Справа № 755/22378/24
Провадження №: 3/755/333/25
"14" січня 2025 р.
м. Київ
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КпАП), установила :
згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 17.12.2024, серії ВАБ №232349, ОСОБА_1 (далі - особа, що притягається до адміністративної відповідальності) 04.12.2024 о 19-35 год., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Полуботка, 9-г, в магазині «Фора», таємно викрав з магазину товар, вартістю 999,17 гривень, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст.51 КпАП.
Суд дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вислухавши пояснення та заперечення особи, що притягається до адміністративної відповідальності щодо відсуності у діях особи складу діяння та вчинення дрібної крадіжки іншою особою, а саме ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
У відповідності з положеннями ст. 280 КпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
За змістом статті 251 КпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Сам обов'язок щодо збирання доказів, відповідно до ч. 2 ст. 251 КпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В даному випадку, стаття 51 ч. 2 КпАП, за якою кваліфіковані дії особи в справі, передбачає настання адміністративної відповідальності за дрібне викрадення чужого майна.
Тим самим, в силу ст. 251 КпАП, факт вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності адміністративного правопорушення має прямо доводитися доданими до справи доказами.
Однак, до протоколу про адміністративне правопорушення, в цій ситуації, не долучено жодних доказів на підтвердження вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності адміністративного правопорушення.
В долученому до протоколу відеозаписі з магазину зафіксована інша особа, як вчиняє дрібну крадіжку, а ніж та відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Статтею 7 КпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами (див. постанову ВС від 09 серпня 2019 року у справі № 760/20247/16-а).
Відповідно до ст. 284 КпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Тим самим, дана правова норма (ст. 284 КпАП) не передбачає судового рішення про направлення справи на дооформлення.
За таких обставин, враховуючи вище викладене Суд вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності відсутній склад правопорушення передбачений ст. 51 КпАП, так як у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться судом в цій справі на її користь.
Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За таких обставин факт вчинення особою правопорушення є недоведеним.
Згідно п. 1) ст. 247 КпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з чим, дане адміністративне провадження, з урахуванням вимог п. 1) ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з встановленням обставин визначених п. 1) ст. 247 КпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 51, 245, 247, 251, 252, 268, 272, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя постановила:
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 51 КпАП закрити на підставі п. 1) ст. 247 даного Кодексу.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статтею 287-294 даного Кодексу, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
С у д д я Оксана БІРСА