23 січня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/11744/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Головка А.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання - Гаврильєва С.С.,
представника позивача - Павелка Р.С.,
представника відповідача - Коваленка С.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання протиправним та скасування наказу.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання протиправним та скасування наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 03.09.2024 №220 в частині застосування дисциплінарного стягнення щодо капрала поліції ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 17.09.2024 №1324 о/с в частині звільнення капрала поліції ОСОБА_1 ; поновлення капрала поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського взводу №2 роти №2 (“Полтава-2“) штурмового батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з 17.09.2024; допущення до негайного виконання рішення суду в частині поновлення капрала поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського взводу №2 роти №2 (“Полтава-2“) штурмового батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення " ІНФОРМАЦІЯ_2 штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 "; стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.09.2024; допущення до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що спірні накази є протиправними та прийняті без урахування всіх обставин справи. 22.07.2024 року позивач подав рапорт про звільнення по команді за власним бажанням, однак керівництвом рапорт не прийнято, у зв'язку з чим він направив рапорт поштовим зв'язком. Відповідач, достовірно знаючи про подання позивачем рапорту про звільнення за власним бажанням, видав наказ від 29.07.2024 року № 240, яким позивач відряджений до Донецької та Луганської областей для виконання бойових (спеціальних) завдань. Після ознайомлення з наказом позивач повідомив керівника, що не може виконати наказ до отримання результатів розгляду рапорту про звільнення, оскільки продовження служби може бути розцінене як відкликання рапорту про звільнення. Позивач вважає, що вчинив юридично значущі дії у межах закону і вправі був очікувати, що відповідач також буде діяти у межах та у спосіб, визначені законом.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/11744/24 за позовом ОСОБА_1 до Департамента поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання протиправним та скасування наказу; справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження.
22.10.2024 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечував задоволення позову. В обґрунтування відзиву зазначав, що позивач відмовився від виконання наказу ДПОП "ОШБ ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 29.07.2024 року № 240ДСК про відрядження особового складу до Донецької області. Наказ прийнято у відповідності до вимог закону та підзаконних нормативних актів. Отриманий наказ ОСОБА_1 незаконним не вважав та чітко усвідомлював необхідність його виконання. Порушення службової дисципліни полягає у невиконанні наказу командира в умовах воєнного стану та є доведеним в рамках проведеного службового розслідування. Звертав увагу, що особи, які виявили бажання звільнитися зі служби за власним бажанням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніше ніж за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.12.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, а представник відповідача заперечував задоволення позову з підстав, зазначених у заявах по суті справи.
Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.
14.03.2024 року наказом Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " № 420 о/с рядового поліції ОСОБА_1 призначено поліцейським взводу № 2 роти №2 ("Полтава-2") штурмового батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
22.07.2024 року ОСОБА_1 подав на ім'я начальника Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " рапорт, у якому просив звільнити зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" за власним бажанням.
Згідно з пунктом 1 наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 29.07.2024 року № 240 ДСК наказано, Управлінню поліції особливого призначення № 3 ( ОСОБА_2 ) забезпечити відрядження в оперативне підпорядкування ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_3 " ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_4 " з 31 липня 2024 року до особливого розпорядження: капрала поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу № 2 роти №2 ("Полтава-2") штурмового батальйону № 2 полку.
01.08.2024 року старшим інспектором роти № 2 ("Полтава-2") штурмового батальйону № НОМЕР_3 полку УПОП № 3 ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " капітаном поліції ОСОБА_3 подано рапорт т.в.о. начальника управління командира полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ОСОБА_4 , яким повідомлено, що 31.07.2024 року приблизно о 18-00, знаходячись у місці постійної дислокації штурмового батальйону № НОМЕР_3 полку УПОП №3 ДПОП " ІНФОРМАЦІЯ_1 " до окремих поліцейських полку УПОП №3 ДПОП " ІНФОРМАЦІЯ_1 " доведено вимоги наказу ДПОП "ОШБ ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 29.07.2024 року № 240 ДСК. Після оголошення та доведення до поліцейських вимог наказу, зокрема, капрал поліції ОСОБА_1 повідомив, що наказ йому зрозумілий, але виконувати його відмовляється у зв'язку з небажанням продовжувати службу в Національній поліції України.
01.08.2024 року наказом УПОП №3 ДПОП "ОШБ ІНФОРМАЦІЯ_1 " № 412 призначено за зазначеним фактом службове розслідування у формі письмового провадження.
За результатами службового розслідування складено висновок службового розслідування, проведено за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення " ІНФОРМАЦІЯ_2 штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 15.08.2024 року.
Пунктом 7 наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " "Про застосування дисциплінарних стягнень" від 03.09.2024 року № 220 за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18, частини 1 статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2, 3 та 4 частини 3 статті 1, частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII, підпунктів 1 та 4 пункту 1, підпунктів 2, 4, 5 та 22 пункту 3 розділу ІІ посадової інструкції поліцейського взводу № 2 роти №2 ("Полтава-2") штурмового батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що виразилося в невиконанні наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 29.07.2024 року № 240 ДСК "Про відрядження поліцейських", застосовано до поліцейського взводу № 2 роти №2 ("Полтава-2") штурмового батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " капрала поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
17.09.2024 року наказом Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " № 1324 о/с відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) капрала поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу № 2 роти №2 ("Полтава-2") штурмового батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення " ІНФОРМАЦІЯ_2 штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Не погодившись із наказами Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 03.09.2024 року № 220 та від 17.09.2024 року № 1324 о/с, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII).
Частиною першою статті 18 Закону №580-VIII (тут та надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що поліцейський зобов'язаний, зокрема неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (п.1); професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва (п.2).
За вимогами частини першої та другої статті 19 Закону №580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є звільнення у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (пункт 6 частини першої статті 77 Закону).
Згідно з преамбулою Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту закріплено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком у силу статті 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За приписами частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється (частина п'ята статті 13 Дисциплінарного статуту).
Як обумовлено частинами першою та другою статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Разом із тим, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
У відповідності до приписів статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина десята статті 14 Дисциплінарного статуту).
Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893).
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 893 визначено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Вимоги до змісту висновку службового розслідування визначені пунктом 4 розділу VI Порядку №893, що узгоджуються з положеннями статей 15, 19 Дисциплінарного статуту.
У силу пункту 9 розділу VI Порядку №893 висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов'язки керівника. Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.
Пунктами 1, 3, 4 розділу VІI Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Виконання таких дисциплінарних стягнень, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь та звільнення зі служби в поліції, шляхом видання наказів по особовому складу покладається на підрозділи кадрового забезпечення (служби персоналу) територіальних органів поліції, установ та закладів поліції, а також ЗВО.
Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
За обставинами даної справи, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції слугував висновок службового розслідування від 15.08.2024 року.
За висновком службового розслідування дисциплінарна комісія прийшла до висновку про те, що за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18, частини 1 статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2, 3 та 4 частини 3 статті 1, частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII, підпунктів 1 та 4 пункту 1, підпунктів 2, 4, 5 та 22 пункту 3 розділу ІІ посадової інструкції поліцейського взводу № 2 роти №2 ("Полтава-2") штурмового батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що виразилося в невиконанні наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 29.07.2024 року № 240 ДСК "Про відрядження поліцейських", застосовано до поліцейського взводу № 2 роти №2 ("Полтава-2") штурмового батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " капрала поліції ОСОБА_1 слід притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Водночас, визнала доведеним факт відмови позивача від виконання правомірного наказу, що розцінене як грубе порушення службової дисципліни.
Таким чином, позивач притягнений до дисциплінарної відповідальності саме за невиконання наказу керівника.
Згідно з пунктами 1, 2, 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.
Відповідно до частин першої - третьої статті 4 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення. Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень. Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
За змістом частин першої, другої, п'ятої статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
Виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.
У свою чергу, як зазначено позивачем підставою невиконання ним відповідного наказу була наявність його рапорту від 22.07.2024 року про звільнення зі служби у поліції за власним бажанням.
Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Приписами Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 №114 (далі - Положення № 114), передбачено, що це Положення визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки.
Відповідно до пункту 10 Положення №114, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
Згідно з підпунктом "ж" пункту 63 Положення №116 особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.
Особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою (пункт 68 Положення №114).
Положення №114 є актом спеціального законодавства, що визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, наразі є чинним і встановлює, що особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 11.08.2021 у справі № 826/7075/16, до правовідносин щодо звільнення поліцейських зі служби за власним бажанням підлягає застосуванню пункт 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, який встановлює обов'язок працівника попередити керівництво про звільнення за три місяці до звільнення.
При цьому Верховний Суд прийшов до висновку про можливість звільнення працівника поліції (за власним бажанням) у більш стислі строки, аніж через три місяці від дати попередження (подання рапорту). Однак, для цього має бути обопільна згода/намір двох сторін - того, хто звертається з таким рапортом, і того/тих, хто ухвалює рішення про звільнення.
Як слідує з матеріалів справи, 22.07.2024 року ОСОБА_1 подав на ім'я начальника Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " рапорт, у якому просив звільнити зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію за власним бажанням.
Водночас, з огляду на дату подання рапорту на звільнення та приписи пункту 68 Положення №114, у відповідача було три місяці на розгляд такого питання.
Суд зазначає, що подання позивачем рапорту про звільнення не перешкоджало останньому виконувати наказ Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 29.07.2024 року № 240 ДСК "Про відрядження поліцейських".
Інших обставин, які б перешкоджали позивачу виконати наказ Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 29.07.2024 року № 240 ДСК "Про відрядження поліцейських" позивач не повідомив.
Доводи позивача про те, що наказ від 29.07.2024 року № 240 ДСК передбачав можливість відрядження позивача на довготривалий строк, що значно перевищує строк розгляду рапорту та строк, в який позивач бажав звільнитися, оскільки перед таким відрядженням позивач мав право на обізнаність щодо долі рапорту, суд вважає такими, що не спростовують неможливості відбуття позивача у відрядження та неможливість розгляду рапорту позивача відповідачем у тримісячний термін, як визначено Положенням №114.
Водночас, відсутність доказів відмови у задоволенні рапорту позивача від 22.07.2024 року про звільнення зі служби у поліції за власним бажанням як на час направлення у відрядження, так і в ході службового розслідування, не є перешкодою для виконання наказу керівника.
Щодо доводів позивача про неспівмірність скоєного позивачем дисциплінарного проступку застосованому виду дисциплінарного стягнення, суд зазначає наступне.
У відповідності до статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Позивач склав Присягу на вірність Українському народові, згідно з якої присягав вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки, та відповідно до специфіки діяльності якого входить, зокрема, участь в обороні України, виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час дії воєнного стану.
Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Позивач, як працівник правоохоронного органу та представник влади, порушуючи надану Присягу на вірність Українському народові, всупереч вимог нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, допустив вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у невиконанні наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 29.07.2024 року № 240 ДСК "Про відрядження поліцейських", про що зазначено у висновку службового розслідування.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
Поліцейському забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику.
У даному випадку позивач про неможливість виконати наказ від 29.07.2024 року № 240 ДСК, саме з наведених у законі підстав, уповноваженого керівника не повідомляв.
Відповідно до частин 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин справи та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови від 01.04.2020 у справі №806/647/15, від 21.01.2021 у справі №826/4681/18, від 28.10.2021 у справі №520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі №160/12290/20, від 23.11.2023 у справі №420/14443/22).
Відтак, на переконання суду, враховуючи факт вчинення дисциплінарного проступку в умовах воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією проти України у вигляді невиконання наказу керівництва, відповідачем обґрунтовано прийняті накази про накладення на позивача найсуворішого дисциплінарного стягнення та звільнення останнього зі служби в поліції.
Резюмуючи викладене та враховуючи встановлені в ході судового розгляду справи обставини, суд доходить до висновку про те, що приймаючи спірні накази відповідач діяв правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.
Оскільки вимоги щодо скасування спірних наказів є основними вимогами адміністративного позову, тому за відсутності підстав для задоволення основних вимог, відсутні й підстави для задоволення усіх похідних вимог цього позову.
З огляду на викладене суд залишає позов без задоволення у повному обсязі.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ( АДРЕСА_2 ;
код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування наказу повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 05 лютого 2025 року.
Головуючий суддя А.Б. Головко