Номер провадження 22-ц/821/507/25 Справа № 711/3512/24
Придніпровський районний суд м. Черкаси
про залишення апеляційної скарги без руху
04 лютого 2025 року м. Черкаси
Суддя судової палати в цивільних справах Черкаського апеляційного суду, Сіренко Ю.В., розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Хорошуна Сергія Анатолійовича на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення частки у спільній частковій власності, визнання права власності на квартиру,
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.12.2024 позов ОСОБА_2 задоволено повністю.
Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 через свого представника подала апеляційну скаргу.
Однак, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду, з огляду на таке.
Статтею 356 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду апеляційних скарг на судові рішення.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року, в якому було подано позов, складав 3028,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Враховуючи, що позовна заява містить дві вимоги майнового характеру та одну немайнову вимогу, позивач сплатила судовий збір за подання позовної заяви у справі в сумі 8839,20 грн (3814 грн + 3814 грн + 1211,20 грн).
Оскільки скаржником оскаржується рішення суду повністю, тому судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 грудня 2024 року складає 13258,80 грн (8839,20 грн х 150%).
Разом з тим, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник ставить питання про відстрочку від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір», посилаючись на скрутне матеріальне становище. На підтвердження до заяви про відстрочку сплати судового збору долучає копію витягу з трудової книжки, копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією та копію довідки про доходи № 3150141263802136 від 28.01.2025.
Перевіривши клопотання та додані до нього документи, суд апеляційної інстанції доходить такого висновку.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право суду відстрочити та розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити особу від його сплати.
Зокрема п. 5 ч. 1 ст. 8 вказаного закону встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача ? фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 ЗУ "Про судовий збір").
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Так, оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26.07.2005, рішення ЄСПЛ "Jedamski and Jedamska v. Poland" від 25.07.2005).
Таким чином, основною умовою для відстрочки суми сплати судового збору є тяжкий майновий стан особи, що звертається до суду, який вона повинна довести поданими письмовими доказами.
Звертаючись з клопотанням про відстрочку сплати судового збору, ОСОБА_1 надає довідку про доходи № 3150141263802136 від 28.01.2025, відповідно до якої остання перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Черкаській області і отримує пенсію по інвалідності, сума якої за період з 01.07.2024 по 31.12.2024 складає 17880 грн.
Надані разом з клопотанням довідки не містять інформації щодо доходів скаржника за 2024 календарний рік в повному обсязі. Отже, ОСОБА_1 не надано підтверджень того, що розмір судового збору, який підлягає сплаті, перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік або є інші підстави для звільнення чи відстрочки сплати судового збору відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених ст. 356 цього Кодексу, а також в разі несплати суми судового збору застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу, тобто апеляційна скарга повинна бути залишена без руху і скаржнику надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
З огляду на викладене, апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Хорошуна Сергія Анатолійовича на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 грудня 2024 року підлягає залишенню без руху для сплати скаржником судового збору в розмірі 13258,80 грн та надання до суду доказів такої оплати або клопотання про відстрочку сплати судового збору разом з належними документами, які звільняють скаржника від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись ст. ст.185, 356, 357 ЦПК України, суддя, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Хорошуна Сергія Анатолійовича на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення частки у спільній частковій власності, визнання права власності на квартиру залишити без руху, надавши десятиденний строк з моменту отримання скаржником копії ухвали Черкаського апеляційного суду для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Копію ухвали направити скаржнику для виконання.
Роз'яснити скаржнику, що в разі невиконання цієї ухвали в зазначений термін апеляційна скарга відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Сіренко