05 лютого 2025 рокусправа № 380/24537/24
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції Львівській області (далі - відповідач, ГУ НП у Львівській області), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП у Львівській області № 324 о/с від 13.06.2024 в частині переміщення позивача відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 1 та частини 8 статті 65 Закону України “Про Національну поліцію» для більше ефективної служби, виходячи з інтересів служби на посаду старшого інспектора з режиму секретності батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП, звільнивши його з посади старшого інспектора з режиму секретності відділення поліції № 1 Яворівського районного відділу поліції ГУНП з 14 червня 2024 року, встановивши посадовий оклад у розмірі 2500 гривень та надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі 45 відсотків;
- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора з режиму секретності відділення поліції № 1 Яворівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 14 червня 2024 року.
- звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 старшого інспектора з режиму секретності відділення поліції № 1 Яворівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 13.06.2024 наказом начальника ГУНП у Львівській області № 324 о/с позивача переміщено відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 1 та частини 8 статті 65 Закону України «Про національну поліцію» для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби на посаду старшого інспектора з режиму секретності батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП звільнивши його з його з посади старшого інспектора з режиму секретності відділення поліції № 1 Яворівського районного відділу поліції ГУНП, з 14 червня 2024 року. При цьому вказує, що позивачу не було доведено до відома в установленому порядку цей наказ, позивач не ознайомлений з посадовою інструкцією. Звертає увагу на порушення порядку призначення позивача на посаду, оскільки відповідач не отримав погодження від Служби безпеки України та РСО вищестоячих державних органів. Вказав, що не давав згоди на таке переміщення. Звернув увагу, що у поданні заступника начальника ГУНП у Львівській області від 10.07.2024 зазначено, що позивач в Збройних силах не служив, не брав участі в складі зведеного загону ГУНП у Львівській області чи антитерористичних операціях. Вважає, що відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру таким чином Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» розповсюджується на поліцейських та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Також вважає, що в оскарженому наказі не конкретизовано підстави, у зв'язку з якими позивач переводиться до іншого місця служби відповідач діяв з порушеннями норм Закону України № 580-VІІІ.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач просить суд визнати протиправним і скасувати оскаржений наказ, поновити його на попередній посаді та задовольнити позов в повному обсязі.
Ухвалою від 09.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Відповідач подав суду відзив на позов (вх. № 95662 від 27.12.2024) в якому проти задоволення позову заперечив. Вказав, що згідно із частиною 8 статті 65 Закону України “Про Національну поліцію» № 580-VIII переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення. Поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади. Відповідно до частини 9 статті 65 Закону № 580-VIII переведення поліцейського здійснюється на підставі єдиного наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський.
Відповідно до Подання заступника начальника ГУНП у Львівській області від 13.06.2024 ОСОБА_1 за період проходження служби в поліції та займаній посаді зарекомендував себе з позитивної сторони, проявляє самостійність та рішучість, у складній обстановці швидко і правильно приймає рішення, цілеспрямований у досягненні поставленої мети, точний у виконанні вказівок. У своїх діях проявляє самостійність до стресу, відповідальний по відношенню до оточуючих, проявляє неконфліктний стиль поведінки, впевнений у собі, комунікабельний. Тому клопотав про призначення позивача на посаду старшого інспектора з режиму секретності батальйону поліції особливого призначення «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області.
Вказав, що згода поліцейського є необхідною при переміщенні його по службі у зв'язку зі скороченням штатів, проте це не стосується спірних правовідносин. В усіх інших випадках підставою переміщення визначено певні обставини або рішення певних органів, настання (прийняття) яких не залежать від волі поліцейського, в тому числі переміщення для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби. Порядок переміщення поліцейських по службі врегульовано спеціальним Законом № 580-VIII, згідно із Законом України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» переведення працівника на іншу роботу можливе без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), до спірних правовідносин положення Кодексу законів про працю України застосуванню не підлягають. Також зазначив, що частину 8 статті 65 Закону N 580-VIII, в редакції, яка діє тимчасово, на період введення в Україні воєнного стану, було доповнено абзацом другим, який передбачає, що поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади, а статтею 65 Закону N 580-VIII визначено, що відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції. Просить відмовити у задоволенні позову.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України на посаді старшого інспектора з режиму секретності відділення поліції № 1 Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області.
Наказом Національної поліції України від 07 червня 2024 року № 615 «Про затвердження переліку змін у штатах Національної поліції» затверджено перелік змін в у штатах Національної поліції, згідно з яким у ГУНП у Львівській області 698 посад скорочено та уведено 698 посад.
Відповідно до доповідної записки начальника ВнП № 1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_2 запропоновано список поліцейських для призначення у батальйон поліції особливого призначення “Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області, у якому значиться ОСОБА_1 .
Заступник начальника ГУНП у Львівській області полковник поліції Романа Турчак від 13.06.2024 вніс Начальнику ГУНП у Львівській області Подання про призначення старшого інспектора з режиму секретності батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 .
Наказом ГУНП у Львівській області № 324 о/с від 13.06.2024 на підставі подання заступника начальника ГУНП від 13.06.2024 позивача відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 1 та частини 8 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію», для більш ефективної служби, виходячи із інтересів служби позивача переміщено на посаду старшого інспектора з режиму секретності батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії (стрілецький) ГУНП, звільнивши його з посади старшого інспектора з режиму секретності відділення поліції № 1 Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області.
Вважаючи такий наказ протиправним позивач звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд керується таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України “Про Національну поліцію» від 02.11.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно до частини першої статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Статтею 23 Закону № 580-VIII визначено основні повноваження поліції, серед яких, є зокрема участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Частиною другою статті 24 Закону № 580-VIII передбачено, крім інших додаткових повноважень, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Водночас, положеннями частини другої статті 12 Закону України “Про Національну безпеку України» від 21.06.2018 № 2469-VIII визначено, що до складу сектору безпеки і оборони, крім інших органів державної влади, входить Національна поліція України.
Відповідно до частин 1, 3-5 статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.
Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.
Відповідно до статті 60 Закону № 580-VIII відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
Переміщення поліцейських регулюється статтею 65 Закону № 580-VIII.
Відповідно до частини 1 статті 65 Закону №580-VIII переміщення поліцейських здійснюється:
1) на вищу посаду - у порядку просування по службі;
2) на рівнозначні посади: для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби; за ініціативою поліцейського; у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби); за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону;
3) на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський: у зв'язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду; за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії; через службову невідповідність - на підставі висновку атестації з урахуванням професійних і особистих якостей; за ініціативою поліцейського; як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри, відповідно до статті 87 цього Закону;
4) у зв'язку із зарахуванням на денну форму навчання за державним замовленням, у тому числі до магістратури, ад'юнктури та докторантури закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання.
Згідно до частини 7 статті 65 Закону № 580-VIII переведення є формою переміщення поліцейських, яке здійснюється у разі, якщо звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних керівників.
У відповідності до положень частин 8 та абзацу першого 9 статті 65 Закону № 580-VIII переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.
Поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.
Переведення поліцейського здійснюється на підставі наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та наказу про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський.
Аналіз наведених вище положень Закону № 580-VIII свідчить про те, що переміщення поліцейського на рівнозначну посаду в поліції може здійснюватися, зокрема, з метою забезпечення більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, за умови, якщо спеціальне звання за займаною ним посадою відповідає спеціальному званню посади, на яку він переміщується.
Обґрунтовуючи протиправність спірного наказу в частині, що стосується позивача, він зазначає, що такий наказ було прийнято без його згоди на переміщення по службі, без наявності правових підстав для переведення.
Серед підстав для переміщення поліцейських на рівнозначні посади пункт 2 частини 1 статті 65 Закону № 580-VIII безпосередньо виділяє лише одну підставу для такого переміщення, яка враховує побажання поліцейського, а саме переміщення за ініціативою поліцейського.
Згідно з частиною 2 статті 68 Закону № 580-VIII згода поліцейського є необхідною також при переміщенні його по службі у зв'язку зі скороченням штатів.
У всіх інших випадках підставою переміщення визначено певні обставини або рішення певних органів, настання (прийняття) яких не залежать від волі поліцейського, в тому числі переміщення для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби.
При цьому пункт 2 частини 1 статті 65 Закону № 580-VIII передбачає єдине правило щодо можливості переміщення поліцейських на рівнозначні посади в інтересах служби, не відокремлюючи випадки такого переміщення в межах однієї місцевості (населеного пункту) чи в іншу місцевість.
Як зазначено судом, відповідно до частини 7 статті 65 Закону № 580-VIII переведення є формою переміщення поліцейських, яке здійснюється у разі, якщо звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних керівників.
Відповідно до частини 8 статті 65 Закону № 580-VIII переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.
Частина 8 статті 65 Закону № 580-VIII доповнена абзацом другим згідно із Законом “Про внесення змін до законів України “Про Національну поліцію» та “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2123-IX (далі Закон № 2123-IX). Закон № 2123-IX набрав чинності 01.05.2022.
