31 січня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4684/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку загального позовного письмового провадження адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства «Агро Євро Партнер» (код ЄДРПОУ 42544531; адреса: вул. Героїв України, 4, офіс 35, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500)
до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43995486; адреса: вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
ПП «Агро Євро Партнер» звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд :
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області Форми «В4» № 00010910712 від 15.07.2022 р., яким ПП «Агро Євро Партнер» було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 022 827 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області Форми «В1» № 00010930712 від 15.07.2022 р., яким ПП «Агро Євро Партнер» було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 927 178 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 463 589 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що господарські операції між ПП «Агро Євро Партнери» та контрагентами ТОВ «Транзпостач» і ПП «Гідросенд», зазначеними в акті перевірки підтверджені належними та допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку. Позивач не погоджується з висновками акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржувані податкові-повідомлення рішення, вважає їх протиправними та таким, що підлягають скасуванню.
Відповідач позовних вимог не визнав. У поданому відзиві на позов представник відповідача зазначив, що в ході проведення перевірки платником не надано в повному обсязі документів (договори поставки, видаткові накладні, акти виконаних робіт), що взаємовідносин з контрагентами-постачальниками (ТОВ «Транзпостач» і ПП «Гідросенд») є недостовірними, оскільки не відповідають фактичному руху (його відсутності в дійсності) активів та не можуть враховуватись в даних податкових обліку. За таких умов представник відповідача наголошує, що контролюючий орган дійшов обгрунтованого висновку, що позивачем завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на 927178 грн, в тому числі за січень 2022 року на 927178 грн та завищено від'ємне значення ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму за січень 2022 року на суму 1022827 грн.
Судом вчинені такі процесуальні дії у справі та вирішені клопотання сторін:
- ухвалою від 13 жовтня 2022 року позовну заяву залишено без руху; позивачеві запропоновано усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання ухвали;
- ухвалою від 17 листопада 2022 року відкрите провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження;
- на підставі статті 194 КАС України суд проодовжив розгляд справи у порядку письмового провадження, що відображено в протоколі судового засідання.
Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, додані до них документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Приватне підприємство "Агро Євро Партнер" зареєстроване як юридична особа, видами його економічної діяльності є, зокрема, оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками (основний); виробництво олії та тваринних жирів; неспеціалізована оптова торгівля.
ГУ ДПС у Кіровоградській області відповідно до п.п. 191.1.6 п. 191.1 ст. 191, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства "Агро Євро Партнер" (код ЄДРПОУ 42544531) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
За результатами проведеної перевірки складено акт № 982/11-2-07-12/42544531 від 23.06.2022, яким встановлені порушення Підприємством вимог податкового законодавства, а саме:
- п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на 927178 грн, в тому числі за січень 2022 року на 927178 грн.
- 44.1 ст.44, п.п. «а» п. 198.1 ст. 198, абзацам першому -третьому п. 198.2, абзацам першому - другому п. 198.3 і абзацу третьому п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010року №2755- VI (із змінами та доповненнями), оскільки ним завищено від'ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму за січень 2022 року на суму 1022827 грн.
На підставі висновків, викладених в акті перевірки, з врахуванням висновків за результатами розгляду заперечень, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
- форми «В4» № 00010910712 від 15.07.2022 р., яким ПП «Агро Євро Партнер» було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 022 827 грн;
- форми «В1» № 00010930712 від 15.07.2022 р., яким ПП «Агро Євро Партнер» було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 927 178 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 463 589 грн.
Викладені обставини передували зверненню позивача до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає, що оскаржені позивачем податкові повідомлення-рішення грунтуються на висновках контролюючого органу про завищення Підприємством податкового кредиту за січень 2022 року.
Так, в акті перевірки вказано, що підстави для позбавлення платника податку права на від'ємне значення з податку на додану вартість за січень 2022 року виникли, оскільки ПП "Агро Євро Партнер" не надано документальне підтвердження сформованого за січень 2022 року податкового кредиту з ПДВ в сумі 1330987 грн по взаємовідносинах з ТОВ "Транзпостач"( переробка сої ДС в кількості 5424580 кг та переробка шроту ДС в кількості 5000000 кг).
Відповідач посилається на те що проведеним аналізом зареєстрованих накладних в ЄРПН по ПП "Агро Євро Партнер" встановлено відсутність придбання сої, з якої пов'язані послуги переробки. Придбання сої від платників ПДВ за грудень 2021 року та січень 2022 року документально не підтверджено, а тому встановити походження сої, яка надавалась для переробки ТОВ "Транзпостач" як давальницька сировина, немає можливості.
Як встановлено судом, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податковим органом ПП «Агро Євро Партнер» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, з огляду на господарські операції позивача з ТОВ "Транзпостач" з придбання послуг переробки сої, які на думку відповідача, не носять реального характеру.
Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з абз.«а» п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
В силу п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
При цьому у п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Суд враховує, що відповідачем не встановлено факту формування податкового кредиту не на підставі податкових накладних зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Натомість визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку є подальше використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.
Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондується з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення такої господарської діяльності.
З огляду на пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
Отже, господарська операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків, якщо вона здійснена за наявності розумних економічних причин (ділової мети) і пов'язана з господарською діяльністю платника податків.
Суд зауважує, що господарська діяльність платника податків повинна здійснюватися з належною податковою обачністю, як законною передумовою одержання податкової вигоди, що узгоджується з правовою позицією викладеною в рішенні Європейського суду з прав людини «Булвес АД проти Болгарії».
Судом встановлено, що ПП "Агро Євро Партнер" в рамках укладених договорів поставки придбало у контрагентів-постачальників ТОВ "ГРЕНДІ КОРПС" і ТОВ «ТЕЛЕВЕН ПРОДАКТ» сою (договір поставки №29102111 від 29.10.2021 та договір поставки № 04012208 від 04.01.2022).
На підтвердження придбання позивачем сої у ТОВ "ГРЕНДІ КОРПС" було надано:
- копію договору поставки №29102111 від 29.10.2021;
- копії видаткових накладних (№1-10 від 05.01.2022, №11-23 від 06.01.2022, №49-60 від 12.01.2022, №37-48 від 11.01.2022, №24-36 від 10.01.2022,№12-23 від 06.01.2022,№1-11 від 05.01.2022)
- копії товаро-транспортних накладних ( №49-60 від 12.01.2022,№37-48 від 01.01.2022,№24-36 від 10.01.2022,№12-23 від 06.01.2022,№1-11 від 05.01.2022)
- копії платіжних доручень з АТ «ОТП Банк» (№1234 від 10.01.2022,№1243 від 12.01.2022,№1246 від 14.01.2022,№1253 від 17.01.2022,№1258 від 19.01.2022,№1275 від 24.01.2022,№1283 від 26.01.2022,№1293 від 31.01.2022)
На підтвердження придбання позивачем сої у ТОВ «ТЕЛЕВЕН ПРОДАКТ» було надано:
- копії видаткових накладних (№1-10 від 05.01.2022, №11-23 від 06.01.2022, №176-185 від 31.01.2022,№161-175 від 30.01.2022,№155-160 від 29.01.2022,№149-154 від 28.01.2022,№142-148 від 27.01.2022,№135-141 від 26.01.2022,№127-134 від 25.01.2022,№114-126 від 24.01.2022,№101-113 від 23.01.2022,№90-100 від 22.01.2022№83-84 від 21.01.2022,№74-82 від 20.01.22,№66-73 від 19.01.22,№57-65 від 18.01.2022,№46-56 від 17.01.2022,№35-45 від 16.01.2022,№26-34 від 15.01.2022,№1-7 від 13.01.2022
- копії платіжних доручень з АТ «ОТП Банк» (№176-185 від 31.01.2022,№161-175 від 30.01.2022,№155-160 від 29.01.2022,№149-154 від 28.01.2022,№142-148 від 27.01.2022,№135-141 від 26.01.2022,№127-134 від 25.01.2022,№1114-126 від 24.01.2022,101-113 від 23.01.2022,№90-100 від 22.01.2022,№83-84 від 21.01.2022,№74-82 від 20.01.2022,66-73 від 19.01.2022,№57-65 від 18.01.2022,№46-56 від 17.01.2022,№35-45 від 16.01.2022, №26-34 від 15.01.2022,№1-7 від 13.01.2022
Відповідно до товарно-транспортних накладних вбачається, що місцем розвантаження сої є: смт. Власівка, Кіровоградська обл., вул. Молодіжна, 63-В.
В подальшому, придбану сою ТОВ "Агро Євро Партнер" передано на переробку ТОВ «Транзпостач» на підставі договору на переробку давальницької сировини №01042004/1 від 01.04.2020, відповідно до умов якого ТОВ «Транзпостач» (Виконавець) зобов'язалося переробити давальницьку сировину (насіння сої) у готову продукцію, а ТОВ "Агро Євро Партнер" (Замовник) зобов'язався прийняти готову продукцію (олія соєва гідратована, шрот соєвий гранульований/негранульований, соєва оболонка, соєвий фосфатидний концентрат) і оплатити роботу.
На підтвердження виконання договору на переробку давальницької сировини позивачем до суду надано копії:
- копію договору на переробку давальницької сировини № 01042004/1 від 01.04.2020;
- копію картки рахунку № 631 за січень 2022 року;
- - копії документів по переробці сої (акти надання послуг з переробки) (№4 від 09.01.2022,№5-6 від 11.01.2022,№16 від 21.01.2022,№20-22 від 26.01.2022,323 від 27.01.2022,№7 від 12.01.2022,№8 від 13.01.2022,№9 від 14.01.2022,№10 від 15.01.2022,№11 від 16.01.2022,№15 від 20.01.2022,№21 від 27.01.2022,№24 від 28.01.2022,№25 від 29.01.2022,№26 від 30.01.2022,№28 від31.01.2022)
- копії видаткових накладних (№ 18 від 31.01.2022,№17 від 30.01.2022,№16 від 29.01.2022,№15 від 28.01.2022,№12 від 27.01.2022,№11 від 26.01.2022,№9 від 20.01.2022,№8 від 16.01.2022№№7 від 15.01.2022,№6 від 14.01.2022,№5 від 13.01.2022,№4 від 12.01.2022,№2 від 11.01.2022)
- копії звітів про продукцію, що вироблена з сировини замовника (№28 від 31.01.2022, №26 від 30.01.2022, №25 від 29.01.2022, №24 від 28.01.20222,№21-23 від 27.01.2022, №20-22 від 26.01.2022,№15 від 20.01.2022, №11 від 16.01.2022, №10 від 15.01.2022, №9від 14.01.2022, №8 від 13.01.2022, №7 від 12.01.2022)
- копії податкових накладних №94 від 12.01.2022, №95 від 13.01.2022, №96 від14.01.2022, №97 від 15.01.2022, №98 від 16.01.2022, №99 від 20.01.2022, №141 від 26.01.2022, №143 від 27.01.2022, №146 від 28.01.2022,№148 від 29.01.2022,№147 від 30.01.2022,№149 від 31.01.20220
копії платіжних доручень з АТ «ОТП Банк»№1287 від 27.01.2022,№1225 від 04.01.2022,№1236 від 11.01.2022
В акті № 982/11-2-07-12/42544531 від 23.06.2022 вказується про нереальність господарських операцій позивача з придбання послуг з переробки сої в ТОВ "Транзпостач", з огляду на неможливість встановлення походження сої, придбаної позивачем, та яка надавалась для переробки.
Верховний Суд у постанові від 04.06.2020 у справі №340/422/19 зазначив, що нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на наявність в матеріалах справи документальних доказів придбання позивачем сої, яка в подальшому була передана на переробку, суд вважає безпідставним висновок податкового органу про непідтвердженість походження такої сировини.
Суд враховує, що доказами наданими позивачем та дослідженими судом під час розгляду справи підтверджено факт реальності господарських операцій ПП «Агро Євро Партнер» з ТОВ «Транзпостач», а також зміну майнового стану ПП «Агро Євро Партнер» внаслідок таких господарських операцій.
