Справа № 420/27005/24
04 лютого 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.,
за участі: секретаря Ростомової А.П., представника відповідача Дмитрієнко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення,-
Позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду у якому просить визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу ГУНП в Одеській області № 1799 від 12.07.2024 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб відділення поліції №2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Одеській області №1151 о/с від 19.07.2024 року, яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції; зобов'язати ГУНП в Одеській області поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; стягнути з ГУНП в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день поновлення на посаді, мотивуючи це тим, що, вважає неправомірними накази через порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що в основу висновку службового розслідування покладено матеріали кримінального провадження, оскільки факт вчинення дисциплінарного проступку, за який обов'язковим наслідком є застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, ґрунтується виключно на обставинах та процесуальних документах саме кримінального провадження №62024150020000505 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. Однак, враховуючи відсутність обвинувального вироку суду щодо позивача на момент звільнення, позивач вважає його звільнення зі служби в поліції на підставі матеріалів досудового розслідування незаконним. Відповідачем не врахований принцип презумпції невинуватості, згідно якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Пред'явлення позивачу підозри, затримання та інші процесуальні дії, які вчинялися органами досудового розслідування в рамках кримінального провадження, не можуть бути підставою для звільнення позивача з органів поліції, так як відповідач повинен довести, що позивачем порушено службову дисципліну та скоєно дисциплінарний проступок. Відповідач не довів які негативні наслідки спричинило складання позивачем протоколів про адміністративну відповідальність із відхиленням від відповідної інструкції, проігноровано данні, що характеризують позивача, а саме те, що за весь період служби в органах поліції він жодного разу до відповідальності не притягався. Проте, матеріали службового розслідування не містять доказів вчинення позивачем таких порушень, що тягнуть за собою обов'язкове звільнення зі служби в поліції, що в свою чергу, свідчить про безпідставність доцільності застосування дисциплінарного стягнення такого суворого як звільнення зі служби в поліції.
Так, відповідач в тесті наказу №1799 від 12.07.2024 зазначає, що позивач причетний до організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, неповідомлення про це на спецлінію « 102», що призвело до його затримання 25.06.2024 працівниками ТУ ДБР, розташованого у м.Миколаєві. В обґрунтування такого посилання відповідач посилається на внесення відомостей до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.З ст.322 КК України, проведення обшуку в автомобілі позивача, його затримання та повідомлення про підозру. З огляду на проведення зазначених слідчих дій, відповідач констатував грубе порушення позивачем службової дисципліни, що виразилось у особистій недисциплінованості, умисному не виконанні норм чинного законодавства України, вчиненні дій, що підривають авторитет НПУ, укритті та не реєстрації в єдиному обліку НПУ інформації, пов'язаною з підготовкою до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, схилянні особи до незаконного перетину кордону, непрофесійне виконання своїх службових обов'язків, порушення Присяги, що підриває авторитет поліції та набуло суспільного резонансу, негативно вплинуло на формування громадської думки щодо стану правопорядку та рівня довіри населення до поліції, через оприлюднення у засобах масової інформації. Проте прийняття рішення відповідачем про вчинення позивачем кримінального правопорушення виключно на матеріалах досудового розслідування є неправомірним до винесення вироку по справі є не правомірним. Вказує, що публікації, які досліджувались в межах службового розслідування жодного емоційного відгуку серед населення не отримала, доказів того, що саме ці публікації призвели до підриву авторитету поліції серед населення в матеріалах службової перевірки відсутні. Таким чином, застосування найсуворішого дисциплінарного стягненні у вигляді звільнення із служби в поліції в даному випадку є неправомірним. Також при вибірковій перевірці адміністративних постанов, винесених позивачем відповідач встановив неналежне складання певних протоколів про адміністративну відповідальність, складених з порушенням вимог чинного законодавства. Такими порушеннями є не повне дотримання вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376. які носять суто формальний характер. Допущення помилок при складанні протоколів про адміністративні правопорушення не призвело до негативних наслідків, що виключає склад дисциплінарного проступку в діях позивача. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів поліції як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Однак застосування до позивача за вказані порушення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби не може бути визнано співмірним із допущеним позивачем порушенням службової дисципліни, пропорційним та за даних обставин справедливим. Неналежне складання позивачем протоколів про адміністративну відповідальність, формальне порушенні внутрішніх наказів та інструкцій, зазначених у спірному наказі не стосується обставин, для з'ясування яких було призначено службове розслідування та виходить за межі предмету службового розслідування. Очевидно, що це формалізм, до якого прибігає відповідач, щоб створити негативний образ поліцейського, щоб виправдати своє неправомірне рішення про звільнення його із служби. Враховуючи все вище зазначене, очевидно, що в даному випадку позивачем не доведено факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку, за яке він підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби.
04.09.2024 р. у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 04.09.2024 року зупинено провадження у справі.
Ухвалою суду від 23.12.2024 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 23.12.2024 року у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено. Заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом задоволено. Визнано поважною причину пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом.
Ухвалою суду від 23.12.2024 року виправлена описка у тексті резолютивній частині ухвали Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/27005/24 від 23.12.2024 року.
Ухвалою суду від 23 грудня 2024 року вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання на 06 січня 2025 року.
Ухвалою суду від 20.01.2025 року викликаний у судове засіданні як свідок ОСОБА_2 та закрито підготовче провадження у справі та призначений розгляд справи по суті.
13.12.2024 року від представника відповідача до суду надійшов відзив у якому він позов не визнає, та зазначає, що на адресу керівника ГУНП в області надійшла доповідна записка УГІ ГУНП в області вих. № 55/1943 стосовно порушення службової дисципліни, зокрема неналежного виконання службових обов'язків окремими посадовими особами ВнП №2 Ізмаїльського РВП ГУНП в області, у тому числі неналежного виконання службових обов'язків поліцейським сектору реагування патрульної поліції (далі - СРПП) старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , зокрема можливій організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, неповідомлення про це на спецлінію « 102», що призвело до його затримання 25.06.2024 працівниками Територіального управління ДБР, розташованого у місті Миколаєві, спільно зі співробітниками Одеського управління ДВБ НПУ, у межах кримінального провадження від 11.04.2024 № 62024150020000505, унесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 332 КК України, а також для вивчення його службової діяльності, ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосереднім та прямими керівниками щодо останнього.
З метою перевірки зазначених відомостей, наказом ГУНП в області від 26.06.2024 №1626 призначено дане службове розслідування. У ході службового розслідування з'ясовано, що 11.04.2024 до відповідних контролюючих правоохоронних органів надійшло звернення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому останній повідомив, що працівник поліції - ОСОБА_1 , схиляв його до дій, направлених на незаконний перетин державного кордону України.
У подальшому, як встановила дисциплінарна комісія, 11.04.2024 другим слідим відділом (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, було відкрито кримінальне провадження № 62024150020000505 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 332 КК України. Як встановлено у ході досудового розслідування 05.03.2024 ОСОБА_2 під час спілкування зі своїм знайомим щодо можливості перетину державного кордону України в законний спосіб, отримав рекомендацію звернутись до працівника поліції - старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , якому відомі правові механізми вирішення вказаного питання. 13.03.2024 р. ОСОБА_2 зв'язався у телефонному режимі із старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , який повідомив про те, що на теперішній час, військовозобов'язаним особам покинути територію України в законний спосіб неможливо, однак він зможе допомогти у вирішенні цього питання. Із даного приводу, старший сержант поліції ОСОБА_1 пообіцяв зателефонувати ОСОБА_2 пізніше.
18.03.24р. старший сержант поліції ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_2 та повідомив, що подальше їх спілкування ліпше вести за допомогою мобільного додатка «WhatsApp». 26.03.2024 року старший сержант поліції ОСОБА_1 , дотримуючись засобів конспірації та використовуючи мобільний додаток «WhatsApp», з належного йому номеру мобільного телефону НОМЕР_1 , зателефонував ОСОБА_2 та повідомив про те, що він спільно з місцевими жителями с. Нагірне Ізмаїльського району Одеської області організовує незаконний перетин через державний кордон України осіб призовного віку, минаючи прикордонні застави. Вартість такого перетину коштує 6000 доларів США, частину з яких він залишає собі, а іншу надає особам, які сприяють в організації таких протиправних дій. Надалі, старший сержант поліції ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 належні інструкції щодо умов здійснення вказаних вище дій.
