Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/1476/23
Провадження № 2/553/87/2025
Іменем України
05.02.2025м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді: Тимчука Р.І.,
за участю секретаря: Штанька С.Ю.,
представника позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до АТ «Універсал Банк» про визнання іпотеки такою, що припинена та скасування реєстрації обтяжень, -
09.06.2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до АТ «ВТБ Банк» про визнання іпотеки такою, що припинена та скасування реєстрації обтяжень, в якій просить:
1) визнати такою, що припинена іпотеку за іпотечним договором № 26-С/3 від 29.08.2007 року, що був укладений між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Огир Л.А. та зареєстрований в реєстрі за № 3546;
2) зняти заборону на нерухоме майно, а саме з квартири АДРЕСА_1 та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про обтяження нерухомого майна № 5563757 від 29.08.2007 року;
3) виключити запис про проведену державну реєстрацію іпотеки за іпотечним договором № 26-С/3 від 29.08.2007 року, що був укладений між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_4 , посвідчений державним нотаріусом Новогродівської держнотконтори Донецької області Коліушко Людмилою Геннадіївною та зареєстрований в реєстрі за № 26-C/3.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане 17.03.2022 року. Після її смерті відкрилася спадщина: 25.03.2022 року заведена спадкова справа № 10/2022. Позивач, як син померлої, подав заяву про прийняття спадщини, що підтверджується довідкою від 01.02.2023 року, виданою приватний нотаріусом Т.В. Башинською. Однак, відповідно до відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, на майно матері, а саме на квартиру АДРЕСА_1 накладено обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно. Зазначена квартира належала ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 31.01.2007 року Управлінням житлово-комунального господарства, зареєстрованого КП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» 05.02.2007 року в книзі: 150, номер запису: 20293. Однак, зареєстроване обтяження унеможливлює отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину, виходячи з наступного.
29.08.2007 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 26-С. З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_5 , 29.08.2007 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_4 був укладений Іпотечний договір № 26-С/3 відповідно до якого, остання передала банку в іпотеку нерухоме майно -квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 5.1. Іпотечного договору № 26-С/3 звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється способом за вибором Іпотекодержателя.
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 19.06.2012 року позовні вимоги ПАТ «ВТБ Банк» задоволено, звернено стягнення на заставлене майно, а також визначено спосіб реалізації предмета іпотеки для задоволення грошових вимог позивача шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши ціну продажу предмета іпотеки на підставі оцінки майна, на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
На виконання рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 19.06.2012 року видано виконавчий лист № 1616/3099/2012, строк пред'явлення якого для виконання - до 10.10.2013 року. Таким чином, ПАТ «ВТБ Банк» у обраний ним спосіб звернуло стягнення на предмет іпотеки.
Крім того позивач вказує, що у 2014 році його мати звернулася до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 19 червня 2012 року по справі № 1616/803/2012 у зв'язку з тим, що в період часу з жовтня 2012 року по січень 2014 року, нею сплачено на корить ПАТ «ВТБ Банк» грошові кошти в сумі 56794 грн. 28 коп. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 26-С від 29.08.2007 року, яка установлена рішенням суду від 19.06.2012 року та становить 209303 грн. 26 коп. З цього слідує, що ОСОБА_4 вчиняла дії, спрямовані на погашення заборгованості, мала намір в подальшому сплачувати кошти банку. Однак, не зважаючи на щомісячні погашення, Ленінський районний суд м. Полтави ухвалою від 02.09.2014 року в задоволенні заяви ОСОБА_4 про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 19 червня 2012 року по справі № 1616/803/2012 відмовив.
Таким чином позивач вказує, що з незалежних від ОСОБА_4 обставин, ПАТ «ВТБ Банк» не скористалося можливістю вплинути на виконання судового рішення та забезпечити реалізацію свого права, внаслідок чого рішення суду не було виконано у встановлений строк. До того ж, ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 19.08.2016 року відмовлено ПАТ «ВТБ Банк» у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень відносно ОСОБА_4 будь-які виконавчі провадження відсутні. Між тим, рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 07.05.2012 року у справі за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором було стягнуто з останніх в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором № 26-С від 29.08.2007 року разом зі сплатою відсотків, нені, та трьох процентів річних на загальну суму 209303,26 грн. на користь позивача (справа № 1616/645/2012). Вказана обставина свідчить про подвійне стягнення боргу: як шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки так і стягнення грошових коштів.
