05 лютого 2025 року справа №320/46688/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Будпостач» до Черкаської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «Будпостач» до Черкаської митниці, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці від 06.05.2024 №UA902080/2024/000095/1 про коригування митної вартості товарів.
Ухвалою суду від 28.10.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю оскаржуваного рішення з огляду на відсутність у відповідача обґрунтованого сумніву щодо правомірності визначення позивачем митної вартості задекларованого до ввезення на митну територію України товару.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на обґрунтованості прийнятого ним оскаржуваного рішення з огляду на відповідність вимогам чинного законодавства як самого рішення про коригування митної вартості товарів, так і дотримання визначеного законом порядку його прийняття.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.03.2011, для організації перевезення товарів до України позивач уклав з ТОВ «Формат» (експедитор) договір транспортного експедирування №2903.
12.11.2018 для організації перевезення товарів до України позивач уклав з Приватним транспортно-експедиційним підприємством «Автотрансекспедиція» договір №1211 перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.
24.02.2020, також для організації перевезення товарів до України позивач уклав з ТОВ «Мерск Україна Лтд» (експедитор) договір транспортного експедирування №UA00072711.
14.02.2022 для перевезення товарів до України позивач уклав з компанією Maersk A/S (Данія) (далі перевізник) договір №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів.
01.09.2023 між позивачем (покупець) та компанією SUZHOU YMD MACHINERY CO., LTD CO., LTD (Китай) (продавець) було укладено контракт №1629 відповідно до якого продавець виробляє та продає, а покупець оплачує і отримує товари бетонозмішувачі в кількості, за ціною і на суму, згідно з проформою-інвойсом чи інвойсом, що є невід'ємною частиною контракту.
24.01.2024 продавець надав позивачу прайс-лист щодо ціни товарів (див. додаток 3) та проформу інвойс №YMD-BUD-20240124-7-8 на суму 419 672,65 доларів США. Того ж дня, 24.01.2024 продавець виписав комерційний інвойс №YMD-BUD-20240124-8 для оплати товарі за ціною 156 581,00 доларів США.
07.03.2024 позивач згідно з контрактом від 01.09.2023 №1629 відкрив на ім'я продавця в АТ «ТАСКОМБАНК» акредитив №LCI-13/2024 грошові кошти в розмірі 419 672,65 доларів США.
09.03.2024 для переміщення товарів в Україну митними органами Китаю було оформлено митну декларацію №223120240000854173 за ціною 156 581,00 доларів США, що відповідає ціні, зазначеній у комерційному інвойсі.
15.03.2024 продавець передав товари перевізнику для доставки в Україну та одержав, як підтвердження передачі товарів, коносамент №236615540.
20.03.2024 продавець виписав сертифікат походження №24СА3205А0075/00006 на товари, що вказані в комерційному інвойсі.
17.04.2024, враховуючи що товари були завантажені у різні контейнери, для уникнення простою транспорту при митному оформленні в Україні, позивач на підставі комерційного інвойсу №YMD-BUD-20240124-8 від 24.01.2024 виписав Специфікацію № 2,3,4,5,6 на товари у контейнерах №UESU4621107, №HASU4722420, №TCNU1728059, №MSKU1271281, №MRKU3992618 на загальну суму 134 423,56 доларів США.
25.04.2024 для оплати позивачем наданих транспортних та експедиційних послуг, експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав рахунок фактуру №5653355432, а перевізник компанія Maersk A/S (Данія) виписав інвойс №5653355433.
29.04.2024 для підтвердження витрат на транспортування товарів експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав позивачу довідку про транспортні витрати №33.
29.04.2024 експедитор/перевізник приватне транспортно-експедиційне підприємство «Автотрансекспедиція» виписав позивачу для оплати наданих транспортних послуг рахунки №3048, №3049, №3050, №3079 та від 02.05.2024 №3136. Після чого, 29.04.2024 виписав довідки про транспортні витрати №3048, №3049, №3050, №3079 та від 02.05.2024 №3136.
30.04.2024 експедитор ТОВ «Формат» виписав позивачу для оплати наданих транспортних послуг рахунок №2404424 та №2404425, того ж дня виписав довідки про транспортні витрати №1166 та №1167.
Відповідно до міжнародних товарно-транспортних накладних CMR від 29.04.2024 №1107, №1281, №2618, №8059, та від 02.05.2024 №2420, товари були доставлені із порту Гданська до Черкаської митниці.
06.05.2024 позивач склав лист, в якому зазначив, що товар, який поставляється по інвойсу №YMD-BUD-20240124-8 від 24.01.2024 по контракту №1629 від 01.09.2023 не страхувався та не оплачувався перевізнику за страхування. Товар поставляється на умовах акредитиву з відстроченням платежу 180 днів від дати вказаної в коносаменті та день оплати ще не наступив.
06.05.2024 позивач подав відповідачу митну декларацію №24UA902080801745U5 для митного оформлення товарів, у якій митну вартість товарів визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 134 423,56 доларів США.
Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №24UA902080801745U5 декларант додав такі документи:
- Контракт від 01.09.2023 №1629 між позивачем та компанією SUZHOU YMD MACHINERY CO., LTD (Китай);
- Проформа інвойс від 24.01.2024 №YMD-BUD-20240124-7-8;
- Комерційний інвойс від 24.01.2024 №YMD-BUD-20240124-8;
- Прайс лист б/н від 24.01.2024;
- Митна декларація країни відправлення №223120240000854173 від 09.03.2024;
- Договір транспортного експедирування від 29.03.2011 №2903 між позивачем та експедитором ТОВ «Формаг»;.
- Договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UA00072711 між позивачем та експедитором ТОВ «Мерск Україна ЛТД»;
- Договір від 14.02.2022 №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів між позивачем і перевізником компанією Maersk A/S (Данія);
Договір з Приватним транспортно-експедиційним підприємством «Автотрансекспедиція» №1211 від 12.11.2018;
- Коносамент від 15.03.2024 №236615540;
- Сертифікат походження №24СА3205А0075/00006 від 20.03.2024;
- Акредитив в АТ «ТАСКОМБАНК» №LCI-13/2024 від 07.03.2024;
- Рахунок-фактура ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 25.04.2024 №5653355432 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів;
- Інвойс компанії Maersk A/S (Данія) від 25.04.2024 №5653355433 для оплати послуг з перевезення товарів;
- Довідка ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 29.04.2024 №3 3;
- Рахунок ТОВ «ФОРМАГ» про транспортно-експедиторське обслуговування від 30.04.2024 №2404424;
- Рахунок TOB «ФОРМАТ» про транспортно-експедиторське обслуговування від 30.04.2024 №2404425;
- Довідка експедитора ТОВ «ФОРМАТ» на транспортні витрати №1166 від 30.04.2024;
- Довідка експедитора ТОВ «ФОРМАТ» на транспортні витрати №1167 від 30.04.2024;
- Рахунок перевізника/експедитора ПТЕП «Автотрансекпедиція» №3048 від 29.04.2024;
- Рахунок перевізника/експедитора ПТЕП «Автотрансекпедиція» №3049 від 29.04.2024;
- Рахунок перевізника/експедитора ПТЕП «Автотрансекпедиція» №3050 від 29.04.2024;
- Рахунок перевізника/експедитора ПТЕП «Автотрансекпедиція» №3079 від 29.04.2024;
- Рахунок перевізника/експедитора ПТЕП «Автотрансекпедиція» №3136 від 02.05.2024;
- Довідка перевізника/експедитора ПТЕП «Автотрансекпедиція» про транспортні витрати №3048 від 29.04.2024;
- Довідка перевізника/експедитора ПТЕП «Автотрансекпедиція» про транспортні витрати №3049 від 29.04.2024;
- Довідка перевізника/експедитора ПТЕП «Автотрансекпедиція» про транспортні витрати №3050 від 29.04.2024;
- Довідка перевізника/експедитора ПТЕП «Автотрансекпедиція» про транспортні витрати №3 079 від 29.04.2024;
- Довідка перевізника/експедитора ПТЕП «Автотрансекпедиція» про транспортні витрати №3136 від 02.05.2024;
- Міжнародні товарно-транспортні накладні CMR від 29.04.2024 №1107, №1281, №2618, №8059 та від 02.05.2024 №2420;
- Специфікації №2, №3, №4, №5, №6 від 17.04.2024;
- Лист про оплату від 06.05.2024;
- Декларація митної вартості.
