03 лютого 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7211/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовом: Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. В. Перспективна, б. 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, ЄДРПОУ 43995486)
до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення податкового боргу,-
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 15937,84 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на час звернення до суду у відповідача обліковується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб. Відповідачем не вживаються заходи щодо погашення заборгованості самостійно. Крім того, зазначає, що відповідачу надсилалась податкова вимога, проте податковий борг залишився не сплаченим. Відповідач в порушення вимог податкового законодавства добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені законодавством строки, тому податковий борг необхідно стягнути в судовому порядку.
Згідно частин 3, 4 статті 171 КАС України якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
На запит суду (вих. №340/7211/24/15225/24 від 13.11.2024) щодо місця реєстрації відповідача, 03.12.2024 року судом отримано інформацію від Центрально-південного міжрегіонального УДМСУ, згідно якої відомості про місце реєстрації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - АДРЕСА_1 , відповідають вказаним у позовній заяві.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.12.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін та встановлено строки для вчинення процесуальних дій (а.с. 19).
Зазначену ухвалу направлено рекомендованим листом на адресу відповідача, яка вказана у позові та підтверджена даними Єдиного демографічного реєстру, водночас повернуто оператором поштового зв'язку на адресу суду з відміткою на довідці ф. 20 «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 22).
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства (далі по тексту - КАС України) зазначена ухвала суду вважається врученою.
Правом подати відзив до суду відповідач не скористався.
Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні у справі матеріали та з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI органи державної реєстрації прав на нерухоме майно зобов'язані у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними та юридичними особами, станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем Державної податкової служби України (далі по тексту - ДПС), сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об'єкт оподаткування.
Відповідно до Податкового кодексу України платниками такого податку є як фізичні, так і юридичні особи, зокрема нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової або нежитлової нерухомості.
Одним із важливих аспектів тут є визначення платників податку в разі перебування об'єктів нерухомості у спільній частковій або сумісній власності кількох осіб. Якщо нерухомість перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
У разі, якщо об'єкт нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою.
Якщо ж нерухомість перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділена між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Об'єкти оподаткування у цьому разі регулює ст. 266.2 Податкового Кодексу України.
Такими є об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки.
Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування нерухомості, в тому числі її часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Держреєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами держреєстрації прав на нерухоме майно або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
База оподаткування обчислюється такими особами самостійно, зважаючи на загальну площу кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.
Обчислення податку з об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації власника такої нерухомості, зважаючи на загальну площу кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Відповідно до ст. 266.7.1 ПКУ обчислення суми податку з нерухомості здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (реєстрації) її власника.
За наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється з огляду на зменшену базу оподаткування та відповідну ставку податку.
За наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється, зважаючи на сумарну загальну площу таких об'єктів, зменшену відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 ст. ПКУ, та відповідну ставку податку.
За наявності у власності нерухомості різних видів, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 ст. ПКУ, та відповідної ставки податку.
Відповідно до ст. 266.7.1-1 ПКУ, за наявності у власності платника податку житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи-платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та 500 кв. м (для будинку), сума податку збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).
Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
За фізичною особою платником податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) рахується податковий борг на загальну суму 15937,84 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (Код класифікації доходів бюджету 18010300), який сформувався у зв'язку з несплатою визначених податкових зобов'язань, а саме:
- податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») №0028003-2406-1126 від 12.04.2021 по терміну сплати 27.09.2021 в сумі 1285,84 грн.
- податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») №0513028-2410-1126 від 19.09.2022 по терміну сплати 23.12.2022 в сумі 1782,00 грн.
- податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») №0073705-2410-1126/1 від 24.04.2022 по терміну сплати 11.08.2023 в сумі 12870,00 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення були направлені контролюючим органом відповідачу за адресою взяття на облік платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).
Згідно інтегрованої картки платника податку, довідки про стан заборгованості (а.с. 5-6) та розрахунку орендної плати з фізичних осіб податковий борг ОСОБА_1 становить 15937,84 грн.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Доказів сплати зазначених сум до суду не надано.
У зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань, позивачем сформовано податкову вимогу №0003003-1307-1128 від 12.04.2023 року на суму 3067,84 грн. (а.с. 4), яку надіслано відповідачу та вважається врученою 24.05.2023 року.
Докази, які б підтверджували, що вказана податкова вимога відповідачем оскаржувалась, у справі відсутні, тому визначені у ній зобов'язання є узгодженими.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі - ПК України).
Статтею 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що податковим органом надсилалась відповідачу податкова вимога про сплату податкового боргу, однак відповідач не виконав її належним чином та не сплатив узгоджені грошові зобов'язання зі сплати податку.
Підпункт 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачає право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
За змістом п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відтак, податковий борг відповідача підлягає стягненню в примусовому порядку.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням встановлених по справі обставин, суд приходить до висновку, що позивач довів суду правомірність заявлених вимог, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, у справі відсутні, будь-які судові витрати у справі стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Кіровоградській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг в сумі 15937,84 гри., з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, на користь Онуфрієвської територіальної громади, за наступними реквізитами:
Отримувач: ГУК у Кіров.обл./тг смт Онуфріївка/18010300
Код отримувача: 37918230
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
МФО: 899998
Рахунок: UA508999980314090512000011553
Код платежу: 50 18010300 (місцевий бюджет)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які зареєстрували електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи. Вказане не позбавляє права таку особу отримати копію судового рішення у паперовій формі за її окремою заявою.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО