Справа № 289/2514/24
Номер провадження 3/289/102/25
05.02.2025 м. Радомишль
Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Кириленко О.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції №3 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП відсутній в матеріалах справи,
за ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , будучи 11.03.2024 притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП, 15 грудня 2024 року о 17:35 год по вул. Філіповича, 114, в м. Радомишль керував транспортним засобом «SKODA OKTAVIA», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звуженими зіницями, які не реагують на світло, вираженим тремтінням пальців рук, поведінкою, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, у встановленому законом порядку відмовився. При цьому, ОСОБА_1 повторно протягом року керував вказаним транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 а), 2.5 ПДР.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи в Радомишльському районному суді Житомирської області повідомлений належним чином, шляхом направлення SMS-повідомлення на номер мобільного телефону, відповідно до заявки про отримання судової повістки в електронній формі, яка підписана останнім. Причини своєї неявки ОСОБА_1 не повідомив, а тому, відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності останнього, письмові заперечення від якого до суду не надходили.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
До того ж, у своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вина водія ОСОБА_1 у вчиненні наведених адміністративних правопорушень підтверджується: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 197174 та ЕРП1 № 197162 від 15.12.2024; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування від впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.12.2024; рапортами працівника поліції від 16.12.2024 та 03.02.2025; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 15.12.2024; довідками поліції, відповідно до яких вказаний транспортний засіб належить ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами; відеозаписами на оптичному носії інформації DVD-R диску, згідно яких ОСОБА_1 керував згаданим вище транспортним засобом і після зупинки на пропозицію поліцейського від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі відмовився, ОСОБА_1 були роз'яснені його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, і ознайомлено зі змістом вказаних протоколів про адміністративні правопорушення
Водночас, суд в порядку ч. 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» в Єдиному державному реєстрі судових рішень ознайомився зі змістом постанови Київського апеляційного суду від 01 липня 2024 року по справі №752/2499/24, зі змісту якої встановлено, що постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 11 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, а вказаною постановою апеляційного суду змінено рішення суду першої інстанції, оскільки накладене адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді адміністративного арешту на строк 15 діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років змінено на штраф у розмірі 51 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років.
Як вбачається з рапорту працівника поліції Сучок І.С. під час складання адміністративного проколу за ст. 130 КУпАП ним було помилково зазначено неправильну частину статті, за якою передбачена відповідальність, а саме вказано третю частину статті 130 КУпАП замість другої частини статті 130 КУпАП.
Згідно з вимогами ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчинених правопорушень, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Також суд враховує правовий висновок об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, який викладено у постанові від 04.09.2023 (справа №702/301/20, провадження №51-944 кмо 23), згідно якого підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за правопорушення, відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП не встановлено.
Отже, враховуючи характер скоєних правопорушень, особу ОСОБА_1 , суд вважає, що є всі підстави для застосування до останнього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилученням вказаного транспортного засобу, оскільки він ОСОБА_1 не належить.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки на нього судом накладено адміністративне стягнення.
Таким чином, керуючись ст. ст. 33-36, 40-1, 252, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Об'єднати в одне провадження справи №289/2514/24, №289/2513/24 та присвоїти об'єднаній справі єдиний унікальний номер судової справи 289/2514/24 та номер провадження 3/289/102/25
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП, та на підставі ст. 36 КУпАП призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 7 (сім) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Штраф належить стягнути на рахунок: Отримувач: ГУК у м. Житомирській обл. / Житомир. 21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; р/р: UA368999980313060149000006001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення платежу: «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», стягувачем є Відділення поліції №3 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області.
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 гривень на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, стягувачем є Державна судова адміністрація України).
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з моменту її винесення.
Строк звернення постанови суду до виконання протягом трьох місяців з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Олег КИРИЛЕНКО
Постанова набирає законної сили ______________ 202__