06.05.2024 відповідач направив до декларанта електронне повідомлення №1019217, у якому зобов'язав декларанта надати додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
06.05.2024 у відповідь на електронне повідомлення позивач направив до митного органу листа, у якому заявив, що немає можливості надати інші додаткові документи.
06.05.2024 Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів UA902080/2024/000095/1, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів бетонозмішувачі, за резервним методом.
Не погоджуючись з рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до положень статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) (тут і далі по тесту всі нормативно-правові акти наведені в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За правилами частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Частинами 1-3 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. (частина 6 вказаної статті МК України).
Відповідно до частини 12 статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Згідно з частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (частина 7 статті 55 МК України).
Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Щодо визначених в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів (графа 33 - обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, оформлені у додатковому повідомленні митного органу) підстав його прийняття, суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, у графі 33 спірного рішення відповідач, як підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості, послався на розбіжності щодо вартості перевезення товарів. Проте, Митним кодексом України не визначено документів, що підтверджують вартість перевезення товарів.
Як вже зазначалось, для підтвердження транспортних витрат разом з митною декларацією позивач подав митному органу такі документи:
- Рахунок-фактура ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 25.04.2024 №5653355432 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів;
- Інвойс компанії Maersk A/S (Данія) від 25.04.2024 №5653355433 для оплати послуг з перевезення товарів;
- Довідка ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 29.04.2024 №33;
- Рахунок ТОВ «ФОРМАГ» про транспортно-експедиторське обслуговування від 30.04.2024 №2404424;
- Рахунок ТОВ «ФОРМАГ» про транспортно-експедиторське обслуговування від 3 0.04.2024 №2404425;
- Довідка експедитора ТОВ «ФОРМАГ» на транспортні витрати №1166 від 30.04.2024;
- Довідка експедитора ТОВ «ФОРМАТ» на транспортні витрати №1167 від 3 0.04.2024;
- Рахунок перевізника/експедитора ПТЕП «Автотрансекпедиція» №3048 від 29.04.2024;
- Рахунок перевізника/експедитора ПТЕП «Автотрансекпедиція» №3 049 від 29.04.2024;
- Рахунок перевізника/експедитора ПТЕП «Автотрансекпедиція» №3050 від 29.04.2024;
- Рахунок перевізника/експедитора ПТЕП «Автотрансекпедиція» №3079 від 29.04.2024;
- Рахунок перевізника/експедитора ПТЕП «Автотрансекпедиція» №3136 від 02.05.2024;
- Довідка перевізника/експедитора ПТЕП «Автотрансекпедиція» про транспортні витрати №3048 від 29.04.2024;
- Довідка перевізника/експедитора ПТЕП «Автотрансекпедиція» про транспортні витрати №3049 від 29.04.2024;
- Довідка перевізника/експедитора ПТЕП «Автотрансекпедиція» про транспортні витрати №3050 від 29.04.2024;
- Довідка перевізника/експедитора ПТЕП «Автотрансекпедиція» про транспортні витрати №3079 від 29.04.2024;
- Довідка перевізника/експедитора ПТЕП «Автотрансекпедиція» про транспортні витрати №3136 від 02.05.2024;
- Міжнародні товарно-транспортні накладні CMR від 29.04.2024 №1107, №1281, №2618, №8059 та від 02.05.2024 №2420;
Надані довідки про транспортні витрати та інші документи є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Твердження у графі 33 оскаржуваного рішення про те, що «Відповідно до п. 4.1 зовнішньоекономічного договору від 01.09.2023 №1629, вартість товару включає в себе вартість пакування. В наданих декларантом документах відсутні відомості про числове значення витрат на пакування, пакувальних матеріалів та робіт пов'язаних з пакуванням та маркування, а також декларантом не заявлено митниці про включення та/або додавання до ціни товару зазначених витрат, які є обов'язковими складовими митної вартості товару та відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені», суд звертає увагу на те, що вказані обставини також не були підставою для витребування додаткових документів на підставі ч. 3 ст. 53 МК України. Оскільки в договорі п. 4.1 вказано, що вартість товару включає в себе вартість пакування. Вартість товару була вказана в проформі інвойс від 24.01.2024 №YMD-BUD-20240124-7-8 та комерційному інвойсі від 24.01.2024 №YMD- BUD-20240124-8. Митний орган не навів жодних заперечень щодо вартості товару, зокрема що вона є заниженою чи неправдивою.
