Справа №:755/13147/24
Провадження №: 2/755/496/25
"05" лютого 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого судді - Хромової О.О.
при секретарі - Мартюк К.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг від
04 серпня 2020 року № б/н в розмірі 93 253,76 грн та судові витрати в розмірі 3 028,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до умов укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 договору від 04 серпня 2020 року № б/н, відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідно до умов кредитного договору позивачем було виконано свої зобов'язання, надано відповідачу кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на відкритий картковий рахунок. Відповідач не повернув грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, іншими платежами за умовами договору. Станом на 14 вересня 2023 року ОСОБА_1 має заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк» в загальному розмірі 93 253,76 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі
76 284,88 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 16 968,88 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 08 серпня 2024 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено процесуальні строки.
Разом з позовом від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника та про згоду на ухвалення заочного рішення.
У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_1 відзив на позов не подала. Конверт з ухвалою про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками, що направлявся за адресою останнього відомого зареєстрованого місця проживання відповідача повернувся до суду неврученим з відміткою «Укрпошти» про причини повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім того, 12 серпня 2024 року на офіційному веб-сайті Судової влади України розміщено оголошення про розгляд Дніпровським районним судом міста Києва цивільної справи № 755/13147/24 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п'ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 04 серпня 2020 року між АТ КБ «ПриватБанк» та
ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг № б/н, відповідно до умов якого позивачем видано відповідачеві кредитну картку, відкрито картковий рахунок та надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який в подальшому неодноразово збільшувався. Повернення кредиту повинно було здійснюватися шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі та в порядку, визначеному договором. Договір укладений шляхом підписання позичальником заяви № б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк».
Підписанням цієї заяви ОСОБА_1 підтвердила, що приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та миттєва розстрочка», «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою» Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», що розміщені в мережі інтернет за адресою: https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї заяви, які разом становлять договір банківського рахунка, приймає всі права та обов'язки, встановлені в цьому договорі та зобов'язується їх належним чином виконувати.
Відповідно до пункту 1.2 заяви сума/ліміт кредиту не перевищує 50 000,00 грн для карти Універсальна, 75 000,00 грн для карти Універсальна Gold; строк кредитування - 12 місяців, мета отримання кредиту - споживчі цілі; процентна ставка відсотків річних визначена на рівні - 42,0 % - для карт Універсальна, 40,8 % - карт Універсальна Gold; тип процентної ставки - фіксована; членський внесок за участь у Gold-клубі для карт Універсальна Gold - 20,00 грн; загальні витрати за кредитом складають 44 194,00 грн - для карт Універсальна, 55 122,00 грн - для карт Універсальна Gold; реальна річна процентна ставка, за умови користування коштами в межах пільгового періоду, складає
0 % річних - для карт Універсальна, 1,2 % річних - для карт Універсальна Gold, а за межами пільгового періоду - 51,09 % річних - для карт Універсальна, 51,76 % річних - для карт Універсальна Gold.
Також до заяви долучено Тарифи, з яких вбачається, що пільговий період складає 55 днів, плата за користування кредитним лімітом в пільговий період - 0,00001%.
Вказану заяву відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам постанови Національного Банку України від 13 грудня 2019 року № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України», яка була чинна на момент підписання заяви.
У анкеті-заяві від 04 серпня 2020 року зазначено, що відповідач підписанням цієї анкети-заяви приєднується до умов і правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», що розміщені в мережі інтернет в редакції, чинній на дату підписання цього документа, згодна з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг складають договір про надання банківських послуг. Ознайомилася з Умовами і правилами надання банківських послуг, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, які розміщені на офіційному сайті банку, пам'яткою клієнта, тарифами та отримала їх примірник
Вказані документи містять персональні дані відповідача.
Дані обставини, як факт написання заяви та анкети-заяви та укладення договору з позивачем, так і факт отримання нею кредитної картки з відкритим на неї кредитним лімітом, відповідач не оспорив.
До матеріалів справи не долучено Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк».
Таким чином, судом встановлено, що між сторонами укладено договір, на підставі якого виникли договірні правовідносини.
Що стосується характеру договору та виниклих правовідносин, суд зазначає таке.
Позивач за заявою відповідача відкрив їй картковий рахунок, надав відповідачу доступ до даного рахунку через видану їй банківську кредитну картку, та відкрив на даний картковий рахунок кредитування у вигляді визначеного кредитного ліміту.
З даного договору у відповідача виникло право користування картковим рахунком, кредитною карткою і кредитними коштами, які позивач зарахував на відкритий картковий рахунок. Також з даного договору у відповідача виникли грошові зобов'язання перед позивачем по поверненню використаних кредитних коштів на умовах договору.
Щодо умов договору, і щодо розміру невиконаних грошових зобов'язань відповідача, то суд виходить з такого.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом частини першої статті 615 ЦК України не припустима одностороння відмова від зобов'язання.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 14 вересня 2023 року становить 93 253,76 грн і складається із: заборгованості за тілом кредиту - 76 284,88 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом - 16 968,88 грн.
Судом також досліджено виписку по рахунку, відкритому на ім'я ОСОБА_1 , з якої убачається, що відповідач активно користувалась кредитними коштами, витрачаючи їх на власні потреби, періодично погашала заборгованість за наданим кредитом. Надана виписка з банківського рахунку містить інформацію про баланс станом на дату отримання картки (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної операції).
Виписка за картковим рахунком відповідача, що міститься в матеріалах справи, є належним доказом для визначення заборгованості відповідача, що відповідає пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, та узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18-ц.
Згідно із статтею 81 ЦПК України к ожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Суд при розгляді справи виходить з того, що позивач, як сторона договору, яка виконала свої зобов'язання за договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов'язань, в тому числі повернення кредитних коштів, сплати відсотків та погашення виниклої заборгованості, а також сплати неустойки, передбаченої договором, у разі прострочення.
Відповідач (позичальник) свої зобов'язання за договором кредиту не виконав належним чином, допустив прострочення в платежах і заборгованість по поверненню кредитних коштів за наданим позивачем розрахунком. Крім того, відповідач не оспорив дані розрахунки, не подав доказів на їх повне або часткове спростування.
Таким чином, суд дійшов висновку, що розрахунок в частині наявності використаних і не повернутих кредитних коштів, як такий, що не оспорений і не спростований відповідачем, є правильним і відповідає дійсності, а тому відповідно до цього розрахунку відповідач має заборгованість за тілом кредиту в розмірі 76 284,88 грн.
Враховуючи, що відповідачем не спростовано розміру боргу і не доведено його відсутність або його погашення чи часткове погашення, не встановлено підстав для звільнення відповідача від обов'язку по поверненню використаних ним кредитних коштів у вказаному розмірі, або для зменшення вказаної суми боргу, позов в цій частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення прострочених відсотків в сумі 16 968,88 грн, то суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від
04 серпня 2020 року, яка є частиною договору та яка підписана відповідачем, у ній були викладені істотні умови кредитного договору, у тому числі: процентна ставка річних відсотків визначена на рівні - 42,0 % - для карт Універсальна, 40,8 % - карт Універсальна Gold. До вказаної заяви долучено тарифи та паспорт споживчого кредиту, які також містять основні умови кредитування.
Вказані документи відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам постанови Національного Банку України від 13 грудня 2019 року № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України», яка була чинна на момент підписання заяви.
Таким чином, підписавши вказану заяву, відповідач добровільно погодився на такі умови кредитного договору, взяв на себе відповідні зобов'язання.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від
10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 сформульований висновок, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки) базується на римській правовій максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Відповідно до статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» надання безпроцентних кредитів забороняється, за винятком передбачених законом випадків.
Таким чином, суд вважає, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 правовідносини виникли внаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої. Із запропонованими умовами відповідач ознайомилась та погодилась, про що особисто підтвердила у заяві від 04 серпня 2020 року. Таке приєднання відповідачем вчинено у письмовій формі, що ґрунтується на положеннях статті 634 ЦК України.
Розрахунок заборгованості містить розмір відсоткової ставки, суми нарахувань за кожний окремий проміжок часу, у тому числі окремо по відсотках, тілу кредиту, суму нарахувань по кожному з видів зобов'язань.
При цьому, суд враховує, що відповідачем не було спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості. Відповідач не оспорював даний кредитний договір вцілому чи окремі його положення, зокрема, в частині встановленої відсоткової ставки за користування кредитними коштами.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 16 968,88 грн підлягають задоволенню.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач знайшли підтвердження під час судового розгляду справи, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до платіжної інструкції від 04 червня 2024 року позивачем сплачено судовий збір у сумі 3 028,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 549, 550, 611, 613, 615, 627, 629, 631, 638, 639, 1048, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 04 серпня 2020 року № б/н в розмірі 76 284,88 грн за тілом кредиту та 16 968,88 грн за відсотками за користування кредитом, що разом складає 93 253,76 грн (дев'яносто три тисячі двісті п'ятдесят три гривні 76 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д,
м. Київ,01001.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , остання відома адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду виготовлено 05 лютого 2025 року.
Суддя О.О. Хромова