ОСОБА_2 прибув до м. Рені Ізмаїльського району Одеської області де зустрівся із старшим сержантом поліції ОСОБА_1 . Останній розповів ОСОБА_2 про можливі шляхи перетину державного кордону України, алгоритм дій та звернув увагу на те, що організація та здійснення такого перетину коштуватиме від 2000 до 3000 доларів США. Разом з тим, старший сержант поліції ОСОБА_1 повідомив, що йому потрібен час для врегулювання деталей та обставин з метою реалізації перетину ОСОБА_2 державного кордону України з Республікою Молдовою. В подальшому ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів, з метою отримання незаконного збагачення залучив до вчинення протиправних дій місцевого мешканця, громадянина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 24.06.24року старший сержант поліції ОСОБА_1 зв'язався із ОСОБА_2 за допомогою мобільного додатку «WhatsApp», та повідомив останньому про те, що йому, з метою незаконного перетину державного кордону України, необхідно прибути 25.06.2024 по обіді до м. Рені Ізмаїльського району Одеської області за визначеною адресою, після чого очікувати на подальші вказівки та інструкції.25.06.24р. приблизно о 12:30 на виконання раніше досягнутих із старшим сержантом поліції ОСОБА_1 домовленостей ОСОБА_2 прибув до м. Рені де старший сержант поліції ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 інструкції щодо подальших його дій, зокрема сказав підійти на перетин вул. 3-го Гвардійського полку та вул. Захисників України, де його має підібрати чоловік на мотоциклі для подальшого транспортування до кордону України з Республікою Молдовою, з метою подальшого незаконного перетину державного кордону України. Разом з тим, старший сержант поліції ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 вказівку віддати чоловіку на мотоциклі раніше оговорені з ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 2000 доларів США. В подальшому, виконуючи вказівки старшого сержанта поліції ОСОБА_1 ОСОБА_2 прибув до вказаного місця, до якого під'їхав мотоцикл, під керуванням ОСОБА_9 . Після цього, ОСОБА_9 вивіз ОСОБА_2 за межі м. Рені та відвіз його до ділянки відповідальності відділу прикордонної служби НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, де отримавши від останнього грошові кошти у розмірі 2000 доларів США, залишив ОСОБА_2 для самостійного перетину кордону України поза пунктом пропуску вказавши напрямок руху.
25.06.24р. приблизно о 15:00 ОСОБА_9 прибув до АЗС «Oil VITO», розташованої у м. Рені по вул. Бессарабській, 17, де на нього вже очікував старший сержант поліції ОСОБА_1 , який перебував поза службою, в цивільному одязі, у салоні приватного автомобіля «ВАЗ 2109», н.з. НОМЕР_3 . У подальшому ОСОБА_9 передав старшому сержанту поліції ОСОБА_1 частину грошових коштів у сумі 1000 доларів США, які останній поклав до автомобіля, після чого їх відразу було затримано працівниками ТУ ДБР та ОУ ДВБ НПУ. Старшого сержанта поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_9 затримано в порядку статті 208 КПК України та поміщено до ІТТ № 1 ГУНП в області.
26.06.24р. слідчим другого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, в рамках кримінального провадження № 62024150020000505 від 11.04.2024 Є. Іванніковим було вручено старшому сержанту поліції ОСОБА_1 письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 332 КК України.
27.06.24р. ухвалою Київського районного суду міста Одеси до підозрюваного старшого сержанта поліції ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до
20.08.24р. з правом внесення застави у розмірі 454 200 грн. Досудове розслідування триває.
