КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
23 січня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження№ 12021116150000093, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 квітня 2021року, заапеляційною скаргоюзаступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалуВишгородськогорайонного суду Київської області від 06 червня 2024 року, якою ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності та кримінальне провадженнязакрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України,-
В провадженні Вишгородського районного суду Київськоїобласті перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню за № 12021116150000093 відносно ОСОБА_7 у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
Під час підготовчого судового засідання обвинуваченим ОСОБА_7 було заявлено клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України, оскільки сплинули строки притягнення до кримінальної відповідальності.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 06 червня 2024 року, ОСОБА_7 обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності та кримінальне провадження закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
На підставі ст. 96-1, п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 96-2 КК України застосовано до ОСОБА_7 спеціальну конфіскацію майна, яке було одержане внаслідок вчинення злочину, а також використано як знаряддя вчинення злочину, в зв'язку з чим речові докази по справі, а саме: 2 (дві) сітки з жилки крок вічко 25 мм., довжиною 70 м., висотою 1,6 м.; 4 (чотири) сітки з жилки крок вічко 85 мм., довжиною 75 м., висотою 1,6 м.; 4 (чотири) сітки з жилки крок вічко 75 мм., довжиною 75 м., висотою 1,6 м.; 4 (чотири) сітки з жилки крок вічко 95 мм., довжиною 75 м., висотою 2 м.; 2 (дві) сітки з жилки крок вічко 40 мм., довжиною 75 м., висотою 2 м. - передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Кургузова, 3. - конфіскувати в порядку спеціальної конфіскації в дохід держави; виловлену рибу з водойми старого русла річки Десна, а саме: плитка 182 шт., в'язь 1 шт., карась 4 шт., судак 1 шт., щука 1 шт., лящ 40 шт., плоскирка 17 шт., синець 49 шт., білизна 6 шт., окунь 3 шт. - знищено.
Не погоджуючись з ухвалою судузаступник керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 06 червня 2024 року в частині вирішення долі речових доказів, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність - змінити та визначити, що речові докази, а саме 2 сітки з жилки крок, вічко 25 мм, довжиною 70 м, висотою 1,6 м; 4 сітки з жилки крок, вічко 85 мм, довжиною 75 м, висотою 1,6 м; 4 сітки з жилки крок, вічко 75 мм, довжиною 75 м, висотою 1,6 м; 4 сітки з жилки крок, вічко 95 мм, довжиною 75 м, висотою 2 м; 2 сітки з жилки крок вічко 40 мм, довжиною 75 м, висотою 2 м - необхідно знищити. В іншій частині ухвалу залишити без змін.
В обґрунтування своїх вимог вказав, що суд першої інстанції не повинен був застосовувати положення ст. ст. 96-1, 96-2 КК України щодо спеціальної конфіскації вказаних знарядь кримінального правопорушення, однак зробив це, чим застосував закон, який не підлягає застосуванню, а отже неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.
Заслухавши доповідь судді,позицію прокурора, який частково підтримав подану апеляційну скаргу та просив речові докази знищити на підставі п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України, його пояснення, відповіді на запитання суду, заслухавши учасників кримінального провадження в судових дебатах, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги та обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до наступного висновку
Відповідно до положень ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Правомірність звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 249 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 цього Кодексу, у зв'язку із закінченням строків давності, суд апеляційної інстанції не перевіряє, оскільки зазначене в апеляційній скарзі не оспорюється.
Що ж стосується доводів заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність - то вони заслуговують на увагу.
Пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України встановлено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність..
Положеннями ст. 49 КК України встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що під час судового засідання в суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, оскільки сплинули строки притягнення його до кримінальної відповідальності.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 06 червня 2024 року, ОСОБА_7 обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності та кримінальне провадження закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Крім того, суд першої інстанції врахувавши вимоги ст. 96-1 КК України, п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 96-2 КК України вирішив питання щодо спеціальної конфіскації та постановив речові докази по справі, а саме: 2 (дві) сітки з жилки крок вічко 25 мм., довжиною 70 м., висотою 1,6 м.; 4 (чотири) сітки з жилки крок вічко 85 мм., довжиною 75 м., висотою 1,6 м.; 4 (чотири) сітки з жилки крок вічко 75 мм., довжиною 75 м., висотою 1,6 м.; 4 (чотири) сітки з жилки крок вічко 95 мм., довжиною 75 м., висотою 2 м.; 2 (дві) сітки з жилки крок вічко 40 мм., довжиною 75 м., висотою 2 м. - передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Кургузова, 3. - конфіскувати в порядку спеціальної конфіскації в дохід держави.
Відповідно до положень ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, наданих суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Спеціальна конфіскація застосовується на підставі ухвали про звільнення від кримінальної відповідальності (п. 2 ч. 2 ст. 96-1 КК).
Норми ст. 96-2 КК України передбачають випадки застосування спеціальної конфіскації. Відповідно до ч. 3 вказаної статті спеціальна конфіскація застосовується також у разі, коли особа не підлягає кримінальній відповідальності у зв'язку з недосягненням віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, або неосудністю, або звільняється від кримінальної відповідальності чи покарання з підстав, передбачених цим Кодексом, крім звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Отже, відповідно до зазначених положень не може бути застосовано спеціальну конфіскацію та вилучено у власність держави, зокрема: 2 (дві) сітки з жилки крок вічко 25 мм., довжиною 70 м., висотою 1,6 м.; 4 (чотири) сітки з жилки крок вічко 85 мм., довжиною 75 м., висотою 1,6 м.; 4 (чотири) сітки з жилки крок вічко 75 мм., довжиною 75 м., висотою 1,6 м.; 4 (чотири) сітки з жилки крок вічко 95 мм., довжиною 75 м., висотою 2 м.; 2 (дві) сітки з жилки крок вічко 40 мм., довжиною 75 м., висотою 2 м., оскільки ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності зач. 1 ст. 249 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Наведене вказує на те, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальністьпід час вирішенняпитання про спеціальнуконфіскацію.
Зазначене повністю узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду від 02 вересня 2020 року у справі № 138/2740/16-к (провадження № 51-3984км18), з якого, окрім зазначеного, слідує, що у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК) спеціальна конфіскація не застосовується.
Між тим, відповідно до п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому, гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 15 квітня 2021 року накладено арешт на речові докази у кримінальному провадженні № 12021116150000093, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 квітня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, а саме: 2 (дві) сітки з жилки крок вічко 25 мм., довжиною 70 м., висотою 1,6 м.; 4 (чотири) сітки з жилки крок вічко 85 мм., довжиною 75 м., висотою 1,6 м.; 4 (чотири) сітки з жилки крок вічко 75 мм., довжиною 75 м., висотою 1,6 м.; 4 (чотири) сітки з жилки крок вічко 95 мм., довжиною 75 м., висотою 2 м.; 2 (дві) сітки з жилки крок вічко 40 мм., довжиною 75 м., висотою 2 м.
Проте, оскільки кримінальне провадження було закрито і відповідно до вищенаведеного застереження норми ч. 3 ст. 96-2 КК України вказане майно не підлягає спеціальній конфіскації, тому апеляційний суд вважає за необхідне речові докази у вказаному кримінальному провадженні конфіскувати в дохід держави, оскільки вони використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення є застосування закону, який не підлягає застосуванню.
З огляду на наведене, оскільки суд першої інстанції допустив неправильне застосування кримінального закону під час вирішення питання про спеціальну конфіскацію, ухвала Вишгородського районного суду Київської області від 06 червня 2024 року, в цій частині, є незаконною, а тому підлягає скасуванню, а вимоги сторони обвинувачення -частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. п.1 ч.9 ст. 100 , 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргузаступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 06 червня 2024 року, якою ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності та кримінальне провадження закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, в частині застосування спеціальної конфіскації -змінити і на підставі п.1 ч. 9 ст. 100 КПК України приладдя :
2 (дві) сітки з жилки крок вічко 25 мм., довжиною 70 м., висотою 1,6 м.; 4 (чотири) сітки з жилки крок вічко 85 мм., довжиною 75 м., висотою 1,6 м.; 4 (чотири) сітки з жилки крок вічко 75 мм., довжиною 75 м., висотою 1,6 м.; 4 (чотири) сітки з жилки крок вічко 95 мм., довжиною 75 м., висотою 2 м.; 2 (дві) сітки з жилки крок вічко 40 мм., довжиною 75 м., висотою 2 м., на підставі п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України - конфіскувати .
В іншій частині ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 06 червня 2024 року залишити без зміни.
Ухваласуду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення таможе бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного судупротягом 03 (трьох) місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3