Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/185/25
Провадження № 1-кп/382/88/25
05 лютого 2025 року м. Яготин
Яготинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту у кримінальному провадженні №12024111100002399, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.12.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, проживаючого за адресю: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
До Яготинського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Ухвалою від 30.01.2025 року призначено підготовче судове засідання.
Прокурор подав клопотання про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб, клопотання обґрунтовано тим, що на даний час продовжують існувати ризики передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, полягає в тому, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинені ним злочини, які за ступенем тяжкості є тяжкими злочинами (ч. 1 ст. 121 КК України - покарання за яке законом передбачено позбавлення волі на строк від п?яти до восьми років), може намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики суду. Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, полягає у тому, що ОСОБА_4 може впливати на свідків, потерпілих у кримінальному провадженні. Даний ризик обґрунтовується тим, що наразі існує ризик того, що він знаючи про фактичне місце проживання свідків та потерпілих, може незаконно впливати на них, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу або умовляння чи переконання, змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитись від дачі будь-яких показань. ОСОБА_4 вчинив даний злочин в стані алкогольного та наркотичного сп?яніння, за місцем проживання характеризується посередньо, тобто не має міцних соціальних зв?язків, а тому в будь-який час може змінити місце свого перебування з метою переховування від суду. Виходячи з вище викладеного, відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 КПК України, вважаю за доведене те, що жоден із більш м?яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України, та є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих. Метою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_4 є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов?язків та запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому тяжких злочинів, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити вищевказані дії, що зазначені в пунктах 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов?язання не забезпечить належної поведінки, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації. Не можливе і застосування до нього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 саме такого запобіжного заходу. Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов?язків та унеможливить реалізацію вищевикладених ризиків є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Застосування більш м?яких запобіжних заходів до ОСОБА_4 не зможе запобігти вказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з викладених у ньому підстав. Обвинувачений не заперечив щодо розгляду клопотання у відсутнісь його захисника, та щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді цілодобого домашнього арешту. Потерпілі підтримали клопотання прокурора.
Заслухавши учасників, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Так, відповідно до ст. ст. 177, 178 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, незаконно впливати на потерпілого, свідків, які ще не допитані судом.
Враховуючи вимоги ст. ст. 177, 178 КПК України, а також те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, враховуючи ступінь тяжкості злочину, в якому він обвинувачується, приймаючи до уваги характеризуючі дані ОСОБА_4 , оцінивши, крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, в сукупності всі обставини, у тому числі, визначені ст. 178 КПК України, стадію кримінального провадження, суд вважає, що на даний час ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не відпали, обвинувачений може переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків; більш м'який запобіжний захід, на думку суду, може не забезпечити запобігання вказаним ризикам.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що існують законні підстави та виправдана необхідність для продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , з метою досягнення дієвості кримінального провадження та завдань цього провадження, а тому клопотання прокурора необхідно задовольнити.
Одночасно, враховуючи позицію учасників кримінального провадження, необхідно покласти на обвинуваченого обов'язки згідно ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 315, 176-178, 181, 194, 196, 395 КПК України,
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 , без застосування електронних засобів контролю, на час судового розгляду строком на 60 днів та покласти на останнього такі обов'язки:
- цілодобово не залишати місце постійного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду;
- прибувати за кожною вимогою до процесуального прокурора та до суду, в разі не можливості з?явитись через поважні причини повідомити про це посадову особу чи орган, що здійснив виклик;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або роботи;
- утримуватися від спілкування з учасниками кримінального провадження, в тому числі свідками, потерпілими, тощо.
Виконання ухвали суду покласти на Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області за місцем проживання обвинуваченого.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Строк домашнього арешту рахувати з моменту винесення ухвали 05.02.2025 року.
Строк дії ухвали визначити до 06.04.2025 року включно.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з моменту її проголошення.
Суддя ОСОБА_1