Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 лютого 2025 року Справа№200/8347/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Голуб В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення № 056650010811 від 10.10.2024, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення № 056650010811 від 10.10.2024 та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він звернувся до органів Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії. Проте, рішенням № 056650010811 від 10.10.2024 йому було відмовлено у призначенні пенсії. Так, головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області при розрахунку стажу позивача не було зараховано період навчання з 01.09.1997 по 29.05.2001. Проте, на переконання позивача, вказаний період має бути врахований до пільгового стажу адже він закінчив Селидівський гірничий технікум за спеціальністю «експлуатація і ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» та по закінченню зазначеного навчального закладу позивач влаштувався на роботу електрослюсарем, тобто за набутою професією.
З огляду на зазначене, позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 056650010811 від 10.10.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити ОСОБА_1 з 01.10.2024 пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1, з врахуванням пільгового стажу по Списку № 1 з 01.09.1997 по 29.05.2001.
Відповідачем надано відзив на позов. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами представник пенсійного органу зазначив, що заява позивача від 01.10.2024 про призначення пенсії була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області за принципом екстериторіальності та, за наслідками розгляду, було винесено рішення № 056650010811 від 10.10.2024 про відмову у призначенні пенсії. За результатами розгляду наданих документів встановлено, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 44 роки 11 місяців 05 днів, пільговий стаж роботи за списком № 1 - 22 роки 07 місяців 14 днів, в тому числі по постанові № 202 - 3 місяці 13 днів. До страхового стажу за доданими документами не зараховано період навчання з 01.09.1997 до 29.05.2001, оскільки в довідці від 17.09.2024 № 01/19-65 відсутні підстави видачі. Враховуючи викладене, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою від 09 грудня 2024 року Донецький окружний адміністративний суд прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення № 056650010811 від 10.10.2024,а зобов'язання вчинити певні дії, та відкрив провадження по справі № 200/8347/24. Розгляд адміністративної справи суд вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Разом з тим, суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому дію воєнного стану було продовжено, та станом на день винесення рішення він діє.
З огляду на введення на території України воєнного стану, справа розглянута судом протягом розумного строку.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України із зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 , про свідчать копії паспорта серії НОМЕР_1 .
Судом з довідки від 17.09.2024 № 01/19-65 та копії диплому серії НОМЕР_2 від 29.05.2001 встановлено, що у період з 01.09.1997 по 29.05.2001, позивач навчався у Селидівському гірничому технікумі.
В свою чергу, відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_3 від 18.05.2000 позивач у період з 22.10.2001 по 27.01.2004 працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею.
01 жовтня 2024 року позивач звернувся до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії.
За наслідками розгляду вказаної заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області було винесено рішення № 056650010811 від 10.10.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. За результатами розгляду наданих документів встановлено, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 44 роки 11 місяців 05 днів, пільговий стаж роботи за Списком № 1 - 22 роки 07 місяців 14 днів, в тому числі по постанові № 202 - 3 місяці 13 днів. До страхового стажу за доданими документами не зараховано період навчання з 01.09.1997 до 29.05.2001, оскільки в довідці від 17.09.2024 № 01/19-65 відсутні підстави видачі.
Вважаючи протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії, а також розрахунок стажу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) .
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно з цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно зі статтею 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
За змістом частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Відповідно до положень абзацу 1 пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Згідно з абзацом 3 пункту 2 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає стаття 114 Закону № 1058-IV.
Як вбачається з рішення відповідача № 056650010811 від 10.10.2024, що оскаржується позивачем, підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах є, зокрема, відсутність у нього пільгового стажу, передбаченого частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
З аналізу вищенаведеного можливо зробити висновок, що для призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV необхідним є: 1) наявність трудового стажу не менше 25 років; 2) віднесення професії до списку робіт і професій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 та постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 відповідно; 3) безпосередня зайнятість повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин.
Суд зазначає, що відповідачем не враховано при призначенні пенсії період навчання позивача з 01.09.1997 по 29.05.2001 у Селидівському гірничому технікумі.
Відповідно до статті 38 Закону України № 103/98-ВР від 10.02.1998 «Про професійну (професійно-технічну) освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Таким чином, за певних умов, до пільгового стажу може бути зарахований час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти.
Визначаючи статус вказаного навчального закладу, слід застосовувати законодавство, яке було чинним на час навчання позивача.
На час навчання позивача правовідносини у сфері освіти регулювалися Законом Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про народну освіту» від 28.06.1974 № 2778-VIII.
Згідно зі ст. 42 Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про народну освіту» професійно-технічні навчальні заклади є основною школою професійно-технічної освіти молоді і формування гідного поповнення робітничого класу. До професійно-технічних навчальних закладів (училищ, професійних шкіл) приймаються громадяни СРСР, які закінчили восьмирічну або середню загальноосвітню школу.
