Справа № 752/6752/22
Провадження по справі №1-кп/752/722/25
04 лютого 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
в ході розгляду в приміщенні суду в м. Києві кримінального провадження №12021100000000595 відносно обвинуваченого за ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 185, ч.ч. 2,3,4 ст. 187 КК України:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Азербайджанської Республіки, громадянин Азербайджанської Республіки, не працюючого, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;
обвинуваченого за ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 185, ч.ч. 2,3,4 ст. 187 КК України;
з участю сторін кримінального провадження -
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
перекладача ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 .
На розгляді Голосіївського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 185, ч.ч. 2,3,4 ст. 187 КК України.
Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що під час здійснення досудового розслідування, відповідно до п.4 ст.184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1, 2 ст.177 КПК України, які на теперішній час не зменшились та продовжують існувати. Зазначив, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив особливо тяжкі злочини, може переховуватись від суду, впливати на потерпілих та свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення. Також вказав, що обвинувачений офіційно не працевлаштований, не одружений, являється громадянином Азербайджанської Республіки, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків. Обвинуваченому загрожує покарання у вигляді 15 років позбавлення волі.
Захисник ОСОБА_5 , заперечувала проти клопотання прокурора, просила змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 на цілодобовий домашній арешт. Вказувала, що прокурором не подано додаткових матеріалів на обгрунтування існуючих ризиків, при цьому ризики які були вказані раніше з плином часу припинили своє існування.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисника.
Вислухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до висновку, що в даний час відсутні підстави для зміни обвинуваченому міри запобіжного заходу із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, відповідно до вимог ст. ст. 178, 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; оцінити, в тому числі, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу обвинуваченого.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (Панченко проти Росії, Бекчиєв проти Молдови).
Клопотання прокурора про продовження дії існуючої міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , підлягає задоволенню, оскільки ризики та обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, що існували на момент обрання запобіжного заходу, не зменшились і не зникли. ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні насильницького, серед інших особливо тяжких злочинів. Суд не виключає, що обвинувачений може ухилятись від суду, виконання процесуальних рішень, оскільки є громадянином Азербайджанської Республіки, тиснути на потерпілих та свідків, які ще не були допитані в судовому засіданні. Докази, що досліджено вже судом, не дають повної картини подій.
При цьому, клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній, не може бути задоволено з огляду на встановлені судом обставин та відсутність поданих захисником доказів, що запропонований ним запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 , відсутня інформація про міцні соціальні зв'язки.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
ЄСПЛ неодноразово наголошував, що застава має бути помірною, тобто обвинувачений або заставодавець фактично має змогу внести її у відповідному розмірі. Судом проаналізовано попередню ухвалу де визначався розмір застави, зокрема застава складала 1 385 прожиткових мінімумів і зясував, що вона виявилася непомірною та обвинуваченим внесена не була. З урахуванням зазначеного, на думку суду, розмір застави необхідно зменшити.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, дієвість застави слід підкріпити покладенням на обвинуваченого ОСОБА_3 , ряду обовязків.
Керуючись ст.331 КПК України, суд-
Клопотання прокурора - задовольнити частково.
Продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_3 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 04.04.2025 року, включно.
У задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Визначити ОСОБА_3 розмір застави, що становить 1 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та складає 3 633 600 (три мільйони шістсот тридцять три тисячі шістчот) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою.
На підставі ст. 194 ч. 5 КПК України, у разі внесення застави, зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до суду та покласти наступні обов'язки: не відлучатись із населеного пункту, у якому проживає, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та /або роботи, утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.
Застава обвинуваченими або заставодавцями може бути внесена на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, за наступними реквізитами:
отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві
р/р № UA128201720355259002001012089
призначення платежу: застава за (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали…(назва суду), від…(дата ухвали), по справі № …, внесені…(П.І.Б. особи, що вносить заставу).
Обвинувачений або заставодавці мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити усно і письмово Голосіївський районний суд м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави протягом 60 днів.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з моменту проголошення.
Суддя ОСОБА_1