05 лютого 2025 р. № 400/10896/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаМіністерства оборони України, просп. Повітряних Сил, 6,м. Київ,03168, ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Міністерства оборони України (далі - Відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі- Відповідач 2) , в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача 2 ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно мобілізації ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що особа має відстрочку від мобілізації у зв'язку зі здійсненням догляду за бабусею, ОСОБА_2 ;
зобов'язати відповідача 1 Міністерство оборони України звільнити ОСОБА_1 від проходження військової служби за сімейними обставинами.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що позивач мав відстрочку від мобілізації у зв'язку зі здійсненням догляду за бабусею. 24.09.2024 позивача було затримано працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_3 та направлено у невідомому напрямку. Під час затримання при собі мав всі необхідні документи. До сьогоднішнього дня ОСОБА_1 перебуває в навчальному центрі міста Балти Одеська область. Просить позов задовольнити.
Одночасно з позовною заявою представником позивача було подано заяву про забезпечення позову шляхом залишення ОСОБА_1 у навчальному центрі до набрання рішенням законної сили.
Ухвалою від 19.11.2024 суд відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 21.11.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, встановлено строк для подання сторонами заяв по суті.
У відзиві на позов, який надійшов до суду 06.12.2024, відповідач 2 зазначив, що ОСОБА_1 в ІНФОРМАЦІЯ_3 ніколи не перебував на обліку, на військову службу не призивався. Враховуючи викладене відповідач просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Впродовж строків, визначених частиною 1 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), відповідач 1 відзив не подав. Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 21.11.2024 та позовна заява з додатками вручені відповідачу 1 з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 22.11.2022.
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Справу розглянуто в письмовому провадженні
Дослідивши подані позивачем і відповідачем 2 документи і матеріали, суд дійшов наступних висновків.
До позовної заяви позивач додав своє свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , свідоцтво про народження батька - ОСОБА_3 , серія НОМЕР_2 , в якому матір'ю зазначено ОСОБА_4 .
Також, в матеріалах справи є висновок ЛКК № 44 від 10.05.2024, за яким ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду; довідка управління соціального захисту населення Первомайської міської ради № 4753/4.2.4. від 30.07.2024, видана ОСОБА_1 в підтвердження того, що йому призначено допомогу по догляду за невиліковно хворою ОСОБА_5 .
Відповідачем 2 додано до відзиву витяг з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до якого ОСОБА_1 взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_4 24.09.2024 і знятий з обліку 24.09.2024 в зв'язку з мобілізацією.
Як вбачається з позову, позивач пов'язує порушення своїх прав з діями відповідача 2 щодо його мобілізації при наявності відстрочки.
Вирішуючи спір, суд враховує такі приписи законодавства України.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі Закон № 2232-ХІІ).
Згідно з ч. ч. 1, 2статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент ухвалення рішення строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон № 3543-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За нормами частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані на підставах, визначених цією статтею.
За приписами частин 7, 8 статті 23 Закону № 3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Процедура надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення регулюється Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі Порядок № 560).
Пунктом 57 Порядку № 560 передбачено, що для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.
За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16 - 23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації (пункт 58 Порядку № 560).
Відповідно до п. 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
Застосовуючи ці приписи до обставин справи, суд зазначає, що позивачем не надано доказів звернення до відповідної комісії з заявою про оформлення відстрочки від призову і прийняття такою комісією позитивного рішення.
Водночас, відповідно до п. 6 Порядку № 560 призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:
оповіщення резервістів та військовозобов'язаних про виклик до районного (об'єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;
прибуття резервістів та військовозобов'язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;
документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;
відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.
Призов військовозобов'язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 81 Порядку № 560 визначено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Повертаючись до обставин справи суд зазначає, що матеріалами справи не підтверджено, що призов позивача на військову службу було здійснено відповідачем 2.
Позивач відповідних доказів не надав, пояснень щодо доданого відповідачем 2 до відзиву витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, за яким відповідачем 2 не здійснювались заходи з призову позивача на військову службу, суду не повідомив.
Суд зазначає, що основоположним принципом адміністративного судочинства є принцип диспозитивності, який полягає в тому, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.
Суд констатує, що в цій справі позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження обставин, на яких грунтуються його позовні вимоги, а саме щодо наявності у нього відстрочки від призову, а також щодо здійснення відповідачем 2 дій з призову позивача на військову службу під час мобілізації. Відтак, суд не має підстав для оцінки правомірності таких дій.
З огляду на викладене, ні основана позовна вимога, ні похідна від неї не підлягають задоволенню.
В зв'язку з відмовою у позові розподіл судових витрат не здійснюється
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ) до Міністерства оборони України (просп. Повітряних Сил, 6,м. Київ,03168 ЄДРПОУ 00034022) ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя Л.Л. Дерев'янко