Таким чином, позивач вказує, що рішення суду про стягнення суми боргу за кредитним договором № 26-С, свідчить про його припинення.
З огляду на припинення кредитного договору № 26-С, укладеного між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_5 , шляхом стягнення грошових коштів на підставі рішення суду, а також не можливістю виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки через обставини не залежні від іпотекодавця - договір іпотеки № 26-С/3, укладений між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_4 вважається припиненим. Таким чином, позивач вказує, що станом на день подачі даної позовної заяви, іпотека припинилась також внаслідок спливу строку дії іпотечного договору.
Також позивач вказує, що оскільки виконавчий лист № 1616/3099/2012 було видано 29.11.2012 року та протягом встановленого строку (до 10.10.2013 року) не пред'являвся до виконання, стягувач/правонаступник не заявляв вимогу про його відновлення, а також за відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання - відсутні й підстави для процесуального правонаступництва.
Таким чином, позивач вказує, що вважає виконання рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 19.06.2012 року у справі № 1616/803/2012 про звернення стягнення на заставлене майно на підставі виконавчого листа неможливе.
Враховуючи викладене, обтяження майна у вигляді заборони на квартиру АДРЕСА_1 позивач вважає безпідставним та невиправданим, а тому звернувся до суду із вказаним позовом з метою захисту своїх прав як спадкоємця.
Вказує, що прийнявши спадщину після смерті матері ОСОБА_4 , до складу якої входять майнові права, позивач вважається власником з моменту її відкриття, а саме з 25.03.2022 року, однак, у зв'язку з наявністю заборони на нерухоме майно, він не може реалізувати своє право на її оформлення.
Крім того позивач вказує, що з 29.08.2007 року було внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про обтяження предмета іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 5563757, на підставі договору іпотеки № 26-С/3 від 29.08.2007 року. Виходячи з вищевикладеного, іпотека за іпотечним договором № 26-С/3 від 29.08.2007 року підлягає визнанню припиненою. Як наслідок визнання іпотеки припиненою, запис у Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна підлягають виключенню.
Усе зазначене і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2023 року справу передано судді Тимчуку Р.І.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 12.06.2023 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 09.10.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (о 14:30).
09.10.2023 року на адресу від представника ФГВФО з питань безпосереднього виведення АТ «ВТБ БАНК» з ринку надійшло клопотання про заміну відповідача у справі на його правонаступника АТ «Універсал Банк» (передано канцелярією суду о 15:09).
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 15.04.2024 року постановлено повернутися при розгляді цивільної справи № 553/1476/23 на стадію підготовчого засідання, яке призначити на 29.05.2024 року о 10:00 у приміщенні Ленінського районного суду м. Полтави.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 20.06.2024 року клопотання представника ФГВФО з питань безпосереднього виведення АТ «ВТБ БАНК» з ринку про заміну неналежного відповідача задоволено. Замінено неналежного відповідача АТ «ВТБ БАНК» (код ЄДРПОУ 14359319, 01004, м. Київ, б-р Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, б. 8/26) на належного відповідача АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ 21133352, 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19).
12.07.2024 року від представника відповідача АТ «Універсал Банк» на адресу суду надійшов відзив, у якому представник вказав, що просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю за безпідставністю і недоведеністю.
09.09.2024 року від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій просить не приймати до уваги доводи, викладені у відзиві. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
25.09.2024 року від представника відповідача АТ «Універсал Банк» на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив. АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» вважає доводи викладені позивачем у відповіді на відзив безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать дійсності. Представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 09.12.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі з підстав, наведених у ньому.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, зазначила, що в позові необхідно відмовити. Просила врахувати викладене у відзиві, запереченнях та поясненнях.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.
Згідно з ч. 1 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 29.08.2007 року між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 26-С. Відповідно до якого, ОСОБА_5 було надано грошові кошти в сумі 29000,00 доларів США зі сплатою 14 відсотків річних за користування кредитом на термін до 28.08.2017 року.
06 квітня 2009 року, 14 серпня 2009 року та 19 серпня 2012 року між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_5 було укладено договори про внесення змін № 1, № 2 та № 3 відповідно, до вказаного вище кредитного договору № 26-С від 29.08.2007 року, графік внесення платежів відповідачем грубо порушується та його заборгованість по кредиту становить 14184 грн. 64 коп.
