05 лютого 2025 р. № 400/9362/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, вул. Борисоглібська, 3,м. Київ,04070,
провизнання протиправним та скасування рішення №VII-013/2024,
ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернувся з позовною заявою до суду до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі по тексту - Відповідач) з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення №VII-013/2024 Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про залишення скарги без задоволення та залишення без змін рішення №17 від 13.03.2024 року Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області про притягнення до дисциплінарної відповідальності та направлення скарги на новий розгляд до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 6 місяців, у зв'язку з порушенням вимоги ч. 2 ст, 9 Правил адвокатської етики та п. З ч . 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області у складі дисциплінарної палати № 17ПС від 18 січня 2024 року було оскаржене Позивачем до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури було прийнято Рішення №VIII-013/2024, яким Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вирішили скаргу адвоката ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області у складі дисциплінарної палати № 17 від 13.03.2024 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців, - залишити без змін.
06.11.2024 р. від Відповідача надійшов Відзив на позовну заяву, вважає позовну заяву безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, в рамках своїх повноважень, вирішила скаргу адвоката ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області у складі дисциплінарної палати №17 від 13.03.2024 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців, - залишити без змін. Вважає, що оскаржуване рішення ВКДКА прийнято у спосіб та в межах наданих повноважень, правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства України, з дотриманням процедури його прийняття.
Судом розглянуто справу в порядку письмового провадження.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
25 грудня 2023 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайський «Райагробуд» на дії адвоката ОСОБА_1 .
Рішенням КДКА Миколаївської області у складі дисциплінарної палати № 17ПС від 18 січня 2024 року порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 за наявності в його діях ознак дисциплінарного проступку.
Рішенням КДКА Миколаївської області у складі дисциплінарної палати №17 від 13 березня 2024 року адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців.
Вказане рішення було оскаржене Позивачем до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА).
29.08.2024 у засіданні ВКДКА було прийнято Рішення ВКДКА № VIII-013/2024, яким Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вирішили скаргу адвоката ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області у складі дисциплінарної палати № 17 від 13.03.2024 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців, - залишити без змін.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача позивач звернувся до суду з цим позовом.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI), адвокатура - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, установленому цим Законом.
Частиною третьою статті 2 Закону №5076-VI установлено, що з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
У відповідності із частиною першою статті 4 вказаного Закону, адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
За змістом статті 21 Закону №5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний, зокрема, дотримуватись присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
За правилами частини першої статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
При цьому, відповідно до частин 1 та 2 статті 34 Закону №5076-VI, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Положенням статті 36 вказаного Закону визначає, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Приписами статті 37 Закону №5076-VI установлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
У відповідності до частини другої статті 38 Закону №5076-VI член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Згідно із частиною першої статті 39 Закону №5076-VI, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
За змістом статті 40 Закону №5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
Частиною першою статті 41 Закону №5076-VI передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення ураховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Згідно із частинами першою та третьою статті 50 Закону №5076-VI, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється, зокрема, з метою вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів; кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. Кваліфікаційна палата утворюється у складі не більше дев'яти членів, дисциплінарна - не більше одинадцяти членів палати.
У відповідності із п.3 ч.5 ст.50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема, прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Приписами частини шостої статті 50 Закону №5076-VI установлено, що засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури уважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів її палат.
Частиною сьомою статті 50 Закону №5076-VI передбачено, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат.
Відповідно до ч.1 ст.7 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 року, у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
Положеннями ст.70 Правил адвокатської етики визначено, при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики та/або Професійних етичних (деонтологічних) норм поведінки адвокатів іноземної держави (у випадках, передбачених цими Правилами), що діють в країнах, в яких такі адвокати мають право здійснювати адвокатську діяльність, дисциплінарні органи адвокатури України мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема, повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення.
Адвокат уважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і установлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
Згідно із ч.1 ст.38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії (частина п'ята статті 52 Закону №5076-VI).
Згідно з абзацом другим пункту 2 розділу 6 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури (яке є установчим документом ВКДКА), затвердженого рішенням звітно-виборного з'їзду адвокатів України від 09.06.2017 (далі Положення), ухвалення нового рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарну комісії адвокатури передбачає прийняття ВКДКА рішень, які має право відповідно до законодавства приймати кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону з урахуванням стадії дисциплінарного провадження.
Із аналізу вищенаведених норм вбачається, що дисциплінарному провадженню стосовно адвоката притаманна певна стадійність із визначеним алгоритмом дій для учасників цього провадження на кожній із цих стадій, виконання якого є передумовою для переходу до наступної стадії. При цьому, кожній стадії дисциплінарного провадження притаманна власні мета та завдання. Крім того, в залежності від стадії дисциплінарного провадження його учасники наділені певним колом прав та обов'язків, обсяг яких може змінюватись залежно від стадії цього провадження.
Положення Закону України «Про звернення громадян» поширюється на звернення громадян із скаргою стосовно поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.
Згідно до приписів ст.1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнанням мови звернення.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Вимоги до змісту звернення (скарги) громадянина містяться в статті 5 Закону України «Про звернення громадян», яка передбачає, що в зверненні має бути зазначено: прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
У свою чергу, суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Таким чином, правову оцінку рішенню Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії суд надає виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 25.06.2018 року по справі №810/1972/17.
З огляду на матеріали справи судом з'ясовано, що 25.12.2023 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайський «Райагробуд» на дії адвоката Шалару О. І.
За наслідками розгляду скарги ТОВ Первомайський «Райагробуд» КДКА Миколаївської області прийнято рішення, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців.
В контексті виниклих спірних правовідносин суд зазначає, що під час прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи законодавець вимагає від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури лише встановлення в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, які у подальшому разом із іншими матеріалами дисциплінарної справи будуть предметом перевірки на засіданні дисциплінарної палати, за наслідками якого останньою приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.
При цьому, достатність встановлення ознак дисциплінарного проступку на стадії прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи є виправданим, оскільки його метою є визначення вірогідності підстав причетності адвоката до вчинення дисциплінарного проступку, яка виправдовуватиме подальше дисциплінарне провадження стосовно адвоката.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати), зазвичай, індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Крім того, процесуальний закон вимагає належності особи, яка звернулася до суду з позовом, до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт. Таке ж правило має застосовуватись і до оскарження правових актів індивідуальної дії.
Аналогічну правову позицію щодо оскарження актів індивідуальної дії викладено у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №9901/415/18, від 18.12.2018 у справі №9901/657/18, від 14.12.2020 у справі №640/12695/19, від 31.03.2021 у справі №640/17408/19, від 26.01.2023 у справі №420/5597/19.
Разом із тим, позивачем не наведено аргументів щодо протиправності оскаржуваного рішення в контексті допущених відповідачем порушень прав, свобод або інтересів позивача на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок, яка фактично стала передумовою для прийняття спірного рішення.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №VII-013/2024 від 29.08.2024 прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, є вмотивованим і правомірним, відтак, позовні вимоги про визнання протиправним і скасування вказаного рішення ВКДКА є необґрунтованими.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 14, 73-78, 90, 132, 139, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 05.02.2025 р.
Суддя Н.В. Лісовська