79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
05.02.2025 Справа № 914/2986/24
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., розглянувши матеріали справи за позовом: Управління поліції охорони в Київській області, м. Київ;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Волоконні Ідеї», м. Львів;
про стягнення збитків в сумі 39 181,83 грн.
Представники сторін не викликалися.
Заяв про відвід не поступало.
Розгляд справи судом.
На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Управління поліції охорони в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волоконні Ідеї» про стягнення збитків, завданих внаслідок порушення зобов'язання щодо реєстрації податкових накладних в розмірі 39 181,83 грн.
Ухвалою суду від 09.12.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику представників сторін.
Відповідач письмового відзиву не подав. Причин не подання відзиву чи доказів не повідомлено, хоча судом належно виконано обов'язок, щодо повідомлення усіх учасників про розгляд даної справи, зокрема відповідача, за адресою та на електронну адресу, зазначені у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, оприлюднено в електронній формі в Державному реєстрі судових рішень та опубліковано оголошення про розгляд справи на офіційному вебсайті Господарського суду Львівської області.
Відповідно до частин третьої та сьомої ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження не поступало.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018р. у справі № 904/6063/17 отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення особи і на неї, як на суб'єкта господарської діяльності покладається обов'язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов'язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018р. у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018р. у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018р. у справі № 906/587/17).
За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалу суду від 09.12.2024р. про відкриття провадження у справі надіслано відповідачу поштовою рекомендованою кореспонденцією та повернуто на адресу суду із довідкою про причини повернення/досилання ф.20 «за закінченням терміну зберігання». Також ухвалу суду у справі № 914/2986/24 було скеровано на офіційну електронну адресу відповідача, зазначену в позовній заяві і у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, оприлюднено в електронній формі в Єдиному державному реєстрі судових рішень та опубліковано оголошення про розгляд справи на офіційному вебсайті Господарського суду Львівської області. Отже, судом виконані всі необхідні та можливі заходи, щодо сповіщення усіх учасників про розгляд справи № 914/2986/24.
Відповідно до ч. 9 ст.165, ч. 1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п.1 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного виконання обов'язку суду, щодо повідомлення усіх учасників судового процесу про розгляд справи № 914/2986/24, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, та те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду спору по суті, а також враховуючи вимоги ст. 202 ГПК України, та строки розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву та за наявними у справі матеріалами.
Позиції учасників справи.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27.09.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Техбуд Інжинірінг» (Підрядник, відповідач) та Управлінням поліції охорони в Київській області (Замовник, позивач) було укладено договір підряду № 302/22 (Договір), відповідно до п.1.1 якого підрядник за цим договором зобов'язується за завданням замовника надати та здати йому в установлений договором строк послуги з поточного ремонту по улаштуванню вентиляції в приміщенні підвалу УПО Київської області, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Прахових, 8, (Код згідно з ЄЗС ДК 021:2015:45331210-1 «Встановлення вентиляційних систем»), (Об'єкт), а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити надані послуги.
Позивач вказує, що 24.10.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Техбуд Інжинірінг» змінило назву юридичної особи на Товариство з обмеженою відповідальністю «Волоконні Ідеї» та місцезнаходження юридичної особи із 08200. Київська обл., м. Ірпінь, вул. Українська, буд. 83-Б, кв. 68 на 79019, Львівська обл., м. Львів., вул. Медова, буд. 4.
Позивач стверджує, що у ході виконання умов договору сплатив відповідачу кошти в сумі 235 090,97 грн, у т. ч. ПДВ 20% у розмірі 39 181,83 грн., а саме здійснив авансовий платіж відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000096 від 28 вересня 2022р. на суму 164 563,68грн. у т.ч. ПДВ 20 % - 27 427,28 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4994 від 29 вересня 2022р., а також платіж сумою 70 527,29 грн., у т.ч. ПДВ 20 % - 11754,55 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1547 від 23 березня 2023 року.
Позивач зазначає, що відповідач в порушення вимог норм статті 201 Податкового кодексу України не здійснив реєстрацію податкової накладної з податку на додану вартість на суму 39 181,83 грн. за цими платежами в Єдиному реєстрі податкових ладних (ЄРПН), у зв'язку із чим позивач втратив право на податковий кредит на вказану суму.
Позивач звертає увагу на те, що відповідно до інформації Youcontrol у Товариства з обмеженою відповідальністю «Волоконні Ідеї» анульоване свідоцтво ПДВ № 409484410319 20.12.2022р.
