"05" лютого 2025 р.
м. Київ
справа № 755/2102/25
провадження № 2-о/755/169/25
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., перевіривши додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, по заяві ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)про усиновлення,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)про усиновлення.
Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права. Для цього Цивільний процесуальний кодекс України покладає на суд обов'язок, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створювати необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи.
Вивчивши матеріали поданої заяви, вважаю, що заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
За правилами цивільного процесуального законодавства, заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Разом з тим, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). (ч. 9 ст. 10 ЦПК України)
Таким чином, оскільки досліджувана заява про усиновлення і позовна заява згідно норм діючого процесуального законодавства України підлягає призначенню до судового розгляду, із ухваленням судового рішення за наслідками розгляду заяви по суті її вимог, то відповідно наявні підстави застосувати аналогію закону щодо форми та змісту поданої заяви, зокрема, відповідно до статей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.
Так, відповідно до п. 8, 10 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Разом з тим, у матеріалах заяви відсутнє підтвердження того, що заявником не подано будь-якої іншої заяви, не залежно від підсудності, з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, згідно положення ч. 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, заявник зобов'язаний додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази заявник може додати до заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України, з метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
Разом з тим, матеріали заяви не містять довідку про стан здоров'я усиновлюваної дитини, що підлягає до оцінки судом задля надання права на усиновлення дитини із встановленим фактом наявності/відсутності захворювань, про які має бути попереджено усиновлювача судом під час судового розгляду даної категорії справ. Крім того, заявником має бути долучено довідку з місця роботи матері дитини ОСОБА_2 , що також підлягає до оцінки судом, задля встановлення можливості матеріального забезпечення потреб сім'ї, - що є вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року та встановленою практикою Верховного Суду щодо даної категорії справ.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями175, 177, 185, 258-261, 293, 294, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)про усиновлення - залишити без руху.
Встановити заявнику строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
У разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: В.І. Галаган