Справа № 359/720/25
Провадження № 2-н/359/140/2025
Іменем України
03 лютого 2025 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Семенюта О.Ю., розглянувши заяву об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Головатого-6» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , -
ОСББ «Головатого-6» звернулося до Бориспільського міськрайонного суду з вказаною заявою, в якій просить видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Головатого-6» заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 травня 2024 року по 31 грудня 2024 року у розмірі 4961 грн.26 коп., інфляційні витрати у розмірі 4961 грн. 26 коп., 3% річних за прострочення виконання зобов'язань в розмірі 95 грн.18 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 302 грн.80 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.00 коп.
Вивчивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно положень ч.1 ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 168 ЦПК України встановлено, що у судовому наказі зазначається сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.
Згідно до п. 3 ч. 1ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 165 ЦПК України визначено, що у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу
За ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За приписами ч. 5,6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі.
Вирішення судом питання про розподіл між сторонами витрат на правничу допомогу адвоката відбувається за участю сторін, статус яких ст. 42 ЦПК України визначений лише в справах позовного провадження, в той час, як за приписами частини 2 наведеної норми процесуального права при розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.
Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом ІІ ЦПК України «Наказне провадження». Вказаний розділ окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов'язаних із розглядом справи, які понесені боржником.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 167 ЦПК України розгляд справи в порядку наказного провадження проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
Таким чином, стягнення витрат на професійну правничу допомогу за правилами наказного провадження є неможливим, оскільки така справа розглядається без повідомлення та виклику сторін та боржника, при цьому, останній позбавлений права довести неспівмірність заявлених вимог.
Крім того, суд звертає увагу, що саме відповідач, доводить співмірність витрат, що неможливе в наказному провадженні, а тому звужує права особи.
Враховуючи вищевикладене, оскільки ст. 161 ЦПК України не передбачено видачу судового наказу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та такі витрати не вважаються безспірними, вони не можуть бути стягнуті з боржника при видачі судового наказу про стягнення заборгованості за послуги ЖКГ.
У наказному порядку підлягають стягненню безспірні грошові суми, до яких цивільним процесуальним законодавством із судових витрат віднесено лише судовий збір.
Європейський суд з прав людини в рішенні в справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» зазначив, що рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.
Таким чином, розмір витрат на правничу допомогу та їх обґрунтованість має бути встановлено на засадах рівності та змагальності сторін, тому заявлені ОСББ «Головатого-6» вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути вирішені в наказному провадженні.
Враховуючи наведене, слід відмовити у видачі вказаного судового наказу в частині витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 165, 166, 258-261, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, -
Відмовити об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Головатого-6» у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн.00 коп., у справі за заявою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Головатого-6» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.Ю. Семенюта