Справа № 366/3618/24 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/1265/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2
29 січня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
та секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 30 грудня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12024111150000818 від 19.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 246 КК України,
Ухвалою слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 30 грудня 2024 року частково задоволено клопотання слідчого СВ Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , погодженого прокурором Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_10 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12024111150000818 та накладено арешт на майно, повний перелік згідно резолютивної частини ухвали.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник ОСОБА_6 в інтересах власників майна ОСОБА_7 та ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що прокурором у клопотанні не наведено даних про те, яку доказову базу має арештоване майно, оскільки до клопотання не долучено матеріалів, які б містили дані про те, що арештоване майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України та не надано доказів, що вказують на обґрунтовану потребу в його арешті.
Вказує також, що власником вилученого трактору є ОСОБА_8 , який не має відношення до вказаного кримінального провадження.
Крім того, апелянт зазначає, що ОСОБА_7 був переконаний, що ОСОБА_11 здійснював законну діяльність по вирубці лісу та має всі відповідні для цього документи, оскільки він працює в цьому напрямку з 2016 року.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи адвоката ОСОБА_6 , пояснення власника майна ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, думку прокурора ОСОБА_12 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, Слідчим відділом Вишгородського РУП ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024111150000818, внесене в ЄРДР 19.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, за фактом отримання інформації про те, що групою осіб вчиняються незаконні порубки лісу та подальша реалізація пиломатеріалу на території Вишгородського району Київської області, чим лісокористувачам спричиняються тяжкі наслідки.
18.06.2024 до Вишгородського РУП ГУНП в Київській області надійшов рапорт оперуповноваженого СРЗПВ ВКП Вишгородського РУП про те, що в ході проведення оперативно-технічних заходів по оперативно-розшуковій справі № 28/01/68/2024цт від 14.02.2024 встановлено, що групою осіб вчиняються незаконні порубки лісу та подальша реалізація пиломатеріалу на території Вишгородського району Київської області, чим лісокористувачам спричиняються тяжкі наслідки.
На виконання доручення слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні від 20.06.2024 про встановлення осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, за фактом якого здійснюється досудове розслідування, старшим оперуповноваженим ОСОБА_13 подано рапорт, зміст якого зводиться до того, що причетними до кримінального правопорушення є:
ОСОБА_11 (здійснює керівництво злочинною групою, відповідає за розподіл грошових коштів від незаконної порубки лісу);
ОСОБА_14 (організовує вирубку дерев на місцях за вказівкою ОСОБА_11 );
ОСОБА_15 (відповідає за перевезення незаконно зрубаних дерев та є водієм автомобіля марки КАМАЗ з реєстраційним номером НОМЕР_1 , за допомогою якого деревина перевозиться);
ОСОБА_16 (вальщик дерев, перевозить інших працівників на ділянки вирубки лісу);
ОСОБА_17 (організовує робочу силу на лісопилці);
ОСОБА_18 (сповіщає керівника групи ОСОБА_11 про позапланові перевірки, рейди тощо, надає, підшуковує та реалізовує ОСОБА_11 незаконно зрубану деревину для її подальшого перепродажу за більш високою ціною);
ОСОБА_19 (здійснює безпосередню закупку для подальшого перепродажу незаконно зрубаної деревини)
10.10.2024 в період з 16 год. 30 хв. по 16 год. 45 хв. (дата не зазначена у протоколі проведення процесуальної дії) проведено огляд відкритої ділянки місцевості за координатами 50.9421667, 29.6996389 (розташована в Іванківській ТГ Вишгородського району Київської області), під час чого виявлено незаконну порубку дерев у лісі, а саме 17 пнів від зрізаних дерев породи «осика» (фотознімки до протоколу огляду долучені до клопотання).
11.10.2024 в період з 16 год. 30 хв. по 16 год. 45 хв. проведено огляд відкритої ділянки місцевості за координатами 50.9423611, 29.7023333 (розташована в Іванківській ТГ Вишгородського району Київської області), під час чого виявлено незаконну порубку дерев у лісі, а саме 19 пнів від зрізаних дерев породи «осика» (фотознімки до протоколу огляду долучені до клопотання).
14.10.2024 в період з 16 год. 00 хв. по 16 год. 25 хв. проведено огляд відкритої ділянки місцевості за координатами 50.9423611, 29.7022500 (розташована в Іванківській ТГ Вишгородського району Київської області), під час чого виявлено незаконну порубку дерев у лісі, а саме 15 пнів від зрізаних дерев породи «осика» (фотознімки до протоколу огляду долучені до клопотання).
18.10.2024 в період з 16 год. 15 хв. по 16 год. 28 хв. проведено огляд відкритої ділянки місцевості за координатами 50.9423611, 29.7029444 (розташована в Іванківській ТГ Вишгородського району Київської області), під час чого виявлено незаконну порубку дерев у лісі, а саме 16 пнів від зрізаних дерев породи «осика» (фотознімки до протоколу огляду долучені до клопотання).
24.10.2024 в період з 15 год. 45 хв. по 16 год. 00 хв. проведено огляд відкритої ділянки місцевості за координатами 50.9422778, 29.7035556 (розташована в Іванківській ТГ Вишгородського району Київської області), під час чого виявлено незаконну порубку дерев у лісі, а саме 49 пнів від зрізаних дерев породи «осика»
30.10.2024 в період з 16 год. 40 хв. по 17 год. 00 хв. проведено огляд відкритої ділянки місцевості за координатами 50.9422030, 29.7045821 (розташована в Іванківській ТГ Вишгородського району Київської області), під час чого виявлено незаконну порубку дерев у лісі, а саме 17 пнів від зрізаних дерев породи «осика» та «береза» (фотознімки до протоколу огляду долучені до клопотання)
31.10.2024 в період з 16 год. 45 хв. по 17 год. 00 хв. проведено огляд відкритої ділянки місцевості за координатами 50.9421121, 29.7048469 (розташована в Іванківській ТГ Вишгородського району Київської області), під час чого виявлено незаконну порубку дерев у лісі, а саме 18 пнів від зрізаних дерев породи «осика».
