ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"04" лютого 2025 р. Справа № 300/624/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитин Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення від 23.12.2024, зобов'язання перевести на пенсію за віком згідно Закону «Про державну службу», з моменту звернення 20.09.2024, із відповідною заявою.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 4 КАС України відповідач - це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина друга статті 5 КАС України).
У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (частина 1 статті 160 КАС України).
Також, частиною 5 статті 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5).
Згідно, змісту позовної заяви та прохальної її частини, ОСОБА_1 заявлено позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, за якими позивач просить визнати протиправним та скасування рішення від 23.12.2024, зобов'язання перевести на пенсію за віком згідно Закону «Про державну службу», з моменту звернення 20.09.2024, із відповідною заявою.
Однак, перевіряючи на відповідність позовну заяву вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив, що рішення від 23.12.2024 про відмову у перерахунку пенсії яке просить скасувати позивач у спірних правовідносинах розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Волинській області, яким 15.01.2024 прийнято рішення №0925580022931 про відмову у призначенні пенсії.
Крім того, суд звертає увагу, згідно описової частини позовної заяви позивачем зазначено, що заяву від 20.09.2024 на підставі якої про переведення на пенсію держслужбовця розглянуло Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області яке своїм рішенням від 27.09.2024 №09950001841 відмовило мені у призначенні пенсії.
Таким чином, позивачу необхідно визначитися з предметом оскарження та привести описову і мотивувальну частину адміністративного позову у відповідність до прохальної частини та наявних в матеріалах позову письмових документів, шляхом зазначення у таких частинах позову єдиного обґрунтування та вимог а також визначитись із предметом оскарження.
Враховуючи вищевикладене, позивачем невірно визначено склад відповідачів та не належно сформульовано описову та прохальну частину позову, що свідчить про невірно обраний спосіб судового захисту.
Відтак, суд зазначає, що позивачу необхідно викласти позовні вимоги у відповідності до вимог статті 160 КАС України, шляхом подання належно оформленої позовної заяви, із зазначенням відповідачів у відповідності з пред'явленими позовними вимогам та чітко сформулювати описову та прохальну частину позову, що дасть можливості суду визначити предмет даного спору.
Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (частина 8 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Одночасно, в позовній заяві позивачем зазначено, що вона звільненена від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Так, згідно положень пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Однак, суд зазначає, що ОСОБА_1 , на підтвердження звільнення від сплати судового збору, не надано документа, що підтверджує її статус особи з інвалідністю I та II груп, на основі якого надаються відповідні пільги щодо сплати судового збору.
Відтак, судом встановлено, що позивач до позовної заяви не додав документ про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З урахуванням вимог частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (надалі, також - Закон №3674-VI).
Згідно із статями 1 та 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Зважаючи на предмет спору, суд зазначає, що звернена позивачем позовна вимога в даній справі носить немайновий характер.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 № 4059-IX, встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року у розмірі 3028 гривні.
Відтак, розмір судового збору за подання до суду адміністративного позову із заявленою позивачем позовною вимагаю немайнового характеру складає 1211,20 грн.
Таким чином, вищенаведений недолік необхідно усунути шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з вищевикладеним, згідно з вимогами статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання:
- належно оформленої позовної заяви із зазначенням відповідачів у відповідності з пред'явленими позовними вимогам та чітко сформулювати прохальну частину позову та приведення описової і мотивувальної частини адміністративного позову у відповідність до прохальної частини та наявних в матеріалах позову письмових документів, шляхом зазначення у таких частинах позову єдиного обґрунтування та позовних вимог;
- документа про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Микитин Н.М.