Номер провадження 1-кс/754/373/25
Справа № 754/1847/25
Іменем України
05 лютого 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в залі суду скаргу представника скаржника ОСОБА_3 в інтересах скаржника АТ «Райффайзен Банк» на бездіяльність слідчого та зобов'язання вчинити певні дії,
до слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва 03.02.2025 надійшла скарга представника скаржника ОСОБА_3 в інтересах скаржника АТ «Райффайзен Банк» на бездіяльність слідчого Деснянського УП ГУНП у м. Києві, яка полігає у нездійсненні іншиз процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України, строк, а саме у невиконання вимог ст.ст. 135, 281 КПК України та зобов'язання вчинити певні дії.
Скаргу мотивує тим, що 01.12.2023 АТ «Райффайзен Банк» звернулось до Деснянського УП ГУНП у м. Києві із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 384 КК України.
20.01.2024, за ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва, внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 , до ЄРДР за №12024105030000052.
На думку представника скаржника, під час досудового розслідування, умисно не проводяться слідчі дії, в тому числі не здійснюються належні та допустимі заходи щодо оповіщення сторін про необхідність прибуття для надання пояснень слідчому/дізнавачу у відповідності до ст. 135, КПК України.
22.01.2025 представником Банку, з метою отримання інформації щодо ходу досудового розслідування, було направлено до Деснянського УП ГУНП у м. Києві адвокатський запит, який станом на дату подачі даної скарги залишився без відповіді. В якому вони просили проінформувати чи здійснено слідчі дії по врученню повістки ОСОБА_4 .
У зв'язку з відсутністю відповіді на даний адвокатський запит, ігнорування слідчих органів телефонних дзвінків представників банку, звернулися до суду з скаргою на бездіяльність слідчого та просить визнати незаконною бездіяльність Деснянського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невиконанні вимог ст.ст. 135, 281 КПК України та зобов'язати слідчих Деснянського УП ГУНП у м. Києві здійснити заходи по врученню повістки ОСОБА_4 у відповідності до ст. 135 КПК України.
В судове засідання представник скаржника ОСОБА_3 не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд скарги за його відсутності.
Слідчий, групи слідчих у кримінальному провадженні №12024105030000052., у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги, про причини неявки слідчого суддю не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду скарги не направляв.
Відповідно до ст. 26 ч. 1 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах і спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи норми ст.ст. 22, 26, 306 КПК України слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу у відсутності представника скаржника та слідчого, які не прибули у судове засідання на підставі наявних в справі доказів.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя, прийшов до наступного висновку.
Так, інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Положенням ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, дізнавача, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ст. 303 ч. 1 КПК України.
Згідно ст. 303 ч. 1 п. 1 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Слідчим суддею, під час розгляду скарги, встановлено, що в провадженні СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12024105030000052 від 20.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 ч. 1 КК України.
Глава 11 КПК України передбачає порядок виклику слідчим, прокурором де згідно ст. 133, слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії.
Згідно ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
У разі якщо особа подала письмову заяву про здійснення виклику в конкретному кримінальному провадженні з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), то за наявності технічної можливості така особа викликається шляхом надсилання їй текстових повідомлень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Крім того, главою 19 КПК України регламентує загальні положення досудового розслідування.
Однак, положення КПК України не визначає строк, протягом якого слідчим необхідно здійснити виклик осіб для здійснення різних процесуальних дій.
При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що згідно ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачений частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого.
Слідчий та прокурор самостійно обирають тактику проведення слідчих дій.
Слідчий здійснює свої повноваження, відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється (ст. 40 КПК України).
Таким чином, аналізуючи викладене обставини, слідчий суддя прийщов до висновку, що скарга представника скаржника ОСОБА_3 в інтересах скаржника АТ «Райффайзен Банк» на бездіяльність слідчого Деснянського УП ГУНП у м. Києві, що полягає у невиконання вимог ст.ст. 135, 281 КПК України та зобов'язання вчинити певні дії, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 110, 133, 135, 303, 306, 307, 376 ч. 2 КПК України, слідчий суддя, -
у задоволенні скарги представника скаржника ОСОБА_3 в інтересах скаржника АТ «Райффайзен Банк» на бездіяльність слідчого та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1