Згідно з абзацом 2 частини 8 статті 65 Закону № 580-VIII поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.
Частиною 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2123-IX встановлено, що пункт 1 розділу I цього Закону діє тимчасово, на період введення в Україні воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та/або інших держав проти України та 60 днів після цього.
Пунктом 1 розділу I Закону № 2123-IX внесено зміни до закону України “Про Національну поліцію».
Зі змісту статті 65 Закону № 580-VIII слідує, що поняття “переміщення» та “переведення» є тотожними й під ними розуміється зміна таких умов служби в поліції, як посада (посадових обов'язків) та/або місця несення служби.
Переміщення (переведення) поліцейського може відбуватися за ініціативою поліцейського або за ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.
Підстави для переміщення поліцейського за ініціативою начальників визначені статтею 65 Закону № 580-VIII.
Переміщення поліцейського з ініціативи начальників, особливо коли це переміщення передбачає зміну місця несення служби, повинно переслідувати легітимну мету та бути пов'язаним з певними об'єктивними чинниками інтересами служби. У будь-якому разі воно не може бути прихованою формою покарання, а поліцейські повинні мати засоби правового захисту від переміщень, що не відповідає меті цього інституту.
Законом № 580-VIII встановлені підстави переміщення поліцейського та осіб, які можуть ініціювати переміщення, проте не встановлено згоди поліцейського на таке переміщення.
У постанові від 17.02.2015 № 21-8а15 Верховний Суд України висловив правову позицію, що у відносинах публічної служби пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство треба застосовувати у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться в спеціальному законі;
Разом з тим, починаючи з 01.05.2022 (дати набрання чинності Законом № 2123-IX) на період введення в Україні воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та/або інших держав проти України та 60 днів після цього, поліцейський зобов'язаний проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади, тобто згоди поліцейського на переміщення його для проходження в подальшому служби на рівнозначну посаду не потрібно, рішення приймає керівник органу поліції у разі необхідності для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби.
Отже, у даному випадку основним є те, що поліцейський може бути переведений на рівнозначну посаду саме туди, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу, зокрема на період введення в Україні воєнного стану та 60 днів після цього.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.11.2016 № 1235 затверджено Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції (далі - Порядок № 1235).
Згідно з п. 1 розділу II Порядку № 1235 підставою для видання наказів по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності, серед іншого, є переміщення по службі.
Відповідно до п. 2 розділу III Порядку № 1235 підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу. Переліком визначено, що документами з питань проходження служби є: рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі; подання про призначення на посаду; подання про встановлення додаткових видів грошового забезпечення.
Судом встановлено, що підставою для переміщення позивача по службі та видання спірного наказу по особовому складу № 324 о/с від 13.06.2024 слугувала доповідна записка начальника ВнП № 1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області від 13.06.2024 та подання заступника начальника ГУНП у Львівській області, зміст яких полягає у тому, що наказом Національної поліції України № 615 від 07.06.2024 затверджено перелік змін у штатах Національної поліції України та створено батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) ГУ НП у Львівській області, загальною штатною чисельністю 397 поліцейських.
Таким чином, підставою для переведення позивача була ініціатива керівників (начальників) на підставі доповідна записка начальника ВнП № 1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області від 13.06.2024 та подання заступника начальника ГУНП у Львівській області від 13.06.2024 у зв'язку з організаційно-штатними змінами, що відповідає положенням частини 8 статті 65 Закону № 580-VIIІ.
З урахуванням цього ГУНП у Львівській області, приймаючи наказ від 13.06.2024 № 324 о/с, діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Даючи оцінку іншим доводам позивача, суд керується таким.
Питання про переміщення ОСОБА_1 вирішено за поданням на переміщення заступника начальника ГУ НП у Львівській області полковника поліції Романа Турчака та доповідною запискою начальника ВнП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області підполковника поліції Віктора Заболітного, що також відповідає положенням Закону № 580-VIII та наказу МВС України № 1235 від 23.11.2016.
Позивач обіймав посаду на посаді старшого інспектора з режиму секретності відділення поліції № 1 Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, посада на яку було переміщено позивача є рівнозначною тій котру він займав.
Переміщення позивача для подальшого проходження служби викликано інтересами служби, обумовлено ініціативою керівників відповідача, що цілком узгоджується з пунктом 2 частини 1, положеннями частин 7, 8 та 9 статті 65 Закону № 580-VIII.
Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» прийняття цього законопроекту створить умови для належного функціонування підприємств та установ в умовах воєнного часу шляхом дерегуляції окремих умов трудових відносин, оперативного залучення працівників до виконання роботи, усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили.
Тому норми Закону № 2136-ІХ не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, які врегульовані спеціальним Законом № 580-VIII.
У рішенні від 07.05.2002 № 8-рп/2002 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) Конституційний Суд України зазначив, що при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми Кодексу Законів про працю України, у якому визначені основні трудові права працівників.
Відповідно, трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні питання або коли про це йдеться у спеціальному законі.
У спірному випадку, як вже зазначено судом, частину 8 статті 65 Закону № 580-VIII доповнено абзацом другим, який передбачає, що поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.
Вирішуючи цей спір, суд враховує правову позицію Верховного Суду, сформульовану у постанові від 25.05.2023 у справі № 620/3663/19, відповідно до якої: "…оскільки після 01 травня 2022 року законодавчо врегульовані спірні питання щодо переміщення поліцейських по службі, то відсутні обґрунтовані підстави й доцільність відступати від висновку щодо застосування відповідних норм Закону № 580-VIII у попередній редакції, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду, та формулювати інший висновок щодо застосування цих норм, які після вказаної дати не підлягатимуть застосуванню в судовій практиці до правовідносин, аналогічних тим, які виникли в цій справі».
Верховним Судом викладені також висновки щодо згоди поліцейського на переміщення на рівнозначну посаду:
“…серед підстав для переміщення поліцейських на рівнозначні посади пункт 2 частини першої статті 65 Закону № 580-VIII безпосередньо виділяє лише одну підставу для такого переміщення, яка враховує побажання поліцейського, а саме переміщення за ініціативою поліцейського.
Згода поліцейського є необхідною також при переміщенні його по службі у зв'язку зі скороченням штатів (частина друга статті 68 Закону № 580-VIII).
В усіх інших випадках підставою переміщення визначено певні обставини або рішення певних органів, настання (прийняття) яких не залежать від волі поліцейського, в тому числі переміщення для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби.
При цьому пункт 2 частини першої статті 65 Закону № 580-VIII передбачає єдине правило щодо можливості переміщення поліцейських на рівнозначні посади в інтересах служби, не відокремлюючи випадки такого переміщення в межах однієї місцевості (населеного пункту) чи в іншу місцевість.
Отже, спеціальне законодавство, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, не вимагало згоди поліцейського при прийнятті рішення про його переміщення в інтересах служби на рівнозначну посаду у цю або іншу місцевість...».
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 вказано, що якщо у різних постановах Верховного Суду викладені різні правові висновки зі спірного питання, то суд керується саме останньою правовою позицією Верховного Суду.
Суд вважає необхідним зазначити, що переведення позивача слугувало не тільки цілям, поставленим керівництвом держави перед Національною поліцією України, та необхідністю виконання завдань поліції, передбачених Законом № 580-VIII, а й мало на меті забезпечення дотримання прав і свобод людей, гарантованих їм Конституцією України, отже не може бути визнаним неефективним, або таким, що не відповідає інтересам служби.
Тому доводи позивача про те, що в наказі не конкретизовано підстави для переведення до іншого місця служби суд відхиляє.
Також суд відхиляє доводи позивача про те, що його не доведено до відома в установленому порядку наказ від 13.06.2024 о/с та не ознайомлено з посадовою інструкцією старшого інспектора з режиму секретності батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області, оскільки ці дії відповідача не стосуються причин та підстав прийняття оскарженого наказу і не роблять його протиправним.
Що стосується покликання позивача на неврахування відповідачем при прийнятті оскарженого наказу стану його здоров'я, і твердження що він не може нести службу у батальйоні поліції особливого призначення, суд такі відхиляє з тих підстав, що медичні довідки датовані 26.02.2016 та 06.08.2021 року, з яких висновок про його стан здоров'я може зробити лише лікарська комісія або медична установа, яка володіє спеціальними знаннями. Також, на думку суду, такі довідки не містять актуальної інформації станом на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем вказані вимоги щодо доказування правомірності спірного наказу виконано.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку спірному наказу відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд вважає, що такий прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено, тому відсутні підстави для визнання такого протиправним та скасування.
Враховуючи висновки суду про правомірність оскарженого наказу та те, що позовна вимога про поновлення позивача на посаді є похідною у задоволенні такої також слід відмовити.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними в цілому, тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.
У силу приписів ст. 139 КАС України, судові витрати не розподіляються.
Керуючись ст. ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 293, 295 КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007 м. Львів вул. Генерала Григоренка, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108833) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р. Качур