Номер провадження 2/754/630/25
Справа №754/11230/24
Іменем України
05 лютого 2025 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -
Позивач звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 21.02.2020 між ТОВ «КФ.ЮА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000200222881. На виконання умов договору 21.02.2020 позивачем було перераховано на платіжну карту відповідача грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн. Таким чином позивач передав відповідачеві грошові кошти у розмірі, встановленому договором чим у повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором. Відповідач не виконав свої зобов'язання, не сплатив (не повернув) грошові кошти у повному обсязі у порядку та у строки визначені умовами договору, внаслідок чого утворилася заборгованість. Станом на дату подання позову заборгованість за договором становить 27 169,51 грн., з яких: тіло кредиту становить 6 200,00 грн.; інфляційне збільшення 1 119,51 грн. (за період 22.03.2020 - 23.02.2022 р.); проценти поза межами строку дії договору - 19 850,00 грн. (за період 22.03.2020 - 18.08.2022 р.). Із урахуванням вище вказаного, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КФ.ЮА» заборгованість згідно Договору про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000200222881 у загальному розмірі 27 169,51 грн. та понесені судові витрати у розмірі 3 028,00 грн..
Ухвалою судді від 13.08.2024 було відкрито провадження у вказаній справі з призначенням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
На адресу суду від сторони відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого просили застосувати строки позовної давності та відмовити в позові у повному обсязі.
Відповіді на відзив на позов від сторона позивача не надходило.
Ухвалою судді 30.12.2024 було подовжено строк розгляду справи на 90 днів з 13.10.2024.
Згідно із вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 21.02.2020 року між ТОВ «КФ.ЮА» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про надання позики на умовах фінансового кредиту №000200222881 у розмірі 7 000,00 грн.
Відповідно до положень п. 3.1 Договору, товариство надає клієнту грошові кошти у сумі, визначеній п.5 Договору, а клієнт в свою чергу зобов'язується повернути грошові кошти у встановлений цим договором строк та сплатити проценти згідно відсоткової ставки за кожен день користування, визначеної п.5.3 даного Договору. Кредит надається позичальнику на визначені ним особисто цілі.
Згідно із п.4.3 Договору, клієнт зобов'язаний погасити заборгованість не пізніше останнього дня дії договору, зазначеного у розділу 5 цього Договору (п. 4.3. Договору).
Відповідно до п.п.5.п.5 та п.8 Договору, заборгованість має бути сплачена до 21.03.2020 року.
Згідно із пп.11, 12 п.5 договору, базова процентна ставка становить 2,00 % (в день). Процентна ставка у разі користування кредитом поза межами строку дії договору 2,50 % (в день).
Факт видачі відповідачу грошових коштів у сумі 7 000,00 грн. підтверджується Актом про видачу грошових коштів від 21.02.2020 року, підписаним відповідачем.
Відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав.
Згідно із розрахунком, наданим позивачем, заборгованість відповідача становить 27 169,51 грн., з яких: тіло кредиту становить 6 200,00 грн.; інфляційне збільшення 1 119,51 грн. (за період 22.03.2020 - 23.02.2022 р.); проценти поза межами строку дії договору - 19 850,00 грн. (за період 22.03.2020 - 18.08.2022 р.).
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Так, відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями статті 1048 ЦК України, яка на підставі частини 2 статті 1054 цього Кодексу застосовується до відносин за кредитним договором), передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1055 цього Кодексу встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно із частинами 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За правилами, встановленими статтями 526, 530, 611, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та у встановлений строк, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із положень пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги).
Стаття 514 цього Кодексу визначає, щодо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п.п. 12) п. 5 Договору пільговий період діє тільки у випадку повного погашення кредиту в період дії пільгового періоду. Ставка пільгового періоду застосовується тільки у період дії пільгового періоду, вказаному у п.п. 7) п.5 Договору.
Сторони погоджуються, що строк дії Договору, вказаний у п.п. 8) п. 5 Договору, продовжується на весь період, протягом якого Сторони здійснюють свої права і виконують свої обов'язки за цим Договором, та визначається як період від дати видачі Кредиту ( п.п. 4) п. 5 Договору) до фактичної дати повернення Кредиту, процентів за ставками визначеними у п.п. 11) та п.п. 12) п. 5 Договору та інших нарахувань визначених Договором та чинним законодавством України.
Сторони погоджуються, що у випадку користування Кредитом поза межами строку дії Договору, вказаного у п.п. 8) п. 5 Договору, умови щодо нарахування процентної ставки в день (п.п. 11) п. 5 Договору) не застосовується, а застосовується розмір процентної ставки в день визначений у п.п. 12) п. 5 Договору. Під процентною ставкою, яка застосовується в разі користування Кредитом поза межами строку дії Договору (п.п. 12) п. 5 Договору), маються на увазі проценти в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Застосування перерахування процентної ставки визначеної у п.п. 11) п. 5 Договору на процентну ставку визначену у п.п. 12) п. 5 Договору не є зміною істотних умов Договору.
Відповідно до п. 5.3. Договору загальна (орієнтована) вартість кредиту становить 10 798,50 грн..
Як вбачається з доданих стороною позивача до матеріалів справи розрахунків заборгованості з моменту закінчення строку надання кредитних коштів, а саме з 21.03.2020 року ТОВ «КФ.ЮА» всупереч умов Договору відповідачу нараховувалися: інфляційне збільшення та проценти поза межами строку дії договору.
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Із урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення із відповідача інфляційного збільшення 1 119,51 грн. (за період 22.03.2020 - 23.02.2022 р.) та процентів поза межами строку дії договору - 19 850,00 грн. (за період 22.03.2020 - 18.08.2022 р.) є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Таким чином право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою у Постанові Верховного Суду України від 28.03.2018 року в цивільній справі № 444/9510/12.
А відтак на підставі оцінки викладених у позовній заяві аргументів, наданих позивачем доказів та вищенаведених положень закону суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог ТОВ «КФ.ЮА» до ОСОБА_1 за Договором позики № 000200222881 в розмірі 10 798,50 грн..
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно із вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.
Отже, на підставі оцінки викладених у позовній заяві аргументів, наданих позивачем доказів та вищенаведених положень закону суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «КФ.ЮА».
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача витрати понесені позивачем по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 512, 514, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 1050, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 1-18, 76- 81, 89, 141, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» суму заборгованості за Договором про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000200222881 від 21.02.2020 року у загальному розмірі 10 798,50 гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028, 00 грн.
У задоволенні інших вимог позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Дані позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА», місцезнаходження: м. Київ, вул. Сергієнка Івана, буд. 18, код ЄДРПОУ: 41940643.
Дані відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду виготовлено 05.02.2025.
Суддя: Т.А.Зотько