Слідчим СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області лейтенантом поліції ОСОБА_20 , 19.12.2024 з 13 годин 46 хвилин до 14 годин 06 хвилини, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 233 КПК, проведено обшук трактора марки «МТЗ-82», з д.н.з. НОМЕР_2 , синього кольору та наступними характеристиками: номер машини - НОМЕР_3 , номер двигуна НОМЕР_4 , номер шасі - НОМЕР_3 , який знаходився за адресоб: Київська область, Вишгородський район, за географічними координатами 50.935844, 29.591067, в ході якого виявлено та вилучено, а саме:
- Мобільний телефон чорного кольору, марки «Redmi 9», IMEI НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 з мобільним оператором ПрАТ «Київстар» НОМЕР_7 , який поміщено до спеціального пакету індивідуальним номером WAR0057931;
- Металевий виріб, зовні схожий на цепку від бензопили в кількості 2-x одиниць, що поміщено до спеціального пакету з індивідуальним номером WAR0057930.
- Трактор марки «МТЗ-82» з д.н.з. НОМЕР_2 , синього кольору та наступними характеристиками: номер машини НОМЕР_3 , номер двигуна НОМЕР_4 , номер шасі НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_8 , а користувачем є ОСОБА_7 .
- Свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_8 на ім'я ОСОБА_8 , яке поміщено до спеціального пакету з індивідуальним номером WAR0057939,
- Посвідчення тракториста серії НОМЕР_9 на ім'я ОСОБА_7 , яке поміщено до спеціального пакету з індивідуальним номером WAR0057939 та талон попереджень серії АВ №031442 на ім'я ОСОБА_7 , яке поміщено до спеціального пакету з індивідуальним номером WAR0057939.
19.12.2024 в порядку ст. 208 КПК України здійснено затримання ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_7 .
Цього ж дня, постановою слідчого групи слідчих ОСОБА_21 вилучені при проведенні обшуку речі та документи визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
20.12.2024 ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 246 КК України.
30.12.2024 ухвалою слідчого судді Іванківського районного суду Київської області частково задоволено клопотання слідчого СВ Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , погодженого прокурором Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_10 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12024111150000818 та накладено арешт на майно, а саме:
- Мобільний телефон чорного кольору, марки «Redmi 9», IMEI НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 з мобільним оператором ПрАТ «Київстар» НОМЕР_7 , який поміщено до спеціального пакету індивідуальним номером WAR0057931;
- Металевий виріб, зовні схожий на цепку від бензопили в кількості 2-x одиниць, що поміщено до спеціального пакету з індивідуальним номером WAR0057930.
- Трактор марки «МТЗ-82» з д.н.з. НОМЕР_2 , синього кольору та наступними характеристиками: номер машини НОМЕР_3 , номер двигуна НОМЕР_4 , номер шасі НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_8 , а користувачем є ОСОБА_7 .
- Свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_8 на ім'я ОСОБА_8 , яке поміщено до спеціального пакету з індивідуальним номером WAR0057939,
В іншій частині клопотання - відмовлено та повернуто власнику посвідчення тракториста серії НОМЕР_9 на ім'я ОСОБА_7 , яке поміщено до спеціального пакету з індивідуальним номером WAR0057939 та талон попереджень серії АВ №031442 на ім'я ОСОБА_7 , яке поміщено до спеціального пакету з індивідуальним номером WAR0057939.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, до матеріалів клопотання долучено постанову слідчого групи слідчих ОСОБА_21 від 20.12.2024, якою вилучені при проведенні обшуку речі та документи визнані речовими доказами у кримінальному провадженні (а.с.72-75 т.1)
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, частково задовольнив клопотання слідчого про накладення арешту на майно, вилучене при проведенні обшуку, з тих підстав, що дане майно у встановленому законом порядку визнане речовими доказами у межах кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на вилучене майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що незастосування арешту даного майна, може призвести до його приховування, пошкодження, знищення чи відчуження.
Посилання представника апелянтів на невідповідність вилученого майна критеріям речових доказів, є безпідставними, оскільки встановлені слідчим суддею фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що вилучене майно є знаряддям кримінально-протиправних дій та може зберегти на собі сліди кримінального правопорушення та інші відомості, які можуть бути використані як докази факту та обставин вчинення кримінального правопорушення, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для арешту даного майна як речових доказів з метою збереження.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв'язку, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
З урахуванням наведеного, доводи представника власників майна про те, що ОСОБА_7 був переконаний, що ОСОБА_11 здійснював законну діяльність по вирубці лісу, а відтак їх дії не містять складу кримінального правопорушення за ч.4 ст. 246 КК України, на даному етапі досудового розслідування є такими, що не спростовують висновки слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту.
Перевірка наведених апелянтом обставин, збір доказів на їх підтвердження або спростування, і є метою проведення подальшого досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
Сукупність долучених до клопотання матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, а питання наявності події та складу кримінального правопорушення підлягає вирішенню під час судового розгляду справи по суті.
Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.
Майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Таким чином, колегія суддів відхиляє доводи представника ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_8 не є підозрюваним у межах даного кримінального провадження як безпідставні.
Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України, які б слугували підставою для її скасування. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 30 грудня 2024 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ________________ ОСОБА_2
Судді:
ОСОБА_3 ____________ ОСОБА_4 ____________