У даній справі відповідачем не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентом з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагента.
Первинні документи за цей період, які наявні у позивача та надавалися податковому органу на перевірку, відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Зауважень щодо форми та змісту цих документів відповідач не висував, порушень порядку їх складання не встановив. У ході розгляду справи достовірність цих документів відповідач не спростував та не довів, що викладені у них відомості не відповідають дійсності.
Також, в ході розгляду справи встановлено, що ПП «Агро Євро Партнер» уклало з ПП «Гідросенд» договір суборенди №01042116/1 від 01.04.2021 року, відповідно до змісту якого, орендар (ПП «Гідросенд») взяло на себе зобов'язання передати в суборенду позивачу вагони, якими він володіє на правах оренди за договором №01042111/1 від 01.04.2021 року, укладеному з ТОВ «Діва Логістик Консалт».
Судом встановлено, що «ПП Гідросенд» передало позивачеві в суборенду вагони об'ємом 120м3, що підтверджується податковою накладною №10 від 31.01.2022 та актом надання послуг №2 від 31 січня 2022, податковою накладною № 9 від 31.01.2022 та актом надання послуг №1 від 31 січня 2022 року, податковою накладною № 19 від 31 грудня 2021 року та актом виконаних робіт № 13 від 31 грудня 2021 року, податковою накладною № 15 від 31 грудня 2021 року та актом надання послуг № 9 від 31 грудня 2021 року.
Також позивачем до матеріалів справи надано відомості про використання вагонів із зазначенням номерів цих вагонів.
Вартість суборенди оплачена позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями за сплату суборенди вагонів залізничних згідно договору № 01042116/1 від 01.04.2021:
- №1259 від 19 січня 2022 року;
- №1251 від 17 січня 2022 року;
- №1180 від 15 грудня 2021 року;
- №1252 від 17 січня 2022 року.
Дані господарські операції відображені в податковому та бухгалтерському обліку.
Податковий орган посилався на те, що господарські операції з ПП «Гідросенд» не відбулись в об'єктивній дійсності.
Відповідач вказує, що при проведенні ідентифікації зазначених загальномережевих номерів вагонів з даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ПП «Гідросенд» декларує у січні 2022 року придбання послуг з оренди вантажних вагонів за вказаними загальномережевими номерами від контрагента постачальника ТОВ «Діва Логістик Консалт». Між тим, за даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «Діва Логістик Консалт» не зареєстровано податкові накладні на надання послуг з оренди вантажних вагонів за вказаними за вказаними загальномережевими номерами на адресу ПП «Гідросенд» . В номенклатурі податкових накладних не зазначено номери вагонів які орендувались, тобто не можливо провести ідентифікацію вагонів і не можливо визначити джерело походження вагонів, інші постачальники оренди вагонів відсутні, а тому податковий орган заперечує реальність такої господарської операції.
Суд, дослідивши обставини здійснення господарських операцій, на підставі яких сформовані дані податкового обліку, поставлені під сумнів відповідачем, та оцінивши відносини, які склалися безпосередньо між учасниками цих операцій та мали місце у листопаді 2021 року, встановив, що послуги придбані позивачем у ПП «Гідросенд», з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Суми податку на додану вартість, що віднесені до складу податкового кредиту, підтверджені податковою накладною, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відтак відповідно до п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.210 ПК України дають позивачу право для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та є достатньою підставою для його декларування у податкових деклараціях.
Первинні документи за цей період, які наявні у позивача та надавалися податковому органу на перевірку, відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Зауважень щодо форми та змісту цих документів відповідач не висував, порушень порядку їх складання не встановив. У ході розгляду справи достовірність цих документів відповідач не спростував та не довів, що викладені у них відомості не відповідають дійсності.
В акті перевірки контролюючий орган дійшов до висновку, що позивач задекларував нереальні (безтоварні) господарські операції з придбання послуг з суборенди вантажних вагонів.
Такі висновки зроблені на підставі аналізу податкової інформації - Єдиного реєстру податкових накладних, за даними якого встановлено не можливість здійснення реалізації вищевказаних послуг з оренди вагонів ТОВ «Діва Логістик Консалт» у взаємопов'язаному ланцюгу внаслідок відсутності фізичних і технологічних умов її реального здійснення.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача, у тому числі по ланцюгах постачання, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, не є належним доказом у розумінні процесуального закону і не породжує правових наслідків для платника податків. Схожу правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 27.03.2018 року у справі №816/809/17, від 15.05.2018 року у справі №810/4391/16, від 11.05.2022 року у справі №826/6126/18.
Висновки про завищення позивачем податкового кредиту за спірними операціями, обґрунтовані посиланням на безтоварність взаємовідносин, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, також не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Суд зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника на податковий кредит при визначенні податкових зобов'язань з ПДВ від дотримання податкової дисципліни його контрагентом - постачальником товару (послуг), якщо цей платник мав реальні витрати у зв'язку з фактичним придбанням товару (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності та в оподатковуваних ПДВ операціях. Порушення постачальником товару (послуг) податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його (покупця) обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента (постачальника) та про злагодженість дій між ними.
Такий висновок відповідає сталій практиці Верховного Суду, наведеній зокрема у постановах від 24.09.2019 року у справі №826/9039/16, від 18.11.2019 року у справі №808/3356/17, від 17.09.2019 року у справі №500/2733/18, від 22.03.2021 року у справі №440/545/19 та підтриманій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 року у справі № 160/3364/19.
У ході судового розгляду справи відповідач не надав достатніх та достовірних доказів, які б доводили нереальність виконання операцій з суборенди вантажних вагонів, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили несумлінність позивача як платника податків або позбавляють його права на бюджетне відшкодування.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною першою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 24810,00 грн.
23 січня 2023 року позивачем подано до суду заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11000 грн.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано: договір про надання правничої допомоги та додаток №1 до договору від 10 серпня 2022 року, копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю ПТ №606 та копію рахунку на оплату №5 від 23.12.2022, акт виконаних робіт (прийняття послуг) від 10 січня 2023 року.
За приписами ч.ч.3, 4 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Водночас частинами четвертою, п'ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, вказано в акті виконаних робіт (прийняття послуг) від 10.01.2023. Так, адвокатом здійснено ознайомлення з актом перевірки та його аналіз (1 година х 600 грн.) - 600 грн, ознайомлення з первинними бухгалтерськими та іншими документами, які є додатковою базою в предметі спору, їх аналіз, збір додаткових доказів (5 годин х 600 грн.) - 3000 грн, складання позовної заяви з формуванням додатків до неї (3000 грн), участь в судовому розгляді справи у суді разом - 11000 грн.
Відповідно до 4.7. додатку № 1 до Договору про надання правничої допомоги від 10 серпня 2022 року сторони погодились з тим, що розмір гонорару за цим Договором становитиме 11000 грн
Частиною сьомою статті 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, стаття 134 КАС України забезпечує право особи на правову допомогу, та, разом з тим, запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в частині п'ятій цієї статті. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
Таким чином, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №200/14113/18-а, що в силу частини п'ятої статті 242 КАС України враховується судом при застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (зокрема, пункт 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункт 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01).
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Суд, дослідивши заяву представника позивача, встановив, що заявлені до стягнення витрати позивача на правничу допомогу є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
Таким чином, в даному випадку заява представника позивача, з огляду на засади (принципів) адміністративного судочинства, підлягає задоволенню.
Судові витрати у справі (судовий збір в сумі 24810 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 11000 грн) належить розподілити відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, присудивши їх позивачеві з бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Приватного підприємства «Агро Євро Партнер» (код ЄДРПОУ 42544531; адреса: вул. Героїв України, 4, офіс 35, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43995486; адреса: вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області Форми «В4» № 00010910712 від 15.07.2022, яким ПП «Агро Євро Партнер» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 022 827 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області Форми «В1» № 00010930712 від 15.07.2022, яким ПП «Агро Євро Партнер» було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 927 178 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 463589 грн.
Стягнути на користь Приватного підприємства «Агро Євро Партнер» сплачений судовий збір у розмірі 24810,00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 11000 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43995486).
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК