05 лютого 2025 року справа №320/8513/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянина ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся громадянин ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті неврахованої частини одноразової грошової допомоги при звільненні за власним бажанням на підставі довідки про грошове забезпечення Головного управління Національної поліції в Київській області від 26.10.2022 №481;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок на підставі довідки про грошове забезпечення Головного управління Національної поліції в Київській області від 26.10.2022 №481 з урахуванням всіх видів грошового забезпечення та виплату різниці недоотриманої частини одноразової грошової допомоги при звільненні за власним бажанням ОСОБА_1 відповідно до Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799 на підставі оновленої довідки Головного управління Національної поліції в Київській області від 26.10.2022 №481 з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення (з урахуванням раніше виплачених сум).
Позовні вимоги обґрунтовані протиправними діями відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті неврахованої частини одноразової грошової допомоги при звільненні позивачу на підставі довідки про грошове забезпечення Головного управління Національної поліції в Київській області від 26.10.2022 №481.
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 проходив службу в поліції. Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 04.05.2022 №80 о/с підполковника поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 7 (за власним бажанням) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Станом на день звільнення: вислуга років для виплати надбавки за стаж служби складає 26 років 08 місяців 20 днів; стаж служби для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції - 26 років 08 місяці 20 днів; вислуга років на пільгових умовах - 04 роки 11 місяців 13 днів; усього вислуги років - 31 рік 08 місяців 03 дні. Сума для відрахування з грошового забезпечення вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, складає 3662грн. 72 коп.
Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Київській області 26.10.2022 позивачу видано довідку №481 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб. Звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до якої додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.05.2020 по 30.04.2022 становили надбавки за специфічні умови проходження служби; премія та сума, з якої сплачено єдиний соціальний внесок (грн.).
Листом від 28.10.2022 №291Г-185аз Головне управління повідомило адвоката позивача, що зокрема, колонка довідки «сума, з якої сплачено єдиний соціальний внесок (грн.)» включає в себе, крім сум нарахованого грошового забезпечення, також суми інших нарахувань, з яких сплачено єдиний соціальний внесок, у розмірах, в яких вони були нараховані за відповідний період. Суми додаткової винагороди №168 та збільшеної додаткової винагороди №168 включаються в останню колонку довідки про додаткові види грошового забезпечення в розмірах, в яких вони були нараховані за відповідний період, в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
Вказаним листом також повідомлено, що складові грошового забезпечення поліцейських визначені постановою №988, до яких додаткову винагороду та збільшену додаткову винагороду №168 не віднесено, відповідно, такі винагороди для розрахунку пенсії згідно із вимогами Закону №2262-ХІІ не застосовуються.
У позовній заяві позивач зазначає, що суми додаткової винагороди та збільшеної додаткової винагороди, передбачені постановою № 168, нараховані суми грошового забезпечення в травні та червні 2022 року за період з 26.03.2022 по 03.05.2022 були включені до останньої колонки довідки від 26.10.2022 № 481 що додається та є складовою грошового забезпечення поліцейських.
Відповідно до наданої відповіді відповідачем позивачеві не були враховані до суми місячного грошового забезпечення, зокрема, наступні види доходу:
- додаткова винагорода, передбачена постановою № 168 за період з 26.03.2022 по 24.04.2022, в розмірі 30 000,00 грн, яка після утримання обов'язкових податків та зборів 03.05.2022 була виплачена;
- збільшена додаткова винагорода, передбачена постановою № 168 за період з 26.03.2022 по 24.04.2022, в розмірі 41 813,00 грн, яка після утримання обов'язкових податків та зборів була зарахована позивачеві 14.05.2022 в розмірі 41 185,81 грн;
- додаткова винагорода, передбачена постановою № 168, за період з 25.04.2022 по 03.05.2022, в розмірі 9 000,00 грн, яка після утримання обов'язкових податків та зборів була зарахована позивачеві 01.06.2022 в розмірі 8 865,60 грн.;
- додаткова винагорода, передбачена постановою № 168, за період з 25.04.2022 по 03.05.2022, в розмірі 5 600,00 грн, яка після утримання обов'язкових податків та зборів була зарахована позивачеві 23.06.2022 в розмірі 5 516,00 грн.
Позивач, вважаючи протиправною відмову відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580, в редакції, яка була чинна на момент звільнення позивача зі служби в поліції) поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України (частина друга статті 94 Закону №580).
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 №988 (далі - Постанова №988, в редакції, яка була чинна на момент звільнення позивача зі служби в поліції) установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 1 розділу VI Порядку №260 поліцейським, які звільняються із служби через хворобу (за станом здоров'я), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Пунктом 5 розділу VI Порядку №260 визначено, що строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" та зазначається кадровим підрозділом у наказі про звільнення поліцейського, якому передбачена виплата цієї допомоги.
Відповідно до пункту 6 розділу VI Порядку №260 нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.
Згідно з пунктом 7 розділу VI Порядку №260 у наказі про звільнення підрозділом кадрового забезпечення в разі необхідності виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зазначається стаж служби для її виплати. Крім того, у разі необхідності в наказі про звільнення додатково вказується підстави для проведення відрахувань з грошового забезпечення та інших виплат.
Одноразова грошова допомога при звільненні виплачується не пізніше двох місяців з дня звільнення із служби, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п'яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання центрального органу управління поліцією, органів поліції, державних органів, установ та організацій, до яких відряджені (прикомандировані) поліцейські (пункт 8 розділу VI Порядку №260).
Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 №393 (далі - Постанова №393, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, особам начальницького складу Національного антикорупційного бюро, особам із спеціальними званнями Бюро економічної безпеки, які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Відповідно до пункту 14 Постанови №393 одноразова та щорічна грошова допомога, передбачена пунктами 10 і 11 цієї постанови, виплачується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Міністерством транспорту та зв'язку, Державною податковою адміністрацією, Державною прикордонною службою, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації, Державною кримінально-виконавчою службою, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Державною службою з надзвичайних ситуацій та Управлінням державної охорони, Службою судової охорони, Національним антикорупційним бюро, Бюро економічної безпеки за рахунок коштів, виділених у державному бюджеті для їх утримання (за винятком випадків, передбачених абзацом другим цього пункту).
У позовній заяві позивач зазначив, що відповідач безпідставно здійснив нарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, без урахування всіх складових грошового забезпечення.
Так, зокрема, позивач зауважив, що відповідач під час розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні не врахував виплачену позивачу за час служби додаткову винагороду, передбачену постановою №168.
В свою чергу, відповідач зазначив, що додаткова винагорода, передбачена постановою №168, не належить до складових грошового забезпечення, які передбачені постановою №988, а тому така винагорода, не враховується під час визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, з приводу чого суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 1 Постанови №168 на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 №217, яка набрала чинності з 07.03.2022 внесено зміну до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану, виключивши в абзаці першому слова (крім військовослужбовців строкової служби).
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 №350, яка набрала чинності з 24.03.2022, внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану, доповнивши абзац перший після слів та поліцейським словами , а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка,.
Як зазначено вище, відповідачем позивачеві не були враховані до суми місячного грошового забезпечення, зокрема, наступні види доходу:
- додаткова винагорода, передбачена постановою № 168 за період з 26.03.2022 по 24.04.2022, в розмірі 30 000,00 грн, яка після утримання обов'язкових податків та зборів 03.05.2022 була виплачена;
- збільшена додаткова винагорода, передбачена постановою № 168 за період з 26.03.2022 по 24.04.2022, в розмірі 41 813,00 грн, яка після утримання обов'язкових податків та зборів була зарахована позивачеві 14.05.2022 в розмірі 41 185,81 грн;
- додаткова винагорода, передбачена постановою № 168, за період з 25.04.2022 по 03.05.2022, в розмірі 9 000,00 грн, яка після утримання обов'язкових податків та зборів була зарахована позивачеві 01.06.2022 в розмірі 8 865,60 грн.;
- додаткова винагорода, передбачена постановою № 168, за період з 25.04.2022 по 03.05.2022, в розмірі 5 600,00 грн, яка після утримання обов'язкових податків та зборів була зарахована позивачеві 23.06.2022 в розмірі 5 516,00 грн.
Отже, матеріали справи свідчать про те, що додаткова винагорода, передбачена постановою № 168, виплачувалася позивачу щомісячно з моменту її установлення Кабінетом Міністрів України та до моменту його звільнення зі служби в поліції.
Суд зазначає, що зі змісту пункту 6 розділу VI Порядку №260 вбачається, що нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.
Суд зазначає, що з аналізу норм постанови №168 та того факту, що додаткова винагорода була виплачена позивачу з моменту набрання чинності Постанови №168та до моменту звільнення позивача зі служби в поліції, слідує, що додаткова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер.
При цьому, суд наголошує на тому, що факт виплати додаткової винагороди саме на період дії воєнного стану жодним чином не спростовує притаманних їй ознак щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, позаяк воєнний стан, як правовий режим, не є одномоментним за своєю суттю, триває певний період до його скасування у встановленому порядку і протягом цього періоду виплата додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 здійснюється щомісячно.
Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про те, що при нарахуванні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні відповідач мав враховувати додаткову винагороду, передбачену Постановою №168.
Вказана постанова є чинною та продовжує діяти і на момент розгляду даної справи, тобто передбачені нею виплати є постійними, відповідають ознакам щомісячних виплат та підлягають врахуванню при обрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні позивача із служби.
Вказана правова позиція також викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі № 320/8703/22.
Згідно з частиною другою другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з викладеного, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
На думку суду, позивач надав належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог, у той час як відповідач покладений на нього обов'язок доказування правомірності своєї відмови з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав, а тому, беручи до уваги викладене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1073,60грн. (квитанція від 22.03.2023 №27440), тому ці витрати слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Київській області щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 неврахованої частини одноразової грошової допомоги при звільненні за власним бажанням на підставі довідки про грошове забезпечення Головного управління Національної поліції в Київській області від 26.10.2022 №481.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області здійснити перерахунок на підставі довідки про грошове забезпечення Головного управління Національної поліції в Київській області від 26.10.2022 №481 з урахуванням всіх видів грошового забезпечення та виплатити різницю недоотриманої частини одноразової грошової допомоги при звільненні за власним бажанням ОСОБА_1 відповідно до Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення (з урахуванням раніше виплачених сум).
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1073,60грн. (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.