05 лютого 2025 рокусправа № 380/20521/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не зарахування періодів роботи в органах Митної служби України з 17.10.1994 по 08.06.2024 до стажу державної служби;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 21.08.2024 №968230189806 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії як державному службовцю відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ та Закону України №889-VIII від 10.12.2015;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області:
- зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 час роботи на посадах в органах державної митної служби України з 17.10.1994 по 08.06.2024;
- розглянути повторно заяву від 13.08.2024 ОСОБА_1 про призначення пенсії державного службовця відповідно до пункту 12 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-XII та статті 37 Закону України Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII та прийняти рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 .
Ухвалою від 18.10.2024 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та одержує пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 13.08.2024 позивач подав заяву про перехід на інший вид пенсії - відповідно до положень ст.37 ЗУ «Про державну службу», як державному службовцю , який на дату звернення за призначенням пенсії має стаж державної служби понад 20 років. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 21.08.2024 №968230189806 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з тим, що посади працівників митниці до переліку посад державних службовців у державних органах, визначених ст.25 ЗУ «Про державну службу», не передбачені. Позивач зазначає, що після 01.05.2016 зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10,12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 та мають передбачені ч.1 ст.37 Закону №3723-ХІІ вік і страховий стаж. Тобто на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії позивачка досягла пенсійного віку встановленого ст.26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на день набрання чинності законом №889 мав понад 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до посад державних службовців, то відповідно вона набула права на призначення пенсії відповідно до ЗУ «Про державну службу» №3723-ХІІ. Вважає відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у зарахуванні стажу роботи та в переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» №889- VIII неправомірною.
Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області у відзиві на позовну заяву заперечує щодо заявлених позовних вимог. Стверджує, що основним критерієм, за яким слід визначати можливість зарахування періоду роботи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII, є присвоєння за займаною посадою відповідного рангу, про що, робиться запис в особовій справі державного службовця. За нормами Митного кодексу України посадовим особам контролюючих органів присвоюються спеціальні звання, а не ранги державних службовців, посади посадових осіб контролюючих органів не належать до посад, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723-ХII та актами Кабінету Міністрів України.
Оскільки посадовим особам митних органів згідно зі ст. 573 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 присвоюються спеціальні звання і, відповідно, ці посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" №3723-ХII, періоди роботи Позивача на митниці Державної митної служби України не підлягають зарахуванню до стажу державної служби, та не дають права на перерахунок.
Із вказаних підстав відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що не заперечується сторонами по справі.
13.08.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про перехід на пенсію за іншим Законом «Про державну службу».
За принципом екстериторіальності подана позивачем заява була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.
Рішенням відділу перерахунків пенсій №2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 21.08.2024 №968230189806 відмовлено ОСОБА_1 в переведенні на інший вид пенсії згідно Закону України «Про держану службу».
Відмова мотивована тим, що «…Згідно трудової книжки ОСОБА_1 працював з 17.10.1994 по 08.06.2024 року в органах митної служби. З 30.03.1995 року присвоєно персональне звання "Інспектор митної служби 3 рангу", 09.07.1997 року присвоєно персональне звання "Інспектор митної служби 2 рангу", 15.09.1999 року присвоєно персональне звання "Інспектор митної служби 1 рангу", 11.05.2002 року присвоєно персональне звання "Радник митної служби 3 рангу", 27.10.2006 року присвоєно персональне звання "Радник митної служби 2 рангу", 01.08.2020 присвоєне спеціальне звання "Радник митної служби 3 рангу". Тому цей період не можна зарахувати до стажу державної служби.
Таким чином права на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" ОСОБА_1 не має через відсутність стажу роботи на посадах віднесених до категорій посад державних службовців та довідки про заробітну плату №7.14.22.02.98,99,100 від 19.07.2024 не відповідають вимогам Постанови №823 від 12.07.2024…».
Не погодившись із відмовою, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні правові норми.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
З 01.05.2016 набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 (далі - Закон №3723-XII).
Частиною першою статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пенсія за віком у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993, №52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993, №52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону №3723-XII вік і страховий стаж.
Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993, №52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993, №52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993, №52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з частиною першою статті 37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом 1 частини першої статті 28 Закону №1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
За наведеного правового регулювання, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18, у постановах Верховного Суду від 02.04.2020 у справі №687/545/17, від 16.12.2021 у справі №538/804/17.
З копії трудової книжки ОСОБА_1 від 20.05.1987 НОМЕР_1 судом встановлено, що позивач працював у митних органах:
- 17.10.1994 - 30.04.2008 - на посадах: інспектора, старшого інспектора митниці, інспектора митного поста «Козача Лопань», інспектора митного поста «Харків-Залізничний», інспектор транзитно-вантажного відділу, інспектор пасажирського відділу №2 митного поста «Козача Лопань», старший інспектора багажно-пасажирського відділу «Козача Лопань», головний інспектор пасажирського відділу «Одноробівка», головний інспектор транзитно-вантажного відділу «Харків-Сортувальний» митного поста «Козача Лопань», інспектор вантажно-пасажирського відділу «Харків» митного поста «Козача Лопань», інспектор відділу митного оформлення №2, старший інспектор відділу митного оформлення №2 Магістральної митниці Державної митної служби України; 08.06.1995 - прийняв присягу державного службовця, 30.03.1995 - присвоєно персональне звання «Інспектор митної служби 3 рангу»; 09.07.1997 - присвоєно персональне звання «Інспектор митної служби 2 рангу»; 15.09.1999 - присвоєно персональне звання «Інспектор митної служби 1 рангу»; 11.05.2002 - присвоєно персональне звання «Радник митної служби 3 рангу»; 01.04.2004 - присвоєно персональне звання «Радник митної служби 1 рангу»; 27.10.2006 - присвоєне спеціальне звання «Радник митної служби 3 рангу»;
- 01.05.2008 - 31.05.2010 - на посадах старшого інспектора сектору митного оформлення №2 відділу митного оформлення №9, старшого інспектора сектору митного оформлення №2 митного поста «Харків-Залізничний» Харківської митниці;
- 01.06.2010 - 01.06.2013 - на посадах старшого інспектора сектора митного оформлення громадян відділу митного оформлення «Гоптівка» митного поста «Автомобільний», старшого інспектора сектору №3 митного поста «Гоптівка», старшого інспектора митного поста «Гоптівка» у Харківській обласній митниці;
- 01.06.2013 - 25.12.2014 - на посадах головного інспектора митного поста «Гоптівка», головного державного інспектора митного поста «Гоптівка» Харківської митниці Міндоходів. Крім того позивачу 01.06.2013 - присвоєно 11 ранг державного службовця, 24.12.2013 - присвоєно спеціальне звання «Радник податкової та митної справи 3 рангу»;
- 25.12.2014 - 03.02.2020 - на посадах головного державного інспектора митного поста «Готівка», головного державного інспектора митного поста «Харків- аеропорт», головного державного інспектора відділу складського обліку вилученого майна та розпорядження ним управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури, головного державного інспектора митного посту «Щербіківка», головного державного інспектора відділу митного оформлення «Гоптівка» митного посту Магістральний Харківської митниці ДФС;
- 04.02.2020 - 30.06.2021 - на посадах головного державного інспектора відділу митного оформлення «Гоптівка» митного поста «Магістральний», головного державного інспектора митного поста «Гоптівка», головного державного інсспектора митного поста «Щербаківка», головного державного інспектора відділу митного оформлення «Плетенівна» митного поста «Плетенівна» Слобожанської митниці Держмитслужби. Крім того 01.08.2020 присвоєно спеціальне звання «Радник митної служби 3 рангу»;
- 01.07.2021 - 28.06.2024 - на посадах головного державного інспектора відділу митного оформлення «Плетенівна» митного поста «Плетенівна», головного державного інспектора відділу митного оформлення №1митного поста «Аеропорт Харків» Харківської митниці.
Тобто, позивач працював на посадах у митних органах (Магістральна митниця, Харківська митниця, Харківська обласна митниця та Слобожанська митниця) у період з 17.10.1994 по 28.06.2024 безперервно, що не заперечується відповідачем.
З матеріалів справи судом встановлено, що фактичною підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" було відсутність у нього необхідного стажу державної служби у зв'язку з не зарахуванням до стажу державної служби періоду його роботи на посадах працівника митної служби.
Суд не погоджується з позицією пенсійного органу, зважаючи на таке.
Пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII визначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, стаж державної служби за періоди роботи до 01 травня 2016 року обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ними передбачені.
Стаж державної служби до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (далі - Порядок № 283), та додатку до нього (були чинними до 01 травня 2016 року).
Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення стажу державної служби» від 03 травня 1994 року № 283, якою затверджено Порядок обчислення стажу державної служби, регламентовано, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Пунктом 1 Порядку № 283 встановлено, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком; на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.
Пунктом 4 Порядку № 283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Спеціальним законом, що визначає статус посадових осіб митних органів в Україні, є Митний кодекс України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі - МК України).
Відповідно до частини першої статті 569 МК України працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.
Згідно з частиною першою статті 588 МК України, пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Аналогічні положення щодо віднесення посадових осіб органів доходів і зборів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу", були передбачені і Митними кодексами України від 11.07.2002 року та від 12.12.1991 року.
Виходячи з наведеного, посадові особи митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в митних органах зараховується до стажу державної служби, який дає право на набуття пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у рішенні Верховного Суду від 04 квітня 2018 року (зразкова справа № 822/524/18) та постанові Верховного Суду від 10.07.2018 справа №591/6970/16-а.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 працював з 17.10.1994 по 28.06.2024 в митних органах на різних посадах, що становить більше 20 років. При цьому, згідно записів у трудовій книжці позивач:
- 08.06.1995 прийняв присягу державного службовця;
- 30.03.1995 присвоєно персональне звання - інспектор митної служби 3 рангу;
- 09.07.1997 присвоєно персональне звання - інспектор митної служби 2 рангу;
- 15.09.1999 присвоєно персональне звання - інспектор митної служби 1 рангу;
- 11.05.2002 присвоєно персональне звання - радник митної служби ІІІ рангу;
- 01.04.2004 присвоєно спеціальне звання - інспектора митної служби 1 рангу;
- 27.10.2006 присвоєно спеціальне звання - радник митної служби ІІІ рангу;
- 01.06.2013 - присвоєно 11 ранг державного службовця;
- 24.12.2013 - присвоєно спеціальне звання - радник податкової та митної справи 3 рангу;
- 01.08.2020 присвоєно спеціальне звання - радник митної служби 3 рангу.
Отже, період роботи (служби) позивача в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Таким чином, позивачем дотримано всіх необхідних вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ, пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII для призначення йому пенсії за віком на умовах статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Враховуючи наведене, суд вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 21.08.2024 №968230189806 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на інший вид пенсії є протиправним і підлягає скасуванню.
Відтак порушені права позивача підлягають поновленню шляхом зобов'язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби роботу на посадах в митних органах з 17.10.1994 по 28.06.2024.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву від 13.08.2024 ОСОБА_1 про призначення пенсії державного службовця відповідно до пункту 12 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-XII та статті 37 Закону України Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII та прийняти рішення про призначення пенсії, суд зауважує таке.
Пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 (за змінами внесеними постановою КМУ від 12 липня 2024 року № 823 ) пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді (п.4 Порядку №622).
При цьому, положеннями п.4-1 Порядку №622 передбачено, що для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, заробітна плата визначається з урахуванням:
посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років у розмірах, установлених на дату звернення за призначенням пенсії (за посадою, передбаченою штатним розписом);
розмірів виплат, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 цього Порядку, визначених у середньомісячних сумах за період починаючи з 1 січня 2024 р. до місяця звернення особи. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 р., середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 р. як за повний місяць.
Для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, подаються довідки про:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 1;
розміри виплат, зазначених в абзаці третьому цього пункту, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 2;
середньомісячний розмір виплат, визначений за вибором особи, відповідно до абзацу п'ятого цього пункту, за формою згідно з додатком 3.
Також, для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;
розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5;
розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6 (п.4-2 Порядку №622).
Із досліджених довідок, доданих позивачем до заяви про призначення пенсії від 13.08.2024 судом встановлено, що такі довідки видані відповідно до Постанови правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3, а не за формами, встановленими додатками до Порядку №622.
Суд не бере до уваги посилання позивача на видачу довідок до внесення змін в Порядок №622, оскільки станом на дату звернення ОСОБА_1 до пенсійного органу із заявою про перехід на пенсії держслужбовця (13.08.2024) діяла редакція Постанови №622, яка передбачала подання довідок за формами, встановленими додатками 1,2,3, 4,5,6, відповідно до проведення чи не проведення кваліфікації посад.
З урахуванням наведеного суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити пенсію ОСОБА_1 відповідно до поданої заяви від 13.08.2024, оскільки останнім подані довідки не встановленого зразка, відтак не можуть братись до уваги пенсійним органом.
Згідно приписів ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам, відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності свого рішення.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Згідно ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунків пенсій №2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 21.08.2024 №968230189806, яким відмовлено ОСОБА_1 в переведенні на пенсію згідно Закону України «Про державну службу».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея,10) зарахувати ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до стажу державної служби періоди роботи на посадах в митних органах з 17.10.1994 по 28.06.2024.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея,10).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМорська Галина Михайлівна