Справа №707/3315/24
Провадження №2/707/127/25
05 лютого 2025 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Бароніна Д.Б.,
за участю секретаря Солдат К.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представниці позивача Семенюк О.Г.,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача Демиденка В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
1. Позиції сторін, процесуальні дії
1.1. ОСОБА_1 звернувся через свого представника до Черкаського районного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 18.08.2024 приблизно о 20 год. 00 хв. на автодорозі Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань Н-16 41 км водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Audi А4», державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав безпечної швидкості руху та здійснив зіткнення з автомобілем «Opel Signum», державний номерний знак НОМЕР_2 , який стояв попереду в заторі, чим порушив вимоги п.п. 12.1., 13.1, 2.36 Правил дорожнього руху України. Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 05.09.2024 винуватцем ДТП визнано відповідача ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП автомобіль позивача «Opel Signum», державний номерний знак НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками у розмірі 208469 грн. Відповідачем не було застраховано цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів, тому позивач звернувся до Моторно (транспортного) страхового бюро України. МТСБУ було виплачено позивачу в рахунок відшкодування завданої ДТП шкоди суму у розмірі 160000 грн. Однак, виплаченого страхового відшкодування недостатньо для відновлення автомобіля позивача «Opel Signum», державний номерний знак НОМЕР_2 , оскільки сума невідшкодованого збитку становить 18807 грн. Також, позивачу було завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача та пошкодженням його майна.
Враховуючи викладене, позивач звернувся з цим позовом до суду та просить стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 18807 грн., моральну шкоду в сумі 25000 грн. та судові витрати.
1.2. Представник відповідача надав до суду відзив, в якому вказав, що заявлений розмір моральної шкоди є необґрунтованим та спрямований на збагачення позивача за рахунок відповідача. Не підтверджено, що пошкодження автомобіля змінило устрій життя позивача і що позивач працює в Київській області. Висновок експерта щодо оцінки розміру шкоди складений на замовлення позивача, в той час як позивач приховує розрахунок шкоди, проведений МТСБУ, а тому необхідним є дослідження матеріалів страхової справи в МТСБУ. Висновок, який надано позивачем, не містить акту огляду автомобіля, фотографій пошкоджень, посвідчення експерта та інших додатків.
1.3. У відповіді на відзив представниця позивача вказала, що ОСОБА_1 повідомляв відповідача про дату, час та місце проведення огляду транспортного засобу, проте відповідач не прибув на огляд. Присутність відповідача взагалі не була обов'язковою для проведення огляду автомобіля експертом. Експерт в МТСБУ не проводив експертизу та не проводив огляд транспортного засобу, а лише зробив певні розрахунки вартості. Моральна шкода, яка була завдана позивачу, полягає у переляку внаслідок ДТП, стресі, образі через пошкодження власного майна, неможливості користуватися ним та побутових незручностях, які виникли внаслідок цього.
1.4. В судовому засіданні 05.02.2025 суд постановив ухвалу, яка відображена у протоколі судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про проведення експертизи. Вказана ухвала мотивована тим, що представник відповідача не навів достатніх аргументів на користь необхідності проведення повторної експертизи у справі та взагалі не просить провести повторну експертизу, а фактично просить знову провести первинну автотоварознавчу експертизу, яка вже проведена на замовлення позивача.
Представниця позивача в судовому засіданні 05.02.2025 попросила залишити без розгляду її клопотання про допит та виклик експерта, у зв'язку із чим суд залишив без розгляду відповідне клопотання.
Крім того, в судовому засіданні 05.02.2025 суд залишив без задоволення клопотання представника відповідача про витребування доказів від МТСБУ, оскільки це клопотання було заявлене представником відповідача з пропущенням процесуального строку, передбаченого ч. 1 ст. 84 ЦПК України.
1.5. В судовому засіданні представниця позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, та просила ці вимоги задовольнити.
Позивач також підтримав позовні вимоги та повідомив, що його транспортний засіб ремонту не піддавався і він не продавав його залишки.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві.
Відповідач в судовому засіданні визнав свою участь в ДТП та розгляд стосовно нього судом справи про адміністративне правопорушення. Також вказав, що від удару автомобіля під його керуванням, автомобіль позивача зазнав пошкоджень з задньої частини, а також вдарився об автомобіль, що стояв попереду.
2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин
2.1. Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 право власності на автомобіль «Opel Signum», державний номерний знак НОМЕР_2 , 2006 року випуску, зареєстроване за ОСОБА_1 з 16.04.2024.
2.2. Відповідно до копії постанови Черкаського районного суду Черкаської області від 05.09.2024 по справі № 707/2358/24, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу. З постанови суду вбачається, що 18.08.2024 приблизно о 20 год. 00 хв. на автодорозі Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань Н-16 41 км водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Audi А4», державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав безпечної швидкості руху та здійснив зіткнення з автомобілем «Opel Signum», державний номерний знак НОМЕР_2 , який стояв попереду в заторі, чим порушив вимоги п.п. 12.1., 13.1, 2.36 Правил дорожнього руху України. Постанова набрала законної сили 17.09.2024.
