20 грудня 2024 року Справа № 915/736/24
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Артьомові І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Акціонерного товариства "Миколаївобленерго", вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017 (код ЄДРПОУ 23399393)
електронна пошта: kanc@energy.mk.ua
представник позивача Котенко Олег Олегович
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54027 (код ЄДРПОУ 26565573)
електронна пошта: kancel@mkrada.gov.ua
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, вул. Велика Арнаутська, 15, м. Одеса, 65048 (код ЄДРПОУ 43015722)
електронна пошта: odesa@spfu.gov.ua
про визнання права власності за набувальною давністю
Представники учасників справи в судове засідання не з'явились
До Господарського суду Миколаївської області звернулось Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" з позовною заявою до відповідача Миколаївської міської ради, в якій просить суд визнати за Акціонерним товариством "Миколаївобленерго" право власності за набувальною давністю на будівлю розподільчого пункту РП № 340034, загальною площею «А-1» 86,5 кв.м., який розташований по вул. Чкалова ріг вул. Громадянської у м. Миколаєві.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2024 справу з єдиним унікальним номером № 915/736/24 призначено головуючому судді Алексєєву А.П.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2024 № 94 у зв'язку з відпусткою головуючого судді Алексєєва А.П. для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 915/736/24.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024 справу № 915/736/24 призначено головуючому судді Олейняш Е.М.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях. Призначено підготовче засідання на 10.09.2024. Встановлено учасникам процесу строки для подання заяв по суті спору.
Підготовче засідання з розгляду даної справи, яке було призначено на 10.09.2024, не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Олейняш Е.М. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.10.2024 призначено підготовче засідання на 04.11.2024.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Розгляд справи ухвалено здійснити у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відкладено підготовче засідання по справі на 02.12.2024.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.12.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 20.12.2024.
Сторони та третя особа явку повноважних представників в судове засідання 20.12.2024 не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином в порядку ст. 120 ГПК України.
Позивачем 19.12.2024 до Господарського суду Миколаївської області подано заяву (вх. № 16052/24 від 19.12.2024) про розгляд справи без участі позивача за наявними у справі документами.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 9320/24 від 05.08.2024) просив суд здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача з урахуванням позиції, викладеної у відзиві, та прийняти рішення за наявними матеріалами справи.
Третя особа Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях у судове засідання не з'явилась, про причини неявки не повідомила.
Відповідно до ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення клопотань сторін про розгляд справи за відсутності представників сторін та можливість розгляду справи за відсутності учасників справи.
В судовому засіданні 20.12.2024 судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.
2.1. Правова позиція позивача.
Підставою позову позивачем зазначено наступні обставини.
По вул. Чкалова ріг вул. Громадянської у м. Миколаєві знаходиться будівля розподільчого пункту РП № 340034, інв. № 31793 (стара назва РП № 34).
Право власності на РП № 340034 за жодною особою не зареєстровано, тобто у вказаного енергооб'єкта відсутній власник, а також інші особи, які претендують на це майно.
Згідно з балансовою довідкою бухгалтерії позивача на балансі Товариства з 12.12.1996 обліковується будівля Розподільчого пункту РП № 340034 (інв. № 31793), балансова вартість якої становить 25 003, 36 грн. На балансі позивача також обліковується енергетичне обладнання, яке встановлене у РП № 340034, зокрема: розподільний пристрій - РУ- 0,4 кВ (інвентарний № 31794), розподільний пристрій - РУ-6 кВ (інвентарний № 31796); трансформатор силовий ТМ - 630 кВА (інвентарний № 31795).
Позивач у розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії» є оператором системи розподілу, тобто юридичною особою, відповідальною за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.
Від РП № 340034 (інв. № 31793) живиться та отримують електрозабезпечення енергетичні об'єкти, з яких 36 власних трансформаторних підстанції та 5 абонентських трансформаторних підстанцій, від даних ТП, РП отримують електроенергію 634 точок обліку юридичних споживачів та 6 338 побутових споживачів.
24.09.2008 між Миколаївською міською радою та позивачем укладено договір оренди землі № 5983 для обслуговування РП № 34 (РП № 340034), кадастровий номер 4810137200:09:070:0006.
Наведене свідчить, що єдиним користувачем та володільцем РП № 340034 та встановленого у ньому енергетичного обладнання є позивач, до мереж якого приєднано вищевказане електротехнічне обладнання, який несе відповідальність за технічний стан та технічне обслуговування об'єктів електроенергетики.
Позивач добросовісно, відкрито, безперервно володіє зазначеним нерухомим майном, починаючи 1996 року по теперішній час, тобто протягом 28 років.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 15, 16, 316, 319, 328, 344 ЦК України.
2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 9320/24 від 05.08.2024) зазначив, що згідно службової записки управління комунального майна Миколаївської міської ради від 30.07.2024 № 27146/10.01-08/24-2 розподільчий пункт РП № 340034 (інв. № 31793), що знаходиться по вул. Чкалова ріг вул. Громадянської у м. Миколаєві не обліковується серед об'єктів, що належать до комунальної власності Миколаївської міської територіальної громади.
Крім того, відповідач зазначає, що серед комунальних підприємств Миколаївської міської ради відсутнє таке, яке може надавати послуги з енергопостачання, обслуговування таких об'єктів наразі є неможливим.
2.3. Правова позиція третьої особи.
Третя особа не скористалась наданим правом на подання письмових пояснень (ст. 168 ГПК України).
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
Відповідно до п. 1.1, п. 1.2 Статуту АТ "Миколаївобленерго", затвердженого позачерговими загальними зборами 08.12.2023 (протокол від 18.12.2023 № 37) АТ "Миколаївобленерго" (надалі - «Товариство») є юридичною особою із новим найменуванням, у результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" у відповідності до Закону України «Про акціонерні товариства».
Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" було новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства "Миколаївобленерго", що було новим найменуванням Державної акціонерної енергопостачальної компанії "Миколаївобленерго", заснованої відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 31 серпня 1995 року № 170 та указу Президента України від 4 квітня 1995 року № 282/95 «Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України».
Відповідно до графи 8 "Відомості - розшифрування прийняття електрогосподарства на баланс Миколаївського РЕС від інших підприємств за 1996 рік" Миколаївський РЕМ власними силами збудував (господарський спосіб) будівлю розподільчого пункту РП-34, яка знаходиться по вул. Чкалова - вул. Громадянська у м. Миколаєві.
Позивач зазначає, що правоустановчих документів на РП № 34 позивач не має.
Наказом АТ "Миколаївобленерго" № 102 ос від 03.04.2024 «Про уніфікацію диспетчерських найменувань енергетичних об'єктів» було вирішено внести зміни в диспетчерське найменування енергетичних об'єктів Товариства. На підставі вказаного наказу позивачем РП № 34 (інв. № 31793) присвоєно нове диспетчерське найменування РП № 340034 (інв. № 31793).
Відповідно до довідки АТ «Миколаївобленерго» № 04.02/255 від 30.05.2024 станом на 01.05.2024 на балансі АТ «Миколаївобленерго» обліковуються об'єкти основних засобів, які встановлені у РП № 340034, який розташований по вул. Чкалова ріг вул. Громадянська у м. Миколаєві, дата прийняття на облік 12.12.1996, первісна вартість 1 503 756, 63 грн., знос 1 357 994, 11 грн., залишкова вартість 145 762, 52 грн., а саме:
- будівля (інвентарний номер 31793), дата прийняття на облік 12.12.1996, первісна вартість 138 110, 16 грн., знос 113 106, 80 грн., залишкова вартість 25 003, 36 грн.;
- РУ-0,4 кВ (інвентарний номер 31794), дата прийняття на облік 12.12.1996, первісна вартість 29 736, 00 грн., знос 4 947, 88 грн., залишкова вартість 24 788, 12 грн.;
- РУ-6 кВ (інвентарний номер 31796), дата прийняття на облік 12.12.1996, первісна вартість 1 306 445, 11 грн., знос 1 218 984, 03 грн., залишкова вартість 87 461, 08 грн.;
- трансформатор силовий ТМ-630 кВА (інвентарний номер 31795), дата прийняття на облік 12.12.1996, первісна вартість 29 465, 36 грн., знос 20 955, 40 грн., залишкова вартість 8 509, 96 грн.
Позивач є оператором системи розподілу електричної енергії відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" та використовує при здійсненні господарської діяльності з розподілу електричної енергії енергооб'єкт - РП № 340034 (інв. № 31793).
Так, відповідно до довідки АТ «Миколаївобленерго» від 07.06.2024 № 12.04/5106 через РП № 36 (інв. № 31793) здійснюється електрозабезпечення для 36 власних трансформаторних підстанцій (та 50 трансформаторів) та 5 абонентських ТП (9 трансформаторів), а саме: № 1064, ТП № 1107, ТП № 79, ТП № 14, ТП № 241, ТП № 281, ТП № 1039, ТП № 382, РП № 91, РП № 46, ТП № 780, ТП № 1358, ТП № 32, ТП № 491, ТП № 743, ТП № 609, ТП № 138 А, ТП № 251, ТП № 498, ТП № 591, ТП № 596, ТП № 492, ТП № 23, ТП № 25, ТП № 678, РП № 15, ТП № 150, ТП № 184,ТП № 52, ТП № 143, ТП № 135, ТП № 285, ТП № 66, ТП № 11, ТП № 12 А, ТП № 316, ТП № 12, ТП № 1150, ТП № 425, ТП № 1354, ТП № 1396.
Від даних трансформаторних підстанцій отримують електроенергію 634 точок обліку юридичних споживачів та 6 338 побутових споживачів. До матеріалів справи додано схему нормального режиму мереж 6 кВ РП № 340034 філії м. Миколаєва.
Додатково на підтвердження факту постачання електричної енергії споживачам позивачем подано суду укладені АТ «Миколаївобленерго» договори: договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 44/7983 від 27.01.2021 зі споживачем ОСББ «Екодом 2020»; договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 44/3413 від 10.08.2020 зі споживачем ТОВ АВАНТ-АТ».
Умовами вищезазначених договорів визначено межі балансової належності електромереж та установок, що живляться від РП-34 (ПС «Чкаловська»; ф-61221А), що підтверджується актами розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (визначення точки продажу електричної енергії), які є невід'ємними додатками договорів.
Для обслуговування РП-34 (інв. № 31793) позивачем складались паспорти технічного стану будівлі (споруди), в яких зазначено технічні характеристики РП № 34 та встановленого в ній енергетичного обладнання, а саме:
- 04.02.2010 для обслуговування розподільчого пункту №34, що знаходиться за адресою вул. Чкалова - вул. Громадянська, складено паспорт розподільчого пункту № 34, відповідно до якого: рік побудови - 1995, рік введення в експлуатацію - 1995. Відповідно до записів, зазначених в паспорті, протягом 2007, 2012, 2013, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2022, 2023 здійснювався плановий та аварійний ремонт електрообладнання;
- 06.03.2012 для обслуговування РП-34 (інв. № 31793), який знаходиться на балансі ПАТ «Миколаївобленерго» філія м. Миколаєва, складено паспорт технічного стану будівлі (споруди) РП-34 з призначенням захист електричного обладнання, рік забудови 1995, площа забудови 43,6 м2.
На підтвердження факту обслуговування, проведення ремонту та технічного обслуговування розподільних мереж позивачем подано суду акт загального огляду споруд та будівель РП-34 станом на 24.07.2014; листок огляду (перевірки) ТП напругою 6-10/0,38кВ від 19.10.2023; акт приймання виконаних робіт № 2095 від 16.02.2015 на суму 28 702, 03 грн., акт приймання виконаних робіт № 2103 від 17.02.2015 на суму 270, 19 грн., акт приймання виконаних робіт № 2139 від 16.02.2015 на суму 1 037, 03 грн., акт приймання виконаних робіт № 3 465 від 01.04.2013 на суму 2 127, 94 грн., акт приймання виконаних робіт № 4 278 від 15.04.2013 на суму 1 137, 70 грн.
Комунальним підприємством "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" на замовлення АТ «Миколаївобленерго» виготовлено технічний паспорт станом на 24.10.2018 на розподільчий пункт № 34 за адресою: вул. Чкалова ріг вул. Громадянська м. Миколаїв, відповідно до якого рік побудови 1996, площа забудови 103,2 кв. м., відсоток зносу 20 %.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеське Бюро Технічної Інвентаризації» 20.03.2024 виготовлено технічний паспорт (реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності ТІ01:7192-9326-0726-4252) на об'єкт нерухомого майна РП №340034, що розташований за адресою Миколаївська обл., Миколаївський район, м. Миколаїв, вул. Чкалова - вул. Громадянська, площа забудови 106 кв. м.
На підтвердження факту здійснення реєстрації документу позивачем подано суду Витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 07.05.2024, реєстраційний номер ТІ01:7192-9326-0726-4252.
24.09.2008 між Миколаївською міською радою (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» (орендар) укладено договір оренди землі від 24.09.2008, який зареєстровано в книзі записів договорів оренди землі від 30.10.2008 за № 5983.
Відповідно до умов п. 1.1 договору Миколаївська міська рада на підставі рішення від 30.11.07 за № 18/33 передає, а ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» приймає в оренду земельну ділянку для обслуговування трансформаторної підстанції № 34 по вул. Чкалова ріг вул. Громадянської /Центральний район/.
Відповідно до п. 2.1 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 190 /сто дев'яносто/ кв.м, у тому числі 104 кв.м під капітальною забудовою, 86 кв.м. під проїздами, проходами та площадками, без права передачі її в суборенду.
Відповідно до п. 2.2 договору на земельній ділянці знаходиться трансформаторна підстанція.
Відповідно до п. 2.3 договору земельна ділянка передається в оренду без будинків, будівель, споруд та інших об'єктів.
Відповідно до п. 3.1 договору договір діє протягом 10 /десяти/ років з дати його державної реєстрації. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору звернутись письмово до орендодавця з проханням, що до продовження строку дії договору.
Земельну ділянку передано орендарю відповідно до Акту приймання-передачі земельної ділянки від 30.10.2008, який міститься в матеріалах справи.
24.12.2019 між Миколаївською міською радою (орендодавець) та АТ «Миколаївобленерго» (орендар) укладено договір про зміни № 153-19 до договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 30.10.2008 за № 5983, відповідно до якого на підставі рішення Миколаївської міської ради від 13.06.2019 №51/434 щодо продовження строку оренди земельної ділянки площею 190 кв.м (кадастровий номер 4810137200:09:070:0006) для подальшого обслуговування трансформаторної підстанції № 34 по вул. Чкалова ріг вул. Громадянської /Центральний район/ Сторони домовились продовжити Договір на 5 (п'ять) років (п. 1 договору про зміни).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 382974778 від 14.06.2024 відсутня інформація про права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження земельної ділянки з кадастровим номером 4810137200:09:070:0006.
Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 14.06.2024 земельна ділянка з кадастровим номером 4810137200:09:070:0006, що розташована за адресою Миколаївська область, м. Миколаїв, вулиця Чкалова ріг вул. Громадянської, відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, з цільовим призначенням 14.02. для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів передачі електричної енергії, вид використання - для обслуговування трансформаторної підстанції № 34. Суб'єкт права власності: Миколаївська міська рада, суб'єкт речового права - ПАТ "Миколаївобленерго".
13.03.2024 АТ «Миколаївобленерго» звернулось до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради з листом № 01.01/01-18-1264 від 13.03.2024, в якому просило передати земельні ділянки в оренду АТ «Миколаївобленерго» для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів передачі електричної та теплової енергії строком на 49 років та встановити розмір орендної плати за використання земельних ділянок для розміщення будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів передачі електричної та теплової енергії в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки, зокрема земельну ділянку з кадастровим номером 4810137200:09:070:0006 (графа 23 переліку орендованих Товариством земельних ділянок, по яким закінчився договір оренди).
Відповідно до довідки АТ «Миколаївобленерго» № 04.02/268 від 07.06.2024 позивачем відповідно до п. 4.1, п. 4.2 розділу 4 договору оренди землі від 24.09.2008 № 5983 нараховано та сплачено орендної плати у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки, а саме:
- за 2022 рік (січень-лютий) - 3 712, 28 грн.;
- за 2023 рік - 25 614, 72 грн.;
- за 2024 рік - 4 488, 47 грн.
Судом також встановлено наступне.
АТ "Миколаївобленерго" зверталось із листами щодо надання інформації про те, чи перебуває у власності об'єкт нерухомого майна, зокрема, будівля розподільчого пункту РП № 34, що знаходиться по вул. Чкалова ріг вул. Громадянська у м. Миколаєві до: Фонду державного майна України (лист № 01.01/01-16-5942 від 24.11.2023), Миколаївської обласної ради (лист № 01.01/01-18-5941 від 24.11.2023), Миколаївської міської ради (лист № 01.01/01-18-5940 від 24.11.2023).
Відповідно до листа Управління забезпечення реалізації повноважень у Миколаївській області Регіонального відділення Фонду державного майна України № 02/130 від 31.01.2024 останнім зазначено, що відомості про майно від суб'єктів управління з метою внесення до Єдиного реєстру об'єктів державної власності не надавались.
Відповідно до інформації Миколаївської обласної ради № 1213-11-05-23 від 22.12.2023 зазначено, що зазначені у запиті об'єкти нерухомого майна до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області не належать.
Відповідно до інформації виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 260/02.02.01-40/10/14/24 від 11.01.2024 право власності на розподільчі пункти, зазначені у списку, Миколаївською міською радою не оформлялось.
Відповідно до інформації Управління комунального майна Миколаївської міської ради №27146/10.01-08/24-2 від 30.07.2024 будівля розподільчого пункту РП №340034 (інв. №31793), який розташований по вул. Чкалова ріг вул. Громадянської у м. Миколаєві, Миколаївської області не обліковується серед об'єктів, що належать до комунальної власності Миколаївської міської територіальної громади. Серед комунальних підприємств Миколаївської міської ради відсутнє таке, яке може надавати послуги з енергопостачання, обслуговування таких об'єктів наразі є неможливим.
Вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 та ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.
Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності.
Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування.
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
ЦК України набрав чинності з 1 січня 2004 року.
Відповідно до п. 8 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
В постанові від 14.05.2019 у справі № 910/17274/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 Цивільного кодексу України, а саме: наявність суб'єкта, здатного набути у власність певний об'єкт; законність об'єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).
Так, набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом статті 2 Цивільного кодексу України є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
Проте не будь-який об'єкт може бути предметом такого набуття права власності. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об'єкт володіння має бути законним.
Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 Цивільного кодексу України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.
Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.
Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.
Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об'єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об'єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.
Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов'язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.
Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 частини третьої статті 344 Цивільного кодексу України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 Цивільного кодексу України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.
Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.
Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.
Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 910/858/19, від 10.02.2020 у справі № 923/82/19, від 16.01.2020 у справі № 916/455/10, від 02.08.2019 у справі № 915/945/18, від 02.08.2019 у справі № 915/962/18, від 09.07.2019 у справі № 920/999/16, від 11.06.2019 у справі № 922/1574/17, від 11.06.2019 у справі № 917/2156/17.
В постанові КЦС ВС від 01.08.2018 року у справі № 201/12550/16-ц Верховний Суд зазначив, що при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. За висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.
Дана правова позиція підтримана в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 № 910/17274/17, і, зокрема, вказано, що оскільки за змістом частини першої статті 344 Цивільного кодексу України добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном на певних правових підставах, які в подальшому відпали, подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Адже володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності, оскільки у цьому разі володілець володіє майном не як власник.
Відсутність добросовісності в позивача під час заволодіння ним спірним майном звільняє від потреби аналізувати інші умови набуття права власності за набувальною давністю, передбачені статтею 344 Цивільного кодексу України (постанова ВП ВС від 14.05.2019 у справі № 910/17274/17).
Таким чином, згідно з висновком щодо застосування норм права, сформованим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.05.2019 у справі № 910/17274/17, умовами набуття права власності за набувальною давністю на підставі статті 344 Цивільного кодексу України є: наявність суб'єкта, здатного набути у власність певний об'єкт; законність об'єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна (нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери) право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду.
За змістом частини першої статті 344 Цивільного кодексу України добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.
В постановах Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 296/6949/17, від 24.01.2019 у справі № 755/16913/16-ц, від 14.05.2019 у справі № 910/17274/17 викладена правова позиція, відповідно до якої за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого, його власнику було відмовлено.
В постанові КГС ВС від 02.08.2019 у справі № 915/962/18 Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції при вирішення спору, у справі, яка розглядається, дійшов помилкового висновку про те, що набуття права власності на нерухоме майно за набувальною давністю можливе лише у разі існування відомостей про попереднього власника, що унеможливлює набуття особою права власності на спірний об'єкт нерухомості як на безхазяйну річ, оскільки такий висновок не узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/17274/17, за якими, зокрема, відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об'єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 02.08.2019 у справі № 915/945/18.
При набувальній давності тягар доказування добросовісності лягає на зацікавлену сторону - на позивача (постанова КГС ВС від 02.08.2019 у справі № 915/945/18).