В подальшому наказом ГУНП в області від 08.07.2024 № 1062 о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_1 зараховано у розпорядження Головного управління Національної поліції в Одеській області та звільнено з посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Ізмаїльського РВП ГУНП в області. Цим же наказом дію наказу ГУНП в області від 26.06.2024 № 957 о/с припинено.
Старший сержант поліції ОСОБА_1 нехтуючи вимогами законодавства, розуміючи суть своїх дій та передбачену відповідальність, замість того, щоб діяти виключно в інтересах держави та суспільства, дозволив собі навмисно порушити службову дисципліну.
Під час проведення службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що старший сержант поліції ОСОБА_1 вчинив грубий дисциплінарний проступок, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 3, 4, 6, 9, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 23, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», статті 22, статті 38 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.01.2014 № 1700- VII, пунктів 6, 7 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, абзаців другого, третього, шостого пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 6, 7 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, підпункту 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», пункту 1.7 розділу І, пункту 2.1 розділу ІІ Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в області, затверджених наказом ГУНП в області від 24.04.2023 № 1000 «Про затвердження Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області», пункту 1.1 доручення ГУНП в області від 10.08.2022 № 50 «Про вжиття заходів щодо недопущення недоліків у документуванні адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», абзаців 4, 19 розділу 3 посадової інструкції від 12.01.2024 № 65.2/31, що виразилося:
- в особистій недисциплінованості, умисному невиконанні норм діючого законодавства України, вчиненні дій, що підривають авторитет Національної поліції України;
укритті (з 26.03.2024, 30.05.2024, 25.06.2024) та не реєстрації у єдиному обліку Національної поліції України інформації, пов'язаної з підготовкою до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 332 КК України;
лобіюванні з корисливих мотивів інтересів ОСОБА_2 ;
схилянні 26.03.2024, 30.05.2024, 25.06.2024 ОСОБА_2 щодо незаконного перетину військовозобов'язаних через державний кордон України поза межами пропускного пункту, з корисливих мотивів;
використанні 13.03.2024, 18.03.2024 та 26.03.2024 під час знайомства з ОСОБА_2 службового становища з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб;
непрофесійному виконанні своїх службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
не підтримувані рівня своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
порушенні Присяги поліцейського в частині дотримання законів України та особистого зобов'язання з гідністю нести високе звання поліцейського, що підривають авторитет Національної поліції України;
неінформовані безпосереднього і прямого керівника про допущенні чисельні порушення;
вчиненні дій, які негативно вплинули на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, а також на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства;
несприянні керівникові у дотримані службової дисципліни.
Таким чином, під час вказаного службового розслідування було встановлено:
1. Наявність дисциплінарних проступків в діяннях поліцейських ВнП №2 Ізмаїльського РВП ГУНП, а саме щодо старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , що виразилося: в особистій недисциплінованості, умисному невиконанні норм діючого законодавства України, вчиненні дій, що підривають авторитет Національної поліції України; укритті (з 26.03.24р., 30.05.2024, 25.06.2024) та не реєстрації у єдиному обліку Національної поліції України інформації, пов'язаної з підготовкою до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 332 КК України; лобіюванні з корисливих мотивів інтересів ОСОБА_2 ; схилянні 26.03.2024, 25.06.2024 ОСОБА_2 щодо незаконного перетину військовозобов'язаних через державний кордон України поза межами пропускного пункту, з корисливих мотивів; використанні 13.03.2024, 18.03.2024 та 26.03.2024 під час знайомства з ОСОБА_2 службового становища з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб; непрофесійному виконанні своїх службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; не підтримувані рівня своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; порушенні Присяги поліцейського в частині дотримання законів України та особистого зобов'язання з гідністю нести високе звання поліцейського. Дисциплінарною комісією належним чином з'ясовано обставини, які мали значення для прийняття спірних рішень, наведено мотиви, з яких зроблено висновки про наявність у діях старшого сержанта поліції ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку з посиланням на відповідні докази. Відтак правомірно обрано останньому вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з поліції, адже вчинений проступок є таким, що негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства, і такий захід дисциплінарного впливу застосовується обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.
Відтак, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , як крайнього заходу дисциплінарного впливу є співмірним вчиненому останнім проступку. Вказує, що подання клопотань та ознайомлення з матеріалами службового розслідування є правом особи. В даному випадку позивачем не надано доказів вчинення ним будь-яких дій, направлених на реалізацію відповідних прав, в тому числі, доказів подання ним у встановленому порядку відповідних клопотань та доказів відмови відповідача у прийнятті клопотань позивача або відмови у наданні йому для ознайомлення матеріалів службового розслідування. З огляду на зазначене, посилання позивача на порушення його прав в цій частині не знайшли свого підтвердження. В свою чергу, ні Дисциплінарний статут, ні Порядок № 893 не встановлює обов'язку для дисциплінарної комісії ознайомлювати особу, відносно якої проводиться службове розслідування, з висновком службового розслідування.
Дослідивши адміністративний позов, відзив на адміністративний позов, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходив з 17.02.2021 року службу на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції 2 Ізмаїльського районного відділу поліції ГУ НП в Одеській області у званні старшого сержанту поліції.
25.06.2024 року до ГУ ПН в Одеській області надійшла доповідна записка т.в.о. начальника УГІ ГУ НП в Одеській області Прібилова І. №55/1943 щодо порушення службової дисципліни окремими посадовими особами відділення поліції №2 Ізмаїльського районного відділу у тому числі неналежного виконання службових обов'язків поліцейським ст. сержантом ОСОБА_1 (т.1 а.с.78-81)
З метою повної всебічної перевірки інформації викладеної у доповідної записці наказом начальника ГУ НП в Одеській області полковника Жук І. від 26.006.2024року виданий наказ №1626 про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії. Даний наказ був доведений під розпис до відома позивача 27.06.2024 р.(а.с.68).
26.06.24ро начальником ГУ НП в Одеській області виданий наказ №957 о/с у якому зазначено про призначення службового розслідування та з метою запобігання перешкоджання ст. сержантом поліції ОСОБА_1 установленню обставин виявленого дисциплінарного проступку позивача відсторонено від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування про що під розпис 27.06.24р. було доведено позивачу (а.с.70).
За результатами проведення службового розслідування дисциплінарною комісією складений висновок службового розслідування яким встановлено що 11.04.2024 року до відповідних контролюючих правоохоронних органів надійшло звернення ОСОБА_2 у якому останній повідомив, що працівник поліції ОСОБА_1 схиляв його до дій направлених на незаконний перетин державного кордону України.
11.04.2024 року другим слідчим відділом ТУ ДБР розташованого у м.Миколаєві було відкрито кримінальне провадження №62024150020000505 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України. ОСОБА_2 від свого знайомого дізнався про те, що працівник поліції ОСОБА_1 знає правові механізми вирішення питання перетину кордону України в законний спосіб, після чого 13.03.2024 року зв'язався із ст. сержантом ОСОБА_1 , повідомив що на теперішній час військовозобов'язаним особам покинути територію України в законний спосіб неможливо, однак він зможе допомогти у вирішенні цього питання. 18.03.2024 року ст.сержант ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_2 та повідомив, що наступне спілкування ліпше вести за допомогою мобільного додатку. 26.03.2024 року ст.сержант ОСОБА_1 дотримуючись засобів конспірації та використовуючи мобільний додаток з належного йому номеру мобільного телефону зателефонував ОСОБА_2 та повідомив, що він спільно з місцевими жителями с.Нашгірне Ізмаїльського району Одеської області організовує незаконний перетин через державний кордон України осіб призовного віку мінуючи прикордонні застави, та вартість складає 60000долларів США частину яких він залишає собі, а іншу надає особам, які сприяють в організації таких дій. Надалі ст.сержант поліції ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 належні інструкції щодо умов здійснення вказаних вище дій. 30.05.2024 року ОСОБА_2 прибув до м.Рені де зустрівся із ст.сержантом поліції ОСОБА_1 який розповів можливі шляхи перетину державного кордону України алгоритм дій, та звернув увагу що організація та здійснення такого перетину коштуватиме від 2000 до 3000долларів США., та повідомив, що йому потрібен час для врегулювання деталей та обставин з метою перетину ОСОБА_2 державного кордону України з Республкою Молдовою. В подальшому ОСОБА_1 з метою незаконного збагачення залучив до вчинення протиправних дій місцевого мешканця ОСОБА_9 .. 24.06.2024 року ст.сержант поліції ОСОБА_1 зв'язався із ОСОБА_2 за допомогою мобільного додатку та повідомив, що йому необхідно прибути 25.06.24р. по обіду до м.Рені за визначеною адресою для незаконного перетину державного кордону та очікувати там подальшої вказівки. 25.06.2024 року о 12-30 ОСОБА_2 прибув до м.Рені де через мобільний додаток отримав місце зустрічі та інструкції щодо подальших дій, а саме куди підійти та яким чином його забере особа та кому та скільки віддати грошей. За отриманоим вказівками ОСОБА_2 прибув до вказаного місця де нього під'їхав мотоцикл під керуванням ОСОБА_9 , після цього він вивіз ОСОБА_2 за межі м.Рені до ділянки відповідальності відділу прикордонної служби НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України де отримавши від нього гроші у розмірі 2000долларів США залишив ОСОБА_2 для самостійного перетину кордону України поза пункту пропуску вказавши напрямок руху та який надалі був затриманий прикордонниками. ОСОБА_9 повернувся до м.Рені де зустрівся з ст.сержантом поліції ОСОБА_1 та передав йому частину грошових коштів у сумі 1000доларів США, який поклав їх до своєї автівки після чого їх одразу було затримано працівниками ТУ ДБР та ОУ ДВБ НПУ та вилучено кошти , а на долонях рук ОСОБА_1 виявлено світіння жовто-зеленого кольору аналогічне світінню на купюрах номіналом 100 доларів США.
26.06.2024 року слідчим другого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, в рамках кримінального провадження № 62024150020000505 від 11.04.2024 Є. Іванніковим було вручено старшому сержанту поліції ОСОБА_1 письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 332 КК України.
27.06.24р. ухвалою Київського районного суду міста Одеси до підозрюваного старшого сержанта поліції ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 20.08.24р. з правом внесення застави у розмірі 454 200 грн. Досудове розслідування триває.
У висновку дисциплінарна комісія зазначила, що наявність дисциплінарного проступку в діянні старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , виразилося: в особистій недисциплінованості, умисному невиконанні норм діючого законодавства України, вчинені дій, що підривають авторитет Національної поліції України укритті (з 26.03.2024 року, 30.05.24р., 25.06.2024 року) та не реєстрації у єдиному обліку НП України інформації, пов'язаної з підготовкою до вчинення кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 ст.332 КК України, лобіюванні з корисливх мотивів інтересів ОСОБА_2 , схилянні 26.03.2024, 30.05.2024, 25.06.2024 ОСОБА_2 щодо незаконного перетину ОСОБА_2 щодо незаконного перетину військовозобов'язаних через державний кордон України поза межами пропускного пункту, з корисливих мотивів; використанні 13.03.2024, 18.03.2024 та 26.03.2024 під час знайомства з ОСОБА_2 службового становища з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб; непрофесійному виконанні своїх службових обов?язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; не підтримувані рівня своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; порушенні Присяги поліцейського в частині дотримання законів України та особистого зобов'язання з гідністю нести високе звання поліцейського, що підривають авторитет Національної поліції України; неінформовані безпосереднього і прямого керівників про допущенні чисельні порушення; вчиненні дій, які негативно вплинули на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, а також на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства; не сприянні керівникові у дотримані службової дисципліни. Протиправні дії ст.сержанту ОСОБА_1 призвели до грубого порушення службової дисципліни, відкритті кримінального провадження, оголошення останньому підозри про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст.332КК України, його затримання та обрання запобіжного заходу, що набуло суспільного резонансу, негативно вплинуло на формування громадської думки щодо стану правопорядку в діяльності поліції та рівня довіри населення до поліції, оскільки були висвітлені у засобах масової інформації. Також у ході проведення службового розслідування було досліджено службову діяльність ст.сержанта ОСОБА_1 , та встановлено порушення вимог пункту 7 розділу ІІ Інструкції №1376 від 06.11.2015р., під час заповнення адміністративних матеріалів, що виразилось у допущенні виправлень при заповненні адміністративних матеріалів, незаповненні усіх реквізитів у протоколах про адміністративні правопорушення, , відсутність безперервної відеозйомки з моменту початку виконання службових обов'язків, нефіксування усіх своїх дій під час оформлення матеріалів про притягнення осіб до адміністративної відповідальності.
Дисциплінарна комісія у висновку запропонувала за вчинення дисциплінарного проступку до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , слід застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Встановлені дисциплінарною комісією обставин підтверджуються доповідною запискою (т.1 а.с.192-197)., листом від 29.06.2024 р. вих.№17/383 (т.1 а.с.142147). протоколом затримання особивід 25.06.2024 року (т.1 а.с.121-125), протокол освідування особи від 25.06.24р. (т.1 а.с.126-127), протокол обшуку від 25.06.2024 року (т.1 а.с.128,129). Постанови про адміністративні правопорушення (т.1 а.с.224-233), біографічна довідка з даними щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності (т.1 а.с.247), пояснення ОСОБА_2 від 08.07.2024 року надані голові дисциплінарної комісії ГУ НП в Одеській області (т.2 а.с.121-
Під час службового розслідування отримана службова характеристика згідно якої ст.сержант поліції ОСОБА_1 характеризується посередньо, порушень дисципліни та законності припускає, має середні ділові якості Законодавчі і нормативні документи які регламентують діяльність органів внутрішніх справ знає, але не завжди всіє виділити в роботі головне і спрямувати зусилля на виконання поставленого завдання. Має середній рівень відповідальності за виконання поставлених задач, що відображається на успішності виконання поставлених на нього обов'язків.(т.1 а.с.248).
ОСОБА_1 від дачі пояснень голові дисциплінарної комісії ГУ НП 27.06.2024 року відмовився з посиланням на ст.63 Конституції України.(т.2 а.с.107,108).
Наказом начальника ГУ НП в Одеській області №1799 від 12.07.2024 року за вчинення грубого дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п.1.2.3.4.6,9,13 Ч.3 СТ.1 Дисциплінарного Статуту НП України , пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 23, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», статті 22, статті 38 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.01.2014 Nє 1700-VII, пунктів 6, 7 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 Nє 100, абзаців другого, третього, шостого пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від09.11.2016 Nє 1179, пунктів 6, 7 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 Nє 1376, пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 Nє 1026, підпункту 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 Nє 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», пункту 1.7 розділу І, пункту 2.1 розділу ІІ Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в області, затверджених наказом ГУНП в області від 24.04.2023 Nє 1000 «Про затвердження Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області», пункту 1.1 доручення ГУНП в області від 10.08.2022 Nє 50 «Про вжиття заходів щодо недопущення недоліків у документуванні адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», абзаців 4, 19 розділу 3 посадової інструкції від 12.01.2024 Nє 65.2/31, до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (т.2 а.с.172-176).
Витяг із наказу №1799 від 12.07.2024 року вручено під розпис позивачу 16.07.2024 року (т.2 а.с.187).
Наказом начальника ГУ НП в Одеській області №1151 о/с від 19.07.2024 року старшого сержанта ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 ч.1ст.77 Дисциплінарного статуту НП України (т.2 а.с.183).
З вищевказаними наказами позивач не погодився та звернувся до суду з позовом.
Джерела прав та висновки суду.
Поняття службової дисципліни визначено у статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що полягає у дотриманні поліцейським Конституцій законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів МВС України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського зокрема'.
