Справа № 761/15755/24
Провадження № 2-а/761/239/2025
20 січня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якого просить: скасувати постанову, про накладення адміністративного стягнення, по справі про адміністративне правопорушення, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА№1944412, винесену 19.04.2024 року поліцейським 1 -го взводу 2 роти 2 батальйону полк-1 Управління патрульної поліції в місті Києві капралом поліції Салюком Юрієм Юрійовичем, про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а справу - закрити, та стягнути понесені судові витрати.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що поліцейським 1-го взводу 2 роти 2 батальйону полк-1 Управління патрульної поліції в місті Києві капралом поліції Салюком Юрієм Юрійовичем, стосовно ОСОБА_1 , винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, постанова серії ЕНА№1944412 від 19.04.2024 року. Згідно вищевказаної постанови, позивачем порушено ПДР України, а саме здійснено рух на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеної дорожнім знаком 5.11, а також те, що вона керувала транспортним засобом з символом номерного знаку «З» закритим стороннім предметом, а саме плівкою, чим порушено п. 2.9.в ПДР України та скоєно адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 190, 00 грн. Разом з тим, позивач не погоджується з винесеною Постановою серії ЕНА№1944412 від 19.04.2024 року та вважає її протиправною і незаконною, оскільки вона не відповідає вимогам закону і дійсним обставинам справи та була винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства, щодо її змісту та процедури складання, а тому звернулася до суду з даним адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2024 матеріали позову передані на розгляд судді Мальцеву Д.О.
03.05.2024 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. позовну заяву залишено без руху та наданий строк позивачу для усунення недоліків.
14.05.2024 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
16.05.2024 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. відкрито провадження у даній справі, розгляду якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 261 КАС України.
04.09.2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача, вважає, що викладені твердження позивача є хибними, а позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Дослідивши та оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 19.04.2024 р. керуючи автомобілем «BMW» 5281, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , разом з своєю неповнолітньою донькою ОСОБА_2 , близько 08 год. 15 хв. рухалась по вул. Олени Теліги м. Київ в бік проспекту Перемоги, рухалась в другій смузі руху, оскільки перша була призначена для руху маршрутних транспортних засобів, позначена дорожнім знаком 5.11. ПДР України. З права була розташована автомобільна заправка АВІАС ПЛЮС, на яку позивач мала намір заїхати, для заїзду на автозаправку була розташована дорожня розмітка, яка дозволяла їй виїзд на смугу руху для маршрутних транспортних засобів, саме в місці де була дана розмітка позивач ввімкнувши заздалегідь правий покажчик повороту, перестроїлась на першу смугу руху - для маршрутних транспортних засобів, позначену дорожнім знаком 5.11. ПДР України, з метою заїзду на автозаправку АВІАС ПЛЮС. На самому заїзді на автозаправку АВІАС ПЛЮС, стояв припаркований автомобіль патрульної поліції. Даний автомобіль, позивач бачила заздалегідь, однак розуміючи що діє в межах і у спосіб вимог ПДР України, продовжувала рух по гальмівній смузі, з включеним правим показником, щоб повернути на право на заїзд на автозаправну станцію АВІАС ПЛЮС, однак була зупинена працівниками поліції. Після зупинки працівники поліції, повідомили їй, що позивач притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КупАП, оскільки нею порушено вимоги позначені дорожнім знаком п. 5.11. ПДР України, крім того зазначили, що на цифрі 3 номерного знаку автомобіля міститься предмет, плівка, яка не дає змогу на відстані 20 метрів визначити символи номерного знаку, чим порушено п. 2.9.в ПДР України та скоєно адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Відповідно до даної постанови серії ЕНА№1944412 від 19.04.2024 року, водій керуючи транспортним засобом, здійснила рух на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.11., також, керувала транспортним засобом з символом номерного знаку «З» який був закритим стороннім предметом, а саме плівкою, чим порушено п. 2.9.в ПДР України, тобто вчинено правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Відповідно до п. 5.11 дорожній знак «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів». Смуга призначена для руху транспортних засобів, що рухаються за встановленими маршрутами, та велосипедистів, якщо рух такою смугою здійснюється попутно загальному потоку транспортних засобів. Дія знака поширюється на смугу руху, над якою він установлений.
Згідно підпункту в) п. 2.9 ПДР України водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Відповідно до ч. 1 ст. 121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Крім того, судом враховано, що відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.
Законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого, представник відповідача, стверджує, що Інспектор діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначеним чинним законодавством, а постанова винесена з дотриманням всіх вимог встановлених КУпАП із дотриманням встановленої процедури, а тому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Стаття 10 КУпАП визначає, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Разом з тим, матеріали справи не містять будь-яких доказів проведення розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Оскаржувана постанова не містить посилань на те, що відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності враховано його пояснення, надана можливість ознайомлення з матеріалами справи, скористатися юридичною допомогою, розглянуто клопотання в разі їх наявності. Як і не містить відповідна постанова посилання на докази, які б підтверджували наявність вини позивача у вчиненні відповідного правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: - залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; - скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); - скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; - змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА№1944412, винесену 19.04.2024 року поліцейським 1 -го взводу 2 роти 2 батальйону полк-1 Управління патрульної поліції в місті Києві капралом поліції Салюком Юрієм Юрійовичем, відносно ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 121-3 КУпАП - підлягає скасуванню, як така, що винесена з недотриманням вимог чинного законодавства, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.
Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, відповідно до ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 1211, 20 грн.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 19, 25, 72, 77, 78, 90, 121, 139, 241-246, 250, 251, 286, 293, 295 КАС України; ст. 19 Конституції України; ст. ст. 7, 9, 14-1, 22, 33-35, 38, 121-3, 245, 251, 254, 268, 280, 284 КУпАП, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕНА№1944412 від 19.04.2024 року, винесену поліцейським 1 -го взводу 2 роти 2 батальйону полк-1 Управління патрульної поліції в місті Києві капралом поліції Салюком Юрієм Юрійовичем, про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , по справі про адміністративне правопорушення, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,зафіксовану не в автоматичному режимі, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП (постанова серії ЕНА№1944412 від 19.04.2024 року) - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (ЄРДПОУ 40108646, адреса: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 9) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1211, 20 грн.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя: