Провадження № 3/537/366/2025
Справа № 537/331/25
31.01.2025 року м. Кременчук
Крюківський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Мурашової Наталі Валентинівни, за участі секретаря Дьяченко В.Ю., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Відділення поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт серії НОМЕР_1 від 15.07.2008 року, РНОКПП НОМЕР_2 , яка заміжня, є інвалідом ІІ групи безтерміново відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 від 29.09.2022 року, фізичною особою-підприємцем, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №150659, складеним 10.01.2025 року старшим інспектором сектору ювенальної поліції Відділення поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області капітаном поліції Олійник Ю.В. «01.01.2025 року близько 18:10 год. за адресою АДРЕСА_3 , малолітня донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 розпивала алкогольний напій невідомого походження, після чого остання втратила свідомість та була доставлена до реанімаційного відділення дитячої лікарні м. Кременчука, що є неповагою, вчинила адміністративне правопорушення, вживаючи алкогольні напої за вищевказаною адресою, але так як остання не досягла віку адміністративної відповідальності, її мати не дотрималась вимоги ч.2 ст.150 СК України». Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.184 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що належно виконує батьківські обов'язки по відношенню до доньки та не ухиляється від їх виконання, займається вихованням дитини.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд установив наступне.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
Частиною 1 ст.184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Наведені вимоги законодавства не дотримані при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №150659 від 10.01.2025 року, згідно з яким ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП.
Так, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та іншого народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Фактично в протоколі про адміністративне правопорушення, за яким ОСОБА_1 притягається до відповідальності за невиконання обов'язків щодо виховання дитини, працівник поліції обмежився наведеним у фабулі обвинувачення лише змісту диспозиції ч.1 ст.184 КУпАП.
При цьому в порушення ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено суть адміністративного правопорушення, а саме, наявність конкретних обставин, які б вказували на ухилення від виховання матір'ю ОСОБА_1 своєї малолітньої доньки, не вказано від яких саме передбачених законодавством обов'язків ухиляється ОСОБА_1 .
Така невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст.256 КУпАП, не дає можливості визначитися, які саме дії чи бездіяльність вчинено ОСОБА_1 та в чому полягає їх протиправність.
З огляду на викладене, суд вважає, що зміст протоколу не містить об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Суд зазначає, що він позбавлений можливості змінити фабулу адміністративного правопорушення, у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, або їх виключати, здійснювати перекваліфікацію дій, відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже у протилежному випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. ст. 213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи.
Хоча протокол про адміністративне правопорушення складено відносно ОСОБА_1 , проте при викладенні складу адміністративного правопорушення у відповідній графі навіть не зазначено прізвище особи, яка вчинила дане правопорушення, тобто не названо суб'єкта правопорушення.
Згідно п.15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 року № 1376, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Однак достатніх доказів, на підтвердження ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов'язків матеріали справи не містять.
Подані в обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП докази, а саме, протокол про адміністративне правопорушення, рапорт працівника поліції, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, письмові пояснення малолітньої ОСОБА_2 не вказують на ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов'язків.
Перебування дитини, віком 13 років 11 місяців 27 днів, у медичній установі у зв'язку із вживанням нею з друзями алкоголю без дозволу та повідомлення батьків, від чого сталося її алкогольне отруєння, не може розцінюватися як ухилення батьків від виконання своїх обов'язків.
Відсутні докази вини ОСОБА_1 в ухиленні від виконання батьківських обов'язків з інших незалежних джерел.
Вина особи у вчиненні правопорушення не може ґрунтуватися лише на документах, складених працівниками поліції.
З наданої Кременчуцьким ліцеєм №6 «Правобережна» інформації вбачається, що ОСОБА_2 навчається в ліцеї з першого класу. Зарекомендувала себе як дисциплінований учень. Має навчальні досягнення середнього рівня. Наполеглива у досягненні поставленої мети. ОСОБА_2 має охайний зовнішній вигляд. Шкільною і спортивною формою, всім необхідним для навчання і речами повсякденного вжитку, забезпечена повною мірою. У повсякденному житті дотримується розпорядку дня, ліцей відвідує систематично, пропусків без поважної причини немає. У відносинах з учителями та учнями переважно доброзичлива, з більшістю однокласників має дружні стосунки, конфліктує рідко. Проживає з мамою та татом, які дбають про її добробут, створюють належні умови для відповідного виховання, фізичного, морального і духовного розвитку доньки.
З огляду на викладене суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Відповідно до положень ст.62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачить на її користь.
Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого притягнуто до адміністративної відповідальності у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягуються до відповідальності, які є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява F 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява F 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
А згідно рішення у справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ зазначив, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Таким чином суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події, складу адміністративного правопорушення.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу правопорушення.
Керуючись ст.ст. 184, 247, 283, 284 КУпАП, суд
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом 10 діб з моменту винесення.
Суддя Мурашова Наталя Валентинівна