V. ВИСНОВКИ СУДУ.
Позивач АТ "Миколаївобленерго" в позовній заяві зазначив, що по вул. Чкалова ріг вул. Громадянської у м. Миколаєві знаходиться будівля розподільчого пункту РП № 340034, інв. № 31793 (стара назва РП № 34). Право власності на РП № 340034 за жодною особою не зареєстровано, тобто у вказаного енергооб'єкта відсутній власник, а також інші особи, які претендують на це майно.
Отже, станом на день розгляду справи право власності на нерухоме майно (будівлю розподільчого пункту) не оформлено, матеріали даної господарської справи не містять доказів зворотнього.
Спірне нерухоме майно побудовано та введене в експлуатацію в 1996 році (згідно відомостей з технічних паспортів), не вилучене з цивільного обороту та може бути об'єктом набувальної давності. Спірне майно знаходиться на балансі АТ "Миколаївобленерго" з 12.12.1996.
Позивач є оператором системи розподілу електричної енергії відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" та, виходячи з функціонального призначення спірного об'єкта нерухомого майна, використовує останнє (енергооб'єкт - РП № 340034 (інв. № 31793) при здійсненні господарської діяльності з розподілу електричної енергії, тобто є суб'єктом, здатним набути у власність спірний об'єкт. Так, як підтверджено матеріалами справи, до вказаного енергооб'єкту приєднані споживачі (юридичні та фізичні особи), що мають укладені з АТ "Миколаївобленерго" договори, зокрема, договори споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. Спірний об'єкт нерухомого майна знаходиться на земельній ділянці, наданій позивачу в оренду згідно договору оренди землі № 5983 від 30.10.2008, питання продовження строку дії якого вирішується сторонами відповідного договору оренди землі. Крім того, матеріалами справи підтверджено, що саме позивачем виготовлялись технічні паспорти на спірний об'єкт, здійснювалось технічне обслуговування вказаного об'єкту, проводились ремонтні роботи тощо. Викладені обставини дозволяють суду стверджувати про те, що позивач АТ "Миколаївобленерго" добросовісно заволодів спірним майном, відкрито та безперервно володіє ним протягом більше 28 років. Доказів неправомірності заволодіння позивачем спірним майном суду не подано. Під час вирішення питання про початок перебігу строку володіння майном суд виходить з приписів п. 1, 8 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України, відповідно до яких при розгляді справ щодо набуття права власності на підставі статті 344 Цивільного кодексу України правила вказаної статті поширюються на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, що набрав чинності з 01.01.2004. Таким чином, в силу приписів п. 8 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України в строк, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк після 1 січня 2001 року. Суд дійшов висновку, що початок строку безперервного володіння позивачем спірним нерухомим майном припадає на 01.01.2001.
Судом також встановлено, що згідно наявної в матеріалах даної господарської справи інформації (листи органів державної влади, органів місцевого самоврядування тощо) спірне нерухоме майно не перебуває ані у державній, ані у комунальній власності. Матеріали справи не містять доказів оформлення права власності на спірний об'єкт (будівлю розподільчого пункту РП № 340034), який розташований по вул. Чкалова ріг вул. Громадянської у м. Миколаєві за будь-якими іншими суб'єктами. Матеріали даної господарської справи також не містять доказів, що будь-яка інша особа претендує на вказане нерухоме майно, не містять доказів наявності спору позивача з третіми особами з приводу нерухомого майна.
Суду не подано доказів, що позивач володів та продовжує володіти (володіти і користуватись) спірним нерухомим майном на підставі будь-яких договорів (правочинів), укладених з третіми особами.
В силу приписів ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність позивачем належними та допустимими доказами у справі сукупності умов, передбачених законом (ст. 344 ЦК України), для визнання права власності на об'єкт нерухомого майна за набувальною давністю за позивачем та задоволення позову.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Судовий збір в розмірі 2 422, 40 грн. згідно ч. 9 ст. 129 ГПК України слід покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за Акціонерним товариством "Миколаївобленерго", вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017 (код ЄДРПОУ 23399393) право власності за набувальною давністю на будівлю розподільчого пункту РП № 340034, загальною площею "А-1" 86,5 кв.м., який розташований по вул. Чкалова ріг вул. Громадянської у м. Миколаєві.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повний текст рішення складено 04.02.2025
Суддя Е.М. Олейняш