29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"03" лютого 2025 р. Справа № 924/891/24
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., при секретарі судового засідання Виноградова Б.В., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "А.Т.К.", м. Київ,
до Шепетівської районної військової адміністрації, м. Шепетівка, Хмельницька область
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький
за участю Хмельницької обласної прокуратури, м. Хмельницький
про визнання недійсним розпорядження голови Полонської районної державної адміністрації від 24.11.2010 року
представники сторін:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
від третьої особи - не з'явився,
від прокуратури - Ткачук Н.С. згідно посвідчення від 23.07.24,
встановив:
товариство з обмеженою відповідальністю "А.Т.К." звернулося до суду з позовом у якому просить визнати недійсним розпорядження голови Полонської районної державної адміністрації №477/2010-р від 24.11.2010 року «Про затвердження проекту консервації деградованих та малопродуктивних земель».
Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю у вказаному проекті даних щодо врожайності сільськогосподарських культур на даній земельній ділянці; інформації щодо економічної ефективності чи неефективності використання земель за призначенням; інформації про негативні природні властивості та низьку врожайність грунтів на земельній ділянці; відсутністю даних про вказаний проект в Держгеокадастрі.
Вважає, що розпорядження прийняте з порушенням вимог Закону, а саме вимог ст. 51 Закону України «Про охорону земель», ч.ч. 1,2 ст 171, ч.2 ст. 172 Земельного кодексу України та Порядку консервації земель, затвердженого наказом Держкомзему України №175 №175 від 17.10.2002 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України14.2.2003 року за №17438 і є таким, що порушує зокрема права та законні інтереси ТОВ "А.Т.К.". Зазначає, що земельна ділянка площею 1,87 з кадастровим номером 6823680300:02:001:0140, яку ТОВ "А.Т.К." придбало у ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу для введення особистого селянського господарства, не є деградованою та малопродуктивною.
Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що встановлення судом факту недійсності спірного розпорядження створить передумови для захисту прав позивача.
Відповідач у поданих до суду поясненнях (заперечення проти позову) просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що оспорюване розпорядження видано на підставі клопотання Відділу Держкомзему у Полонському районі Хмельницької області щодо проведення консервації малопродуктивних та деградованих земель, які характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю, зокрема і на території Білецької сільської ради. ДП «Хмельницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» надав проект землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель, на території Полонського району Хмельницької області, який зокрема містить в собі акти про обстеження деградованих і малопродуктивних земель, де вказано, що був зроблений аналіз грунтового покриву, показників рельєфу та даних агрохімічного дослідження, а також польового обстеження деградованих та малопродуктивних земель державної власності і враховано низький економічний стан використання цих земель за останні п'ять років, зазначено, що до акта додаються якісна характеристика деградованих та малопродуктивних земель. Серед інших документів наявний висновок Відділу Держкомзему у Полонському районі Хмельницької області від 25.12.2010 року «Про розгляд та погодження проекту землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель», яким рекомендовано Полонській районній державній адміністрації затвердити проект землеустрою щодо консервації земель. Окрім, цього висновок державної експертизи землевпорядної документації від 31.08.2010 року №383, затверджений начальником ГУ Держкомзему у Хмельницькій області містить посилання, що контроль за виправленням зауважень покладається на начальника відділу Держкомзему у Полонському районі Хмельницької області.
Вважає, що розпорядження видане відповідно до Порядку консервації земель, затвердженого наказом №175 від 17.02.2002 року Державного комітету України по земельних ресурсах, діючого на час видачі розпорядження. Крім того, просить проводити розгляд справи без участі представника Шепетівської районної державної адміністрації.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у поясненнях зазначає, що діяло відповідно до вимог чинного законодавства та звертає увагу, що відповідальність за невідповідність документації із землеустрою вимогам законодавства несе не Державний кадастровий реєстратор, а сертифікований інженер-землевпорядник, який відповідає за якість виконаних ним робіт із землеустрою. Крім того, просить проводити розгляд справи без участі представника Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Хмельницька обласна прокуратура у письмовій позиції ( від 10.2.2024 №15/1-1357-24) вважає позовні вимоги необґрунтованими. Звертає увагу, що оскаржуване розпорядження прийнято 24.11.2010, у той час як ТОВ «А.Т.К.» право власності на земельну ділянку набуто 26.03.2021, тобто майже через 11 років, а тому на момент його прийняття права товариства жодним чином не були порушені. Водночас, вказаним розрядженням затверджено проект консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності, яким передбачено вилучити із активного господарського обігу 160,85 га сільськогосподарських земель на території Білецької, Буртинської, Прислуцької, Онанковецької, Понінківської сільських рад та Полонської міської ради. За договором купівлі продажу від 26.03.2021 ТОВ «А.Т.К.» набуто право лише на 1,87 га деградованих земель, водночас, позивач просить скасувати проект в цілому, однак, жодним чином не обґрунтовує, в чому надання статусу деградованих решті 159 га землі порушує його права.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
Розпорядженням голови Полонської районної державної адміністрації № 314/2010-р від 06.08.2010 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо консервації малопродуктивних, деградованих і непридатних для сільськогосподарського використання земель.
Відповідно до проекту землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель прийнято рішення про вилучення із активного господарського обігу на території Білецької сільської ради 55,82 га земель державної власності (рілля) здійснити їх консервацію шляхом заліснення, термін консервації- постійне.
В розробленому ДП «Хмельницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» проекті землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель на території Полонського району наведені основні характеристики, показники та причини віднесення обстежених земель до малопродуктивних і деградованих земель.
Пунктом 2.3 Пояснювальної записки до проекту визначено, що постійна консервація - це виведення деградованих і малопродуктивних земель із сільськогосподарського обробітку шляхом заліснення або створення трав'яного покриву природнім шляхом зі зміною цільового призначення на природоохоронне або частково рекреаційне. Консервація таких земель має незворотній характер, найбільш доцільним є їх заліснення.
В проекті землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель на території Полонського району міститься акт від 13.08.2010 обстеження деградованих та малопродуктивних земель Білецької сільської ради площею 55,82 га, який підписані усіма членами комісії, а також додано якісну характеристику деградованих та малопродуктивних земель.
Розпорядженням голови Полонської районної державної адміністрації № 477/2010-р від 24.11.2010 затверджено проект землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель.
Матеріали справи також містять копію проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 , витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 6823680300:02:001:0140, статистичну звітність про урожайність за 2017-2021 роки.
Позивач вважає, що його права порушуються в межах зазначеного розпорядження, оскільки відомості щодо консервації земель не були внесені до ДЗК, вони не були відображені у Публічній кадастровій карті України, тобто дане розпорядження не набуло публічного характеру. Тому позивач звернувся з позовом до суду.
Дослідивши наявні в справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно з п. «д» ч. 1 ст 164 Земельного кодексу України охорона земель включає консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.
Консервація земель - припинення господарського використання на визначений термін та залуження або залісення деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно та економічно неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержувати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров'я (ст.1 Закону України « Про охорону земель»).
Відповідно до ст. 172 ЗК України до деградованих земель відносяться: а) земельні ділянки, поверхня яких порушена внаслідок землетрусу, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин тощо; б) земельні ділянки з еродованими, перезволоженими, з підвищеною кислотністю або засоленістю, забрудненими хімічними речовинами ґрунтами та інші. До малопродуктивних земель відносяться сільськогосподарські угіддя, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю, а їх господарське використання за призначенням є економічно неефективним.
Частиною 2 ст. 172 ЗК України визначено, що консервація земель здійснюється шляхом припинення чи обмеження їх господарського використання на визначений термін та залуження, заліснення або ренатуралізації. Передача у власність і користування земель державної та комунальної власності, щодо яких прийнято рішення про їх консервацію, для цілей, не пов'язаних із такою консервацією, забороняється.
Наказом Дерзкомзему України №175 від 17.10.2002 року затверджено Порядок консервації земель, який визначає організаційні засади щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно небезпечним та екологічно неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержувати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх хдоров'я.
Відповідно до п. 10 Порядку консервації земель, затвердженого наказом Держкомзему від 17.10.2002 (в редакції, чинній на момент прийняття проекту консервації), проект консервації земель подається на затвердження до відповідної державної адміністрації (сільської, селищної, міської ради).
З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням голови Полонської районної державної адміністрації № 314/2010-р від 06.08.2010 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо консервації малопродуктивних, деградованих і непридатних для сільськогосподарського використання земель (шляхом заліснення) Державному підприємству «Хмельницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на території Полонської міської, Понінківської селищної, Буртинської, Білецької, Онацьковецької, Прислуцької сільських рад.
Надалі розпорядженням голови Полонської районної державної адміністрації № 477/2010-р від 24.11.2010 затверджено проект землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель.
Представник позивача в судовому засіданні наголошував на тому, чинність оскаржуваного розпорядження про консервацію земель безпосередньо порушує право позивача на володіння, користування та розпорядження належною йому на праві власності земельною ділянкою.
В той же час судом враховується, що обраний позивачем спосіб захисту не призводить до захисту інтересів позивача та є неефективним.
За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об'єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб'єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).
Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Сполученого Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Зміст зобов'язань за статтею 13 Конвенції залежить, зокрема, від характеру скарг заявника. Однак засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ від 05.04.2005 у справі “Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02)).
Іншими словами, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Тож у кожному конкретному спорі суд насамперед повинен оцінювати застосовувані способи захисту порушених прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також ураховувати критерії ефективності таких засобів захисту та передбачені статтею 13 Цивільного кодексу України обмеження щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав будь-якою особою.
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17).
Судом відмічається, що оскаржуване розпорядження прийнято 24.11.2010, у той час як ТОВ «А.Т.К.» право власності на земельну ділянку набуто 26.03.2021, тобто майже через 11 років, а тому на момент його прийняття права позивача не були порушені.
Водночас, вказаним розрядженням затверджено проект консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності, яким передбачено вилучити із активного господарського обігу 160,85 га сільськогосподарських земель на території Білецької, Буртинської, Прислуцької, Онанковецької та Понінківської сільських рад та Полонської міської ради. За договором купівлі продажу від 26.03.2021 ТОВ «А.Т.К.» набуто право лише на 1,87 га деградованих земель, водночас, позивач просить скасувати проект в цілому, однак, жодним чином не обґрунтовує, в чому надання статусу деградованих решті 159 га землі порушує його права.
Позов повинен бути реальним та вирішувати спір.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги ТОВ «А.Т.К.» є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155), від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (пункт 148).
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України)/
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Суддя Ю.В. Гладюк
Повний текст рішення складено 05.02.2024р.
Віддрук 1 прим: 1 - до справи;
Позивачу, відповідачу, третій особі, прокуратурі рішення надіслати до ел. кабінету ЕС.