пункт 1 - бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
пункт 2 - знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обоє 'язки;
пункт 3- поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
пункт 4 - безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
пункт 6 - утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
пункт 9 - підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
пункт 13- сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний:
пункт 1 - неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги працівника поліції;
пункт 2 - професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до частини п.1-3 ч.1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань:
1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень;
2) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення;
3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення;
Відповідно до статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський складає Присягу на вірність Українському народові, відповідно до тексту якої особа, яка вступає на службу в поліції, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави,з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Відповідно до пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен:
абзац 2 - неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
абзац 3 - професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;
абзац 6 -неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України.
Відповідно до пункту 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено:
Відповідно до розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 01.02.2021 № 177:
пункт 2.1 - поліцейські повинні дотримуватися вимог Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року No1179
Відповідно до пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Відповідно до ст.22 ЗУ «Про запобігання корупції» поліцейським забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірною вигоди для себе чи інших осіб.
Згідно ст.77 Закону України «Про національну поліцію» серед підстав для звільнення зі служби в поліції п.6 ч. 1 міститься -у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно висновків Верховного суду викладених у постанові від 07.03.2019 року справа №819/736/18 в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Так Верховний суд у постанові по справі №260/1118/18 від 07.02.2020 року дійшов висновку, що «подія, що проявилася у вимаганні та отриманні ОСОБА_1 неправомірної вигоди від гр. ОСОБА_1 стала наслідком його низьких ділових та моральних якостей, недотримання ним вимог статей 1,7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, ігнорування Закону України «Про Національну поліцію» та Правила етичної поведінки поліцейського, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 №1179.
Законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов'язків, зобов'язаний не допускати зв'язків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер.
З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, суд приходить до висновку про те, що відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку.».
Щодо обраного виду дисциплінарного стягнення суд зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду, які викладені в постановах від 07.02.2020 року по справі №260/1118/18, від 08.08.2019 року по справ: № 804/3447/17, від 29.05.2018 року по справі №800/508/17, від 02.10.2019 року по справі № 804/4096/17, застосування дисциплінарного стягнення у вигляд: звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням усіх обставин вчинення дисциплінарного проступку та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Під час проведення службового розслідування враховано службову характеристику позивача, наявність дисциплінарного стягнення зауваження від 02.05.2024 року.
Оцінюючи вищезазначене, обставини, викладені у висновку службового розслідування, матеріали службового розслідування та указані вище правові норми, суд вважає, що в діях позивача наявні ознаки вчинення порушення як службової дисципліни, так і присяги поліцейського, що є порушенням статті 18 Закону № 580-VIII, статті 1 Дисциплінарного статуту, тобто скоєно вчинок, що дискредитує звання поліцейського Національної поліції України.
Більше того дискредитацією є позбавлення довіри до когось, підривання авторитету, приниження гідності певної особи і т. ін. Дискредитація звання поліцейського за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органу поліції та її працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Суд зауважує, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 став саме дисциплінарний проступок, сутність якого полягала у неналежному виконанні особою службової дисципліни, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
Верховний суд в постанові по справі №№ 826/15473/16 від 20 липня 2022 року вказав, що кримінальна та дисциплінарна відповідальності є різними і самостійними видами юридичної відповідальності. Відсутність кримінального провадження чи обвинувального вироку суду ніяким чином не ототожнюється з відсутністю в діях ОСОБА_1 порушення службової дисципліни.
При цьому суд враховує, що відповідач не посилався у оскаржуваному наказі, як на підставу для застосування до позивача дисциплінарного стягнення скоєння позивачем кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, а тому суд відхиляє даний аргумент позивача як безпідставний.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідачем під час проведення службового розслідування та прийняття оскаржуваних рішень дотримано приписів діючого законодавства та прийнято обґрунтовані та правомірні рішення.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії», пункт 29).
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Та відповідач - як суб'єкт владних повноважень довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваних рішень.
Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 2, 6-11, 241-246 КАС України, суд,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) рнокпп НОМЕР_4 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Одеській області (65080, м. Одеса, вул.Ак.Філатова,15-а) код ЄДРПОУ 40108740.
Повний текст рішення виготовлений 05.02.2025 року.
Суддя Е.А.Іванов
.