29.08.2007 року між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_4 був укладений Іпотечний договір № 26-С/3. Відповідно до якого, ОСОБА_4 передала ВАТ «ВТБ Банк» в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , яка складається з двох жилих кімнат, загальною площею 56,9 кв. м, жилою - 29,00 кв. м, реєстраційний номер об'єкту: 17670727, яка належить їй на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 31.01.2007 року Управлінням житлово-комунального господарства, зареєстрованого КП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» 05.02.2007 року в книзі: 150, номер запису: 20293.
29 серпня 2007 року між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 26-С відповідно до якого, ОСОБА_3 зобов'язується перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником ОСОБА_5 зобов'язань за вказаним вище кредитним договором, і у випадку невиконання останнім зобов'язань за кредитним договором, відповідачі відповідають перед банком як солідарні боржники.
14 серпня 2009 року, між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_4 було укладено договір про внесення змін № 1 до Іпотечного договору від 29.08.2007 року № 26-С/3 відповідно до якого, ОСОБА_4 передає Іпотекодержателю в іпотеку зазначене вище нерухоме майно, з метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним вище кредитним договором в повному обсязі щодо повернення кредиту, сплати плати за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів, штрафних санкцій та збитків відповідно до умов зазначених вище кредитного договору та додаткових договорів.
У зв'язку з тим, що боржник ОСОБА_5 неналежним чином не виконував умови кредитного договору ПАТ «ВТБ Банк» звернувся до суду з відповідними позовами.
07.05.2012 рішенням Ленінського районного суду м. Полтави у справі № 1616/645/2012 ухвалено стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» 209 303 (двісті дев'ять тисяч триста три) грн. 26 коп., заборгованості за кредитним договором.
19.06.2012 заочним рішенням Ленінського районного суду м. Полтави у справі № 1616/803/2012 ухвалено звернути стягнення на заставлене майно квартиру АДРЕСА_1 , яка складається з двох житлових кімнат, загальною площею 56,9 кв. м, житловою 29,00 кв. м, реєстраційний номер об'єкту: 17670727, яка належить ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 31 січня 2007 року Управлінням житлово-комунального господарства, зареєстрованого КП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» 05 лютого 2007 року в книзі: 150, номер запису: 20293, на загальну суму 209303 грн. 26 коп., та визначити спосіб реалізації предмета іпотеки для задоволення грошових вимог Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши ціну продажу предмета іпотеки на підставі оцінки майна, на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Вказані рішення суду станом на день звернення до суду з даною позовною заявою є невиконаними, заборгованість по кредитному договору не сплачена.
21 жовтня 2020 між АТ «ВТБ Банк» та АТ «Універсал Банк» був укладений договір № 75-РБ про відступлення прав вимоги, відповідно до якого АТ «Універсал Банк» набуло права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів, зазначених у Додатку № 1, Додатку № 2, Додатку № 3 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1, Додатку № 2, Додатку № 3 до цього Договору, в тому числі до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
01.02.2021 ухвалою Ленінського районного суду м. Полтава по справі № 1616/645/2012 замінено сторону стягувача ПАТ «ВТБ Банк» на його правонаступника - АТ «Універсал Банк» у виконавчих листах по справі № 1616/645/2012, за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Постановою Полтавського апеляційного суду по справі №1616/803/2012 від 19.12.2023 замінено сторону у виконавчому листі стягувача за виконавчим листом № 1616/3099/2012 про звернення стягнення на заставлене майно, із ПАТ «ВТБ Банк» на його правонаступника АТ «Універсал Банк».
Щодо дійсності кредитного договору.
Статтею 598 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання. Неналежно проведене виконання не припиняє зобов'язання, а лише тягне за собою покладення на боржника нових обов'язків, які становлять міри цивільно-правової відповідальності (відшкодування збитків, стягнення неустойки тощо).
Зобов'язання ОСОБА_5 за кредитним договором № 26-С щодо повернення заборгованості невиконані. Наявна заборгованість за кредитним договором № 26-С у розмірі 44 465,18 доларів США, що підтверджується відповідним розрахунком. Відповідно до п. 10.2 Кредитного договору № 26-С, цей договір вступає в дію з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Таким чином, кредитний договір № 26-С є дійсним до повного його виконання.
Наявність рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 07.05.2012 у справі за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 26-С від 29.08.2007 разом зі сплатою відсотків, пені, та трьох процентів річних на загальну суму 209 303,26 грн. на користь позивача (справа № 1616/645/2012), не припиняє зобов'язання за кредитним договором.
