Справа № 554/4925/24 Номер провадження 22-ц/814/768/25Головуючий у 1-й інстанції Чуванова А.М. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
30 січня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів Кузнєцової О.Ю., Одринської Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Філоненко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Бибик Володимир Анатолійович, на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 30 вересня 2024 року (повний текст рішення складено 10 жовтня 2024 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення розміру часток співвласників,-
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення розміру часток співвласників.
В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина на належне майно. Згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №75825599 від 14 лютого 2024 року після смерті ОСОБА_4 14 лютого 2024 року у приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Оканенко Т.Є. заведена спадкова справа №10/2024.
Згідно довідки № 58/02-14 від 10 квітня 2024 року приватного нотаріуса Оканенко Т.Є. в спадковій справі знаходиться заява про прийняття спадщини за заповітом від імені ОСОБА_1 та заява про прийняття спадщини за законом від імені ОСОБА_3 . Інших заяв щодо спадкового майна померлої до нотаріуса не надходило. Свідоцтва про право на спадщину на майно померлої не видавалось.
Таким чином, оскільки в матеріалах спадкової справи міститься заява ОСОБА_3 про прийняття спадщини, то вказана особа є належним відповідачем. Також відповідачем по справі є ОСОБА_2 , як співвласник 3/5 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 та частини земельної ділянки, частка якої невизначена.
У постанові приватного нотаріуса Оканенко Т.Є. від 10 квітня 2024 року №58/02-31 зазначено, що спадкоємцем майна ОСОБА_4 за заповітом є її син ОСОБА_1 . Згідно заяви від 14 лютого 2024 року до спадкової справи долучено заяву чоловіка померлої ОСОБА_3 , як спадкоємця на обов'язкову частку у спадщині.
Згідно вказаної постанови нотаріуса, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частки земельних ділянок, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , після померлої ОСОБА_4 у зв'язку із неможливістю встановити склад спадкового майна, а саме які розміри часток належали померлій.
В мотивувальній частині постанови зазначено, що згідно рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 01 липня 2015 року було виділено в окремий об'єкт нерухомого майна 11/20 частин житлового будинку та земельну ділянку по АДРЕСА_1 , внаслідок чого частки у праві спільної часткової власності інших співвласників змінились. У зв'язку із зазначеним нотаріус не може встановити склад спадкового майна, а саме які частки земельних ділянок належали спадкодавцю.
Згідно з рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 01 липня 2015 року співвласник домоволодіння по АДРЕСА_1 ОСОБА_5 виділив в окремий об'єкт нерухомого майна належні йому 11/20 частин домоволодіння та земельну ділянку площею 571 кв.м., а в користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_6 залишено ділянку площею 490 кв.м.
Згідно рішення Октябрської районної у м. Полтаві ради від 29 вересня 2015 року було погоджено виділення в окрему садибу земельної ділянки по АДРЕСА_1 , яка виділена ОСОБА_5 рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 01 липня 2015 року. За садибою по АДРЕСА_1 зареєстровано земельну ділянку площею 490 кв.м.
В подальшому згідно висновку про розрахунок часток об'єкту нерухомого майна №6222 від 25 червня 2019 року та нотаріально посвідчених заяв співвласників, що залишились у домоволодінні по АДРЕСА_1 було здійснено перерахунок часток співвласників і проведено їх державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Таким чином, на момент смерті спадкодавця ОСОБА_4 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності на житловий будинок, загальною площею 74,7 кв.м., житловою площею 41,7 кв.м., за спадкодавцем ОСОБА_4 на 2/5 частин, та ОСОБА_2 на 3/5 частин.
В частині, що стосується земельних ділянок по АДРЕСА_1 спадкодавець ОСОБА_4 була власником 3/20 частин земельних ділянок з кадастровим номером 5310137000:15:004:0124 площею 0,1 га з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» та з кадастровим номером 5310137000:15:004:0125 площею 0,0061 га з цільовим призначенням «для індивідуального садівництва, для ведення садівництва», на підставі рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 19 серпня 2015 року (справа №554/4786/15-ц). Також за спадкодавцем було проведено державну реєстрацію права власності на вказані ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - індексний номер витягу 49856507 та 50353422.