Відповідно до копії висновку експерта № 47, складеного на замовлення позивача 02.09.2024 судовим експертом Почтаренком О.Г. для подання до суду, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Opel Signum», реєстраційний № НОМЕР_2 , пошкодженого при ДТП 18.08.2024, становить 208469 грн., вартість аварійно пошкодженого автомобіля Opel Signum, реєстраційний № НОМЕР_2 , становить 29662 грн. При цьому експерт вказав, що повна вартість ремонту автомобіля без урахування експлуатаційного зносу складає 424737,07 грн. з ПДВ, що перевищує ринкову вартість досліджуваного транспортного засобу в сумі 208469 грн., а тому вартість матеріального збитку дорівнює вартості транспортного засобу.
Згідно з розрахунком вартості КТЗ «Opel Signum», реєстраційний № НОМЕР_2 , після ДТП та розміру регламентної виплати, складеного за твердженням представниці позивача фахівцями відділу експертиз МТСБУ, вартість КТЗ в пошкодженому стані складає 42000 грн., вартість відновлювального ремонту з ПДВ складає 471413,10 грн., розмір матеріального збитку складає 219103,36 грн., а розмір регламентної виплати складає 160000 грн.
23.10.2024 на картковий рахунок позивача МТСБУ було виплачено регламентну страхову виплату згідно з наказом № 3.1/21006 від 22.10.2024 у розмірі 160000 грн.
3. Релевантні джерела права
3.1. Частинами 1, 2 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно із ч. 1 ст. 1188 ЦК шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;
2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;
3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
3.2. Згідно з пунктами 9.1, 9.5 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Розміри страхових сум переглядаються Уповноваженим органом відповідно до рівня інфляції та індексу споживчих цін.
Постановою Правління Національного банку України від 30.05.2022 № 109 затверджено розміри страхових сум за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеними після набрання чинності цією постановою, зокрема, за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 160000 гривень на одного потерпілого.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі статтею 29 вищевказаного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до статті 30 вищевказаного Закону транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до п. 32.7 статті 32 вищевказаного Закону відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу.
Відповідно до п. 36.2 статті 36 вищевказаного Закону, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
3.3. Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
У відповідності до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.
3.4. Відповідно до п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.
У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті (акті), висновку.
3.5. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц вказано, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
У постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 757/54513/16 вказано, що вартість відновлювального ремонту без урахування зносу - це ті збитки, які позивач мусить понести для відновлення свого порушеного права та втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а тому на користь позивача підлягає стягненню саме вартість відновлювального ремонту без урахування зносу, а саме різниця між вартістю відновлювального ремонту без урахування зносу та виплаченим відшкодуванням.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року у справі № 213/2186/16-ц (провадження № 61-2517св19) зроблено висновок про те, що при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають такі обставини: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вина останнього в заподіянні шкоди.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2022 року у справі № 748/359/20 (провадження № 61-8641св21) зроблено висновок про те, що будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, тим більше, якщо така компенсація стосується юридичної особи. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним. Отже, рівень моральних страждань визначається не видом правопорушення і не складністю цього правопорушення, а моральними стражданнями потерпілого внаслідок заподіяння йому шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для його особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди одразу визначається потерпілим у позовній заяві, хоча остаточне рішення про розмір компенсації моральної шкоди приймається судом.
4. Оцінка доказів та аргументів сторін
4.1. На думку суду, вищенаведені письмові докази в повній мірі підтверджують як факт завдання шкоди автомобілю, який належить позивачу, так і те, що ця шкода була завдана 18.08.2024 саме відповідачем внаслідок неправомірних дій останнього. Вина відповідача у завданні шкоди ним не заперечується та встановлена судом у постанові у справі про адміністративне правопорушення.
Розмір завданої шкоди на загальну суму 208469 грн. підтверджується висновком експерта. З урахуванням виплаченого Моторним (транспортним) страховим бюро України розміру відшкодування шкоди на суму 160000 грн. та з урахуванням вартості залишків аварійно пошкодженого автомобіля Opel Signum, реєстраційний № НОМЕР_2 , в сумі 29662 грн., з відповідача на користь позивача належить стягнути 18807 грн. (208469 - 160000 - 29662). При цьому, до суду не було надано будь-яких належних та допустимих доказів на спростування наданого позивачем документу за наслідками автотоварознавчого дослідження, проведеного експертом.
Суд зауважує, що проведення чи непроведення ремонту пошкодженого автомобіля позивачем та закупівля ним деталей для ремонту з урахуванням чи без урахування ПДВ в даному випадку немає значення для визначення розміру шкоди. Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу без урахування зносу є настільки великою (424737,07 грн.), що навіть після відрахування від цієї суми 20% стандартної ставки ПДВ, ця сума все одно буде вищою за ринкову вартість транспортного засобу до ДТП (208469 грн.), а отже розмір шкоди все одно визначатиметься виходячи з вартості транспортного засобу до ДТП.
Стосовно неповідомлення відповідача про дату, час та місце огляду експертом транспортного засобу суд зазначає, що виходячи з положень п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів таке повідомлення не є обов'язковим і його відсутність не перешкоджає експерту оглянути транспортний засіб. Зі змісту акту огляду транспортного засобу, який складено експертом, та фототаблиць видно, що пошкодження траснпортного засобу позивача відповідають механізму ДТП, який зафіксовано в постанові суду та який підтвердив відповідач під час судового засідання у цій справі.
Щодо твердження представника відповідача про відмінність вартості залишків транспортного засобу позивача у висновку експерта (29662 грн.) та у розрахунку вартості КТЗ, складеного фахівцями МТСБУ (42000 грн.), суд зазначає наступне.
Експерт визначав вартість залишків транспортного засобу за формулою, яка наведена в Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів з урахуванням коефіціенту Сдод (додаткове збільшення (зменшення) ринкової вартості КТЗ виходячи з його комплектності, укомплектованості, пошкоджень, відновлення і оновлення складників), в той час як фахівці МТСБУ визначали таку вартість виходячи з нічим не підтверджених відомостей з онлайн-аукціону. Тобто, висновок експерта в частині вартості залишків транспортного засобу є більш достовірним.
Таким чином, факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають, а тому суд вважає, що позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди в сумі 18807 грн. підлягають задоволенню.
4.2. Вирішуючи вимоги про стягнення моральної шкоди, суд перш за все зазначає, що Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачає обов'язку страховика відшкодовувати моральну шкоду, завдану потерпілому внаслідок пошкодження його майна. Отже, вирішення вимог про стягнення моральної шкоди в даному випадку є необхідним, адже моральну шкоду внаслідок пошкодження майна має відшкодовувати особа, яка є винною у завданні майнової шкоди.
В обґрунтування вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 25000 грн. вказано, що моральна шкода, яка була завдана позивачу, полягає у переляку внаслідок ДТП, стресі, образі через пошкодження власного майна, неможливості користуватися ним та побутових незручностях, які виникли внаслідок цього.
Суд вважає вказані доводи обґрунтованими та погоджується з тим, що позивачу була спричинена моральна шкода відповідачем. На думку суду, будь-яка нормально реагуюча людина зазнає моральної шкоди внаслідок раптового пошкодження її майна. В даному випадку був пошкоджений автомобіль позивача, тобто річ, яка є особливо цінною та яку власник регулярно використовує у повсякденному житті. Це однозначно призвело до душевних страждань позивача та викликало хвилювання з приводу необхідності відновлення цієї речі.
Суд також враховує, що пошкодження автомобіля позивача є значними, а вартість відновлювального ремонту автомобіля більше ніж в два рази перевищує вартість автомобіля до ДТП. Тобто, позивач повинен докласти значних зусиль та витратити значну суму коштів на відновлення попереднього стану автомобіля або на купівлю нового автомобіля. При цьому, позбавлення позивача індивідуального механічного засобу пересування призвело до значної негативної зміни у побуті та повсякденному житті позивача.
Визначаючи розмір моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що необхідно стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 20000 грн.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення моральної шкоди слід задовольнити частково на вищевказану суму, а у задоволенні іншої частини вимог слід відмовити.
5. Розподіл судових витрат
5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Понесення позивачем судових витрат зі сплати судового збору підтверджується квитанціями від 13.11.2024 про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн. та 1211,20 грн., а також квитанцією від 18.08.2024 про оплату ОСОБА_3 суми в розмірі 8100 грн. в рахунок оплати послуг експерта по цій справі.
Враховуючи те, що позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди задоволені в повному обсязі, а вимоги в частині відшкодування моральної шкоди задоволені частково, і всього задоволено 88,59 % вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в загальному розмірі 9173,00 грн. - пропорційно до розміру задоволених вимог. Тобто, суд стягує всю суму витрат на оплату послуг експерта, які були необхідні для доведення повністю задоволених вимог про відшкодування розміру матеріальної шкоди, та суму витрат на сплату судового збору в розмірі 1073,00 грн. (1211,20 х 0,8859).
Інша сума судового збору в розмірі 1211,20 грн. є такою, що сплачена зайво, та може бути повернута судом за клопотанням позивача або його представника.
5.2. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Представниця позивача у позовній заяві вказала про наявність у позивача витрат на правничу допомогу. В судовому засіданні представниця позивача в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України зробила заяву про подання протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду доказів витрат позивача на правову допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 289, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду у розмірі 18807 (вісімнадцять тисяч вісімсот сім) грн. та моральну шкоду в розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн.
Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати в розмірі 9173 (дев'ять тисяч сто сімдесят три) грн.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 05 лютого 2025 року.
Суддя Д. Б. Баронін