Справа № 552/1685/24 Номер провадження 22-ц/814/399/25Головуючий у 1-й інстанції Шаповал Т. В. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.
04 лютого 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Одринської Т.В.,
Суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Сальної Н.О.,
представника позивача - адвоката Оніпка Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 06 серпня 2024 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Кожевнікова С.О. про призначення експертизи
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, відповідно до якого просив стягнути з відповідача на його користь 406 096,00 грн в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 25 березня 2024 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.
19.07.2024 до суду від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Кожевнікова С.О. надійшло клопотання про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи. Клопотання обґрунтоване тим, що предметом доказування у справі є розмір збитків, а з пред'явленим позивачем до стягнення розміром відшкодування не погоджується.
Ухвалоюу Київського районного суду м. Полтави від 06 серпня 2024 року клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Кожевнікова С.О. про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи - задоволено.
Призначено у справі судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Полтавського науково дослідного експертно кримінального центру МВС України (36004, м. Полтава, пров. Рибальський,8), попередивши експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
На вирішення експертів поставлено наступні питання:
1. Яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Кіа SPORTAGE» д.н.з. НОМЕР_1 , 2017 року випуску, без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, станом на дату ДТП, тобто на 18 листопада 2023 року, без врахування ПДВ?
2. Яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Кіа SPORTAGE» д.н.з. НОМЕР_1 , 2017 року випуску, з урахуванням фізичного зносу вузлів і деталей, станом на дату ДТП, тобто на 18 листопада 2023 року без врахування ПДВ?
3. Який розмір матеріального збитку завдано транспортному засобу «Кіа SPORTAGE» д.н.з. НОМЕР_1 , 2017 року випуску, станом на дату ДТП, тобто на 18 листопада 2023 року без врахування ПДВ?
4. Яка ринкова вартість транспортного засобу «Кіа SPORTAGE» д.н.з. НОМЕР_1 , 2017 року випуску, станом на дату ДТП, тобто на 18 листопада 2023?
Зобов'язано сторони у справі забезпечити безперешкодний доступ експерта до об'єкта дослідження.
Витрати, пов'язані з проведенням експертизи, покладено на відповідача ОСОБА_2 .
В розпорядження експерта для проведення експертизи ухвалено надати матеріали цивільної справи № 552/1685/24.
Сторонам по справі роз'яснено наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені ст. 109 ЦПК України.
Провадження у справі зупинено.
Місцевий суд, заслухавши думку представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що клопотання сторони відповідача про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи заявлене в межах позовних вимог, є обґрунтованим; для з'ясування обставин, що мають значення у даній справі, необхідні спеціальні знання, а сторонами не надані відповідні висновки експертів, а тому підлягає задоволенню.
Із вказаною ухвалою про призначення експертизи не погодився позивач ОСОБА_1 та оскаржив її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі прохав ухвалу місцевого суду скасувати, відмовивши відповідачу у задоволенні клопотання про призначення експертизи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, оскільки постановлена на стадії підготовчого провадження у справі. Дійсної потреби у призначенні експертизи не було, оскільки позивачем до позову було долучено оцінку незалежного експерта, надану на його замовлення до подання позову. На думку скаржника, питання призначення експертизи вирішено судом передчасно (не визнавши неналежними докази, які надавав позивач), а повинно вирішуватись лише після ґрунтовного вивчення обставин справи на стадії розгляду справи по суті з урахуванням доводів сторін щодо необхідності призначення експертизи. Доказів відсутності можливості провести експертизу самостійно відповідачем не надано. Виходячи з предмету позовних вимог та наявності Звіту про оцінку автомобіля, ремонтної калькуляції страхової компанії, на підставі якої було здійснено страхове відшкодування, клопотання відповідача про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи задоволенню не підлягало. Також, скаржником зазначено, що зупинення провадження у справі суперечить вимогам закону щодо розумного строку розгляду справи.
27.09.2024, в межах встановленого судом процесуального строку, до апеляційного суду за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Кожевнікова С.О., надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого прохали відмовити в задоволенні апеляційної скаргу, а ухвалу місцевого суду залишити без змін, як таку, що постановлена з дотриманням норм процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Відповідно до частини 1 статті 103ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
У відповідності із вимогами ст. ст. 12, 81, 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх. Принцип змагальності тісно пов'язаний з принципом рівності; Рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, «без якого змагальність як принцип не існує». Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.