Особам, які закінчили професійно-технічні навчальні заклади, присвоюється відповідна кваліфікація (розряд, клас, категорія) з професії і видається атестат встановленого зразка, а тим, хто добився особливих успіхів у навчанні при зразковій поведінці, - атестат з відзнакою. Особам, які закінчили середні професійно-технічні училища, видається диплом про присвоєння кваліфікації з професії і здобуття середньої освіти, а тим, хто особливо відзначився, - диплом з відзнакою (стаття 48 Закону № 2778-VIII).
Відповідно до ч. 1 ст. 49 цього Закону середня спеціальна освіта здійснюється в технікумах, училищах та інших навчальних закладах, віднесених у встановленому порядку до середніх спеціальних навчальних закладів.
Після набуття чинності Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки від 23.05.1991 № 1060-ХІІ «Про освіту» та Закону України «Про вищу освіту» технікуми віднесені до вищих навчальних закладів І рівня акредитації, в яких здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.
Статтею 32 Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про освіту» визначено, що професійно-навчальними виховними закладами є: професійно-технічне училище, професійні училища різних рівнів.
Натомість, статтею 34 вказаного Закону визначено, що вищими навчальними закладами є технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.
Водночас, у статті 43 вказаного Закону № 1060-ХІІ зазначено, що вищими закладами освіти є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.
Відповідно до статусу вищих закладів освіти встановлено чотири рівні акредитації: перший рівень - технікум, училище, інші прирівняні до них вищі заклади освіти;
другий рівень - коледж, інші прирівняні до нього вищі заклади освіти;
третій і четвертий рівні (залежно від наслідків акредитації) - інститут, консерваторія, академія, університет.
Враховуючи викладене, суд зауважує, що Селидівський гірничий технікум не відноситься до професійно-технічних навчальних закладів, час навчання в яких зараховується до пільгового стажу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі справа № 676/5212/17.
Крім того, суд зауважує, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі, в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. В свою чергу, перерва між днем закінчення позивачем навчання і днем зарахування на роботу перевищує три місяці, а саме позивач закінчив навчання 29.05.2001, а влаштувався на роботу 22.10.2001.
Отже вимоги позивача в частині зарахування періоду навчання до пільгового стажу не підлягають задоволенню.
Разом з тим, з метою повного та всебічного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати спірний період навчання до страхового стажу, з огляду на наступне.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Законом № 1058-IV (тобто до 01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (стаття 24 Закону № 1058-IV).
До 01.01.2004 періоди навчання за денною формою здобуття освіти у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі зараховуються до стажу роботи (пункт “д» статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення»).
Періоди навчання можуть зараховуватися до стажу роботи на підставі записів у трудовій книжці, якщо підставою для внесення записів до трудової книжки про зарахування на навчання та відрахування з навчання зазначено реквізити відповідних наказів або реквізити документа про освіту (диплом, свідоцтво тощо) - номер та дата видачі.
Водночас періоди навчання підтверджуються і дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. Окрім того, для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального курсу або окремих його етапів (пункт 8 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637).
Судом з довідки від 17.09.2024 № 01/19-65 та копії диплому серії НОМЕР_2 від 29.05.2001 встановлено, що у період з 01.09.1997 по 29.05.2001 позивач навчався у Селидівському гірничому технікумі.
Вказані документи були надані відповідачу разом із заявою про призначення пенсії.
Посилання відповідача на відсутність в довідці від 17.09.2024 № 01/19-65 підстав її видачі є проявом надмірного формалізму.
Враховуючи, що спірне рішення ґрунтується на невірному визначенні стажу позивача, суд вважає за можливе визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 056650010811 від 10.10.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 ОСОБА_1 .
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити пенсію, суд зазначає наступне.
У випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.
Тобто, призначення пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу.
У такому випадку, суд може лише зобов'язати пенсійний орган повторно розглянути заяву про призначення пенсії, вказавши на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення.
Отже, вимога позивача про призначення пенсії не підлягає задоволенню.
Проте, з метою повного та всебічного захисту прав позивача, суд вважає за можливе зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.10.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, з врахуванням до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1997 по 29.05.2001.
З огляду на зазначене вище, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, але підлягають частковому задоволенню.
Крім того, суд зауважує, що суд розглядає справу в межах позовних вимог, які викладені у прохальній частині.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем за подання даного адміністративного позову було сплачено судовий збір в розмірі 1 211, 20 грн. Втім, при зверненні до суду позивач мав сплатити 968, 96 грн (1 211, 20 * 0. 8), адже позов був поданий в електронній формі.
Оскільки позов ОСОБА_1 задоволено частково, суд дійшов висновку про необхідність стягнення суми судового збору у розмірі 400, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь позивача.
Щодо надміру сплаченого судового збору у розмірі 242, 24 грн., суд роз'яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 118, 139, 159-165, 199, 244-247, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправним та скасування рішення № 056650010811 від 10.10.2024, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 056650010811 від 10.10.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.10.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, з врахуванням до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1997 по 29.05.2001.
В іншій частині позовних вимог, - відмовити
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 400, 00 грн. (чотириста гривень).
Рішення складено у повному обсязі та підписано 04 лютого 2025 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Голуб