Справа № 420/3103/25
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог
04 лютого 2025 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 нарахованої пенсії за період з 01.04.2019 р. по 31.07.2021 р., яка становить 159607,69 грн., інфляційні збитки та 3% річних за невиконання грошового зобов'язання за цей же період часу;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з відповідного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті нарахованої пенсії за період з 01.04.2019 р. по 31.07.2021 р., яка становить 159607,69 грн., інфляційні збитки у сумі 13446,49 грн. та 3% річних у сумі 5492,85 грн. за невиконання грошового зобов'язання за цей же період часу.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 04.06.2021 р. Одеським окружним адміністративним судом у справі № 420/4969/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 р. на підставі наданої Міністерством внутрішніх справ України оновленої довідки ОСОБА_1 № 22/6-966 від 04.01.2021 р. з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з урахуванням виплачених за цей період сум пенсії. На підставі вказаного рішення позивачу 08.07.2021 р. проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 р. та визначено виплату нарахованої пенсії за період з 01.04.2019 р. по 31.07.2021 р. у розмірі 159607,69 грн. Станом на момент звернення з позовною заявою, відповідачем заборгованість не сплачена, у зв'язку з чим позивач вважає, що має право на стягнення не лише основної суми заборгованості, а додатково інфляційних збитків у сумі 13446,49 грн. та 3 % річних у сумі 5492,85 грн. за невиконання грошового зобов'язання за цей же період часу. Вважаючи, що бездіяльність відповідача щодо невиплати заборгованості порушує права власності позивача з точки зору положень ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву разом з додатками, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог виходячи з наступного.
Згідно п.2 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
З позовної заяви та доданих до неї документів слідує, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2021 р. № 420/4969/21, яке набрало законної сили 06.07.2021 р., визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 р. на підставі оновленої довідки Міністерства внутрішніх справ України № 22/6-966 від 04.01.2021 р. станом на 05.03.2019 р. з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 р. на підставі наданої Міністерством внутрішніх справ України оновленої довідки ОСОБА_1 № 22/6-966 від 04.01.2021 р. з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з урахуванням виплачених за цей період сум пенсії. На виконання вказаного рішення суду позивачу 08.07.2021 р. проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 р. та за період з 01.04.2019 р. по 31.07.2021 р. визначено суму доплати у розмірі 159607,69 грн.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 р. у справі № 686/23317/13-а на підставі аналізу положень Закону № 1404-VIII дійшла висновку, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII.
Згідно з положеннями ч.ч.1, 2 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що в межах даної справи позивачем оспорюється бездіяльність відповідача щодо невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2021 р. № 420/4969/21 в частині невиплати позивачу заборгованості з виплати пенсії за період з 01.04.2019 р. по 31.07.2021 р. у розмірі 159607,69 грн., яку і просить стягнути позивач.
Як свідчить стала судова практика Верховного Суду у разі незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю, вчиненими відповідачем на виконання судового рішення позивачі можуть скористатися процесуальним механізмом судового контролю та звернутися до суду першої інстанції із відповідною заявою про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними відповідно до ст.383 КАС України, а не подавати новий адміністративний позов.
Саме відповідно до вимог ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в такій справі.
Наведені спеціальні норми КАС України спрямовані на забезпечення належного виконання судового рішення, а тому виключається можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 р. у справі № 820/4261/18, від 09.07.2019 р. у справі № 826/17587/18, від 28.02.2023 р. у справі № 260/1898/22, від 16.03.2023 р. у справі № 640/12697/21, від 30.11.2023 р. у справі № 420/6135/22, від 30.01.2024 р. у справі №20/19014/23.
На підставі наведеного, суддя приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.
Суддя зазначає, що зазначені вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення по справі у іншій справі № 420/4969/21, а тому позивач має встановлене процесуальним законом право в порядку ст.ст.382-383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, позивачем не заявлено нових позовних вимог в цій частині, оскільки питання невиплати заборгованості з пенсії стосується того ж періоду та тієї ж суми з приводу якої спір уже вирішено у справі № 420/4969/21. Намагання ж змінити спосіб не є доказом наявності нового спору, та може розглядатися як відповідна заява в порядку виконання судового рішення по вказаній справі.
Враховуючи, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав в частині позовних вимог є таке, що набрало законної сили, рішення (справа № 420/4969/21), суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 нарахованої пенсії за період з 01.04.2019 р. по 31.07.2021 р., яка становить 159607,69 грн. та стягнення з відповідача на користь позивача такої заборгованості за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з відповідного казначейського рахунку.
Керуючись ч.1 ст.170 КАС України, суддя -
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 нарахованої пенсії за період з 01.04.2019 р. по 31.07.2021 р., яка становить 159607,69 грн. та стягнення з відповідача на користь позивача такої заборгованості за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з відповідного казначейського рахунку.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами повернути позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.І. Бездрабко