Таким чином, доводи позивача щодо припинення кредитного договору № 26-С є безпідставними. Відповідно, є безпідставними доводи Позивача щодо припинення договору іпотеки № 26-С/3.
Щодо дійсності іпотечного договору № 26-С/3.
Позивач у своєму позові зазначає, що іпотека припинилась внаслідок спливу строку дії іпотечного договору. Однак, такі доводи позивача є необґрунтованими та суперечать дійсності. При цьому, позивач не вказує підставу свого висновку щодо спливу дії іпотечного договору.
Відповідно до п. 8.5 Іпотечного договору № 26-С/3, цей договір вступає в дію з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором. Таким чином, іпотечний договір №26-С/3 є дійсним до моменту повного виконання зобов'язань за кредитним договором №26-С.
Таким чином, відсутні підстави вважати іпотеку такою, що припинена.
Відсутні підстави вважати іпотеку такою, що припинена.
У свою чергу, позивач вважає, що підставою припинення іпотеки є неможливість виконання рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 19.06.2012 у зв'язку з відсутністю виконавчого листа.
Однак, таке твердження позивача є безпідставним, оскільки АТ «Універсал Банк» звернулось з позовом до Ленінського районного суду м. Полтави про визнання ОСОБА_3 спадкоємцем за законом та звернення стягнення на предмет іпотеки (справа № 553/2049/24).
Також, підставою припинення іпотеки позивач зазначає неможливість реалізувати своє право на оформлення спадщини.
Стосовно вказаного, варто враховувати наступне.
Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частиною шостою статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Відповідно до частин першої, другої статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
За змістом цієї норми на особу, до якої перейшло право власності на майно, обтяжене іпотекою, навіть у випадках, коли до її відома не було доведено інформацію про обтяження майна іпотекою, переходять всі права та обов'язки іпотекодавця. Твердження позивача про неможливість реалізувати своє право на оформлення спадщини через наявну заборону на рухоме майно, не є підставою для припинення іпотеки. Отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК є правом, а не обов'язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва з тих чи інших підстав, не може бути підставою задоволення даного позову.
Верховний Суд роз'яснив, що чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України «Здійснення права на спадкування») та оформлення спадщини (глава 89 цього Кодексу «Оформлення права на спадщину»).
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
З цього вбачається, що перехід права власності у порядку спадкування, не залежно від можливості реалізувати своє права на оформлення спадщини на предмет іпотеки, не припиняє іпотеку.
У свою чергу, відповідно до ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі:
припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;
реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;
набуття іпотекодержателем права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки;
визнання іпотечного договору недійсним;
знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;
з інших підстав, передбачених цим Законом.
Отже, по даній справі: основне зобов'язання не припинено, строк дії іпотечного договору не закінчився, предмет іпотеки не було реалізовано, іпотекодаржателем не набуто право власності на предмет іпотеки, іпотечний договір не визнано недійсним, предмет іпотеки не знищено.
З цього вбачається, що відсутні підстави для визнання іпотеки такої, що припинена.
Таким чином, доводи викладені позивачем у позовній заяві є безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать дійсності оскільки: кредитний договір є дійсним, іпотечний договір є дійсним, відсутні підстави вважати іпотеку такою, що припинена.
Окрім того, в ході розгляду даної справи 20.09.2024 року приватним виконавчем Виконавчого округу Полтавської області Райдою Олександром Сергійовичем прийнято постанову про закінчення виконавчого проводження № 75794955 за виконавчим листом (дублікатом) по справі № 1616/645/2012, виданого 18.04.2024 року Ленінським районним судом м. Полтави про стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВТБ Банк» в особі Відділення «Полтавська регіональна дирекція» (36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 19, код ЄДРПОУ 14359319, МФО 321767) 209303,26 грн. заборгованості за кредитним договором (згідно заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження залишок заборгованості за виконавчим документом становить 123056,79 грн.).
Суд, з'ясувавши дійсні обставини справи, надавши оцінку зібраним доказам в їх сукупності, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_3 до АТ «Універсал Банк» про визнання іпотеки такою, що припинена та скасування реєстрації обтяжень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 81, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд ?
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до АТ «Універсал Банк» про визнання іпотеки такою, що припинена та скасування реєстрації обтяжень, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 05.02.2025 року.
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиР. І. Тимчук