03.02.2025 Справа № 914/94/25
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Хороз І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарттендер», місто Київ
до відповідача Фізичної особи-підприємця Фещук Галини Олексіївни, місто Львів
про стягнення 69 788,16 грн.
За участю представників:
від позивача: Шведа О.В. - представник (довіреність від 01.12.2023) присутній в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку «ВКЗ»;
від відповідача: не з'явився.
У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарттендер» до Фізичної особи-підприємця Фещук Галини Олексіївни про стягнення 69 788,16 грн основного боргу.
Ухвалою від 14.01.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
15.01.2025 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання за вих.№01 від 15.01.2025 (вх.№1191/25) про заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 20.01.2025, враховуючи вищезазначене клопотання відповідача, суд вважав за необхідне провести розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, клопотання про перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження розглянути в судовому засіданні 03.02.2025.
24.01.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні призначеному на 03.02.2025 о 10:00 в режимі відеоконференції (вх.№1975/25).
24.01.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.2042/25).
Позивач явку повноважного представника в судове засідання 03.02.2025 в режимі відеоконференції забезпечив, заперечив проти задоволення клопотання відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Представник позивача зазначив в судовому засіданні, що зверненню із цим позовом передувало звернення ТзОВ «Смарттендер» до Господарського суду Львівської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ФОП Фещук Галини Олексіївни заборгованості у розмірі 69 788,16 грн, фактично із ідентичними обґрунтуванням та доказовою базою. Судовий наказ, що був винесений 16.12.2024 Господарським судом Львівської області у справі №914/3060/24 за наслідками розгляду вищезазначеної заяви ТзОВ «Смарттендер» був скасований за заявою ФОП Фещук Галини Олексіївни, ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.01.2025 у справі №914/30/25.
Відповідач в судове засідання 03.02.2025 не з'явилася. Заяви, клопотання станом на момент проведення судового засідання до суду не надходили.
Розглянувши подане відповідачем клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (вх.№1191/25 від 15.01.2025), заслухавши думку представника позивача присутнього в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд дійшов висновку відмовити в її задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до частини 4 статті 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Отже, процесуальний закон ставить в залежність можливість задоволення заяви із запереченнями від обґрунтованості таких заперечень відповідача.
Господарський процесуальний кодекс України чітко визначає критерії, яким має відповідати справа для здійснення її розгляду в порядку спрощеного чи загального позовного провадження.
Суд зауважує, що при визначенні незначної складності справи, що є підставою для визнання її малозначною, застосовуються такі критерії: наявність сталої судової практики зі спірного питання; характер і кількість фактів, які підлягають встановленню, тобто складність предмета доказування; ускладнення суб'єктного складу, можливість вступу до процесу інших учасників справи; кількість вимог, що розглядаються в межах однієї справи, можливість об'єднання, роз'єднання позовних вимог; пов'язаність з іншими справами, що перебувають на розгляді в судах; віддаленість із точки зору простору та часу між подіями і фактами, що розглядаються, та процесом судочинства; кількість і специфіка доказового матеріалу, в тому числі свідків, яких слід допитати; потреба в забезпеченні доказів; інші обставини: оновлення законодавства, міжнародні фактори, а також винятки, передбачені в частині четвертій статті 247 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач в обґрунтування свого клопотання зазначає, що дана сума заборгованості є надто значною та може вплинути на здійснення господарської діяльності, адже у випадку можливого стягнення її на користь позивача вона не буде мати змоги її вчасно погасити внаслідок скрутного матеріального становища. Крім того, відповідач зазнача, що їй потрібно розумний строк для належного та детального ознайомлення з матеріалами справи і надання своїх заперечень та відзиву на позовну заяву.
Відповідно до частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частин 3, 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Дана справа є малозначною в силу закону, оскільки ціна позову складає 69 788,16 грн та не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, справа є нескладною, тобто справа є малозначною в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України та має розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження, в силу закону на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається з наявних у справі матеріалів, предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та є спором незначної складності.
На підставі викладеного, заявлені відповідачем у клопотанні підстави для переходу до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, є необґрунтованими.
За таких обставин, зважаючи на те, що відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про складність цієї справи, матеріали даної справи не містять великої кількості доказів, які суд має дослідити з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, а посилання відповідача на скрутне матеріальне становище, не може бути підставою для постановлення ухвали про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Суд звертає увагу, що відповідачу забезпечено можливість реалізувати всі свої процесуальні права та добросовісно виконати свої обов'язки, передбачені законом, зокрема щодо ознайомлення з матеріалами справи, подання до суду в установлені строки відзиву на позовну заяву, клопотань з процесуальних питань та додаткових письмових пояснень з доказами, які відповідач вважає необхідними подати до суду.
Крім того, відповідач не позбавлений можливості в порядку частини 5 статті 161 Господарського процесуального кодексу України подати до суду додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи.
У даному випадку перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі без обґрунтованих причин зумовить затягування розгляду даної справи та суперечитиме завданням господарського судочинства, визначеним у статті 2 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, забезпечення своєчасного вирішення судом спору.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявність підстав для переходу від спрощеного порядку розгляду справи до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Судом таких підстав також не встановлено, відтак клопотання відповідача про перехід до розгляду справи в порядку загального провадження не підлягає задоволенню.
Згідно частини 1 статті 197 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Відповідно до частини 4 статті 197 Господарського процесуального кодексу України Учасник справи, його представник бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі відсутності в учасника справи, його представника засобів електронної ідентифікації, передбачених абзацом першим цієї частини, ідентифікація такої особи здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».
Відповідно до пункту 50 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (надалі - Положення), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021 із змінами та доповненнями суд ухвалює рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначені день і час).
Керуючись статтями 197, 234, 235, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотання відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження відмовити.
2. Відкласти розгляд справи на 17.02.2025 на 11:00 год.
3. Провести судове засідання, призначене на 17.02.2025 об 11:00 год, в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку (https:vkz.court.gov.ua).
4. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128, зал судових засідань № 3, другий поверх.
5. Явка представників сторін у судове засідання не визнається судом обов'язковою.
6. Забезпечити участь представника позивача - Шведи Олега Володимировича в судовому засіданні у справі №914/94/25, призначеному на 17.02.2025 об 11:00 год в режимі відеоконференції відповідно до Положення.
7. Попередити представника відповідача - Шведу Олега Володимировича, що відповідно до пункту 49 Положення для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті. Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв'язку, для роботи із системою відеоконференцзв'язку.
8. Попередити учасників справи, що відповідно до частини 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.
9. Інструкція користувача підсистеми відеоконференцзв'язку розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суд звертає увагу учасників справи на обов'язок реєстрації у підсистемі “Електронний суд» ЄСІТС з 18.10.2023, відповідно до положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» № 3200-IX від 29.06.2023.
Повний текст ухвали складено 05.02.2025
Суддя Сухович Ю.О.