Номер провадження 3/754/214/25
Справа №754/175/25
Іменем України
03 лютого 2025 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
15.11.2024 року близько 08:00 год., гр. ОСОБА_1 за місцем проживання: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно співмешканки гр. ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим вчинив адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
За викликом суду ОСОБА_1 повторно не з'явився, про розгляд справи повідомлявся судом належним чином, про що свідчать письмові матеріали справи.
З будь-якими клопотаннями щодо неможливості явки до суду з поважних причин, зазначена особи не зверталась, доказів поважності причин неявки за викликом для розгляду матеріалу, суду не надала, а відтак приходжу до висновку про достатність підстав для розгляду справи за його відсутності виходячи з тих обставин, що особа зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган /посадова особа/ оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши письмові матеріали справи, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 є повністю доведеною,при цьому суд керується протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою на те особою, письмовими поясненнями та іншими матеріалами адміністративної справи.
Доказів, які б підтверджували відсутність його вини суду не надано.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суд дійшов висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави.
Згідно з вимогами п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", підлягає стягненню з особи судовий збір у розмірі 605,60 грн..
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.23, 33, 173-2, 251, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України "Про судовий збір" суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340,00 грн.) в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її ухвалення.
Повний текст постанови виготовлено 05.02.2025.
Суддя: Т.А.Зотько