В подальшому, після виділу в окремий об'єкт нерухомого майна співвласником ОСОБА_5 , спадкодавцем ОСОБА_4 спільно із іншим власником ОСОБА_2 було замовлено і виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок 16 травня 2016 року, за наслідками якої земельній ділянці площею 0,0463 га з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» по АДРЕСА_1 присвоєно новий кадастровий номер - 5310137000:15:004:0140; земельній ділянці площею 0,0027 га з цільовим призначенням «для індивідуального садівництва» по АДРЕСА_1 присвоєно кадастровий номер 5310137000:15:004:0144.
Оскільки після вказаних дій у зв'язку із тривалими віковими хворобами спадкодавець не вчинив дій щодо розрахунку часток земельних ділянок з кадастровими номерами - 5310137000:15:004:0140 та 5310137000:15:004:0144 по АДРЕСА_1 та не здійснив реєстрації права власності на них, то на даний час вказана обставина унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріуса.
Враховуючи, що нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину на частини земельних ділянок, а також наявність особи, яка претендує на обов'язкову частку у спадщині, позивач прохав суд: визначити розмір часток співвласників на земельну ділянку площею 0,0463 га з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5310137000:15:004:0140: спадкодавець ОСОБА_4 - 2/5 частин, ОСОБА_2 - 3/5 частин; визначити розмір часток співвласників на земельну ділянку площею 0,0027 га з цільовим призначенням «для індивідуального садівництва» по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5310137000:15:004:0144: спадкодавець ОСОБА_4 - 2/5 частин, ОСОБА_2 - 3/5 частин.
Короткий зміст рішення місцевого суду
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 30 вересня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення розміру часток співвласників залишено без задоволення.
Рішення місцевого суду мотивовано тим, що визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка немає цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
З рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 30 вересня 2024 року не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу, в якій прохав скасувати оскаржуване рішення місцевого суду та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Позиції учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, порушив норми процесуального права, а висновки не ґрунтуються на зібраних по справі доказах.
Наголошено, що діючим підзаконним нормативно-правовим актом, а саме Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25 грудня 2015 року, передбачена державна реєстрація права власності на спадкодавця, тобто на особу, яка вже померла (зокрема, пункт 66), що свідчить про ефективність обраного позивачем способом захисту.
Позивач вважає, що суд першої інстанції відмов у задоволенні позову виключно із формальних підстав, а застосована ним в оскаржуваному рішенні практика Верховного Суду не є релевантною до спірних правовідносин.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
Відзив на апеляційну скаргу з дотриманням вимог ЦПК України до Полтавського апеляційного суду не надходив.
Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Щодо явки та позиції учасників справи в суді апеляційної інстанції
Представник ОСОБА_1 - адвокат Бибик В.А. під час судового засідання підтримав вимоги поданої апеляційної скарги та прохав її задовольнити з підстав, що у ній наведені.
Інші учасникисправи у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Встановлені обставини справи
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 (а.с.8).
За життя ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Оканенко Т.Є. 15 березня 2023 року, за яким спадкоємцем майна померлої є її син ОСОБА_1 .
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яку у встановленому законом порядку прийняли син ОСОБА_1 за заповітом та чоловік померлої ОСОБА_3 за заявою від 14 лютого 2024 року, як спадкоємець на обов'язкову частку в спадщині, про прийняття спадщини. Інших спадкоємців немає. Приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Оканенко Т.Є. заведена спадкова справа №10/2024.
У зв'язку з наведеним, ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Оканенко Т.Є. із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер якої 5310137000:15:004:0124, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку земельної ділянки площею 0,0061 га, кадастровий номер якої 5310137000:15:004:0125, цільове призначення: для індивідуального садівництва, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с. 11).
Згідно з рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 01 липня 2015 року, співвласнику домоволодіння по АДРЕСА_1 ОСОБА_5 виділено в окремий об'єкт нерухомого майна належні йому 11/20 частин домоволодіння та земельну ділянку площею 571 кв.м., в користуванні ОСОБА_4 і ОСОБА_6 залишено ділянку площею 490 кв.м. (а.с. 14-16).
Відповідно до рішення Октябрської районної у м. Полтаві ради від 29 вересня 2015 року було погоджено виділення в окрему садибу земельної ділянки по АДРЕСА_1 , яка виділена ОСОБА_5 рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 01 липня 2015 року. За садибою по АДРЕСА_1 зареєстровано земельну ділянку площею 490 кв.м. (а.с. 17).
