Справа № 553/471/22 Номер провадження 22-ц/814/769/25Головуючий у 1-й інстанції Москаленко В.В. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
04 лютого 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,
розглянувши у місті Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Нескородя Віталія Миколайовича на ухвалу Ленінського районного суду м.Полтави від 23 вересня 2024 року, постановлену суддею Москаленко В.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , про визнання шлюбу припиненим, встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною сумісною власністю, припинення права особистої власності та визнання права на частину майна,
Із березня 2022 року у провадженні Ленінського районного суду м.Полтави перебувала цивільна справа №553/471/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання шлюбу припиненим, встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною сумісною власністю, припинення права особистої власності та визнання права на частину майна.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Полтави від 23.09.2024 застосовано до представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Нескородя В.М. заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.
Стягнуто з ОСОБА_5 штраф у розмірі 0,3 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908,40 грн. на користь Державної судової адміністрації України.
Ухвала районного суду вмотивована тим, що в діях представника позивача - адвоката Нескородя В.М. наявні ознаки неналежного виконання процесуальних обов'язків та зловживання процесуальними правами. Зокрема, допущено повторну неявку в судове засідання без поважних причин та повторно ініційовано клопотання про визнання обов'язковою явки відповідача ОСОБА_3 , підстави якого є аналогічними, вже розглянутому судом клопотанню датованому 30.07.2024.
04.10.2024 представник позивача - адвокат Нескородь В.М. звернувся в суд із заявою про скасування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Полтави від 24.10.2024 у задоволенні заяви представника позивача - адвоката Нескородя В.М. про скасування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу, визначеного ухвалою цього ж суду від 23.09.2024 - відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою районного суду від 23.09.2024, адвокат Нескородь В.М. оскаржив її в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення норм процесуального права, вважає відсутніми підстави для застосування до нього заходів процесуального примусу у вигляді штрафу та просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.
Стосовно повторного звернення в суд із клопотанням щодо визнання явки учасника справи обов'язковою зазначає, що перша така заява була зроблена в усному порядку. В той же час, розуміючи необхідність оцінки всіх обставин по справі безпосередньо від учасника справи, а не від його представника, сторона позивача звернулася в суд уже із письмовим клопотанням, навівши обґрунтування щодо його задоволення.
Зазначає, що установлена судом повторна неявка позивача є підставою для застосування вимог частини п'ятої статті 223 ЦПК України, а тому не може бути сама по собі причиною застосування процесуального примусу, який є надзвичайною мірою відповідальності, яка може бути застосована у виключних випадках.
Звертає увагу, що оскаржувана ухвала не містить обґрунтувань, яким чином неявка представника перешкоджала розгляду справи по суті спору. Зокрема, в контексті того, що ним було вжито усіх необхідних заходів з метою належного повідомлення суду про неможливість з'явитися та про розгляд справи за відсутності.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 20.12.2024 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 24.12.2024.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Учасники судового процесу, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду, в судове засідання не з'явилися, що з огляду на положення частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що у березні 2022 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , уточнивши позовні вимоги заявою від 23.03.2022, у якій просила:
- встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім'єю, ведення спільного побуту, бюджету та господарства без реєстрації шлюбу із червня 2010 року до листопада 2020 року;
- визнати об'єктами права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майно, набуте в період часу із червня 2010 року до листопада 2020 року, а саме:
1) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 85505853220;
2) земельну ділянку площею 0,2546 га кадастровий номер 5322081601:01:001:0252, розташовану в Полтавській області Козельщинському районі селі Говтва, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 85607753220;
3) земельну ділянку площею 0,0972 га кадастровий номер 5322081601:01:001:0251, розташовану в Полтавській області Козельщинському районі селі Говтва, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 85565153220;