Відповідно до довідки експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 29.04.2024 №33 зазначена вартість транспортних витрат на перевезення вантажу у доларах США. Оформлення документації у Гданськ, Польща в розмірі 53,92 доларів США, операційні послуги терміналу у Гданськ, Польща в розмірі 1294,10 доларів США.
Як зазначає позивач, саме до вартості операційних послуги терміналу у порту Гданськ, Польща включені послуги з вивантаження контейнерів із судна та завантаження на транспорт.
Враховуючи, що товари поставлялися на умова поставки FOB правил Інкотермс 2020, то вартість послуг по завантаженню товарів на судно в Китаї здійснювалося за рахунок продавця.
У довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 29.04.2024 №33, також зазначено вартість послуг транспортування до кордону України в розмірі 592 442,90 грн., а також 1 348,02 доларів США, що включені до митної вартості.
У графі 33 оскаржуваного рішення відповідач, як підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості, послався на те, що «В рахунку від 25.04.2024 №5653355433 відсутні відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження», проте суд критично оцінює такі доводи з огляду на те, що у рахунку від 25.04.2024 №5653355433 зазначені послуги «Оформлення документації у Гданськ, Польща 53,92 доларів США; Операційні послуги терміналу у Гданськ, Польща 1294,10 доларів США. Такі ж самі послуги зазначені у довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 29.04.2024 №33.
Доводи у графі 33 оскаржуваного рішення про те, що «В наданих до митного оформлення рахунках від 25.04.2024 № 5653355432 від імені Мерск Україна ЛТД, від 25.04.2024 № 5653355433 від імені MAERSK A/S, від 30.04.2024 № 2404424, № 2404425 від імені ТОВ «ФОРМАГ» та рахунки від 29.04.2024 № 3048, № 3049, № 3050, 3079, від 02.05.2024 № 3136 від імені ПрТЕП «Автотрансекспедиція» відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження» спростовується тим, що митниці було надано:
- Довідку ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 29.04.2024 №33, в якій зазначена вартість транспортних витрат на перевезення вантажу у доларах США. Оформлення документації у Гданськ, Польща в розмірі 53,92 доларів США, операційні послуги терміналу у Гданськ, Польща в розмірі 1294,10 доларів США, також зазначено вартість послуг транспортування до кордону України в розмірі 592 442,90 грн., а також 1 348,02 доларів США, що включені до митної вартості;
- Рахунок ТОВ «ФОРМАГ» від 30.04.2024 №2404424, в якому вказані транспортно-експедиторські обслуговування на території України по чотирьох контейнерах, а саме: №UESU4621107, №TCNU1728059, №MSKU1271281, №MRKU3992618, що зазначений у специфікаціях 2,4,5,6 разом на загальну суму 16 091,12 доларів США;
- Рахунок ТОВ «ФОРМАГ» від 30.04.2024 №2404425, в якому вказані транспортно-експедиторські обслуговування на території України по одному контейнері №HASU4722420, що зазначений у специфікації №3 на суму 3 599,33 доларів США, в довідці також зазначені транспортно-експедиторські послуги;
- Довідку експедитора ТОВ «ФОРМАГ» на транспортні витрати №1166 від 30.04.2024, в якій зазначено вартість послуг за межами митної території України та на митній території України по одному з 5 контейнерів, які зазначені у специфікаціях;
- Довідку експедитора TOB «ФОРМАТ» на транспортні витрати №1167 від 30.04.2024, в якій зазначено вартість послуг за межами митної території України та на митній території України по чотирьох з 5 контейнерів, які зазначені у специфікаціях;
- Рахунки перевізника/експедитора ПТЕП «Автотрансекпедиція» №3048, №3049, №3050, №3079 від 29.04.2024 та від 02.05.2024 №3136, в яких зазначалися транспортні послуги з міжнародного перевезення по маршруту Гданськ-Ягодин в розмірі 57 000 грн, транспортні послуги з міжнародного перевезення Ягодин-Київ в розмірі 28 000 грн та експедиційні послуги, разом на загальну суму 94 728,00 по кожному рахунку;
- Довідки перевізника/експедитора ПТЕП «Автотрансекпедиція» №3048, №3049, №3050, №3079 від 29.04.2024 та від 02.05.2024 №3136, в яких зазначалися транспортні послуги з міжнародного перевезення по маршруту Гданськ-Київ в розмірі 94 728 по кожній довідці.
