про залишення позовної заяви без руху
03 лютого 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/542/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши матеріали у справі
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача-1: Державної міграційної служби України, вул. Володимирська,9, м. Київ, 01001
до відповідача -2: Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області, вул. Коршинського, Івана,12а, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017
до відповідача -3: Державного підприємства "Документ", вул. Довнар-Запольського,8, м. Київ, 04116
до відповідача -4: Державного підприємства "Документ"- філія в Польщі (центр у м.Гданськ), ОСОБА_2 , м. Гданськ, Республіка Польща
про визнання протиправною бездіяльності,зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, через адвоката Ювченко А.В., за допомогою підсистеми "Електронний суд", звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом , в якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність Державної міграційної служби України щодо ухилення від обов'язку з оформлення та доставлення до відповідного відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області, бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області щодо ухилення від виконання обов'язку з передання готового документу разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) у встановленому порядку до Державного підприємства "Документ", бездіяльність Державного підприємства "Документ" , щодо ухилення від обов'язку щодо здійснення доставки разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) до його відокремленого підрозділу - філії в Польщі (центр у м. Гданськ), а також бездіяльність відокремленого підрозділу Державного підприємства "Документ" - філії в Польщі (центр у м. Гданськ) щодо ухилення від обов'язку щодо видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон, замовленого 02.03.2024 (заява-приєднання № 1800212 від 02.03.2024 до Публічного договору про надання послуг), оформленого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку та на підставі законодавства України, яке було чинне на момент звернення з заявою про його оформлення - 02.03.2024;
2) зобов'язати Державну міграційну службу України вжити у межах своїх повноважень заходів із забезпечення оформлення та доставки оформленого на ім'я ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон замовленого 02.03.2024 (заява-приєднання № 1800212 від 02.03.2024 до Публічного договору про надання послуг), від Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" до відповідного відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області;
3) зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області передати оформлений на ім'я ОСОБА_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон замовленого 02.03.2024 (заява-приєднання № 1800212 від 02.03.2024 до Публічного договору про надання послуг), разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) у встановленому порядку до Державного підприємства "Документ";
4) зобов'язати Державне підприємство "Документ" здійснити доставку оформленого на ім'я ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон замовленого 02.03.2024 (заява-приєднання № 1800212 від 02.03.2024 до Публічного договору про надання послуг), разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) до його відокремленого підрозділу - філії в Польщі (центр у м. Гданськ).
5) зобов'язати відокремлений підрозділ Державного підприємства "Документ" - філію в Польщі (центр у м. Гданськ) видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон замовленого 02.03.2024 (заява- приєднання № 1800212 від 02.03.2024 до Публічного договору про надання послуг), оформлений на його ім'я, в порядку та на підставі законодавства України, яке було чинне на момент звернення з заявою про його оформлення - 02.03.2024, у тому числі без пред'явлення будь-яких військово-облікових документів.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Слід зауважити, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
До того ж, необхідно зазначити, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
У спірних правовідносинах представник позивача просить визнати протиправними дії сторони відповідача та зобов'язати вчинити дії після звернення позивача з заявою від 02.03.2024 року, що свідчить про пропуск позивачем, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, шестимісячного строку звернення до суду з позовними вимогами.
З огляду на викладене, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши підстави для поновлення строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Необхідною умовою для реалізації права на звернення до адміністративного суду є пред'явлення адміністративного позову шляхом подання позовної заяви із дотриманням насамперед вимог статей122,160 - 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 4 статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Судом встановлено, що даний позов було сформовано у системі «Електронний суд» 29.01.2025.
Відповідно до акту, складеного заступником начальника відділу організаційного забезпечення та контролю Кіровоградського ОАС встановлено, що при реєстрації позовної заяви, що надійшла в підсистему «Електронний суд» від представника позивача - Ювченко А.В. пошкоджена папка з файлами «Додатки до позовної заяви».
Згідно з частинами 7 та 8 статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Встановлено, що подані через підсистему «Електронний суд» документи завантажені некоректно, що не дає можливості встановити їх належність як доказів у межах вказаного провадження.
Частиною першою статі 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Вимоги до письмових доказів встановлені статтею 94 КАС України.
Так, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Такий правовий висновок викладено у п.20 постанови Верховного Суду від 08.05.2019 у справі №160/7887/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 81616942).
При цьому, Верховний Суд у постанові від 10.02.2021 у справі № 826/15414/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 94840145) зазначив, що долучення до матеріалів справи світлокопій документів, як письмових доказів, які не є оригіналами та не є копіями, оскільки засвідченні з порушенням вимог КАС України, свідчить, що такі докази є неналежними та свідчить про порушення судом правил дослідження доказів, що є підставою для скасування судового рішення.
У постанові від 30.11.2020 у справі №580/207/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 93217021) Верховний Суд зазначив, що важливою вимогою використання копії письмового доказу як достовірного та допустимого доказу у справі є її належне засвідчення та передчасне надсилання іншим учасникам справи.
Приписами КАС України визначено дві форми подання до суду письмових доказів: в паперовій формі (в оригіналі або в належним чином засвідченій копії) або в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.
Іншої форми подання до суду процесуальних документів (в тому чисті письмових доказів) чинними нормами КАС України не передбачено.
У цій справі Верховний Суд зауважив, що розгляд судами попередніх інстанцій справи на підставі документів, які не підписані електронним цифровим підписом та не містять будь-яких інших ознак належного засвідчення копій документів, свідчить про вирішення спору на підставі доказів, які не відповідають критеріям достовірності, що стало підставою для скасування судових рішень.
Вказане вище свідчить про необхідність залишення позовної заяви без руху для приведення поданого позову у відповідність до вимог КАС України (а саме надання позовної заяви з додатками до неї у паперовому вигляді).
За таких умов позовна заява підлягає залишенню без руху.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.44, 72, 79, 94, 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256 КАС України,
Позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали суду.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк така позовна заява буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО