Справа № 420/24735/21
05 лютого 2025 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась справа № 420/24735/21 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку та виплаті пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № ЮО65965 від 30.09.2021 року, наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 05.03.2019 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № ЮО65965 від 30.09.2021 року, наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 05.03.2019 року, із врахуванням раніше виплачених сум.
27 січня 2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження по справі № 420/24735/21, а саме стягувача ОСОБА_2 на правонаступника ОСОБА_1 . В обґрунтування заяви заявник вказує, що стягувач або його представники за життя виконавчий лист не отримували та на примусове виконання до Державної виконавчої служби не пред'являли. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , на час смерті та дотеперішнього часу рішення суду не виконано, 25 серпня 2023 року приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу за заявою сина померлого - ОСОБА_1 про прийняття спадщини була заведена спадкова справа №74/2023. Таким чином, син померлого позивача ОСОБА_1 є спадкоємцем усього майна за законом, що залишилось після смерті батька, у тому числі і належних померлому виплат на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду №420/24735/21 від 10 січня 2022 року.
Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України заява розглянута в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно зі статтями 1218, 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Згідно ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно ст. 61 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Верховний Суд в постанові від 30.01.2020 року по справі № 200/10269/19-а сформулював висновок про те, що «у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя».
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону № 1058-IV та ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону № 1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 квітня 2022 року по справі № 200/10136/20-а.
Верховний суд в постанові від 27 січня 2025 року по справі № 420/16276/21 вказав, що зміст статті 61 Закону № 2262-ХІІ узгоджується із положеннями Цивільного кодексу України. Лише у разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ) членів сім'ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім'ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини пов'язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими. Вимоги зобов'язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна сторони у виконавчому провадженні, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявника.
Аналогічна правова позиція сформульована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 16.05.2023 у справі № 420/288/21, від 01.05.2023 у справі № 520/926/21, від 27.09.2023 у справі № 420/16546/21, від 21.11.2023 у справі № 420/25799/21, від 30.01.2024 у справі № 420/8604/21, від 15.02.2024 у справі № 560/14067/21, від 17.07.2024 у справі № 420/24770/21 та від 20.08.2024 у справі № 280/10447/21
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
За таких підстав, заміна сторони у виконавчому провадженні, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявника.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження.
Керуючись ч. 9 ст. 205, ст. ст. 248, 379 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження по справі № 420/24735/21.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та в строки встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 КАС України.
Суддя О.А. Левчук