Справа № 755/11883/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/963/2025 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
04 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарях ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
з участю прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 18 вересня 2023 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гончариха Катеринопільського району Черкаської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працевлаштованого, неодруженого, з середньою освітою, раніше судимого:
19 січня 2017 року вироком Богуславського районного суду Київської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст.185, ч.1 ст.185, із застосуванням ст. 70, 75,76 КК України до 3 років 9 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;
06 липня 2017 року вироком Богуславського районного суду Київської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309, із застосуванням ст. 72 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, звільнений 28.10.2020 по хворобі на невідбуту частину покарання 7 місяців 24 дні;
03 жовтня 2022 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України, встановлено іспитовий строк тривалістю 1 рік;
14 жовтня 2022 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України, встановлено іспитовий строк тривалістю 1 рік;
06 лютого 2023 року вироком Богуславського районного суду Київської області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк на 2 роки,
засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Богуславського районного суду м. Києва від 06.02.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України, та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць. Вироком вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
За вироком суду, 17 червня 2023 року, ОСОБА_8 , проходячи повз будинок № 7 по просп. Тичини, що в місті Києві, помітив на землі одну таблетку в блістері з наркотичним засобом - метадон (фенадон). Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_8 , будучи особою, що тривалий час вживає наркотичні засоби, підняв вказаний блістер з 1 таблеткою з наркотичним засобом - метадон (фенадон), роздивився його, та впевнившись, що дійсно в ньому міститься наркотичний засіб - метадон (фенадон), помістив до правої кишені штанів, в які був одягнутий, де став незаконно зберігати при собі, для власного вживання, без мети збуту.
Того ж дня, тобто 17.06.2023 приблизно о 20 годині 00 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Київ, просп. Тичини, 7, працівниками поліції виявлено ОСОБА_8 , який під час проведення огляду місця події, добровільно надав для вилучення одну таблетку в блістері з наркотичною речовиною - метадон (фенадон), масою 0,022 г, яку ОСОБА_8 , зберігав при собі для подальшого особистого вживання, без мети збуту.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/111-23/31366-НЗПРАП від 25.07.2023:
1. Надана на експертизу одна таблетка білого кольору містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено.
2. Надана на експертизу одна таблетка білого кольору містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон). Маса метадону (фенадону) в наданій таблетці становить 0, 022 г.
Метадон, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» «Список № 1 Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких обмежено» в «Таблиці І», є наркотичним засобом.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 призначити покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та вироками Дніпровського районного суду м. Києва від 03.10.2022 і 14.10.2022 та вироком Богуславського районного суду Київської області від 06.02.2023 призначити ОСОБА_8 покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
В обґрунтування апеляційної скарги, не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, правильність правової кваліфікації та призначення покарання за ч.2 ст.309 КК України, вважає, що судом неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 71 КК України, яка підлягає обов'язковому застосуванню, оскільки судом не враховано , що ОСОБА_8 попередньо засуджений вироками Дніпровського районного суду м. Києва від 03.10.2022 та 14.10.2022, кожен раз окремо за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік і у період випробування вчинив нове кримінальне правопорушення.
Також вважає, що судом не належним чином надано оцінку особі обвинуваченого, який раніше неодноразово засуджений, в тому числі і за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має постійне місце проживання у м. Києві.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу частково, обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги,перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст.71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання , призначеного за новим вироком, повністю чи частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Як встановлено із змісту вироку, при призначенні покарання за правилами ст.71 КК України, суд першої інстанції до покарання за даним вироком частково приєднав покарання за вироком Богуславського районного суду Київської області від 06.02.2023року, остаточно визначивши до відбування покарання у виді 5 років одного місяця позбавлення волі.
Проте, поза увагою суду залишилася та обставина, що ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення за ч.2 ст.309 КК України 17.06.2023 року в період відбування покарання не тільки за вироком Богуславського районного суду Київської області від 06.02.2023року, а ще й у період відбування покарання за вироками Дніпровського районного суду м. Києва від 03.10.2022 року та 14.10.2022 року , кожним з яких йому було визначено до відбування покарання у виді одного року обмеження волі із застосуванням вимог ст.75 КК України.
За таких обставин суд першої інстанції не застосував належним чином закон України про кримінальну відповідальність, який підлягав застосуванню, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність застосування вимог ст.71 КК України є слушними.
У той же час вимоги апеляційної скарги прокурора про призначення остаточного покарання ОСОБА_8 шляхом часткового приєднання до покарання за новим вироком покарань за вироком Богуславського районного суду Київської області від 06.02.2023року та за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 14.10.2022 року є безпідставними.
Так під час апеляційного розгляду встановлено, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28.10.2024 року ОСОБА_8 був звільнений від призначеного вироком Богуславського районного суду Київської області від 06.02.2023року покарання у зв'язку з декриміналізацією діяння.
Також встановлено, що вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 14.10.2022 року був скасований судом апеляційної інстанції з призначенням нового розгляду кримінального провадження судом першої інстанції, за наслідками якого ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28.02.2024 року воно було закрите у зв'язку із звільненням ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.309 КК України.
Зазначене свідчить про відсутність правових підстав для приєднання до покарання за даним вироком невідбутої частини покарань за вироками від 06.02.2023року та від 14.10.2022 року.
За вказаних обставин вимоги апеляційної скарги прокурора підлягають задоволенню лише в частині призначення ОСОБА_8 остаточного покарання за сукупністю покарання за даним вироком та покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 03.10.2022 року.
Враховуючи інформацію про погіршення стану здоров'я ОСОБА_8 , наданих стороною захисту під час апеляційного розгляду, та характеру вчинених кримінальних правопорушень, колегія суддів не вбачає підстав для визнання обґрунтованими доводів апеляційної скарги прокурора про визначення судом першої інстанції покарання, яке не є справедливим через м'якість.
На думку колегії суддів ОСОБА_8 до покарання за даним вироком слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 03.10.2022 року із застосуванням вимог ст.72 КК України, визначивши її розмір у один місяць позбавлення волі.
Колегія суддів вважає, що з урахуванням закриття кримінального провадження, яке перебувало на розгляді у Богуславському районного суді Київської області, але необхідністю призначення остаточного покарання за даним вироком та вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 03.10.2022 року за правилами ст.71 КК України є необхідність в ухваленні нового вироку.
Отже, вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання підлягає скасуванню з ухваленням судового рішення у формі нового вироку.
Керуючись ст.ст.404,405,407,420 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 18 вересня 2023 року щодо ОСОБА_8 в частині призначеного покарання скасувати.
Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч.2 ст. 309 КК України у виді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 03.10.2022 року та остаточно визначити ОСОБА_8 до відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць.
В іншій частині вирок залишити без зміни.
На вирок може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Суддя: Суддя: Суддя: