05 лютого 2025 року справа №320/11187/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області (вул. Шевченка, буд. 9, м. Сеєвєродонецьк, 93404, код ЄДРПОУ 21782461), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 21 грудня 2023 року № 103950004775 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи: - проходження військової служби з 01.10.1982 р. по 13.11.1984 р.; - в виробничому кооперативі «Прогрес» з 17.09.1988 р. по 31.12.1988 р. на посаді елекрозварник 6 розряду в виробничому кооперативі «Висотник» з 01.01.1989 р. по 11.03.1989 р. на посаді елекрозварник 6 розряду; - в виробничому кооперативі «Висотник» з 10.11.1989 р. по 30.08.1991 р. на посаді елекрозварник 6 розряду; - в ДП «Ларсен-Про» з 01.11.2003 р. по 30.12.2004 р. на посаді зварювальника-аргонщика;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 періоди роботи: - в Виробничому об'єднанні «Ждановтяжмаш» з 07.07.1981 р. по 17.09.1981 р. на посаді Електрозварник ручної зварки; - в Бежицькому стальзаводі з 15.10.1981р. по 13.05.1982 р. на посаді Електрозварник; - в Виробничому об'єднанні «Ждановтяжмаш» з 11.06.1982 р. по 24.09.1982 р. на посаді Електрозварник ручної зварки; - в Науково-дослідницькому проектно-конструкторському та технологічному інституті з 04.02.1985 р. по 07.09.1988 р. на посаді Електрозварник ручної зварки; - в виробничому кооперативі «Прогрес» з 17.09.1988 р. по 31.12.1988 р. на посаді елекрозварник; - в виробничому кооперативі «Висотник» з 01.01.1989 р. по 11.03.1989 р. на посаді елекрозварник; - в Спеціальному проектно конструкторському технологічному бюро «Промгазапарат» з 03.04.1989 р. по 25.10.1989 р. на посаді елекрозварник; - в виробничому кооперативі «Висотник» з 10.11.1989 р. по 30.08.1991 р. на посаді елекрозварник; - в Молодіжному підприємстві Маріупільский спас.загон «Надія» з 01.09.1991 р. по 01.01.1992 р. на посаді елекргазозварник;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 з 18 грудня 2023 року на підставі пункту «б» та частини 4 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на думку позивача, відповідач здійснив протиправні дії, які полягають у відмові зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 01.10.1982 р. по 13.11.1984, з 17.09.1988 р. по 31.12.1988, з 01.01.1989 р. по 11.03.1989, з 10.11.1989 р. по 30.08.1991, з 01.11.2003 р. по 30.12.2004 та відмови у зарахуванні до пільгового стажу періоди роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 періоди роботи: з 07.07.1981 р. по 17.09.1981, з 15.10.1981р. по 13.05.1982, з 11.06.1982 р. по 24.09.1982, з 04.02.1985 р. по 07.09.1988, з 17.09.1988 р. по 31.12.1988, з 01.01.1989 р. по 11.03.1989, з 03.04.1989 р. по 25.10.1989, з 10.11.1989 р. по 30.08.1991, з 01.09.1991 р. по 01.01.1992 згідно записів трудової книжки.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського окружного адміністративного суду позовну заяву передано на розгляд судді Балаклицькому А.І.
Ухвалою суду (суддя Балаклицький А.І.) від 08.04.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицького А.І. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №320/11187/24 передано 07.10.2024 на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 прийнято адміністративну справу №320/11187/24 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.В
В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти вимог позову у повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
18.12.2023 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 розділу XIV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В результаті розгляду заяви позивача за екстериторіальним принципом, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області прийнято рішення від 21.12.2023 №103950004775, яким позивачеві відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 розділу XIV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
В рішенні зазначено, що вік позивача на момент звернення до територіальних органів Пенсійного фонду - 60 років 3 місяці 4 дні. Необхідний страховий стаж становить 27 років. Страховий стаж позивача становить 24 роки 5 місяців 14 днів.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди за трудовою книжкою від 09.07.1981 серії №708904:
період проходження військової служби з 01.10.1982 р. по 13.11.1984 р. - у зв'язку з відсутністю посилання на назву документу, на підставі якого внесений запис та наявне виправлення дати видачі документу (потребує уточнення військовим квитком або довідкою);
період роботи в виробничому кооперативі «Прогрес» з 17.09.1988 р. по 31.12.1988 р.- оскільки не зазначено дату та номер наказу на звільнення (потребує уточнення довідкою), тобто не зараховано 3 місяці та 14 днів;
період роботи в виробничому кооперативі «Висотник» з 01.01.1989 р. по 11.03.1989 р.- оскільки в даті звільнення наявне необумовлене виправлення, яке не засвідчене належним чином та не зазначено дату та номер наказу на звільнення (потребує уточнення довідкою);
період роботи в виробничому кооперативі «Висотник» з 10.11.1989 р. по 30.08.1991 р.- оскільки не зазначено дату та номер наказу при зарахуванні та звільненні;
період роботи в ДП «Ларсен-Про» з 01.11.2003 р. по 30.12.2004 р., - у зв'язку із відсутністю сум нарахованої заробітної плати та страхових внесків до Пенсійного фонду України в Реєстрі.
Позивач, не погодившись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 21.12.2023 №103950004775, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.
Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон №1058-IV).
За змістом пункту 1 ч.1 ст.8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
У силу п.1 ч.1 ст.9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком.
За приписами ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.
Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
За нормами ст.114 Закону №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 2 ч.2 ст.114 Закону № 1058-IV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Відповідно до ч.1 ст.44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (ч.5 ст.45 Закону №1058-IV).
Так, у спірному рішенні, відповідач вказав на незарахування до страхового стажу позивача періоди роботи відповідно до трудової книжки, зокрема, з 01.10.1982 по 13.11.1984, з 17.09.1988 по 31.12.1988, з 01.01.1989 по 11.03.1989, з 10.11.1989 по 30.08.1991, з 01.11.2003 по 30.12.2004, оскільки трудова книжка від 06.07.1981 серії НОМЕР_1 містить недоліки у заповненні.
Суд з цього приводу зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 і частиною 3 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також: а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; б) творча діяльність осіб, передбачених пунктом "в" статті 3 цього Закону. При цьому творча діяльність членів Спілки письменників України, Спілки художників України. Спілки композиторів України, Спілки кінематографістів України. Спілки театральних діячів України, інших творчих працівників, які не є членами творчих спілок, але об'єднані відповідними професійними комітетами, до введення в дію цього Закону зараховується в стаж роботи незалежно від сплати страхових внесків. У цих випадках стаж творчої діяльності встановлюється секретаріатами правлінь творчих спілок республіки починаючи з дня опублікування або першого публічного виконання чи публічного показу твору даного автора; в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби; г) служба у воєнізованій охороні, в органах спеціального зв'язку І в гірничорятувальних частинах, незалежно від відомчої підпорядкованості та наявності спеціального або військового звання; д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі; е) тимчасова непрацездатність, що почалася у період роботи; є) час догляду за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду: ж) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
При цьому, згідно з статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналогічне положення закріплене у пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, згідно з яким основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до пункту 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, до моменту впровадження системи персоніфікованого обліку страховий стаж розраховується на підставі даних трудової книжки. І лише в разі відсутності останньої або незбереженості даних у ній трудовий стаж підтверджується іншими документами, якими, зокрема, є довідка про заробітну плату.
Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на те, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи, зазначені в трудової книжки позивача, з огляду на наступне.
Відповідно до пунктів 2.4, 2.6, 2.8, 2.9 Інструкції № 58 усi записи в трудовiй книжцi про прийняття на роботу, переведення на iншу постiйну роботу або звiльнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом пiсля видання наказу (розпорядження), але не пiзнiше тижневого строку, а в разi звiльнення у день звiльнення i повиннi точно вiдповiдати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число i мiсяць двозначними). Наприклад, якщо робiтник або службовець прийнятий на роботу 5 сiчня 1993 року, у графi 2 трудової книжки записується "05.01.1993". Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фiолетового кольорiв, i завiряються печаткою запис про звiльнення, а також вiдомостi про нагородження та заохочення.
Згідно із пунктом 4.1 Інструкції № 58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Отже, обов'язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на роботодавця, який зобов'язаний здійснити виправлення у трудовій книжці у разі виявлення неправильного або неточного запису.
Станом на дату першого заповнення трудової книжки позивача, порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях визначався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка була затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 №162, яка містить аналогічні приписи щодо обов'язку роботодавця на належне заповнення трудової книжки працівника.
Таким чином, позивач, як особа на яку не покладено обов'язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до його трудової книжки відомостей, а тому, невідповідне заповнення трудової книжки не може бути підставою для прийняття органом Пенсійного фонду України рішення про відмову у призначенні пенсії та незарахування страхового стражу, результатом чого стало обмеження права належного соціального захисту громадянина.
Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі № 754/14898/15-а, не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальною обставиною є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Таким, чином, відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи відповідно до трудової книжки від 06.07.1981 серії НОМЕР_1 : 01.10.1982 по 13.11.1984, з 17.09.1988 по 31.12.1988, з 01.01.1989 по 11.03.1989, з 10.11.1989 по 30.08.1991, з 01.11.2003 по 30.12.2004.
Також, відповідно до спірного рішення, відповідачем не зараховано до страхового стажу періоди роботи з 01.11.2003 по 30.12.2004, оскільки відсутні звітності про нараховану заробітну плату та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду.
Щодо вказаних обставин суд зазначає наступне.
Статтею 14-1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов'язані забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру та здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру.
Дані обов'язки Пенсійного фонду кореспондуються з нормами Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за N 785/25562.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За змістом статті 1 цього Закону, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначено положеннями статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки.
Персональна електронна облікова картка застрахованої особи повинна містити відомості, зокрема частина персональної електронної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат.
Пунктом 5 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 №8-1), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за №785/25562, реєстр застрахованих осіб забезпечує: облік застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 3 розділу IV Положення, відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Абзацами другим, третім другим пункту 4 розділу IV Положення передбачено, що у разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили.
Внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк після надходження (надання особою) рішення суду.
Суд зазначає, що на особу не може покладатися тягар доведення достовірності чи недостовірності даних про застраховану особу.
Відсутність посилання чи неточних записів у відомостях Реєстру застрахованих осіб не може бути підставою для невключення вказаних періодів роботи до страхового стажу, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань та виключення відповідного періоду зі страхового стажу.
Вказаний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 25.04.2019 по справі № 593/283/17, від 30.09.2019 по справі № 638/18467/15-а, від 29.03.2019 по справі № 548/2056/16-а, від 24.05.2018 по справі № 490/12392/16-а.
У той же час, право позивача на пенсійне забезпечення не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівниками, відповідальними за порядок ведення трудової документації. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці або індивідуальних відомостях про застраховану особу.
Таким, чином, відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи відповідно до трудової книжки від 20.08.1985 серії НОМЕР_1 : з 01.11.2003 по 30.12.2004 - в ДП «Ларсен-Про».
Так, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №103950004775 від 21.12.2023 про відмову в призначенні пенсії позивачу є протиправним та підлягає скасуванню.
А тому наявні підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи відповідно до трудової книжки від 20.08.1985 серії НОМЕР_1 : з 01.10.1982 по 13.11.1984, з 17.09.1988 по 31.12.1988, з 01.01.1989 по 11.03.1989, з 10.11.1989 по 30.08.1991, з 01.11.2003 по 30.12.2004.
Щодо позовних вимог позивача в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 періоди роботи: - в Виробничому об'єднанні «Ждановтяжмаш» з 07.07.1981 р. по 17.09.1981 р. на посаді Електрозварник ручної зварки; - в Бежицькому стальзаводі з 15.10.1981р. по 13.05.1982 р. на посаді Електрозварник; - в Виробничому об'єднанні «Ждановтяжмаш» з 11.06.1982 р. по 24.09.1982 р. на посаді Електрозварник ручної зварки; - в Науково-дослідницькому проектно-конструкторському та технологічному інституті з 04.02.1985 р. по 07.09.1988 р. на посаді Електрозварник ручної зварки; - в виробничому кооперативі «Прогрес» з 17.09.1988 р. по 31.12.1988 р. на посаді елекрозварник; - в виробничому кооперативі «Висотник» з 01.01.1989 р. по 11.03.1989 р. на посаді елекрозварник; - в Спеціальному проектно конструкторському технологічному бюро «Промгазапарат» з 03.04.1989 р. по 25.10.1989 р. на посаді елекрозварник; - в виробничому кооперативі «Висотник» з 10.11.1989 р. по 30.08.1991 р. на посаді елекрозварник; - в Молодіжному підприємстві Маріупільский спас.загон «Надія» з 01.09.1991 р. по 01.01.1992 р. на посаді елекргазозварник, суд зазначає наступне.
При дослідженні судом спірного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №103950004775 від 21.12.2023, не встановлено не зарахування вказаних періодів роботи позивача.
Суд зауважує, що відповідач у вказаному рішенні не надавав оцінку періодам роботи позивача: з 07.07.1981 по 17.09.1981, з 15.10.1981 по 13.05.1982, з 11.06.1982 по 24.09.1982, з 04.02.1985 по 07.09.1988, з 17.09.1988 по 31.12.1988, з 01.01.1989 по 11.03.1989, з 03.04.1989 по 25.10.1989, з 10.11.1989 по 30.08.1991, з 01.09.1991 по 01.01.1992, як періодам трудової діяльності, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні виконання судового рішення будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу вказані періоди, слід відмовити, як передчасних.
Аналогічний правовий висновок викладено у рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 у зразковій справі № 560/2120/20, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021.
Щодо позовної вимоги про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з дати звернення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Прийняття рішення про призначення пенсії на пільгових умовах належить до повноважень відповідача.
Відповідно до Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням варто розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Pedersen and Baadsgaard проти Данії» від 17.12.2004, № 49017/99 зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, що їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.
Під дискреційним повноваженням варто розуміти компетенцію суб'єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення у межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки відповідачем не здійснено належну перевірку пільгового та страхового стажу позивача, то, з метою належного захисту прав позивача в даній частині позовних вимог, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, зобов'язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву позивача від 18.12.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та подані позивачем документи, з урахуванням висновків суду.
Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню з коригуванням обраного способу захисту.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, - Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково;
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 21 грудня 2023 року № 103950004775 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи: - проходження військової служби з 01.10.1982 р. по 13.11.1984 р.; - в виробничому кооперативі «Прогрес» з 17.09.1988 р. по 31.12.1988 р. на посаді електрозварник 6 розряду в виробничому кооперативі «Висотник» з 01.01.1989 р. по 11.03.1989 р. на посаді електрозварник 6 розряду; - в виробничому кооперативі «Висотник» з 10.11.1989 р. по 30.08.1991 р. на посаді елекрозварник 6 розряду; - в ДП «Ларсен-Про» з 01.11.2003 р. по 30.12.2004 р. на посаді зварювальника-аргонщика.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.12.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, з урахуванням висновків суду по даній справі.
В іншій частині вимог позову відмовити;
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, ЄДРПОУ 21782461).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.