Тобто, надані довідки про транспортні витрати та інші документи є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. Митний орган не зазначив жодних сумнівів щодо розміру вартості послуг за перевезення товарів.
Суд звертає увагу, що самі по собі обставини ненадання платіжного документу, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг не свідчать, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, як підстави для витребування додаткових документів згідно з ч. 3 ст. 53 МК України.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати за транспортні послуги безпосередньо ціни та митної вартості товару не стосуються.
Крім цього, митному органу разом з митною декларацією була надана довідки про транспортні витрати, вартість яких включена до митної вартості, а саме:
- Довідка ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 29.04.2024 №33;
- Довідка експедитора ТОВ «ФОРМАТ» на транспортні витрати №1166 від 30.04.2024;
- Довідка експедитора ТОВ «ФОРМАТ» на транспортні витрати №1167 від 30.04.2024;
- Довідка перевізника/експедитора ПТЕП «Автотрансекпедиція» про транспортні витрати №3048 від 29.04.2024;
- Довідка перевізника/експедитора ПТЕП «Автотрансекпедиція» про транспортні витрати №3 049 від 29.04.2024;
- Довідка перевізника/експедитора ПТЕП «Автотрансекпедиція» про транспортні витрати №3050 від 29.04.2024;
- Довідка перевізника/експедитора ПТЕП «Автотрансекпедиція» про транспортні витрати №3079 від 29.04.2024;
- Довідка перевізника/експедитора ПТЕП «Автотрансекпедиція» про транспортні витрати №3136 від 02.05.2024;
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Стосовно відомостей у графі 33 оскаржуваного рішення про те, що «До митного оформлення надано експортну декларацію країни відправлення від 09.03.2024 №223120240000854173 без перекладу в зв'язку з чим відомості зазначені в них не можливо ідентифікувати з задекларованими відомостями», суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 53 МК України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. До зазначеного переліку не входить такий документ, як експортна декларація.
За таких підстав та враховуючи, що вказані вище твердження відповідача спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, а будь-яких доведених підстав для коригування митної вартості товару оскаржуване рішення не містить, суд дійшов висновку, що подані декларантом документи, в даному випадку, слід вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару за ціною договору.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Така позиція суду узгоджується із обов'язковою для врахування практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема у його постанові від 04 квітня 2018 року по справі № 826/27058/15 (№К/9901/35148/18).
Судом встановлено, що в рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідачем всупереч вказаним вище правовим нормам не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, на наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору.
Більше того, матеріалами справи документально не підтверджено факту надання декларантом позивача документів, що містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, на підставі чого контролюючий орган розпочав процедуру консультацій.
Ненаведення митницею в рішеннях про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
При цьому, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12 та від 31 березня 2015 року у справі № 21-127а15.
Виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем разом з митною декларацією документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.
Судом відхиляються посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
У рішеннях про коригування митної вартості також відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані рішення не відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.
Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 353, 29 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов приватного підприємства «Будпостач» (02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9-Е, кімната 314; код ЄДРПОУ 24267110) до Черкаської митниці (18007, місто Черкаси, вулиця Остафія Дашковича, будинок 76; код ЄДРПОУ ВП 44005652) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці від 06.05.2024 №UA902080/2024/000095/1 про коригування митної вартості товарів.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці на користь приватного підприємства «Будпостач» понесені останнім судові витрати у розмірі 10 353, 29 грн (десять тисяч триста п'ятдесят три гривні двадцять дев'ять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.