4) земельну ділянку площею 0,25 га кадастровий номер 5322081601:01:001:0250, розташовану в Полтавській області Козельщинському районі селі Говтва, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 85536653220;
5) квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1157343353101;
6) квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1157147053101;
7) нежитлове приміщення (кладова 47 (СХLIІ)) у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1158179953101;
8) нежитлове приміщення (кладова 46 (СХLI)) у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1157650353101;
9) автомобілі: «РУТА 20», 2007 року випуску, об'єм двигуна 2464 см3, дата державної реєстрації 01.07.2021, держ. номер НОМЕР_1 , «ГАЗ 32213 ПЕ», 2002 року випуску, об'єм двигуна 2445 см3, дата реєстрації 10.08.2019, держ. номер НОМЕР_2 , «ГАЗ РУТА 25 ПЕ», 2007 року випуску, об'єм двигуна 2464 см3, дата реєстрації 20.03.2019, держ. номер НОМЕР_3 , «РУТА 25 ПЕ», 2007 року випуску, об'єм двигуна 2446 см3, дата державної реєстрації 13.05.2017, держ. номер НОМЕР_4 , «LEXUS LS 460», 2007 року випуску, об'єм двигуна 4600 см3, дата державної реєстрації 05.11.2019, держ. номер НОМЕР_5 ;
- припинити право особистої власності ОСОБА_2 на таке майно та визнати за ним та ОСОБА_1 право власності по частині кожному на спільно набуте майно подружжя;
- зобов'язати ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів та транспортні засоби, а саме: «РУТА20», 2007 року випуску, об'єм двигуна 2464 см3, дата державної реєстрації 01.07.2021, держ. номер НОМЕР_1 , «ГАЗ 32213 ПЕ», 2002 року випуску, об'єм двигуна 2445 см3, дата реєстрації 10.08.2019, держ. номер НОМЕР_2 , «ГАЗ РУТА 25 ПЕ», 2007 року випуску, об'єм двигуна 2464 см3, дата реєстрації 20.03.2019, держ. номер НОМЕР_3 , «РУТА 25 ПЕ», 2007 року випуску, об'єм двигуна 2446 см3, дата державної реєстрації 13.05.2017, держ. номер НОМЕР_4 , «LEXUS LS 460», 2007 року випуску, об'єм двигуна 4600 см3, дата державної реєстрації 05.11.2019, держ. номер НОМЕР_5 , - для виконання рішення суду та реєстрації права власності на транспортні засоби у встановленому законом порядку.
Справа неодноразово призначалася до судового розгляду та ухвалою суду від 13.12.2023 прийнята до провадження судді Москаленко В.В.; підготовче судове засідання призначено на 17.01.2024./а.с.16 т.5/
Представництво інтересів позивачки ОСОБА_1 в суді першої інстанції здійснювалося адвокатом Нескородь В.М., яким 17.01.2024 подано до суду клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 17.01.2024 з підстав його зайнятості в іншому судовому процесі./а.с.21,22 т.5/
17.01.2024 за клопотанням представника позивача - адвоката Нескородя В.М. розгляд справи вікладено на 13-00 год. 19.02.2024./а.с.24 т.25/
Ухвалою Ленінського районного суду м.Полтави від 19.02.2024 закрито підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду на 14-00 год. 14.03.2024./а.с.55 т.5/
14.03.2024 розгляд справи не відбувся з підстав перебування головуючого судді на лікарняному та був відкладений на 10-00 год. 28.03.2024./а.с.65 т.5/
28.03.2024 у судовому засіданні, яке проводилося за участі представника позивача - адвоката Нескородя В.М., оголошено перерву до 14-00 год. 18.04.2024./а.с.81-84 т.5/
18.04.2024 у судовому засіданні, яке проводилося за участі позивачки ОСОБА_1 та її представника - адвоката Нескородя В.М., оголошено перерву до 24.04.2024./а.с.102-105 т.5/
24.04.2024 представник позивача - адвокат Нескородь В.М. звернувся в суд із клопотанням про відкладення розгляду справи з підстав його зайнятості в іншому судовому процесі та неможливості прибути свідка./а.с.115 т.5/
24.04.2024 розгляд справи відкладено на 10-00 год. 07.05.2024 з підстав неявки усіх учасників судового процесу./а.с.117 т.5/
07.05.2024 представник позивача - адвокат Нескородь В.М. звернувся в суд із клопотанням про відкладення розгляду справи з підстав його зайнятості в іншому судовому процесі та неможливості прибути свідка./а.с.127 т.5/
07.05.2024 розгляд справи відкладено на 10-00 год. 13.06.2024 з підстав неявки усіх учасників судового процесу./а.с.129 т.5/
13.06.2024 у судовому засіданні, яке проводилося за участі позивачки ОСОБА_1 та її представника - адвоката Нескородя В.М., оголошено перерву до 13-00 год. 30.07.2024./а.с.144-146 т.5/
30.07.2024 в ході судового розгляду справи представником позивача - адвокатом Нескородь В.М. заявлено усне клопотання про виклик співвідповідача ОСОБА_3 для дачі пояснень особисто; суд першої інстанції дійшов висновку, що явка відповідача не є обов'язковою та оголосив у судовому засіданні перерву до 19.08.2024./а.с.160-163 т.5/
19.08.2024 представник позивача - адвокат Нескородь В.М. звернувся в суд із клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою./а.с.174 т.5/
19.08.2024 розгляд справи відкладено на 14-00 год. 23.09.2024 з підстав неявки усіх учасників судового процесу./а.с.176 т.5/
23.09.2024 представник позивача - адвокат Нескородь В.М. звернувся в суд із клопотанням у якому просив: визнати явку ОСОБА_3 обов'язковою та вирішити питання про її допит у судовому засіданні; провести судове засідання у даній справі, яке призначене на 14-00 год. 23.09.2024 без участі позивачки та її представника./а.с.186-187 т.5/
Застосовуючи до представника позивача - адвоката Нескородя В.М. заходи процесуального примусу у вигляді штрафу районний суд виходив із того, що в діях останнього наявні ознаки неналежного виконання процесуальних прав та обов'язків, а саме, допущено повторну неявку в судове засідання без поважних причин та ініційовано клопотання з підстав аналогічних розглянутому судом клопотанню 30.07.2024 про визнання обов'язковою явки в судове засідання відповідача ОСОБА_3 .
Апеляційний суд визнає такі висновки районного суду помилковими, із огляду на наступне.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Згідно із позицією Верховного Суду, сформульованою у справі №910/1873/17 постанова від 08.05.2018, принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.
Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.
Формулювання «зловживання правом» необхідно розуміти, як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права, "injuria". Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб'єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.
За змістом статей 143, 144 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Статтею 148 ЦПК України визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, серед іншого, у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Підставою для стягнення в дохід державного бюджету штрафу в порядку процесуального примусу є факт недобросовісної поведінки учасника судового процесу, ухилення, тобто уникнення, ігнорування вчинення дій, покладених судом без поважних причин, зловживання процесуальними правами, що має певну мету перешкоджання судочинству, та умисне, без поважних причин, неподання доказів або повідомлення про неможливість їх подання.
При цьому заходи процесуального примусу не можна розглядати, як вид відповідальності, а тим паче як покарання, оскільки вони покликані забезпечити виконання правил цивільного судочинства, а не покарати особу. Тобто вони повинні спонукати особу припинити протиправні дії, спрямовані особою на перешкоджання судочинства.
Отже притягнення особи до відповідальності за процесуальні зловживання повинно ґрунтуватися на доказах її вини. Факти процесуальних зловживань можна віднести до фактів, що доказуються в режимі процесуальних фактів, які включаються у загальний або локальний предмет доказування у справі.
При постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції наведені норми права неправильно застосував, залишивши поза увагою, що підставою відкладення судового засідання, яке призначалося на 19.08.2024 стала неявка усіх учасників судового процесу, а не лише адвоката Нескородя В.М., тоді як судове засідання, що призначалося на 23.09.2024 він просив проводити за його відсутності.
Одночасно із цим, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутністю, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Таким чином матеріали справи не містять доказів на підтвердження повторного чи систематичного невиконання представником позивача - адвокатом Нскородь В.М. процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, у тому числі, і щодо звернення в суд із повторним клопотанням про визнання явки відповідача обов'язковою. Наведене є реалізацією стороною позивача процесуальних прав і підстав вважати письмове клопотання повторним колегія суддів не вбачає.
Суд першої інстанції не звернув увагу на вказані обставини та дійшов до помилкового висновку про застосування до представника позивача - адвоката Нескородя В.М. заходів процесуального примусу у вигляді штрафу. Відповідно судом першої інстанції будо допущено порушення норм процесуального права, оскільки підстави для стягнення штрафу з адвоката Нескородя В.М. відсутні, а тому оскаржена ухвала підлягає до скасування.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України понесені адвокатом Нескородь В.М. судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 484,50 грн. слід компенсувати за рахунок держави.
Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу адвоката Нескородя Віталія Миколайовича - задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду м.Полтави від 23 вересня 2024 року - скасувати.
Компенсувати ОСОБА_5 за рахунок держави судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 484,50 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 04.02.2025.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді Ю.В. Дряниця
О.В. Чумак