Згідно з рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 19 серпня 2015 року визнано за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 на 3/20 частки земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 5310137000:15:004:0124, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та 3/20 частки земельної ділянки площею 0,0061 га, кадастровий номер 5310137000:15:004:0125, цільове призначення для індивідуального садівництва, для ведення садівництва, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12-13).
Як вбачається з матеріалів справи, висновком про розрахунок часток об'єкту нерухомого майна, розташованого в АДРЕСА_1 , №6222 від 25 червня 2019 року та нотаріально посвідчених заяв співвласників, що залишились у домоволодінні по АДРЕСА_1 , було здійснено перерахунок часток співвласників і проведено їх державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Згідно з висновком від 25 червня 2019 року, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Набока Ю.В. від 15 грудня 2014 року за №2447, частка ОСОБА_4 складає 3/20 частини об'єкту, та на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Носовою Ж.Б. від 02 липня 2015 року за №919, частка ОСОБА_2 складає 3/10 частини об'єкту. Таким чином, згідно проведеного розрахунку часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами реальні частки співвласників складають: ОСОБА_4 - 2/5 частини об'єкту, ОСОБА_2 - 3/5 частини об'єкту (а.с. 19).
Постановою приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Оканенко Т.Є. відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частки земельних ділянок, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , в зв'язку з неможливістю встановити склад спадкового майна, а саме які частки земельних ділянок належать померлій (а.с. 11).
Позиція суду апеляційної інстанції
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21).
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 761/42030/21).
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18.
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
У частині п'ятій статті 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четвертої статті 263 ЦПК України).
У постановах Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 570/997/19 та від 14 серпня 2024 року у справі № 522/3974/20 вказано, що «для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право. Відповідно до частини першої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Разом із тим, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України). З урахуванням зазначеного, Верховний Суд резюмує, що визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування. Аналогічний правовий висновок неодноразово було викладено Верховним Судом у постановах від 20 червня 2018 року у справі № 640/13903/16-ц; від 20 червня 2018 року у справі № 266/5267/18; від 20 березня 2019 року у справі № 550/1040/16-ц; від 22 квітня 2020 року у справі № 601/2592/18; від 22 квітня 2020 року у справі № 127/23809/18; від 27 травня 2020 року у справі № 361/7518/16-ц; від 16 вересня 2020 року у справі № 464/1663/18, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах. […] Крім того, вказаний спосіб захисту не є ефективним у розумінні положень статті 16 ЦК України та не призведе до відновлення порушених прав позивача, за захистом якого вона звернулася до суду».
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).
У справі, що переглядається, місцевий суд правильно зазначив, що визначення частки померлого у праві спільної власності є неналежним способом захисту прав позивача з огляду на те, що вирішення судом питання про права померлої особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, суперечить законодавству; обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. За обставин цієї справи належним способом захисту порушеного права позивача є позов про визнання права власності (права на частку у праві спільної власності на спірне майно) в порядку спадкування, і такі вимоги не були заявлені позивачем. При розгляді справ про визнання права власності на майно в порядку спадкування, встановлення належності спірного майна до складу спадщини є передусім питаннями доведення відповідних обставин, які суд вирішує в мотивувальній частині свого рішення.
З огляду на наведені позивачем у поданій ним апеляційній скарзі доводи щодо здійснення реєстраційних дій за спадкодавцем, колегія суддів вважає за потрібне наголосити, що державна реєстрація права власності не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності (зокрема, на підставі судового рішення), що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17).
Аналізуючи матеріали справи, а також беручи до уваги вимоги позовної заяви, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідив надані сторонами докази, із дотриманням норм процесуального права, правильно застосував норми матеріального права і ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення.
Отже, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Бибик В.А., слід залишити без задоволення, а рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 30 вересня 2024 року - без змін.
Щодо судових витрат
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат, понесені сторонами під час розгляду справи місцевим судом, та відсутні підстави для розподілу судових витрати у вигляді судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Бибик Володимир Анатолійович - залишити без задоволення.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 30 вересня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 05 лютого 2025 року.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді О.Ю. Кузнєцова
Т.В. Одринська