Позивач вказує, що у даному випадку наявний прямий причинно- наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку належним чином скласти та зареєструвати податкову накладну та неможливістю позивача включити суму ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на суму 39 181,83 грн., яка фактично є збитками позивача.
Позивач стверджує, що з метою досудового врегулювання спору звертався до відповідача з претензією № 3816/43/30/01-2024 від 22.10.2024 року, проте у зв'язку із зміною місцезнаходження юридичної особи ТОВ «Волоконні Ідеї» 04.11.2024р. позивачем було направлено ще одну претензію № 3957/43/30/02-2024 від 01.11.2024. на адресу 79019, Львівська обл., м. Львів, вул. Медова, буд. 4, яку відповідач не отримав.
Враховуючи вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 39 181,83 грн. збитків, завданих внаслідок порушення зобов'язання щодо реєстрації податкових накладних.
Письмового відзиву чи заперечень від відповідача не подано.
Обставини, встановлені судом.
27.09.2022р. Управлінням поліції охорони (Замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техбуд Інжиніринг» (ідентифікаційний код 40948442) (Підрядник, відповідач) було укладено договір підряду №302/22.
Відповідно до п. 1.1 договору підрядник за цим договором зобов'язується за завданням замовника надати та здати йому в установлений договором строк послуги з поточного ремонту по улаштуванню вентиляції в приміщенні підвалу УПО Київської області, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Прахових, 8, (Код згідно з ЄЗС ДК 021:2015: 45331210-1 «Встановлення вентиляційних систем»), (далі - Об'єкт), а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити надані послуги.
Згідно із п. 1.2 договору склад і обсяги послуг, що є предметом цього договору та доручаються до надання підряднику, визначені кошторисною документацією, що є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом 2.2 договору встановлено строк надання послуг: до 11 листопада 2022 року.
За приписами п. 3.1 договору загальна вартість послуг за цим договором у відповідності до договірної ціни становить: 235 090,97грн. (двісті тридцять п'ять тисяч дев'яносто гривень 97 коп. ), у т. ч. ПДВ 20% - 39 181,83 грн. (тридцять дев'ять тисяч сто вісімдесят одна гривня 83 коп.).
За умовами п. 3.4 договору оплата наданих послуг здійснюється на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня підписання сторонами акту про виконані роботи(надані послуги).
Відповідно до п. 3.6 договору замовник має право здійснити попередню оплату за цим договором в розмірі 70% вартості послуг. За погодженням з підрядником замовник має право здійснити оплату частинами (по закінченню відповідних етапів надання послуг).
Згідно із п. 11.1 договору цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 21.11.2022 року, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, що лишились невиконаними.
В пункті 13.1 договору вказано що додатками до договору є кошторисна документація, яка є невід'ємною частиною цього договору.
Договір підряду №302/22 від 27.09.2022р. підписано сторонами, скріплено їх печатками, копію договору долучено до матеріалів справи та оригінал представлено суду для огляду.
27.09.2022р. сторонами підписано додаток до договору № 302/22 - календарний план надання послуг; зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва; договірну ціну на поточний ремонт по улаштуванню вентиляції приміщення підвалу Управління поліції охорони в Київській області; дефектний акт на поточний ремонт по улаштуванню вентиляції приміщення підвалу Управління поліції охорони в Київській області та протокол узгодження цін на матеріальні ресурси.
Відповідачем скалено та підписано локальний кошторис на будівельні роботи № 02-01-01, відомість ресурсів до локального кошторису № 02-01-01 та пояснювальну записку на поточний ремонт по улаштуванню вентиляції приміщення підвалу Управління поліції охорони в Київській області.
Як зазначає позивач та встановлено судом відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 40948442 Товариство з обмеженою відповідальністю «Техбуд Інжинірінг» змінило назву юридичної особи на Товариство з обмеженою відповідальністю «Волоконні Ідеї» та місцезнаходження юридичної особи із 08200. Київська обл., м. Ірпінь, вул. Українська, буд. 83-Б, кв. 68 на 79019, Львівська обл., м. Львів., вул. Медова, буд. 4, в підтвердження чого до матеріалів справи додано витяг з вебсайту Youcontrol щодо відповідача.
На підставі договору № 302/22 від 27.09.2022р. відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000096 від 28.09.2022р. на оплату авансового платежу згідно договору № 302/22 від 27.09.2022р. в сумі 164 563,68грн., в т. ч. ПДВ в розмірі 27427,28грн.
Відповідно до довідки про вартість будівельних робіт та витрати від 21.11.2022р. до договору № 302/22 від 27.09.2022р., підписаної обома сторонами, вартість будівельних робіт становить 235 090,97грн., в тому числі ПДВ в розмірі 39 181,83грн.
На виконання умов договору, відповідач надав позивачу послуги з поточного ремонту по улаштуванню вентиляції в приміщенні підвалу Управління поліції охорони в Київській області на загальну суму 235 090,97грн., в тому числі ПДВ в розмірі 39 181,83грн., що підтверджується підписаним обома сторонами та скріпленим їх печатками актом від 21.11.2022р. приймання виконаних будівельних робіт до договору № 302/22 від 27.09.2022р.
Позивач здійснив оплату за надані послуги в повному обсязі на загальну суму 235 090,97грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4994 від 29.09.2022р. на суму 164 563,68грн. з призначенням платежу «Авансовий платіж згідно Договору №302/22 від 27.09.2022 та рахунку №СФ-0000096 від 28.09.2022, у т. ч. ПДВ 20% - 27427,28грн., комер. д-ть» та платіжною інструкцією № 1547 від 23.03.2023р. на суму 70 527,29грн. з призначенням платежу «Оплата за ремонт згідно Договору №302/22 від 27.09.2022, у т. ч. ПДВ 20% - 11754,55грн., комер. д-ть».
Доказів реєстрації відповідачем податкових накладних сторонами суду не представлено.
У зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань щодо реєстрації податкової накладної, позивач 22.10.2024р. скерував товариству з обмеженою відповідальністю «Техбуд Інжиніринг» претензію вих. № 3816/43/30/01-2024, якою, у зв'язку із нереєстрацією податкової накладної на суму ПДВ у розмірі 39181,83грн. просив сплатити суму боргу в розмірі 39181,83грн. Докази надіслання претензії, а саме опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек та поштова накладна № 0103285037712 долучені до матеріалів справи.
У зв'язку із зміною найменування та місцезнаходження відповідача позивач 01.11.2021р. скерував Товариству з обмеженою відповідальністю «Волоконні Ідеї» претензію вих. № 3957/43/30/02-2024, якою просив сплатити суму боргу в розмірі 39181,83грн. В підтвердження скерування претензії позивачем до матеріалів справи долучено опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек та поштову накладну № 0103285042325. Однак, вказані претензії залишені без відповіді та задоволення.
Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов'язань в частині реєстрації податкових накладних, позивач просить стягнути з відповідача збитки в сумі 39181,83грн.
Відповідач відзиву на позовну заяву та доказів оплати заборгованості суду не надав.
Позиція суду.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору підряду № 302/22 від 27.09.2022р. Доказів розірвання договору, визнання його в судовому порядку недійсним чи неукладеним сторонами суду не представлено.
На виконання договору підряду № 302/22 від 27.09.2022р. відповідач надав позивачу послуги з поточного ремонту по улаштуванню вентиляції в приміщенні підвалу Управління поліції охорони в Київській області на загальну суму 235 090,97грн., в тому числі ПДВ в розмірі 39 181,83грн., що підтверджується підписаним обома сторонами та скріпленим їх печатками актом від 21.11.2022р. приймання виконаних будівельних робіт до договору № 302/22 від 27.09.2022р., а позивач оплатив надані послуги в повному обсязі на загальну суму 235 090,97грн., в т. ч. ПДВ - 39181,83грн. що підтверджується платіжним дорученням № 4994 від 29.09.2022р. на суму 164 563,68грн. та платіжною інструкцією № 1547 від 23.03.2023р. на суму 70 527,29грн.
Доказів реєстрації відповідачем податкових накладних сторонами суду не представлено.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Застосування цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник; об'єктом - правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, тобто для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
При цьому, саме на позивача покладено обов'язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та шкодою.
Частиною 2 статті 623 Цивільного кодексу України визначено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником. Відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. Аналогічна позиція Верховного Суду України викладена у постанові від 02.03.2021р. у справі № 922/1742/20.
Пред'явлення вимоги про відшкодування збитків, зокрема покладає на кредитора обов'язок довести, що ці витрати не є абстрактними (не можуть обґрунтовуватися гіпотетично та на прогнозах), а дійсно були понесені внаслідок неналежного виконання боржником своїх обов'язків (повинні мати чітке документальне обґрунтування). Наявність теоретичного обґрунтування можливості понесення витрат, ще не є підставою для їх стягнення.
Господарський кодекс України встановлює особливості відшкодування збитків в господарських відносинах, тому у господарських відносинах витрати, які особа мусить зробити в майбутньому, до складу збитків не включаються (п. 41 інформаційного листа ВГСУ від 07.04.2008 р. № 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»). За Господарським кодексом підлягають стягненню витрати, які фактично понесені на день пред'явлення позову. Витрати, які позивач може понести або понесе в майбутньому (так звані майбутні передбачувані витрати, наприклад нараховані, але не сплачені штрафні санкції, нарахована, але не сплачена заробітна плата тощо), за Господарським кодексом, не підлягають стягненню за цими позовними вимогами. Втім, за позивачем завжди залишається право пред'явити позов про стягнення цих збитків у майбутньому, після того як вони будуть фактично понесені.
Водночас необхідно враховувати, що відшкодуванню підлягають не будь-які витрати управненої сторони, які складають реальну шкоду, а лише так звані вимушені, необхідні, «корисні» витрати, тобто витрати, які є дійсно необхідними, мінімальними за даних умов, в даній конкретній ситуації, щоб усунути наслідки невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (вчинення господарського правопорушення). До таких витрат відносять також витрати, які були понесені з метою запобігти збиткам або зменшити їх розмір. Втім, витрати на реалізацію цих заходів не повинні перевищувати самих збитків, в іншому разі вони підлягають відшкодуванню лише в межах понесених збитків. Не підлягають відшкодуванню витрати, які дійсно були зроблені, але з перевищенням їх нормально допустимого рівня.
Важливим елементом доказування є встановлення причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, завданими потерпілій особі. Позивачу в цій категорії справ слід довести в порядку, передбаченому положеннями частини третьої статті 13, статей 74, 76-77 ГПК України, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За змістом пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів / послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН покупцем послуг. Тому, з огляду на положення ст.201 ПК, саме на Товариство з обмеженою відповідальністю «Техбуд Інжиніринг», яке в подальшому змінило назву юридичної особи на Товариство з обмеженою відповідальністю «Волоконні Ідеї» (як підрядника за договором) покладено обов'язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування до таких податкових накладних.
Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19.04.2023р. у справі №906/824/21, від 10.01.2022р. у справі №910/3338/21, від 03.12.2018р. у справі №908/76/18.
Хоча обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.01.2023р. у справі №904/72/22.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 19.04.2023р. у справі №906/824/21 належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації належним чиним податкових накладних.
Згідно з ч.2 ст.1166 ЦК особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У ч.1 ст.614 ЦК зазначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018р. у справі №753/7281/15-ц, від 21.02.2021р. у справі №904/982/19, від 21.07.2021р. у справі №910/12930/18, від 21.09.2021р. у справі №910/1895/20, від 18.10.2022р. у справі №922/3174/21.
Відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили, і фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення).
Обов'язком платника податку є не лише скласти та подати на реєстрацію, а саме зареєструвати податкові накладні в порядку та строки визначені ПК України.
Сторонами суду не представлено та до матеріалів справи не додано доказів реєстрації відповідачем податкових накладних, складених у зв'язку із виконанням договору підряду № 302/22 від 27.09.2022р.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 07.06.2023р. у справі №916/334/22, факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.
Отже, відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН, внаслідок чого один контрагент був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання, власне і є протиправною поведінкою іншого контрагента.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023р. у справі №925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015р. ПК не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.
Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов'язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.
Таким чином, протиправна поведінка зі сторони відповідача полягає у недотриманні ним вимог податкового законодавства шляхом бездіяльності, а саме - не вчиненні відповідачем жодних дій щодо складення та подання податковому органу податкової накладної для реєстрації.
Відсутність доказів в підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на належне виконання зобов'язань щодо реєстрації податкової накладної складеної у зв'язку із виконанням договору підряду № 302/22 від 27.09.2022р. є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача.
В даному випадку наявний прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не представлено, відтак підставними є вимоги позивача про стягнення збитків в розмірі 39181,83грн. за нереєстрацію податкової накладної, складеної у зв'язку із виконанням договору підряду № 302/22 від 27.09.2022р. на суму 235 090,97грн.
Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача про стягнення та збитків в розмірі 39181,83грн. є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.
На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задоволити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волоконні Ідеї» (79019, Львівська обл., м. Львів., вул. Медова, буд. 4, ідентифікаційний код 40948442) на користь Управління поліції охорони в Київській області (01033, місто Київ, вулиця Сім'ї Прахових, будинок 8, ідентифікаційний код 40109063) 39181,83грн. збитків та судовий збір в розмірі 3028,00грн.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reestr.court.gov.ua/.
повний текст рішення складено 05.02.25р.
Суддя Іванчук С.В.