Одним із доказів у справі є висновок судової експертизи, яка призначається саме судом.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є відшкодування майнової шкоди, завданої належному позивачу автомобілю «Кіа SPORTAGE» д.н.з. НОМЕР_1 , 2017 року випуску, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що трапилась 18.11.2023.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача, як особи, винної в ДТП, в рахунок відшкодування майнової шкоди суму і розмірі 406 096,00 грн, як різницю між вартістю матеріального збитку (відновлювального ремонту) та виплаченим страховим відшкодуванням.
На підтвердження суми збитків позивачем долучено до позову Звіт про оцінку майна, наданого на замовлення позивача суб'єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_3 (а.с. 32-71 т. 1).
Відповідач у справі заперечував суму визначеного позивачем матеріального збитку на підставі вказаного Звіту, зокрема з огляду на те, що з фотографій, які додані до нього, вбачається, що автомобіль позивача мав пошкодження лише правої передньої частини бамперу, тоді як відповідно до висновку оцінювача сума матеріального збитку (649 096,31 грн) майже дорівнює вартості всього автомобіля (650 320 грн).
Одним із доказів, які можуть спростувати доводи позивача та наданий ним доказ (Звіт про оцінку ФОП ОСОБА_3 ) і є висновок судової експертизи.
Реальний розмір завданої шкоди, внаслідок ДТП можливо визначити лише за допомогою спеціальних знань у сфері автотоварознавства.
Місцевий суд дійшов вірного висновку про призначення у справі автотоварознавчої експертизи з метою об'єктивного встановлення дійсної ринкової вартості спірного автомобіля, вартості відновлювального ремонту транспортного засобу та розмір матеріального збитку.
Призначення експертизи в межах розгляду справи чи на замовлення поза межами розгляду справи є правом учасника справи на збирання доказів у спосіб, визначений законом, на його вибір.
Доводи скаржника про порушення місцевим судом процесуального порядку розгляду клопотання про призначення судової експертизи є помилковими та спростовуються нормами ЦПК України.
Відповідно до частини 2 статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд, серед іншого, вирішує питання про призначення експертизи (пункт 8).
Оцінка доказів, на предмет їх належності, законності та достатності здійснюється судом при винесенні рішення в нарадчій кімнаті, а не під час розгляду клопотання про призначення експертизи.
Клопотання сторони відповідача про призначення експертизи вирішувалось судом першої інстанції на стадії підготовчого провадження, що відповідає нормам процесуального пава, та за участю представників обох сторін у справі, думку і доводи яких було заслухано судом.
Доводи апеляційної скарги позивача в тій частині, що наданий ним звіт про оцінку, разом із ремонтною калькуляцією страхової компанії є достатніми доказами у справі, тому необхідності у призначенні експертизи не було, - суперечать принципу змагальності та рівності сторін у подачі до суду доказів.
Висновок про достатність доказів для встановлення обставин, що входять в предмет доказування, здійснюється судом під час ухвалення рішення по суті справи, а не під час вирішення клопотання про призначення експертизи.
Доводи апеляційної скарги про те, що призначення експертизи у справі призводить до затягування судового процесу свого також є безпідставними.
Зупинення провадження у справі у разі призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
В матеріалах справи відсутні докази, що поведінка сторони відповідача у справі спрямована на затягування розгляду справи. Реалізація стороною відповідача свого процесуального права на збирання доказів шляхом проведення експертизи у справі не є такими діями.
Враховуючи вид експертизи, кількість поставлених експерту питань, характер призначеної судом експертизи свідчить, що для її проведення необхідний значний проміжок часу, що обумовлює необхідність зупинення провадження, що не суперечить нормам процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи те, що ухвала місцевого суду постановлена з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її зміни чи скасування - відсутні.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, статтями 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 06 серпня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд.
У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, строк на касаційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 05 лютого 2025 року.
Головуючий суддя Т.В. Одринська
Судді О.О. Панченко
В.П. Пікуль