65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
"31" січня 2025 р.м.ОдесаСправа № 916/4481/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.
секретар судового засідання Христенко А.О.
при розгляді справи за позовом: Комунальної установи “Одесреклама» Одеської міської ради (вул. Косовська, буд. 2-Д, м. Одеса, 65022)
до відповідача: фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 25836,75 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Комунальна установа “Одесреклама» Одеської міської ради звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 25836,75 грн, з яких: основний борг в сумі 21391,33 грн; пеня в сумі 4445,42 грн.
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладених між сторонами договорів на право тимчасового використання для розташування рекламних засобів від 01.10.2016 № 883-од та від 01.06.2018 № 1515-од в частині внесення у повному обсязі та у визначені договорами строки платежів.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.10.2024 позовну заяву Комунальної установи “Одесреклама» Одеської міської ради було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4481/24; постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Водночас, у вказаній ухвалі позивачу було зазначено про необхідність подання до суду письмових пояснень щодо обставини допущення / недопущення арифметичної помилки чи описки при визначенні ціни позову.
У вищевказаній ухвалі суд також наголосив суду про необхідність надати суду письмових пояснень щодо обставини допущення / недопущення арифметичної помилки чи описки при визначені ціни позову.
16.01.2025 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення та докази щодо поставленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі питання допущення / недопущення арифметичної помилки чи описки при визначені ціни позову.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Приймаючи до ваги, що під час дослідження матеріалів справи у суду виникла необхідність в отриманні пояснень щодо здійсненого позивачем розрахунку заявлених до стягнення сум, суд ухвалою від 16.01.2025 за власною ініціативою призначив справу № 916/4481/24 до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін, яке призначив на 31 січня 2025 року о 10:10 та викликав учасників справи у це засідання для отримання цих пояснень. З урахуванням запитань, які виникли у суду, суд у вказаній ухвалі для надання позивачу часу для підготовки зазначив позивачу окремо про необхідність подання з певних питань пояснення у письмовому вигляді, а саме: 1) письмових пояснень щодо здійсненого розрахунку суми пені, зокрема, зазначено про необхідність вказати порядок зарахування проведених відповідачем оплат по договорам та щодо визначення позивачем суми боргу по кожному місяцю, за який проведено нарахування згідно з розрахунком (січень 2020 року - серпень 2024 року); 2) пояснень щодо визначеної позивачем суми боргу по договору № 1515-од, зокрема, щодо відображення / не відображення переплати, яка, за поясненнями позивача, існувала станом на 01.01.2024 у розмірі 1185,48 грн, при здійсненні розрахунку заборгованості за період з 01.09.2022 по 31.05.2024, долученого до позовної заяви.
Також, у вищевказаній ухвалі суд: повідомив сторін про наявність в Господарському суді Одеської області технічної можливості проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до ч. 4-5 ст. 197 ГПК України, а також у приміщенні суду згідно з ч. 6-8 ст. 197 ГПК України; звернув увагу сторін, що при заявлені відповідного клопотання враховувати зазначену можливість проведення Господарським судом Одеської області судового засідання в режимі відеоконференції (як в приміщенні суду, так і поза межами приміщення суду) та повідомляти суд у разі відсутності можливості забезпечити явку представника у судове засідання про конкретні причини, які заважають прийняти участь в судовому засіданні за таких умов; повідомив сторін, що Господарський суд Одеської області забезпечує учасникам справи реалізацію їх процесуального права бути присутнім в судовому засіданні очно без обмежень; роз'яснив сторонам про можливість дистанційно надавати суду всі необхідні документи в електронному вигляді через особистий кабінет в системі "Електронний суд" або поштою.
Ухвала суду від 16.01.2025 була доставлена до електронного кабінету позивача 17.01.2025 о 14:08.
28.01.2025 до суду від позивача надійшла заява, в якій останній просить суд здійснити розгляд справи за відсутності його представника, при цьому позовні вимоги позивач підтримує у повному обсязі. Причини, які заважають представнику прийняти участь у судовому засіданні, в тому числі, в режимі відеоконференції, позивачем суду не повідомлені.
У судове засідання 30.01.2025 позивач для надання пояснень не з'явився, інших заяв та клопотань не подав. При цьому позивачем не були навіть подані суду на виконання вимог ухвали суду від 16.01.2025 жодні письмові пояснення. Також у судове засідання 30.01.2025 не з'явився відповідач.
Отже, вирішуючи питання щодо подальшого розгляду цієї справи, суд дійшов висновку про таке.
Так, згідно з статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і в той же час учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою. Крім цього, учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, а також надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.
При цьому п. 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України визначено обов'язок учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1-3, 6 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Згідно з ч. 5, 6 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
В рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст.226 ГПК України позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У постанові від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про таке:
«Положення частини четвертої статті 202 та пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачають подання позивачем до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. Право позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні. Отже, відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України виключенням для обов'язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з'ясувати, чи не перешкоджає нез'явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов'язаний надавати оцінку наявності такої можливості. Якщо нез'явлення позивача перешкоджає вирішенню спору (якщо розгляд справи за відсутності позивача неможливий), суд, не зважаючи на заяву позивача про розгляд справи за його відсутності, позбавлений права розглянути справу по суті. У разі, якщо суд визнав явку позивача обов'язковою до подання позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності, то суд, не зважаючи на це клопотання, зобов'язаний залишити позов без розгляду. У разі, якщо до подання такого клопотання, суд не визнавав явку позивача обов'язковою, у такому випадку суд повинен повідомити позивача про те, що розгляд справи за його відсутності є неможливими та визнати його явку обов'язковою, вирішити питання про відкладення або перерву в судовому засіданні та у разі нез'явлення позивача в наступне судове засідання залишити позов без розгляду.».
При цьому у постанові від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду не знайшов підстав для відступлення від висновку (уточнення висновку), викладеного у постанові Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України в умовах воєнного стану в України.
Отже, правовий аналіз положень ч. 4 ст. 202 ГПК України та п. 4 ч. 1 ст.226 ГПК України, з урахуванням висновків ОП КГС у вищезгаданій постанові, свідчить про те, що процесуальним обов'язком позивача, як ініціатора судового процесу, є обов'язок з'явитись до суду за його викликом, а у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності після того, як суд викликав позивача, не зважаючи на це клопотання, суд зобов'язаний залишити позов без розгляду.
При цьому суд наголошує, що ГПК України максимально забезпечує можливість для учасників справи добросовісно і ефективно реалізовувати свої процесуальні права та обов'язки, зокрема, учасники судового процесу завчасно повідомляються судом про час і місце судового засідання (мінімум за 5 днів); учасники справи мають процесуальне право дистанційно подати до суду документи в паперовій формі через установи зв'язку (Укрпошта, кур'єрські служби тощо); учасники справи мають процесуальне право дистанційно подати до суду документи в електронній формі у будь-який час за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля); учасники справи можуть залучити до представництва декількох представників або приймати участь у справі в порядку самопредставництва; учасники справи мають право дистанційно приймати участь в судовому засіданні поза межами суду або в приміщенні іншого суду в режимі відеоконференції.
Як зазначалось судом, при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі, тобто на стадії, коли суд не розглядає справу по суті, а лише надає оцінку дотриманню позивачем процесуальних вимог закону при поданні позову, суд вирішив здійснювати розгляд цієї справи без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.
Далі, в процесі дослідження матеріалів справи суд встановив необхідність викликати позивача у засідання суду для отримання пояснень щодо здійсненого позивачем розрахунку заявлених до стягнення сум. У зв'язку з цим, ухвалою суду від 16.01.2025 суд викликав позивача у засідання суду та окреслив окремі питання, щодо яких позивачу слід подати письмові пояснення. Водночас, після того, як суд викликав позивача у судове засідання, останнім було подано суду заяву про розгляд справи за його відсутності, навіть без вказання причин неможливості виконати ухвалу суду в частині забезпечення явки представника у судове засідання та подання пояснень, щодо яких вказано судом. За таких обставин та з урахуванням вищевказаних висновків Верховного Суду, суд виснує про наявність у суду обов'язку залишити позов Комунальної установи “Одесреклама» Одеської міської ради без розгляду.
Між цим, щодо обставин того, що нез'явлення позивача перешкоджає вирішенню спору, суд вважає необхідним додатково зазначити про таке.
В межах даної справи позивач заявив до стягнення з відповідача заборгованість по двом договорам: від 01.10.2016 № 883-од та від 01.06.2018 № 1515-од. За даними розрахунку позивача, який долучений до матеріалів справи (а.с. 81-86, т.1):
- заборгованість відповідача за договором № 883-од за період з 01.04.2022 по 31.03.2024 становить 17078,75 грн, з урахуванням того, що станом на 01.04.2022 за відповідачем рахувалась заборгованість у розмірі 600,11 грн. Отже, приймаючи до уваги погоджений сторонами у договорі розмір плати за договором на місяць (686,61 грн), виходить, що за даними позивача відповідач оплати по договору № 883-од у вищевказаному періоді (24 місяці) не здійснював;
- заборгованість відповідача за договором № 1515-од за період з 01.09.2022 по 31.05.2024 становить 4312,58 грн, з урахуванням того, що станом на 01.09.2022 за відповідачем рахувалась заборгованість у розмірі 112,58 грн. Отже, приймаючи до уваги погоджений сторонами у договорі розмір плати за договором на місяць (200 грн), виходить, що за даними позивача відповідач оплати по договору № 1515-од у вищевказаному періоді (21 місяць) не здійснював.
Водночас, у поданих до суду після відкриття провадження у справі письмових поясненнях (а.с. 93-103, т.1), позивач зазначив, що станом на 01.01.2024 (дата укладення додаткової угоди № 7) переплата за договором № 1515-од склала 1185,48 грн, при цьому позивач вказав, що з урахуванням укладення додаткової угоди № 7, якою погоджено застосовувати умови договору з 29.03.2023, нараховано плату у сумі 5498,06 грн, після чого віднято суму переплати у розмірі 1185,48 грн. Разом з цим, поданий до суду розрахунок по договору № 1515-од не містить розрахунку суми 5498,06 грн, а у письмових поясненнях позивач не навів суду, за який період виникла ця заборгованість. Отже, якщо виходити з того, що станом на 01.01.2024 у відповідача за договором № 1515-од рахувалась переплата у сумі 1185,48 грн, а спірний позивачем період за цим договором визначений по 31.05.2024, то з урахуванням встановленої місячної плати - 200 грн, не зрозумілими є дані розрахунку позивача та визначена сума боргу, у зв'язку з чим позивачу було вказано про необхідність подання відповідних пояснень, а також викликано у судове засідання. Проте, позивач ухилився від виконання вимог ухвали суду, не надав суду письмових пояснень та не з'явився у судове засідання за викликом суду.
Окрім цього, при дослідженні доказів судом були оцінені інші докази позивача, з яких вбачається наступне. Так, згідно з позовом позивача, останнім заявлено до стягнення з відповідача по двом договорам заборгованість у розмірі 21391,33 грн. Натомість, в матеріалах справи наявний акт звіряння за підписом позивача, за даними якого сальдо на користь позивача, станом на 31.08.2024, по двом договорам становить 21391,33 грн (а.с. 51, т.1), з урахуванням сальдо на користь відповідача, станом на 01.01.2024, у розмірі 1185,48 грн. Водночас, проаналізувавши дані акту суд виявив, що у графі «нараховано» окрім розміру щомісячних плат за договорами, позивач у цій графі зазначив 2 операції від 05.01.2024 на суму 17897,63 грн та 1619,35 грн, проте не є зрозумілим яким чином з'явились ці суми, які не вказані у розрахунку суми позову. Також, цей акт у графі «сплачено» по кожній плюсовій операцій містить операцію за мінусовим значенням, проте матеріали справи не містять первинних доказів та пояснень позивача, з яких можна зрозуміти порядок проведення зарахування, який здійснив позивач, та відповідність даних акту вищевикладеному розрахунку позивача, який долучений до матеріалів справи (а.с. 81-86, т.1).
Також, до матеріалів справи позивачем долучено, зокрема, виписку по рахунку за 26.10.2022 на суму 2500,00 грн з призначенням платежу «за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів згідно договору № 883-од від 01.10.2016 та № 1515-од від 01.06.2018. Оплата до 25.10.2022 без ПДП» (а.с. 102, т.1). Водночас, вказавши період розрахунку по договору № 883-од з 01.04.2022 по 31.03.2024, а по договору № 1515-од з 01.09.2022 по 31.05.2022, у розрахунку суми боргу позивач не відобразив оплату на суму 2500,00 грн, проведену відповідачем 26.10.2022 та окремо щодо цього питання пояснення в матеріалах справи відсутні.
Суд наголошує, що вищевказані питання, які виникли у суду під час розгляду справи, можливо було з'ясувати у разі з'явлення представника позивача у судове засідання, для чого останній і викликався. Проте позивач проігнорував вимоги ухвали суду і його неявка перешкоджає вирішенню спору.
Отже, з урахуванням вищевикладеного суд констатує, що позивач, як особа, яка звернулась до суду за захистом своїх порушених прав, не сприяв вирішенню спору та не виконав свого процесуального обов'язку з'явитись в засідання суду за викликом для надання пояснень щодо виниклих у суду питань, а тому враховуючи, що неявка позивача перешкоджає вирішенню спору по суті, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для залишення позову Комунальної установи “Одесреклама» Одеської міської ради у справі № 916/4481/24 без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
В цей же час, суд роз'яснює позивачу, що згідно з ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Згідно з ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат та враховуючи підстави залишення зустрічного позову позивача без розгляду, суд дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати слід покласти на Комунальну установу “Одесреклама» Одеської міської.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 234-235, 254-255 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Комунальної установи “Одесреклама» Одеської міської у справі № 916/4481/24 - залишити без розгляду.
2. Судові витрати Комунальної установи “Одесреклама» Одеської міської, пов'язані з розглядом справи, покласти на позивача.
Повну ухвалу складено 05.02.2025.
Ухвала набирає законної сили 05.02.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Суддя Д.О. Бездоля