншого учасника дорожнього руху, який керував автомобілем « BMW», адже саме він не дотримувався безпечної дистанції руху та не реагував на зміну дорожньої обстановки, що призвело до зіткнення автомобіля « BMW» з автомобілем під його керуванням, стверджує, що доказів його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не встановлено, а докази, зазначені в постанові не підтверджують його вини, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 цього Кодексу, є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Володарського В.М., які підтримали доводи апеляційної скарги та просили їх задовольнити; а такожїх відповіді на запитання суду, дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови місцевого суду в межах апеляційної скарги, а також доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає апеляційні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, незважаючи на доводи апелянта, наведені в апеляційній скарзі, матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновків судді як щодо встановлених обставин вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП, так і щодо його вини у вчиненні цього правопорушення.
Зокрема, враховуючи дані, які були отримані під час дослідження в судовому засіданні наявних у справі доказів, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 № 122494 від 03 вересня 2024 року, складеного щодо ОСОБА_1 ; схеми місця ДТП; письмових пояснень ОСОБА_1 та його безпосередніх пояснень в суді; пояснень свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; пояснень іншого учасника ДТП ОСОБА_5 ; фото з місця ДТП, суддя, який розглядав цю справу, дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки його вина у порушенні вимог пункту 10.1 ПДР України, що призвела до пошкодження транспортних засобів, повністю підтверджується сукупністю наведених вище доказів, оцінка яких ґрунтується на вимогах, передбачених ст. 252 КУпАП.
Під час перевірки доводів апеляційної скарги, захисником - адвокатом Володарським В.Л. було заявлено клопотання, яке дублюється і в апеляційній скарзі ОСОБА_1 про призначення комплексної судово - трасологічної та автотехнічної експертизи у справі, за результатами розгляду якого, судом апеляційної інстанції було відмовлено у його задоволені, з огляду на таке.
Так, ані самим ОСОБА_6 ані його захисником - адвокатом Володарським В.Л. не наведено переконливих обґрунтувань свого клопотання для призначення експертизи, їх доводи не тільки не спростували, а навпаки підтвердили висновки судді, наведені в оскаржуваній постанові щодо доведеності вини саме ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, тобто у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
При цьому, апеляційний суд визнає безпідставними доводи ОСОБА_1 про те, що перед початком маневру він як водій переконався в тому, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, а також про те, що інший учасник дорожньо-транспортної пригоди, а саме водій ОСОБА_5 , здійснював свій рух ізпорушенням вимог ПДР, що перебуває в причинно-наслідковому зв'язку з настанням ДТП, оскільки вони повністю спростовуються дослідженими судом доказами, які свідчать й про те, що саме водій ОСОБА_1 , внаслідок допущених ним порушень правил дорожнього руху, здійснив зіткнення з вказаним автомобілем, що підтверджується характером та локалізацією механічних пошкоджень на обох транспортних засобах, які потрапили у дорожньо-транспортну пригоду.
Більш того, всупереч доводам захисника ОСОБА_1 - адвоката Володарського В.Л., як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду, не встановлено будь-яких об'єктивних даних, які б могли свідчити про те, що дії водіяОСОБА_5 перебували в причинно-наслідковому зв'язку з настанням ДТП.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Між тим, неналежне виконання ОСОБА_1 вказаних вимог ПДР України, після перестроювання автомобіля «Mazda» д.н.з. НОМЕР_1 , під його керуванням, не надав перевагу у русі транспортному засобу « BMW» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по тій смузі, в яку він мав намір перестроїтись, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди та механічних пошкоджень вказаних автомобілів з матеріальними збитками, що свідчить про наявність причинного зв'язку між допущеними порушеннями правил дорожнього руху та наслідками ДТП.
Крім цього, оцінюючи безпосередні пояснення, надані ОСОБА_1 в суді щодо створення аварійної ситуації іншим учасником дорожнього руху, а саме водієм автомобіля « BMW», який рухався позаду та виїхав у крайню праву смугу після настання ДТП, суд апеляційної інстанції погоджується із суддею першої інстанції, яка обґрунтовано надала їм критичну оцінку, виходячи з того, що вони не знайшли будь-якого об'єктивного підтвердження та свідчили про намагання ОСОБА_1 надати суду штучний доказ своє непричетності до вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Більш того, під час перевірки доводів апеляційної скарги апелянта, за ініціативою суду, судом апеляційної інстанції були досліджені докази, а саме: фото транспортних засобів після ДТП та стану пошкоджень на них, а також фото з місця події ДТП, які не тільки не спростовують, а навпаки підтверджують висновки судді, наведені в оскаржуваній постанові, щодо доведеності вини саме ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, тобто у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки вказані докази свідчать про те, що саме водій автомобіля «Mazda» під час завершення маневру перестроювання правою задньою частиною бампера здійснив зіткнення з лівою передньою частиною бампера автомобіля « BMW».
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги апелянта, суд апеляційної інстанції не встановив будь-яких даних, які б дозволили зробити висновок про те, що оскаржувана постанова судді у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , є незаконною та такою, що прийнята без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи та її вирішення в точній відповідності з законом.
З огляду на вищенаведене, апеляційна скарга ОСОБА_1 не може бути задоволена, у зв'язку з чим, за наслідками її розгляду, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне прийняти рішення, яким залишити вказану апеляційну скаргу без задоволення, а постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Р.М. Ігнатов
Справа № 756/11476/24
Апеляційне провадження № 33/824/654/2025
Категорія: ст.124 КУпАП
Суддя у першій інстанції - Майбоженко А.М.
Суддя в апеляційній інстанції - Ігнатов Р.М.